іменем України
25 січня 2023 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 748/2691/21
Головуючий у першій інстанції - Кухта В. О.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/73/23
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.,
за участю секретаря Зеляк Ю.Г.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Гончарівської селищної ради,
особа, яка подала апеляційну скаргу: представник ОСОБА_2 - адвокат Якуба Галина Олександрівна,
на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2022 року, дата складання повного його тексту: 11.02.2022, місце ухвалення: м. Чернігів,
У жовтні 2021 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визначити місце проживання їхнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею за адресою: АДРЕСА_1 , та відшкодувати судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 22.10.2015 сторонами укладено шлюб, який розірвано рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15.04.2021, від якого вони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розлучення, за домовленістю з відповідачем, син постійно проживав з позивачем, яка позитивно характеризується за місцем проживання, не має схильності до вживання спиртних напоїв, наркотичних препаратів, врівноважена. Судовим наказом Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07.07.2021 у справі № 748/1580/21 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 02.07.2021 та до досягнення дитиною повноліття. Аліментів відповідач не сплачує, матеріальну підтримку дитині практично не надавав; батьки відповідача час від часу надавали помірні кошти для онука. ОСОБА_2 зареєстрований у своїх батьків за адресою: АДРЕСА_2 , проте наразі він працює в Республіці Чорногорія, маючи дозвіл на тимчасове перебування у цій країні. На початку серпня 2021 р. відповідач запропонував позивачеві надати дозвіл на виїзд дитини на відпочинок і на оздоровлення до Чорногорії у супроводі баби - ОСОБА_5 ОСОБА_1 не перешкоджала спілкуванню ОСОБА_2 з дитиною та не має такого наміру в майбутньому, тому 03.08.2021 вона надала нотаріально посвідчену згоду на виїзд дитини за кордон України до Республіки Чорногорія й знову в Україну у супроводі баби ОСОБА_5 в період з 10.08.2021 по 26.08.2021, яка по закінченні строку перебування дитини за кордоном мала забезпечити повернення їхнього сина в Україну. 10.08.2021, під час перебування дитини в Чорногорії, відповідач повідомив позивача про те, що має намір залишити сина проживати з ним. 24.08.2021 ОСОБА_5 повернулась із Республіки Чорногорія в Україну, але син сторін ОСОБА_6 до України не повернувся. Зі слів баби, дитина захворіла на ротавірусну інфекцію, проте документів на підтвердження цього вона не надала. ОСОБА_1 не надавала згоди на переїзд дитини на постійне місце проживання до ОСОБА_7 , заперечувала проти утримування дитини в іншій країні, яке спричиняє зміну режиму спілкування дитини з нею, рідним братом ОСОБА_8 , з яким у нього тісний психологічний зв'язок, зміну звичного соціального, культурного, мовного середовища дитини, дитина позбавлена можливості спілкування з рідними, бабами, дідом, які завжди приділяли йому достатньо уваги, піклувалися про нього. 07.09.2021 позивач звернулась з заявою до консульства України в Чорногорії з метою сприяння поверненню її сина додому, на яку отримала відповідь від консула, що він повідомив поліцію та Міністерство внутрішніх справ Республіки Чорногорія про незаконність утримання дитини в тій країні та про необхідність її повернення до України зважаючи на відсутність згоди позивача на продовження дитині проживання у Чорногорії. У відповіді на звернення ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області їй повідомили, що для початку процедури повернення дитини необхідно мати рішення суду про визначення місця проживання дитини. Позивач звернулась також і до Національної поліції в Чернігівській області з заявою про самовільне залишення бабою її малолітньої дитини ОСОБА_9 на території Республіки Чорногорія, після чого відповідач став перешкоджати позивачеві у спілкуванні з дитиною по телефону. Остання повідомила відповідача про те, що вона планує поїхати до Чорногорії задля повернення сина, проте відповідач став залякувати її, погрожувати фізичною розправою та повідомив, що вивезе дитину до іншої країни без повідомлення її місця знаходження. ОСОБА_1 вказує, що з дня народження сина й до дня його виїзду до Чорногорії вона повністю опікувалась інтересами та потребами сина, піклувалась про нього, займалась його вихованням, слідкувала за розвитком та здоров'ям останнього. Так, син відвідував Комунальний дошкільний навчальний заклад «Лісова Казка»; він обслуговувався у сімейного лікаря у КНП «Чернігівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», з яким укладено відповідну декларацію. Син хворіє на обструктивний бронхіт, а тому для уникнення можливих ускладнень він потребує постійного догляду та відповідного режиму. Позивач не знає, з ким і за якою адресою знаходиться дитина. Догляд за нею потребує багато вільного часу, проте відповідач працює по 12 годин на день, поведінка відповідача відносно членів своєї сім'ї характеризується грубістю: він емоційно неврівноважений та схильний до фізичних образ, що може зашкодити розвитку дитини. За місцем реєстрації позивача 27.09.2021 Службою у справах дітей Гончарівської селищної ради проведено обстеження умов проживання та складено відповідний акт, згідно з яким тут створено належні умови для проживання сина сторін ОСОБА_3 . За обставин, які склалися, саме позивачем створені найкращі умови для дитини, в нього є свій дитячий куточок, є спальний куточок, дитина забезпечена іграшками та іншими речами для розвитку. ОСОБА_1 працевлаштована: вона є фахівцем ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування», отримує заробітну плату та має позитивну характеристику за місцем роботи, а відповідач не має постійної роботи й заробітку, має великі борги перед банками за рішеннями судів та за аліментами. Проживання сина разом з позивачем в країні, де він народився та має міцні родинні зв'язки, відповідає його інтересам. ОСОБА_1 має можливість забезпечувати йому належні соціально-побутові умови проживання. Вона усвідомлює свою особисту відповідальність за виховання та піклування про сина, за розвиток його психічного й фізичного здоров'я, духовно та розумово. Відповідач не може забезпечити кращих умов для розвитку та виховання дитини.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив з того, що у справі відсутні докази, що ОСОБА_2 може краще, ніж ОСОБА_1 , забезпечити інтереси їхньої дитини. Так:
- зареєстрованим місцем постійного проживання відповідача й позивача і їхнього сина є смт Гончарівське Чернігівського р-ну Чернігівської обл.,
- позивач створила належні умови для проживання сина і не перешкоджає та не обмежує спілкування відповідача з ним,
- у справі відсутні докази неналежної поведінки позивача відносно дитини,
- у справі відсутні докази щодо матеріально-побутових умов проживання відповідача, в тому числі про його доходи, стан здоров'я, а також докази, які характеризують відповідача.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Якуба Г.О. просить скасувати вказане рішення і ухвалити рішення про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду. Доводи скарги зводяться до такого:
- ОСОБА_2 на підставі дозволу на тимчасове проживання і здійснення трудової діяльності проживає та офіційно працевлаштований у общині Котор Республіки Чорногорія та, на відміну від ОСОБА_1 , має можливість забезпечувати дитину на належному рівні;
- відповідачем за місцем проживання дитини у Республіці Чорногорія створені всі належні та необхідні умови для її проживання, фізичного, духовного і морального розвитку в атмосфері любові; відповідач дбає про стан здоров'я сина;
- ОСОБА_3 відвідує за місцем проживання садок, тобто має сталі соціальні зв'язки та комунікацію;
- 13.02.2021 ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_2 вивезла дитину з постійного її місця проживання - з Республіки Чорногорія до України і тільки 10.08.2021 він повернув дитину до ОСОБА_7 . 03.08.2021 ОСОБА_1 надала дозвіл на виїзд ОСОБА_3 до Республіки Чорногорія у супроводі баби ОСОБА_5 на період з 10.08.2021 по 26.08.2021, а 27.07.2021 ОСОБА_2 надав дозвіл на виїзд їхньої дитини до цієї ж Республіки у супроводі цієї ж баби в період з 27.07.2021 по 27.07.2022, і з 10.08.2021 ОСОБА_3 проживає разом з ОСОБА_2 у Республіці Чорногорія;
- 24.08.2021 ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку направив ОСОБА_1 заяву, в якій повідомив, що у зв'язку з гострою ротавірусною інфекцією дитина наразі перебуває з ним в поселенні Радановичі, община Котор, Республіка Чорногорія, надавши разом з заявою висновок лікаря про стан дитини. Ця обставина унеможливила повернення її до України в строк, визначений в заяві ОСОБА_1 ;
- 22.09.2021 ОСОБА_2 звернувся з позовом до Основного суду м. Котор у Республіці Чорногоіря щодо постійного здійснення батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , подавши разом з позовом клопотання про визначення тимчасового заходу. Рішенням Основного суду в м. Которі від 20.10.2021 вказане клопотання задоволено та встановлено, що неповнолітній ОСОБА_6 поручається з метою самостійного здійснення батьківських прав батькові ОСОБА_10 і місцем його проживання буде місце проживання батька. Цей тимчасовий захід діє до остаточного завершення провадження у Основному суді м. Котор за № P.br.1109/-21-21 або до зміни обставин, на підставі яких було визначено цей захід. Копія позову направлялася ОСОБА_1 , тобто вона повідомлена про розгляд справи та вжитий тимчасовий захід. Проте 27.10.2021 ОСОБА_1 , всупереч нормам ЦПК України та міжнародного приватного права, знаючи про наявність в іноземній державі справи щодо цього ж спору між ними, звернулась до Чернігівського районного суду з позовом про визначення місця проживання ОСОБА_3 з нею. ОСОБА_2 подано відзив на її позов, в якому зазначалось про наявність в Основному суді м. Котор справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 щодо постійного здійснення батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_11 . Отже суд мав закрити провадження у цій справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України;
- Декларація прав дитини від 20.11.1959, на яку послався суд при вирішенні справи, не є міжнародним договором у розумінні Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23.05.1969 та Закону України «Про міжнародний договір України», так як вона не ратифікована Україною, не має офіційного перекладу українською мовою та не є міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
- спір вирішено за відсутності висновку органу опіки та піклування щодо розв'язання спору.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Якуба Г.О. підтримала апеляційну скаргу, а ОСОБА_1 просила її відхилити.
Служба у справах дітей Гончарівської селищної ради просила розглядати справу у відсутності її представника, покладаючись по суті розгляду справи на думку суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню.
У справі встановлено таке.
Від шлюбу, розірваного заочним рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15.04.2021 у справі № 748/540/21, яке набрало законної сили 18.05.2021, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями згаданого рішення й свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 03.03.2021 (арк. 16-17, 14 т. 1).
Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників від 14.09.2021, відносно ОСОБА_2 відкриті виконавчі провадження №№ 37423592 щодо стягнення аліментів, 66479285 щодо стягнення коштів на користь держави, 61790576 та 59793624 про стягнення коштів (арк. 20-21 т. 1).
03.08.2021 ОСОБА_1 надала свою згоду на виїзд за кордон України до Республіки Чорногорія та знову в Україну її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у супроводі ОСОБА_5 в період з 10.08.2021 по 26.08.2021, яка по закінченні терміну перебування за кордоном забезпечує повернення її сина в Україну. Ця заява посвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Гостар Л.А. за реєстровим № 633 (копія заяви - арк. 22 т. 1).
Згідно з довідкою Гончарівської селищної ради Чернігівського р-ну Чернігівської обл. від 20.09.2021 № 1687, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у цьому селищі і разом з нею зареєстровані її мати - ОСОБА_12 , 1973 р. н., син - ОСОБА_13 , 2010 р. н., а син ОСОБА_3 , 2016 р. н., проживає без реєстрації (арк. 27 т. 1).
Актом обстеження умов проживання № 59 від 27.09.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , який складено за заявою ОСОБА_1 , комісією Гончарівської селищної ради, встановлено, що за цією адресою проживають ОСОБА_12 , 1973 р. н., - мати заявника, заявник ОСОБА_1 , 1989 р. н., і її сини: ОСОБА_14 , 2010 р. н., ОСОБА_3 , 2016 р. н.; останній проживав разом з ОСОБА_1 без реєстрації до 10.08.2021 (згідно з довідкою про склад сім'ї від 20.09.2021 № 1687); їхнє житло розміщене на 5 поверсі 5-поверхового будинку та складається з 3 кімнат; умови проживання у квартирі задовільні; для ОСОБА_3 є окрема кімната з усіма необхідними меблями, одягом, взуттям, канцелярським приладдям для навчання та іграми для розвитку. На момент відвідування сім'ї ОСОБА_1 малолітнього ОСОБА_3 вдома не було: з її слів він перебуває з 10.08.2021 у батька ОСОБА_2 в Республіці Чорногорія. ОСОБА_1 додала, що вона має намір звернутися до суду щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 з нею. За місцем проживання матері створені належні умови для проживання малолітнього сина ОСОБА_3 (арк. 32 т. 1).
ОСОБА_3 :
- згідно з копією довідки Комунального дошкільного навчального закладу «Лісова казка» Гончарівської селищної ради № 6 за 2021 р., відвідував цей заклад з 09.03.2021 по 09.08.2021 і він значиться в його штаті (арк. 23 т. 1),
- отримує медичні послуги у Комунальному некомерційному підприємстві «Чернігівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Чернігівської районної ради, що підтверджується копією декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, № 0001-ТОНН-Н1А0 від 09.03.2021 (арк. 24 т. 1).
ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою сусідів вих. № 07-10 від 07.10.2021, яку посвідчено депутатом Гончарівської селищної ради Головач С.М. (її копія - арк. 28-29 т. 1).
З копії сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду від 15.09.2021 серії ААА № 220045, виданого Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська клінічна лікарня № 6», та з копії виданої цим же закладом медичної довідки про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів від 15.09.2021 2 серії ААН № 174945 вбачається, що ОСОБА_1 на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває (арк. 30, 31 т. 1).
Згідно з довідкою ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» від 16.09.2021 № ЦО000000070, позивачеві за серпень 2021 р. нараховано до видачі на руки 4025 грн 00 коп. (її копія на арк. 33 т. 1).
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але натепер він за місцем реєстрації не мешкає, що підтверджується інформацією Гончарівської селищної ради від 01.11.2021 № 02-25/1147 (арк. 52 т. 1).
ОСОБА_5 - матір'ю відповідача, на підставі довіреності від 27.08.2021, посвідченої консулом Посольства України в Чорногорії Дранчуком В.О. (копія довіреності - арк. 89 т. 1) та представником ОСОБА_2 - адвокатом Сагалем С.В. надано суду:
1) копію позову ОСОБА_2 до Основного суду в м. Котор від 22.09.2021 до ОСОБА_1 , у якому він просить:
- про покладення на нього обов'язку самостійного здійснення батьківських прав, при цьому неповнолітній ОСОБА_15 матиме місце проживання в місці проживання ОСОБА_2 ;
- встановити ОСОБА_1 право підтримувати зв'язок з неповнолітнім сином (спосіб підтримання контакту буде уточнено під час процедури, обов'язково в присутності батька);
- встановити обов'язок відповідача сплачувати внески на утримання дитини відповідно до законодавства, відшкодувати позивачу витрати на провадження у справі згідно з тарифом адвокатів Чорногорії, зі збільшенням вартості ПДВ (його копія з перекладом на арк. 64-66, 67-71 т. 1),
2) за результатом розгляду поданої ОСОБА_2 разом з позовом пропозиції визначення тимчасового заходу Основним судом в м. Котор 20.10.2021 ухвалено рішення про встановлення тимчасового способу здійснення батьківських прав. Відповідно до копії цього рішення, неповнолітній ОСОБА_15 доручається з метою самостійного здійснення батьківських прав батькові ОСОБА_10 , і місцем проживання неповнолітньої дитини буде місце проживання батька. Ухвалюючи таке рішення, Основний суд в м. Котор виходив з пояснень ОСОБА_2 , згідно з якими ОСОБА_1 схильна до вживання алкоголю та психоактивних речовин, що вона дуже грубо та незвично знехтувала своїми обов'язками матері й дружини, нехтуючи перш за все неповнолітньою дитиною, про яку найбільше піклується ОСОБА_2 . Підставою для обрання запобіжного заходу є те, що ОСОБА_1 13.02.2021 без згоди ОСОБА_2 вивезла їхнього спільного сина в Україну, де він перебував без піклування батьків, а 10.08.2021 ОСОБА_2 повернув його і привіз його до Чорногорії для подальшого проживання з ним. Водночас, знаючи за яких обставин виросте дитина і яким небезпекам вона наразиться, якщо буде проводити час із матір'ю без присутності батька, який контролює ситуацію та піклується про нього, він висловлює занепокоєння та має обґрунтовані побоювання, що ОСОБА_1 знову без його відома та згоди вивезе дитину до України. На підтвердження цих обставин ОСОБА_2 було надано суду копію паспорта на його ім'я, дозвіл на тимчасове проживання та здійснення трудової діяльності, виданий в Чорногорії, дійсний до 30.09.2021, з якого випливає, що він зареєстрований як директор суб'єктів господарювання та виконавчий директор у фірмі ТОВ «Калита» з м. Котор, фотокопію паспорта на ім'я відповідачки, паспорт на ім'я неповнолітнього ОСОБА_9 , згідно з яким він виїхав з Чорногорії 13.02.2021, довідку Міністрества внутрішніх справ Чорногорії, з якої вбачається, що неповнолітньому ОСОБА_8 виданий дозвіл на тимчасове проживання в Чорногорії з 07.12.2020 до 30.09.2021 та переклад рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області 748/540/21 від 15.04.2021 про розірвання шлюбу (копія рішення і його переклад - арк. 72-73, 74-77 т. 1).
Переклад вищевказаних позову та рішення з чорногорської на українську мову здійснено призначеною строком на 5 років відповідно до Рішення Міністерства юстиції Республіки Чорногорія № 03-745-1385/17-2 від 27.02.2018 присяжним перекладачем Оксаною Раічевич,
3) фіскальні чеки ВПЗ 15558 смт Гончарівське АТ «Укрпошта» про сплату ОСОБА_2 аліментів ОСОБА_1 за липень-грудень 2021 р. в сумі по 1007 грн 00 коп. за кожен з цих місяців, а також оплату ОСОБА_2 08.10.2021 судового збору в дохід держави в сумі 227 грн 00 коп. (арк. 78-83 т. 1);
4) письмове повідомлення ОСОБА_2 ОСОБА_1 від 24.08.2021 про те, що їхній син залишився в Чорногорії, пос. Радановичі, без номера у зв'язку з гострою ротавірусною інфекцією, клінічний висновок додає; інформацію поліклініки від 23.08.2021 без перекладу її на українську мову (їх копії на арк. 85, 86 т. 1),
4) заяву ОСОБА_2 від 27.07.2021, в якій вказано, що останній тимчасово перебуває у Чорногорії та дозволяє виїзд своєї дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у супроводі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з України до Чорногорії, в період з 27.07.2021 до 27.07.2022. У заяві також вказано, що ОСОБА_5 гарантує безпеку його дитини під час їх подорожі, фінансове забезпечення, харчування, проживання та повернення по завершенні терміну дії цього дозволу. Ця заява посвідчена консулом Посольства України в Чорногорії ОСОБА_16 в м. Подгориця, Чорногорія (копія заяви - арк. 88 т. 1),
Служба у справах дітей Гончарівської селищної ради надіслала місцевому суду пояснення (вих. № 02-30/58), згідно з яким надання нею письмового висновку щодо місця проживання дитини сторін є неможливим з причини неможливості поспілкуватися з дитиною для визначення її прихильності до одного з батьків та обстеження умов проживання внаслідок перебування дитини в Республіці Чорногорія (арк. 107-108 т. 1).
Аналізуючи надані докази і норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 497 ЦПК України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надано Верховною Радою України.
У пункті 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» зазначено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
ОСОБА_2 має постійне місце проживання в Україні й тимчасове місце проживання в общині Котор Республіки Чорногорія, що підтверджено документально і не заперечується учасниками справи. Тому ця справа є справою з іноземним елементом.
Статтею 66 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що права та обов'язки батьків і дітей визначаються особистим законом дитини або правом, яке має тісний зв'язок із відповідними відносинами і якщо воно є більш сприятливим для дитини. Згідно з ч. 1 ст. 75 цього Закону, підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у ст. 76 цього ж Закону. Частиною 2 ст. 75 Закону, про який йдеться, та згідно з п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. У пункті 2 ч. 1 ст. 76 згаданого Закону зазначено, що суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання.
Про порушення згаданої вище справи Основним судом в м. Котор Чернігівському районному суду стало відомо 19.12.2021 з заяви повіреного ОСОБА_2 - ОСОБА_17 (арк. 63, 89-90 т. 1), тобто після порушення цієї справи (що мало місце 04.11.2021 - див. ухвалу про відкриття провадження у справі на арк. 44-45 т. 1).
З наведеного у попередніх 5 абзацах випливає, що провадження у цій справі відкрите у відповідності до вимог закону і підстави для його закриття відсутні.
Крім того, взаємовідносини між Україною та Республікою Чорногорія врегульовано договором між СРСР і Федеративною Народною Республікою ОСОБА_18 про правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1962 року, який застосовується у порядку правонаступництва згідно з ст. 6, 7 Закону України «Про правонаступництво України» та положеннями Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів, 1978 року. У ст. 26, 27 цього Договору врегульовано, що справи про встановлення чи оспорювання батьківства і материнства вирішуються у відповідності з законодавством Договірної сторони, громадянином якої є дитина по народженню; правовідносини між дитиною, яка народилася від осіб, які не перебувають у шлюбі, і його матір'ю з однієї сторони, і батьком - з іншої сторони, визначаються законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є дитина. Положень щодо правовідносин між дитиною, яка народилася від осіб, які перебували у шлюбі, цей Договір не містить. До того ж дитина - ОСОБА_6 є громадянином України, що підтверджено копією його паспорта (арк. 15).
У статті 15 Договору зазначено, що документи, які на території однієї з Договірних Сторін були видані чи завірені компетентним органом і підтверджені підписом і офіційною печаткою, приймаються на території іншої Договірної Сторони без легалізації.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Згідно з ч. 1 ст. 161 цього ж Кодексу, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Встановити прихильність дитини до кожного з батьків, його стан здоров'я не вбачається можливим за відсутності дитини сторін в Україні.
Виходячи з наданих суду доказів та встановлених на їх підставі обставин, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість рішення суду І інстанції. Згідно з цими доказами ОСОБА_1 забезпечує сина сторін належним доглядом та піклуванням, позитивно характеризується за місцем свого проживання, доброзичлива матір, приділяє багато часу дітям та формує позитивну моральну атмосферу й спокійний емоційно-психологічний стан у родині. Ці обставини не заперечуються відповідачем ні у відзиві на позов, ні в апеляційній скарзі.
Встановити, чи належним чином виконує свої батьківські обов'язки ОСОБА_2 , не вбачається за можливе, оскільки останній і його представник не надали суду з цього приводу доказів, які б характеризували його та з яких можна було б встановити, в яких умовах наразі проживає та буде проживати дитина у разі залишення його з батьком. Саме лише посилання відповідача на те, що він має можливість забезпечити дитину фінансово, не свідчить про належні умови проживання як відповідача, так і сина сторін у Республіці Чорногорія.
Під час розгляду справи апеляційним судом представником ОСОБА_2 - адвокатом Якубою Г.О. надано копії з перекладом з чорногорської мови на українську: дозволу № 859955762 на тимчасове проживання ОСОБА_9 в Чорногорії терміном до 30.09.2023 (арк. 229-230 т. 1), довідки Державної дошкільної установи «Бембі» від 14.02.2022 № 112/22 про те, що ОСОБА_15 регулярно відвідує дошкільний навчальний заклад у м. Тіват у 2021/2022 навчальному році (арк. 231, 232 т. 1) та довідки Державної установи Основна школа «Драго Мілович» від 09.11.2022 № 1895 про те, що ОСОБА_19 є учнем денної форми навчання цього закладу і що у 2022/2023 навчальному році учень відвідує перший клас (арк. 233, 234 т. 1). Ці документи з усього спектру обставин (умов) проживання відповідача з сином сторін у Республіці Чорногорія, необхідних для дослідження судом і вирішення справи, підтверджують належність лише незначної частини з усього цього спектру умов проживання дитини з відповідачем. До того ж доказів, що характеризують відповідача, підтверджують доходи та стан здоров'я, у справі нема.
Доводи апеляційної скарги судом відкидаються як такі, що суперечать встановленим у справі і описаним вище обставинам та визначеним відповідно до них правовідносинам, а також з того, що:
- відсутні будь які докази, що 13.02.2021 ОСОБА_1 протиправно вивезла дитину з Республіки Чорногорія до України;
- посилання ОСОБА_2 на те, що він 10.08.2021 повернув дитину до Чорногорії, суперечить наявним у справі доказам;
- Декларація прав дитини від 20.11.1959 не була покладена в основу рішення, що оскаржується;
- у ході розгляду цієї справи не доведено, що відсутність висновку органу опіки та піклування щодо розв'язання спору між сторонами спричинила неправильне його вирішення. Крім того, ненадання цього висновку обумовлено поважною причиною, викликаною поведінкою відповідача.
Отож оскаржуване рішення є законним і підстав для його скасування нема.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Якуби Галини Олександрівни залишити без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: