Справа № 733/935/22 Головуючий у 1 інстанції Овчарик В. М.
Провадження № 33/4823/81/23
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП.
07 лютого 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю особи, що притягується до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2022 року, -
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , працююча провідником пасажирських вагонів депо Одеської залізниці,
притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 496,20 грн.
Як встановив суд, 19 листопада 2022 року, о 08 год. 42 хв., по вул. Святопреображенській в м. Ічня, Прилуцького району Чернігівської області, ОСОБА_1 керувала автомобілем FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовилась, чим порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, просила постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що зупинку транспортного засобу було здійснено безпідставно, а тому, подальші дії працівників поліції вважає незаконними. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що вона керувала транспортним засобом, а за кермом автомобіля знаходився її чоловік. Вважає, що процедура проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була порушена, огляд проведено за відсутності двох свідків, в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія. Окрім цього, посилається на те, що відеозапис не є безперервним та не відображає усіх обставин даної події.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також у закладі охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №038485 від 19.11.2022, ОСОБА_1 19 листопада 2022 року, о 08 год. 42 хв., по вул. Святопреображенській в м. Ічня, Прилуцького району Чернігівської області, керувала автомобілем FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовилась, чим порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху. При цьому, у вказаному протоколі ОСОБА_1 відмовилась надати пояснення, поставити свій підпис, а також отримати копію протоколу (а.с.2).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с.3), працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . В подальшому при спілкуванні з водієм ОСОБА_1 працівники поліції виявили у неї явні ознаки алкогольного сп'яніння, та на неодноразові пропозиції останніх пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і у закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 відмовилась. При цьому, зазначала, що вживала алкоголь напередодні.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що саме її чоловік керував автомобілем, то вони є необґрунтованими, оскільки як видно з даного відеозапису, після повної зупинки транспортного засобу марки FORD TRANSIT з нього ніхто не виходив, а до місця водія одразу підійшов працівник поліції і саме за кермом перебувала ОСОБА_1 . Будь-яких зауважень з приводу того, що вона не знаходилась за кермом транспортного засобу не висловлювала, в тому числі і не зазначала, що автомобілем керував її чоловік, а вона була у якості пасажира, що підтверджує той факт, що саме ОСОБА_1 перебувала за кермом транспортного засобу.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов'язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейських у визначеному законом порядку.
Апеляційним судом не встановлено порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, до того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення такого огляду та оформлення протоколу щодо неї, ОСОБА_1 не зазначала, із заявами про неправильність дій чи порушення її процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не зверталась і матеріали справи таких не містять.
Що стосується посилань ОСОБА_1 про те, що поліцейські не склали та не надали останній направлення на огляд з метою виявлення стану сп'яніння, то апеляційний суд звертає увагу на наступне. Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, не передбачена необхідність поліцейськими складати направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції при її відмові від проходження такого.
Посилання апелянта про те, що відеоматеріал не може слугувати належним доказом, є непереконливим, оскільки вказаний відеозапис є лише одним із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному повноважною на те особою.
Крім того, на відеозаписі чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні.
Більш того, у силу положень ст. 266 КУпАП, за умови фіксації поліцейським огляду на стан сп'яніння або відмови від проходження такого огляду технічними засобами відеозапису участь двох свідків є необов'язковою, а тому, посилання ОСОБА_1 про те, що її огляд на стан сп'яніння проведено за відсутності двох свідків, що є порушенням Інструкції є безпідставними.
Твердження апелянта, щодо безпідставності зупинки транспортного засобу, висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останньої слід розцінювати, як намагання уникнути нею установленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вона, керуючи транспортним засобом, відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушила п.2.5 ПДР України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, її особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач