Справа № 346/1883/22
Провадження № 3/346/6/23
31 січня 2023 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Беркещук Б.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 125909 від 24.05.2022 року ОСОБА_1 24.05.2022 року о 15:25 год. в м. Коломия по вул. Атаманюка з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, тремтіння пальців рук. Від проходження на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі відмовився, тим самим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подане письмове клопотання про закриття провадження у справі та уточнивши пояснив, що у матеріалах справи відсутні докази, які беззаперечно доводили б його вину в інкримінованому йому правопорушенні. Зазначив, що 24.05.2022 року о 15:59 год. працівниками поліції було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Однак, відповідно до п.п.3,10 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованого МЮ України 11.11.2015р. за №1413/27858, передбачено що стан сп'яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперах та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.Як, вбачається з матеріалів адміністративної справи, поліцейським у його відсутності 24.05.2022 року в 15 год. 59 хв. складено два документи на надрукованому аркуші паперу А-4 хоча у нього не було при собі комп'ютера, чисто формально склав акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, в якому зазначив, що він відмовляється від підпису на даних документах. Крім того, працівники поліції не роз'яснили йому права і обов'язки, як передбачено ст. 268 КУпАП, а також у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння відсутні дані та підписи свідків, яких на той час не було. Свідок ОСОБА_2 , яка зазначена в протоколі, це власниця транспортного засобу марки «Опель», якого він ніби зачепив і яка, як вбачається з рапорта поліцейського Мілевського І. претензій до нього не має.
Також, ОСОБА_1 звернув увагу на розбіжності в часі вчинення ним адміністративного правопорушення, яке фактично не встановлене, а саме: в протоколі серії ААД № 125909 від 24.05.2022 р. зазначений час вчинення ним правопорушення - 15 год. 25 хв., а в рапорті поліцейського І.Мілевського зазначено, що в 15 год. 43 хв. на лінію 102 надійшло повідомлення про ДТП від свідка ОСОБА_2 . Крім того, у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення відсутній другий свідок, що суперечить вищезазначеним нормативним актам, де передбачено присутність двох свідків та вимогам ст.256 КУпАП, щодо місця і часу вчинення адміністративного правопорушення. Зазначив, що 24.05.2022 року о 15 год. 25 хв. він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння як відображено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД 125909 від 24.05.2022 року, якого він не підписував, тому просить провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Проаналізувавши матеріали справи, беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 та письмове клопотання, суд доходить таких висновків.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, особа, яка керує транспортним засобом може відмовитись від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тільки за наявністю обставин, які передбачені ст.17 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП звинувачується у відмові від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та порушенні вимог ст.2.5 Правил дорожнього руху.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст.40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі безкольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото-і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото-і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Таким чином, якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що такий є не безперервним та постійно переривається, і відповідно неможливо відновити всі обставини події, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі. Зазначене кореспондує із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.
Доданий до матеріалів справи відеозапис не є безперервним. На оптичному диску міститься один відеофайл, який переривається і по якому неможливо відновити всі обставини події.
Відповідно до ст. 256 КУпАП при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюють його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Однак, матеріали справи не містять жодних даних про роз'яснення ОСОБА_1 його прав чи обов'язків.
Долучений до матеріалів справи диск з відеофайлом також не містить даних про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав чи обов'язків, відеозапис не містить дати та часу, а також не зазначено про застосування технічних засобів відеозапису нагрудної камери із зазначенням її номера.
З досліджених матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 не було вручено копію протоколу, як цього вимагає ст. 254 КУпАП. У справі немає даних про таке вручення або про відмову від його отримання чи направлення йому по пошті. Таке порушення є істотним порушенням права правопорушника на захист, оскільки йому належно не було вручено акт адміністративного звинувачення, що є безумовною процесуальною перешкодою для притягнення особи до відповідальності.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Враховуючи наведене, суд вважає, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів винуватості особи, а дійти такого висновку виключно зі змісту протоколу про скоєння адміністративного правопорушення та досліджених у судовому засіданні рапортів поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , неможливо.
Наявними доказами неможливо встановити винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, з доведенням цього факту поза всяким розумним сумнівом.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1,3, частина друга статті 19 Основного Закону України ). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23- рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності грунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, у тому числі і закріпленої у статті 62 Конституції України презумпції невинності. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Згідно правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 р. У справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно ч.2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визн ачених статтею 255 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
У відповідності до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 7, 33, 44-3, 221, 245, 247, 251, 252, 256, 268, 283- 285 КУпАП, -
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі ст.247 п.1 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днівз дня винесення постанови.
Суддя Беркещук Б. Б.