справа № 179/91/23
провадження № 3/179/72/23
07 лютого 2023 року смт. Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої директором ПП «Овен», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якій у відповідності до ст. 268 КУпАП роз'ясненні її права,
за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з відділення поліції № 1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 085134 від 28.12.2022 року, 28 грудня 2022 року близько о 11 годині 00 хвилин в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 висловлювалася нецензурною лайкою в адресу гр. ОСОБА_2 , внаслідок чого порушила спокій громадян. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівники поліції за ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину не визнала та пояснила, що спокій громадян вона не порушувала. 28.12.2022 року вона побачила, що у дворі будинку АДРЕСА_2 лежить прив'язана собака в калюжі. Вона зайшла у двір, витягла собаку з калюжі та перев'язала її. У дворі вона побачила ОСОБА_3 та зробила йому зауваження з приводу утримання собаки. З будинку вибігла ОСОБА_2 та нецензурною лайкою почала її виганяти з двору, у відповідь вона теж відповіла нецензурною лайкою.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Крім того, за змістом диспозиції ст. 173 КУпАП обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, яка є складовою правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством.
При цьому імперативною складовою наявності в діях особи адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є те, що дії особи повинні порушувати громадський порядок і спокій громадян.
Разом з цим, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 085134 від 28.12.2022 року фабула адміністративного правопорушення, не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення,28 грудня 2022 року близько о 11 годині 00 хвилин в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 висловлювалася нецензурною лайкою в адресу гр. ОСОБА_2 , внаслідок чого порушила спокій громадян.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що сварка ОСОБА_1 , в ході якої вона висловлювалася нецензурною лайкою в адресу гр. ОСОБА_2 не мала прямого умислу на порушення громадського порядку і спокою громадян, а була спрямовані виключно на адресу ОСОБА_2 . Таким чином, в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не розкриває об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки у протоколі не зазначено такої істотної ознаки складу ст. 173 КУпАП, як порушення громадського порядку і спокій громадян.
Таким чином, всі обставини поведінки ОСОБА_1 , які були встановлені судом, не свідчать про хуліганський мотив її дій, що такі дії були вчинені саме з мотивів неповаги до громадського порядку і спокою громадян, при скупченні людей, не свідчать про прагнення останньої показати зневагу до існуючих правил поведінки в суспільстві, що були безпричинними та порушували громадський порядок і спокій громадян, а тому дії ОСОБА_1 не утворюють об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
За змістом ст. 279 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення, тобто, суд має здійснювати судовий розгляд справи в межах протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки суті зазначеного в ньому адміністративного правопорушення, яке висувається особі та під час підтвердження обставин описати їх в своєму рішення.
У відповідності до положень КУпАП суд не може самостійно встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення та виходити за межі обставин, зазначених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
При цьому, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 неможливо розцінювати як доказ вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки його зміст не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що зібрані у справі докази в їх сукупності свідчать про відсутність належних, достатніх і допустимих доказів, які б вказували про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та відсутність в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247 п.1, 280, 283-284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: А.О. Чорна