Провадження № 11-сс/803/205/23 Справа № 216/5994/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
31 січня 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62022080030000237 стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 429 Кримінального кодексу України,
за участю в режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року задоволено клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_9 , погодженого з прокурором ОСОБА_10 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 строком до 20 лютого 2023 року включно.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 429 Кримінального кодексу України (далі - КК), що підтверджується долученими до клопотання слідчого процесуальними документами у їх сукупності.
Крім того, слідчий суддя зазначив, що згідно даних, що характеризують його особу, підозрюваний хоча і перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні неповнолітніх дітей, проте проживає за адресою без реєстрації, а отже й не має достатньо міцних соціальних зв'язків, які б могли його утримувати за місцем проживання, разом з тим, у Республіці Польща перебувають батьки, у зв'язку з чим слідчий суддя вважав, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що в свою чергу свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Слідчий суддя також дійшов висновку, що на теперішній час існують обставини - необхідність вчинення додаткових процесуальних дій для завершення досудового розслідування, і саме ці обставини перешкоджають такому завершенню до закінчення дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_7 під вартою, що виправдовує необхідність подальшого тримання підозрюваного під вартою. Слідчим суддею не встановлено фактів безпідставного тривалого розслідування чи інших обставин, що вплинули на невиправдано тривале тримання особи під вартою, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший, більш м'який, передбачений законом, запобіжний захід відносно ОСОБА_7 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог, захисник зазначає про помилковість висновків слідчого судді, вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою та невмотивованою, яка підлягає скасуванню з таких підстав.
Зазначає, що сторона обвинувачення не довела наявність ризиків у виді переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Підозрюваний не був затриманий за підозрою у вчиненні злочину передбаченого статтею 429 КК і з 17 жовтня 2022 року був обізнаний про внесення відомостей до ЄРДР щодо кримінального провадження, однак перебуваючи на свободі не вдавався до переховування та впливу на свідків, слідчим пред'явлено підозру у вчиненні злочину та досі досудовим слідством не доведено його причетність до вчинення злочину.
Судом не взято до уваги, те що матеріальна шкода відсутня, підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Жодний ризик передбачений статтею 177 КПК слідчим та прокурором не доведений. Підозрюваному ОСОБА_7 не має сенсу переховуватись від органів слідства та підозрюваний розуміє, що при переховуванні він сам собі нашкодить, що може в подальшому призвести до отримання санкції у вигляді позбавлення волі.
В ухвалі суду першої інстанції про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказано, що ОСОБА_7 може впливати на інший особовий склад, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнанні свідками у справі або інших підозрюваними у справі, надавати поради, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань, однак підозрюваному не має сенсу впливати на інших свідків, оскільки він вже надав органам досудового розслідування показання, та роль останніх у даних подіях є дещо іншою, тому їх показання ситуації жодним чином змінити не можуть.
Захисник також посилається на непомірність застави, визначеної ОСОБА_7 як альтернативного запобіжного заходу.
Стороною захисту доведено наявність у підозрюваного соціальних зв'язків, і враховуючи зазначені обставини, останній не уникнув свого обов'язку та добровільно став на захист своєї країни, що підтверджує сумлінне ставлення підозрюваного до загальних цінностей та відповідальності.
На сьогодні, враховуючи зазначені обставини, висновком Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» від 20.12.2022 № 976 ОСОБА_7 потребує лікування в психіатричній лікарні негайно.
Перебування ОСОБА_7 під вартою призведе до суттєвого погіршення стану його здоров'я, унеможливить належне виконання рекомендацій лікаря та госпіталізацію в разі виникнення загострення тяжкого захворювання.
Під час продовження строку запобіжного заходу, сторона захисту вказувала, що їй не потрібно значного часу для ознайомлення з вказаними матеріалами, а достатньо, якнайбільше, п'яти днів. Тривалість строку доставки поштової кореспонденції та не можливість іншим чином звернутися до суду з обвинувальним актом, як про це зазначає слідчий в клопотанні, ні чим не підтверджена. За таких обставин, висновки слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підозрюваного на 60 днів є необґрунтованим.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу захисника і з підстав, зазначених в скарзі, просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в продовженні строку тримання підозрюваного під вартою.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилався на її безпідставність, а ухвалу слідчого судді вважав законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін, а скаргу без задоволення.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Відповідно до вимог частин 3, 4 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК, слідчий суддя, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи сторони захисту, викладені в судовому засіданні та зазначені в апеляційній скарзі щодо необґрунтованості ухвали суду першої інстанції, не можуть бути визнані достатніми для скасування оскарженої ухвали з огляду на таке.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно з наданими матеріалами ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 429 КК, скоєних за обставин, викладених у повідомленнях про підозру.
У зв'язку з тим, що чинними нормами кримінального процесуального законодавства не визначено ані поняття «обґрунтована підозра», ані єдиних критеріїв підходу до визначення її наявності у кримінальному провадженні, в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ, є джерелом права.
Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтована підозра» є нижчим стандартом доведення, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. У рішеннях ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86 рішення від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, пункт 175 рішення від 21.04.2011).
Відомості, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вищезазначеного правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого, які були предметом розгляду слідчим суддею та апеляційним судом під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 21 грудня 2022 року у межах справи № 216/4683/22 щодо того самого кримінального провадження. В матеріалах справи відсутні відомості про нові обставини, які б спростовували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому злочину.
20 грудня 2022 року постановою прокурора виділенні матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 в окреме провадження за № 62022080030000237.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджуються матеріалами кримінального провадження, долученими до клопотання слідчого, зокрема повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_23 ; матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 ; іншими матеріалами кримінального провадження, у сукупності.
На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, ОСОБА_7 вже висунуте обвинувачення за ст. 429 КК та обвинувальний акт направлений до Біляївського районного суду Одеської області для розгляду, що підтверджується копією супровідного листа, долученого прокурором до матеріалів справи і згідно з яким обвинувальний акт отриманий судом 09.01.2023, підготовче судове засідання призначене на 06.02.2023.
Апеляційний суд зауважує, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя та суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Стосовно доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК та викладених в ухвалі слідчого судді.
Твердження захисника про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК і про безпідставність висновків слідчого судді в цій частині, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Під час апеляційного провадження встановлено, що твердження прокурора та висновки слідчого судді про наявність ризику, передбаченого пунктом 1 ст. 177 КПК, який продовжує існувати є обґрунтованими, а встановлені слідчим суддею ризик у вигляді переховування від органів досудового розслідування об'єктивно існує і для запобігання його настання необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи положення ст. 177, 178 КПК, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про існування вказаного ризику, який обумовлений тяжкістю інкримінованого злочину та суворістю покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Водночас, апеляційний суд не може погодитись з мотивами слідчого судді, наведеними в обґрунтування вказаного ризику, що у Республіці Польща перебувають батьки підозрюваного, у зв'язку з чим слідчий суддя вважав, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки відповідно до чинних на даний час правил перетину державного кордону чоловіки, які не досягли 60-річного віку не мають права перетинати державний кордон за напрямком «виїзд».
Суд апеляційної інстанції зазначає, що слідчий суддя навів в ухвалі ризики, передбачені пунктами 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК, про наявність яких зазначає слідчий в клопотанні, проте не дійшов висновку про їх доведеність чи не доведеність.
В той же час, слідчий суддя під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 у своїй ухвалі від 11.11.2022 правильно визнав доведеним і ризик незаконного впливу на свідків, який у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що підозра обвинуваченого переважно ґрунтується на показаннях вищенаведених свідків, у зв'язку з чим ОСОБА_7 може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При оцінці цього ризику, суд апеляційної інстанції враховує положення п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Враховуючи вищевикладене, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК також доведений прокурором.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК у виді можливого вчинення ОСОБА_7 аналогічного кримінального правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає явно не обґрунтованим та не доведеним.
Належну оцінку отримали і відомості про особу підозрюваного ОСОБА_7 , на які посилається і захисник в апеляційній скарзі, зокрема, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за попереднім місцем роботи. Разом з тим, такі обставини існували і на час вчинення останнім інкримінованого діяння, тому не можуть бути достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання настання встановленим ризикам.
Доводи апеляційної скарги захисника, що підозрюваний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, спростовуються матеріалами, долученими до клопотання слідчого в яких містить довідка УІАП ГУНП в Дніпропетровській області, з якої видно, що стосовно ОСОБА_7 направлено в суд обвинувальний акт за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КК (а.с. 49).
Суд апеляційної інстанції враховує доводи сторони про стан психічного здоров'я підозрюваного, який відповідно до медичної довідки від 20.12.2022 потребує лікування в психіатричному стаціонарі (а.с. 173).
Разом з тим, апеляційному суду не надано висновку судово-психіатричної експертизи щодо неосудності ОСОБА_7 , а згідно з довідкою військово-лікарської комісії, наявною в матеріалах справи останній придатний до військової служби (а.с. 82). Також відповідно до довідки про тимчасову непрацездатність ОСОБА_7 виписано з лікування та направлено приступити до служби 25.05.2022 (а.с. 43).
Досудове розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 здійснювалось в загальному порядку і рішення про зміну порядку досудового розслідування в порядку глави 39 КПК слідчим/прокурором не приймалось.
Враховуючи наведені обставини, питання про призначення судової-психіатричної експертизи та порядку розгляду кримінального провадження, враховуючи стадію даного кримінального провадження, може бути вирішено під час судового розгляду.
Суд апеляційної не може погодитись з обґрунтуванням слідчого та мотивами слідчого судді, як додатковими підставами для тримання ОСОБА_7 під вартою на стадії досудового розслідування, необхідність забезпечення виконання вимог ст. 290 КПК та надання стороні захисту доступу до матеріалів кримінального провадження, оскільки останнє є правом сторони захисту і у випадку зловживання цим правом сторона обвинувачення наділена правом звернутись до слідчого судді для встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (рішення у справі «Луценко проти України», заява № 6492/11, від 03 липня 2012 року, зі змінами, пункти 67-69).
Під час апеляційного провадження встановлено, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні направлений до суду і призначене підготовче судове засідання.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта...
Враховуючи, що стадія досудового розслідування закінчена, а повноваження слідчого судді щодо контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні розповсюджуються тільки на цю стадію кримінального провадження, то апеляційний суд процесуально позбавлений можливості скасувати ухвалу слідчого судді та прийняти нову про застосування стосовно підозрюваного іншого запобіжного заходу, в тому числі і зменшити розмір застави про непомірність якої зазначає захисник.
Відповідно до правових висновків, викладених в пунктах 4 та 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 Конституційний Суд України вважає, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).
Конституційний Суд України у рішенні зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов'язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.
Конституційний Суд України виходив з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення, а ухвали слідчого судді без змін.
Керуючись статтями 183, 194, 199, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного за статтею 429 КК залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4