Провадження № 11-сс/803/312/23 Справа № 201/10649/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 січня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
третьої особи, щодо майна
якої вирішується питання про арешт ОСОБА_7 ,
представника третьої особи, щодо майна
якої вирішується питання про арешт ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42022042000000044,
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2022 року задоволено частково клопотання прокурора та накладено арешт на вилучений під час обшуку транспортний засіб марки «MAZDA 6» д.н.з. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , з правом користування даним майном та без права його відчуження та розпорядження ним, та накладено арешт на майно, яке вилучене під час обшуку транспортного засобу «MAZDA 6» д.н.з. НОМЕР_1 , a caмe: ??банківські картки № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ; ??мобільний телефон Samsung S20 imei: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 ; ??мобільний телефон iphone 12 pro max imei: НОМЕР_8 , imei2: НОМЕР_9 .
Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що клопотання слідчого про накладення арешту підлягає задоволенню, оскільки зазначене у клопотанні слідчого майно цілком відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а тому існують достатні правові підстави для накладення арешту на це майно, з метою його збереження задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, так як незастосування арешту може призвести до його знищення чи приховування.
Не погоджуючись з цим рішенням слідчого судді, представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк для оскарження вищевказаної ухвали, та скасувати ухвали слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №42022042000000044.
Посилається на те, що ухвала слідчого судді про арешт майна виносилась без участі власника, що є порушенням ч. 2 ст. 172 КПК України.
Зазначає, що ОСОБА_7 не є учасником у цьому кримінального провадженні, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась, має постійне місце проживання та роботи.
В клопотанні прокурора не надано жодного доказу про те, що саме транспортний засіб «MAZDA 6» д.н.з. НОМЕР_1 та вилучені речі використовувалися у рамках кримінального провадження №42022042000000044.
Банківські картки та телефони не знаходились в транспортному засобі «MAZDA 6» д.н.з. НОМЕР_1 , а були надані ОСОБА_7 для огляду, при цьому ОСОБА_7 добровільно надала коди доступу до них.
Заслухавши суддю-доповідача, третю особу, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ОСОБА_7 та її представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Відповідно до наданих матеріалів, представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 не був присутній у суді першої інстанції при розгляді клопотання прокурора про арешт майна, відомостей про направлення копії ухвали матеріали справи не містять, а тому апеляційна скарга є такою, що подана в строк, передбачений КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально - протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, з наданих до клопотання слідчого матеріалів вбачається, що ВП №5 Дніпровського РУП ГУНП у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР під №42022042000000044 від 03 червня 2022 року , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, за фактом створення та утримання місця розпусти з метою наживи організованою групою осіб та у сутенерстві, вчиненому щодо кількох осіб, організованою групою.
15 грудня 2022 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу «MAZDA 6», д.н.з. НОМЕР_10 VIN, НОМЕР_11 , з метою відшукання та вилучення електронних накопичувачів інформації, комп'ютерів, планшетів, ноутбуків, мобільних телефонів, якими користуються учасники організованої групи, чорнових записів, блокнотів, зошитів, грошових коштів, отриманих під час проведення спеціальних слідчих експериментів, договорів оренди приміщень, паспортів осіб відносно яких вчиняється сутенерство та інші речові докази, що мають значення для встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень.
Постановою прокурора від 23 грудня 2022 року вилучені речі в ході обшуку визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022042000000044.
Однак, будь-які дані, що вказували б на те, що арештоване майно є доказом та використовувалося у рамках цього кримінального провадження - відсутні.
Так, відсутні відомості про те, що вказаний автомобіль ОСОБА_9 використовував під час злочинної діяльності, а також про те, яким чином банківські картки та мобільні телефони, які належать ОСОБА_7 використовувалися в рамках цього кримінального провадження та мають значення для встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень, а тому арешт майна не забезпечує виконання завдань відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України та не відповідає меті арешту згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України, а також необхідності арешту згідно із ч. 1 ст. 173 КПК України.
Разом з цим, під час апеляційного перегляду прокурором та представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвокатом ОСОБА_8 було повідомлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні направлено до суду, тобто досудове розслідування закінчене та вилучені речі, на які було накладено арешт повернуто власнику, тому оскільки під час апеляційного перегляду було встановлено, що відпала потреба у застосуванні цього заходу, власник майна або його представник відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України не позбавлені права звернутися із клопотанням до суду про скасування арешту майна повністю або частково.
Разом з цим, підстави для скасування арешту майна відсутні , з огляду на таке.
Статтею 3 КПК України визначено терміни, які вжито в цьому Кодексі.
Так, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальним провадженням визнається досудове розслідування та судове провадження.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст.3 КПК України досудовим розслідуванням є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, окрім іншого, направленням до суду обвинувального акту.
Положення п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України визначають, що судовим провадженням визнається кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч.1 ст.5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Отже, з аналізу вказаних положень КПК України можна дійти висновку про впорядкованість кримінального провадження, його стадійність, що в свою чергу, обумовлює встановлений порядок вчинення процесуальних дій на кожній стадії.
Зокрема, нормами глави 26 КПК України «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» визначено як перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, що можуть бути оскарженні «під час досудового розслідування» (стаття 303 КПК України), так і перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені «під час досудового розслідування», зокрема, ухвал про арешт майна (стаття 309 КПК України).
Використання в цій главі КПК України словосполучення «під час досудового розслідування» дає підстави стверджувати про те, що вказані дії, в тому числі апеляційне оскарження ухвал слідчого судді, може здійснюватися виключно на стадії досудового розслідування, тобто до направлення обвинувального акту до суду.
Передбачені процесуальними нормами обмежені строки досудового розслідування обумовлюють необхідність термінового вирішення питань під час досудового розслідування, у зв'язку з чим КПК України встановлює скорочені строки розгляду заяв та скарг на даній стадії, в тому числі апеляційних скарг на ухвали слідчого судді. Зазначене зумовлене необхідністю оперативного здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні саме на стадії досудового розслідування, виходячи з засад цієї стадії провадження. Закінчення ж цієї стадії завершує здійснення функції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, яка реалізується слідчими суддями та судами апеляційної інстанції в порядку оскарження ухвал слідчих суддів, з чим відповідно відпадає необхідність в оперативності такого судового контролю.
У разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в том числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.
Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має повноваження на відповідній стадії.
Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами.
Статтею 309 КПК України передбачено апеляційний перегляд ухвал слідчого судді під час досудового розслідування.
Після надходження справи до суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.
А тому враховуючи зазначене, колегія суду позбавлена можливості винести нову ухвалу, оскільки досудове розслідування закінчене і третя особа не позбавлена можливості звернутися до суду відповідно до ст. 174 КПК України із заявою про скасування арешту майна, у зв'язку із чим апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 174, 315 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2022 року - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42022042000000044 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4