Ухвала від 25.01.2023 по справі 201/10590/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/253/23 Справа № 201/10590/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваної ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42022042000000044 за апеляційною скаргою прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2022 року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України ,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати як незаконну та необґрунтовану, постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід щодо підозрюваної ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначивши заставу у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що встановлений розмір застави є замалим, так як підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, одне із яких є тяжким, санкція якого передбачає покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Посилається на те, що ОСОБА_8 раніше не судима, офіційно не працевлаштована, тобто відсутнє постійне джерело доходу, основний заробіток отримувала за рахунок своєї злочинної діяльності, при цьому, під час досудового розслідування встановлено, що вартість послуг сексуального характеру однієї дівчини, відносно якої групою осіб вчинялось сутенерство, складала 1500-2000 гривень та 8000 за ніч , тобто лише за 25 годин роботи однієї дівчини організована група заробляла суму застави, визначену слідчим суддею.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2022 року клопотання прокурора задоволено частково та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 лютого 2023 року, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що матеріали клопотання свідчать про те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, наявні ризики, передбачені п.п. 1,3, ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи дані про особу підозрюваної, наявність міцних соціальних зв'язків, постійне місце реєстрації і проживання, вік, слідчий суддя дійшов висновку про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрювану ОСОБА_8 та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого суді залишити без змін, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Частина 2 статті 177 КПК України передбачає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положеннями частини 1 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

На думку колегії суддів, при обранні ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ці вимоги закону були дотримані.

Так, з наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати її у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, що не оскаржується прокурором в апеляційній скарзі.

Також під час апеляційного перегляду встановлена наявність ризиків, передбачених п.1 , 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні нетяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, тобто у створенні та утриманні місця розпусти з метою наживи організованою групою та у сутенерстві, вчиненому щодо кількох осіб організованою групою, при цьому санкція за ч. 3 ст. 303 КК України передбачає покарання до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої, також підозрювана може впливати на свідків, так як відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що вони є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував існування ризиків, що перебуваючи на свободі, підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також враховув тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, характер кримінального правопорушення, та її роль як виконавця , та особу підозрюваної , яка раніше не судима, має зареєстроване місце проживання, міцні соціальні звязки, у зв'язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Колегія суддів погоджується з тим, що слідчим суддею правильно встановлено, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цьому етапі досудового розслідування є виправданим за вказаних умов.

Згідно із ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_8 а саме те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України, роль підозрюваної як виконавця у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, особу підозрюваної, яка вину визнає, співпрацює зі слідством, має постійне місце реєстрації та проживання, міцні соціальні зв'язки, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про визначення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 гривень.

Крім того, в ході апеляційного перегляду встановлено, що на час апеляційного перегляду застава сплачена, а тому щодо ОСОБА_8 діє запобіжний захід у вигляді застави, відомості про те, що підозрювана порушила покладені на неї обов'язки, - прокурором надано не було.

На цей час у цьому провадженні складено обвинувальний акт та направлено до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, а тому за правилами ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до абз. 8 ч.4 рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 року №1-р/2017, висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканість, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

А тому враховуючи зазначене, апеляційну скаргу прокурора необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2022 року - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2022 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____________ _________ __________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
108812924
Наступний документ
108812926
Інформація про рішення:
№ рішення: 108812925
№ справи: 201/10590/22
Дата рішення: 25.01.2023
Дата публікації: 08.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дніпровський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (25.01.2023)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 24.12.2022
Предмет позову: -
Розклад засідань:
09.01.2023 11:30 Дніпровський апеляційний суд
17.01.2023 10:45 Дніпровський апеляційний суд
25.01.2023 15:30 Дніпровський апеляційний суд