С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;
вул. Полковника Шутова, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08
e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
Код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 1-кс/760/4447/22
В справі 760/13736/22
І. Вступна частина
20 жовтня 2022 року в м. Києві
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні №12020100090004473 від 13.07.2020.
ІІ. Мотивувальна частина
У жовтні 2022 року адвокат ОСОБА_3 звернувся в інтересах ОСОБА_4 в порядку ст. 174 КПК України до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на належне його довірительці майно, який накладений 17.07.2022 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва в справі №760/15429/20, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 .
Адвокат посилається на те, що його довірителька придбала вказану квартиру на підставі договору купівлі-продажу №1930 укладеного 05.08.2019 і посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 , як зазначає адвокат, є добросовісним набувачем вказаної квартири, і жодним чином не причетна до подій, які розслідуються в межах кримінального провадження №12020100090004473 від 13.07.2020.
Ухвала від 17.07.2020 порушує її законні права як власника, а тому є всі підстави для скасування арешту.
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився.
Від прокурора до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, просив у задоволенні клопотання відмовити. До своєї заяви прокурор надав копію постанови від 20 травня 2020 року про визнання майна речовим доказом.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Судом встановлено, що алою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17.07.2020 (справа №760/15429/20) частково задоволено клопотання прокурора про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020100090004473 від 13.07.2020 та накладено арешт на майно, а саме: об'єкти житлової та нежитлової нерухомості (корпуси, секції, квартири, кімнати, приміщення, гаражі, блоки), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною на відчуження та розпорядження цим майном.
Задовольняючи клопотання про накладення арешту в рамках кримінального провадження №12020100090004473 від 13.07.2020 слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором було доведено, що об'єкти житлової та нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, тому наявні достатні підстави для арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно зі ст. 174 КК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Як вбачається зі змісту ухвали від 17.07.2020, якою накладено арешт на майно, слідчий суддя керувалися вимогами статті 173 КПК України, врахував, що арешт необхідний з метою забезпечення ефективності досудового розслідування та збереження зазначеного майна, яке визнано речовими доказами. Отже у слідчого судді були наявні обгрунтовані підстави вважати, що дане майно має значення для встановлення обставин під час досудового розслідування та те, що зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Враховуючи, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, слідчий суддя приходить до висновку про те, що адвокатом ОСОБА_3 в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак підстави для задоволення клопотання про скасування арешту відсутні.
ІІІ. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 98, 100, 170, 174 КПК України, слідчий суддя ухвалив:
1.У задоволенні клопотання про скасування арешту відмовити
2.Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: