Ухвала від 13.01.2023 по справі 758/6121/22

Справа №758/6121/22 2-а/760/32/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 січня 2023 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в місті Києві Щукіна Євгенія Олександровича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до інспектора Управління патрульної поліції в місті Києві Щукіна Є. О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09 вересня 2022 року вищевказану справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва.

Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), з огляду на таке.

Пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України визначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У порушення вищенаведених вимог, позивачем не вказано місце перебування відповідача, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Пунктом 4 частини третьої статті 160 КАС України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивач зазначає відповідачем інспектора Управління патрульної поліції в місті Києві Щукіна Є. О., однак згідно з правовим висновком Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17, посадова особа відповідного органу діє не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені відповідного органу, тобто посадова особа не може виступати самостійним відповідачем при розгляді судом справ в порядку, передбаченому КАС України.

У свою чергу, інспектор є посадовою особою Управління патрульної поліції в м. Києві, яке входить до структури Департаменту патрульної поліції, яка на виконання своїх посадових обов'язків винесла постанову про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи вищевикладене, посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції у цьому випадку є Департамент патрульної поліції, тобто суб'єкт владних повноважень, від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки Управління патрульної поліції в місті Києві є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції.

Слід звернути увагу, що визначення відповідача, предмета і підстав спору є правом позивача.

Крім того, відповідно до вимог пункту 5 частини п'ятої статті 160 КАС України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звертається до суду з вимогою скасувати постанову ЕАР № 5651201 від 22 липня 2022 року, посилаючись на те, що вона є незаконною.

Частиною першою, другою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування постанови ЕАР № 5651201 не відповідає змісту суб'єктивного права, за захистом якого він звернувся, оскільки ним не зазначено яке право його порушено, чим визначений той спосіб захисту права, який просить застосувати та не наведено ідентифікуючі ознаки постанови яку просить скасувати, зокрема, дату її винесення та посадову особу, якою її було прийнято.

Таким чином, згідно з чинним законодавством, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивач повинен визначитися які права, свободи чи інтереси були порушені, чим визначений той спосіб захисту права, який просить застосувати, з вимогами, які мають захистити його порушені права, з посиланням на обставини, як правові підстави позову, а також на докази в підтвердження обставин на обґрунтування заявлених вимог.

Пунктами 8, 10 частини п'ятої статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У порушення вказаних вимог, позивачем не зазначено перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, а також відсутнє письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У додатках до позовної заяви відсутній документ, який підтверджує сплату судового збору або докази, які підтверджують звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В той же час підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року складав 2 481 грн.

Вимога про сплату судового збору відповідає правовій позиції, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17 відповідно до якої, за оскарження постанов про адміністративне правопорушення в порядку статей 287, 288 КУпАП, тобто звертаючись з позовною заявою до суду, позивачем сплачується судовий збір в порядку та розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір». Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

На підставі зазначеного, враховуючи наявність у позовній заяві вимоги немайнового характеру, виходячи з ціни позову, судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 496,20 грн (2 481 х0,2 = 496,20).

Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 496,20 грн.

Судовий збір за подання позовної заяви до Солом'янського районного суду м. Києва має бути перераховано або внесено на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Крім того, згідно з вимогами частин першої, четвертої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору є письмовими доказами, які подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частини перша, друга, четверта статті 94 КАС України).

Відповідно до частини п'ятої статті 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

На порушення наведених вимог, до позовної заяви не додано копії позовної заяви та копії доданих до позовної заяви документів, засвідчені належним чином для відповідача.

Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду позовну заяву в новій редакції, привівши у відповідність зміст позовних вимог зі змістом заяви, визначивши коло учасників відповідно до вимог чинного законодавства і вказавши місце перебування та відомі засобі зв'яхку відповідача, зазначивши перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, а також надати написьмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, докази сплати судового збору або докази, які підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору, та надати засвідчені у встановленому чинним законодавством порядку копії всіх документів, що додаються до позовної заяви, та які необхідні для відправки відповідачеві.

Відповідно до частин першої-третьої статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в місті Києві Щукіна Євгенія Олександровича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху.

Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.

Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна

Попередній документ
108812747
Наступний документ
108812749
Інформація про рішення:
№ рішення: 108812748
№ справи: 758/6121/22
Дата рішення: 13.01.2023
Дата публікації: 08.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху