Справа № 181/145/23
Провадження №2/181/68/23
"06" лютого 2023 р. смт Межова
Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінова Л.Ф., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Межівського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розглянувши вказану позовну заяву, суд зазначає наступне.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою в паспорті серії НОМЕР_1 .
Зі змісту позовної заяви вбачається, що малолітніх або неповнолітніх дітей в сторін по справі немає, а також відсутні посилання позивача на те, що він за станом здоров'я чи з інших поважних причин не може виїхати до місця проживання відповідачки або існує домовленість подружжя про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання позивача.
Отже, обставин, передбачених ч.2 ст.28 ЦПК України, для можливості розглядати справу за місцем проживання позивача ОСОБА_1 , не встановлено.
Таким чином, в даному випадку позивач має право пред'являти позов з дотриманням загального правила щодо підсудності справи, а саме до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача (ч.1 ст. 27 ЦПК України).
Згідно позовної заяви вбачається, що зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_2 є АДРЕСА_2 , що підтверджується відміткою в паспорті серії НОМЕР_2 . Однак, позивач також зазначає, що місце проживання (фактичне) відповідачки ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування - це житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги. Місце проживання - це житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Згідно з п.5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ №265 від 07 лютого 2022 року громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його
Пунктом 4 цієї постанови передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Отже, чинним законодавством передбачено чіткі вимоги до реєстрації особою місця свого проживання чи перебування.
Разом з тим, норми ЦПК України не містять положень щодо можливості визначення підсудності справи за фактичним місцем проживання відповідача, як це зазначено у позовній заяві.
Положеннями статті 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За таких обставин, враховуючи, що зареєстроване місце проживання відповідачки с.Прогрес, Покровського району, Донецької області, знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Межівського районного суду Дніпропетровської області, дану справу слід передати за підсудністю до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, якому відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та розпорядження Верховного Суду від 08.04.2022 № 17/0/9-22 територіально підсудні судові справи Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.
Керуючись ст. ст. 27, 31-32, 187, 260-261, 353-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Цивільну справу №181/145/23 (провадження №2/181/68/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направити за підсудністю до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л. Ф. Літвінова