П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/6607/22
Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
секретар - Цибульська Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Одеського державного університета внутрішніх справ на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 по справі № 420/6607/22 за позовом ОСОБА_1 до Одеського державного університета внутрішніх справ про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Одеського державного університету внутрішніх справ щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24 лютого 2022 року по 23 березня 2022 року.
- зобов?язати Одеський державний університет внутрішніх справ здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24 лютого 2022 року по 23 березня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що у період з 24.02.2022 по 23.03.2022 відповідач протиправно не нараховував та не виплачував ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, яка застосовується з 24.02.2022.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що для організації виплати додаткової винагороди поліцейським в розмірі 30 000,00 грн. щомісяця на період дії воєнного стану застосовуються Методичні рекомендації щодо виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та ]х сім'ям під час дії воєнного стану”. Представник відповідача зазначає, що у період з 24.02.2022 по 07.03.2022 ОСОБА_1 хворіла, а отже, була тимчасово непрацездатна, а керівництво університету не приймало рішення про встановлення додаткової винагороди. У період з 10.03.2022 по 22.03.2022 ОСОБА_1 була відсутня за місцем знаходження органу (підрозділу) з незаконних причин, на службу не заступала, у зв'язку із чим відповідно до п.2 розділу ІІ Методичних рекомендацій, відсутні підстави для встановлення позивачці додаткової винагороди у вказаний період.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18 серпня 2022 року позов задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність Одеського державного університету внутрішніх справ щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24 лютого 2022 року по 23 березня 2022 року.
Зобов'язав Одеський державний університет внутрішніх справ здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24 лютого 2022 року по 23 березня 2022 року.
Стягнув з Одеського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ: 08571570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Одеський державний університет внутрішніх справ подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції під час вирішення справи по суті не врахував, що ОСОБА_1 була відсутня за місцем знаходження органу (підрозділу) з незаконних причин, на службу не заступала, що підтверджується копіями аркушів розстановки нарядів з книги служби нарядів з 10.03.2022 по 22.03.2022, у зв'язку з чим, підстави для встановлення додаткової винагороди у визначений період - відсутні;
- суд першої інстанції під час вирішення справи по суті не взяв до уваги під час винесення рішення, що згідно довідки, виданої навчально-методичним відділом, у період з 10.03.2022 до 22.03.2022 згідно з розкладом навчальних занять у підполковника поліції ОСОБА_1 було одне заняття, яке замість неї провела завідувачка кафедри адміністративного права та адміністративного процесу ОСОБА_2 ;
- суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що позивачка лише з 18.03.2022 звернулася до начальника ВП № З ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області із рапортом про закріплення вогнепальної зброї за нею (хоча вказане зазначається в рішенні суду від 22.08.2022), в той час, коли саме з 10.03.2022 поліцейські, які працювали в ОДУВС, повинні були заступати на службу для охорони громадського порядку;
- висновок суду першої інстанції щодо того, що позивачка не мала можливості приймати участь в забезпеченні публічної безпеки та порядку є завчасним та винесеним без повного вивчення та аналізу матеріалів справи та без урахування положень законодавства про проходження служби поліцейським;
- суд першої інстанції безпідставно відхилив посилання на Методичні рекомендації, оскільки постановою № 168 лише зазначено перелік осіб та розмір додаткової винагороди, який виплачується додатково до отримуваного грошового забезпечення (у разі його отримання). Та, як і для інших нормативних документів, для належного виконання положень постанови КМ України № 168 Міністерством внутрішніх справ України було розроблено та доведено до всіх своїх підконтрольних структурних підрозділів, одним з яких є і ОДУВС, зазначені вище методичні рекомендації.
Сторони до судового засідання з'явились, проте у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги сторони надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до частини 2 статті 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно зі статтею 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що підполковник поліції ОСОБА_1 працювала в Одеському державному університеті внутрішніх справ на посаді професора кафедри адміністративного права та адміністративного процесу факультету підготовки фахівців для підрозділів превентивної діяльності.
Згідно з довідкою Одеського державного університету внутрішніх справ № 3/149 від 26.05.2022, підполковник поліції ОСОБА_1 перебувала на лікарняному з 24.02.2022 до 07.03.2022, згідно електронного лікарняного, виданого 24 лютого 2022 року № 4021690-2007688268-1.
Відповідно до наказу Одеського державного університету внутрішніх справ № 102 від 09.03.2022, ОСОБА_1 направлено з 10.03.2022 року в оперативне розпорядження начальника ГУ НП в Одеській області для участі в забезпеченні публічної безпеки і порядку на території м. Одеса та Одеської області на час дії воєнного стану в Україні.
Відповідно до листа ГУ НП в Одеській області № 9/1320 від 23.03.2022, в Головному управлінні, 12.03.2022, виданий наказ № 440 щодо залучення поліцейських на заходах по забезпеченню публічної безпеки та порядку. Відповідно до вказаного наказу, до відділу поліції № 3 ОРУП № 1 ГУ НП в Одеській області для проходження служби на період дії воєнного стану були направлені підполковник поліції ОСОБА_1 та майор поліції ОСОБА_3 , які без поважних причин, не приступили до виконання службових обов'язків у вищевказаному територіальному підрозділі.
Разом з тим, ОСОБА_1 наголошує на тому, що не приступила до виконання службових обов'язків у зв'язку із тим, що не була забезпечена засобами індивідуального захисту та спецзасобами, вогнепальною зброєю з нормами належності.
Згідно з наказом Одеського державного університету внутрішніх справ від 11.05.2022 № 124 о/c, підполковника поліції ОСОБА_1 , професора кафедри адміністративного права та адміністративного процесу факультету підготовки фахівців для підрозділів превентивної діяльності, з 24.03.2022 звільнено із займаної посади та направлено в розпорядження Національної поліції України.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правовими актами передбачено, що всі без винятку поліцейські отримують щомісячно додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень.
Жодних виключень, винятків, обмежень щодо виплати поліцейським фіксованої суми додаткової винагороди положення постанови Кабінета Міністрів України № 168 від 28.02.2022 не містять.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що у період з 24.02.2022 по 23.03.2022 відповідач був зобов'язаний нараховувати та виплачувати позивачці додаткову винагороду, передбачену п. 1 Постанови Кабінета Міністрів України № 168 від 28.02.2022.
Проте, із таким висновком суду погодитись не можна з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до Конституції України режим воєнного стану впроваджується у разі "загрози нападу, небезпеки державній незалежності України" (стаття 106).
Частиною 1 статі 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Очевидно, що у разі впровадження воєнного стану зусилля органів держави у найкоротші терміни мають бути спрямовані на організацію оборони країни, а система державного управління повинна будуватись на ієрархічних засадах підпорядкування та чіткого розподілу повноважень. Крім того, відповідні органи управління мають реорганізувати свою роботу у найкоротший термін, а процедура такої реорганізації повинна бути мінімально бюрократичною.
При цьому слід врахувати, що відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу ( частина перша статті 17).
В умовах воєнного стану держава зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії російської федерації проти України. Відтак, прийняті органами державної влади рішення, направлені для досягнення вказаних цілей, повинні піддаватись судовому контролю з особливою увагою. Водночас, за межами воєнного стану, при досягненні інших суспільних цілей, розсуд держави є істотно вужчим.
Також колегія суддів зазначає, що підтримання високого рівня обороноздатності є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України, оскільки відповідно до ч.1 ст. 17 Конституції України захист суверенітету та територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу ( див. п.п. 75,76 Постанови ВС 01.12.2022 у справа № 580/2869/22).
24.02.2022 Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб.
Пунктом 2 Указу визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" ( п.3 Указу).
Відповідно із пунктом 4 вказаного Указу Кабінету Міністрів України невідкладно:
1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;
2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
На виконання пункту 1 статті 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”, Кабінет Міністрів України розпорядженням від 4 лютого 2022 р. № 181-р затвердив План запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні.
На виконання пункту 2 статі 4 Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69/2022 року "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”.
Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 постанови передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Системний аналіз наведених вище нормативно правових актів свідчить про те , що Президент України доручив Кабінету міністрів України запровадити відповідні заходи правового режиму воєнного стану в Україні та забезпечити їх фінансування, а відтак умовами призначення додаткової винагороди у порядку постанови Кабінета Міністрів України від 28.02.2022 №168 є одночасна сукупність таких обставин як: 1) належність особи до складу, зокрема, атестованих спеціальними званнями працівників Національної поліції України; 2) несення особою служби в правовому режимі воєнного стану, зокрема, безпосередня участь у заходах, визначених Планом запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні ; 3) видання командиром (начальником) наказу про призначення додаткової винагороди, котрий безпосередньо і визначає факт участі у відповідних заходах.
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, позивачка в період часу з 24.02.2022 до 07.03.2022, згідно електронного лікарняного, виданого 24.02.2022 №4021690-2007688268-1 перебувала на лікарняному(а.с.111,т.1).
Разом з цим, наказом ОДУВС від 09.03.2022 № 102 позивачка була направлена в розпорядження ГУНП в Одеській області для участі в забезпеченні публічної безпеки і порядку на території міста Одеса та області на час дії воєнного стану в Україні(а.с.106-107,т.1).
12.03.2022 Головне управління національної поліції в Одеській області видало Наказ № 440 «Про залучення поліцейських, які працюють в ОДУВС, в оперативне розпорядження ГУНП в Одеській області, для участі в забезпеченні публічної безпеки і порядку», відповідно до якого начальник ГУНП в Одеській області генерал поліції третього рангу Микола Семенишин наказав залучити у період з 10.03.2022 до особового розпорядження до несення служби по забезпеченню публічної безпеки і порядку на час дії воєнного стану в Україні в підрозділах ГУНП в Одеській
області поліцейських, які працюють в ОДУВС згідно додатку. Зі списку працівників ОДУВС, які направлені в оперативне розпорядження ГУНП в Одеській області для участі в забезпечення публічної безпеки і порядку на території м. Одеси та Одеської області на час дії воєнного стану в Україні, що є додатком до зазначеного наказу вбачається, що під номером 3 зазначено позивача - ОСОБА_1 та поруч із ім'ям у стовбці «Місце несення служби» вказано відділ поліції № 3, ОРУП № 1 (а.с.48-50,т.1).
До того ж , згідно довідки, виданої навчально-методичним відділом, у період з 10.03.2022 до 22.03.2022 згідно з розкладом навчальних занять у підполковника поліції ОСОБА_1 було одне заняття, яке замість неї провела завідувачка кафедри адміністративного права та адміністративного процесу ОСОБА_2 (а.с.52,т.1).
Крім того, відповідно листа від 23.03.2022 вих. № 9/1320 від ГУНП в Одеській області «Про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими, які проходять службу в ОДУВС», начальник ГУНП в Одеській області - генерал поліції третього рангу Микола Семенишин повідомив, що підполковник поліції ОСОБА_1 без поважних причин не приступила до виконання службових обов'язків у відділі поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, на підставі чого порушив клопотання щодо вжиття відповідних заходів реагування та подальшого інформування керівництва Головного управління.
Про даний факт начальнику ГУНП в Одеській області стало відомо з доповідної записки начальника відділу поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Ігоря Страшного.
Суд звертає увагу й на те, що в оперативне розпорядження вказаного відділу поліції було направлено 6 осіб, 4 з яких прибули до відділу поліції та виконували покладені на них обов'язки.
Додатково слід зазначити, що викладені вище факти підтверджуються листом ГУ НП в Одеській області від 31.08.2022 № 60.3/6642 (а.с.10,т.2).
На переконання колегії суддів, з 24.02.2022 усі військові формування України та правоохоронні органи України (у тому числі і органи та підрозділи Національної поліції України), а також окремі співробітники згаданих суб'єктів владних повноважень у силу статей 17, 65 Конституції України, статей 12, 21, 22 Закону України від 02.07.2015 № 508-VIII «Про Національну поліцію» повинні були / мусили безвідносно до наявності або відсутності події отримання окремих наказів безпосередніх чи прямих керівників докладати власних зусиль для забезпечення безперервного та цілодобового захисту суверенітету України і територіальної цілісності України, для забезпечення виконання завдань поліції і реалізації повноважень поліції з метою відсічі збройної агресії ворога проти України, що виключало легітимність обрання пасивної форми поведінки (у тому числі і у вигляді фізичного знаходження у схованці) за виключенням випадку виконання особистого спеціального службового завдання, випадку виконання чіткого та однозначного наказу військово-політичного керівництва України у цілях збереження людських ресурсів задля продовження боротьби проти військової агресії, випадку знаходження у безпорадності стані у медичному закладі.
У тексті позову власне позивачкою визнані як обставини власної фізичної відсутності за місцем дислокації територіального органу Національної поліції України протягом періоду 24.02.2022-22.03.2022, так і обставини невиконання протягом означеного періоду часу функцій поліцейської служби у будь-якому іншому місці, невжиття взагалі будь-яких заходів із забезпечення безперервного та цілодобового захисту суверенітету України і територіальної цілісності України, виконання завдань поліції і реалізації повноважень поліції з метою відсічі збройної агресії ворога проти України.
В аспекті наведеного вище, колегія суддів зазначає, що відсутність позивачки на службі з 10.03-2022 по 22.03.2022 (тобто активної зовнішньої форми поведінки людини) має однократний (разовий, в аспекті щоденності) не надає їй права на отримання цієї доплати.
Самостійне визнання позивачкою цих обставин з абсолютною невідворотністю нівелює усі очікування отримання додаткової винагороди.
Питання правомірності притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та причини не здійснення нею своїх функцій не є предметом апеляційного оскарження, а тому не аналізуються апеляційним судом.
Ключовим фактором для вирішення спору , на переконання апеляційного суду, у даному випадку є виконання або не виконання обов'язків за які держава визначає додаткову винагороду. Логічно, що у разі не виконання будь-яких обов'язків додаткова винагорода не виплачується.
Правова природа додаткової винагороди полягає у виконанні завдань, а не у тому, що особа лише має статус поліцейського.
При цьому додаткова винагорода не входить структури матеріального (грошового) забезпечення поліцейського, передбачено приписами статі 96 Закону України «Про Національну поліцію», котрі можуть бути компенсовані шляхом виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Тобто, знаходження на лікарняному не дає право позивачці на отримання вищенаведеної додаткової винагороди.
Також, апеляційний суд відхиляє доводи позивачки , що вона не могла приступити до своїх обов'язків, внаслідок не забезпечення її засобами індивідуального захисту та спецзасобами, вогнепальною зброєю, оскільки відповідно до пункту 4 розділу V Закріплення табельної вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів та засобів індивідуального захисту за поліцейськими Наказу МВС Про затвердження Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, від 11.10.2018 № 828, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 05.11.2018 за № 1249/32701, табельна вогнепальна зброя та боєприпаси до неї закріплюється за поліцейськими на весь час служби.
Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах позивачка не набула права на отримання у порядку пункту 1 постанови Кабінета Міністрів України від 28.02.2022 № 168 додаткової винагороди, позаяк реально не виконувала завдань поліцейської служби.
Зазначене кореспондує також із пунктом 2 Розділу II Методичних рекомендацій, затверджених МВС України, ( надіслані листом Національної поліції України на адресу керівників територіального органів Національної поліції України та установ що належать до сфери управління НПУ від 23.03.2022 № 2022/01/29-2022) додаткова винагорода встановлюється, ураховуючи кількість календарних днів проходження служби, крім періодів: обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту; перебування у відпустках; відсторонення від виконання службових обов'язків (посади); після закінчення терміну службового відрядження відповідно до наказів, якщо поліцейський не повернувся до постійного місця несення служби; перебування в службових відрядженнях за кордоном; відсутності за місцем знаходження органу (підрозділу), закладу, установи з незаконних причин.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Суд першої інстанції наведене не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Водночас, положеннями статті 139 КАС України не регламентовано стягнення з позивача (у разі відмови у задоволенні позову) в порядку розподілу судових витрат сплаченого суб'єктом владних повноважень судового збору.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 29.04.2020, справа № 817/66/16 (11-185апп19).
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Одеського державного університета внутрішніх справ - задовольнити, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 по справі № 420/6607/22 - скасувати, ухвалити по справі нову постанову, якою у задоволення позову ОСОБА_1 - відмовити .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 06 лютого 2023 року.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.