П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у відкритті апеляційного провадження
03 лютого 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/3687/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача - Єщенка О.В., суддів - Крусяна А.В., Яковлєва О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, по справі №400/3687/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Перевіривши подані матеріали, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Згідно із ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
Слід враховувати, що за правилами ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються (частина друга статті 383 КАС України).
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи (частина третя статті 383 КАС України).
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина четверта статті 383 КАС України).
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена (частина п'ята статті 383 КАС України).
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Така заява повертається заявнику, якщо вона не відповідає вимогам, вказаним в ст. 383 КАС України, і таке повернення підлягає оскарженню, про що зазначено в частини п'ятій цієї статті.
Виходячи зі змісту ч. 6 ст. 383 КАС України, оскарженню підлягає також і ухвала суду у разі задоволення цієї заяви, яка в такому випадку ухвалюється в порядку ст. 249 КАС України.
Проте, вказаною статтею не передбачено можливості оскарження ухвали суду першої інстанції, якою встановлена відсутність протиправності дій відповідача.
Не передбачено оскарження такої ухвали і нормами ст. 294 КАС України.
Водночас, оскарження ухвал суду першої інстанції, які не передбачені ст. 294 КАС України, окремо від рішення суду не допускається.
За таких обставин, нормами КАС України не передбачено право апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України.
Відсутність можливості оскарження в апеляційному порядку такої ухвали суду першої інстанції підтверджується і правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11 липня 2019 року по справі №821/11/18, від 30 квітня 2020 року по справі №814/1171/17, від 16 березня 2021 року по справі №640/22298/18.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Частиною першою статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Таким чином, в даному випадку процесуально вірними є дії суду апеляційної інстанції щодо відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу суду, яка не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 294, 299 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, по справі №400/3687/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв