Постанова від 26.01.2023 по справі 160/9109/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року м.Дніпросправа № 160/9109/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі № 160/9109/22 (суддя Ільков В.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач-1), які виражені у рішенні від 21 січня 2022 року про відмову у переведенні на пенсію за віком та неврахування при обчисленні розміру пенсії довідки про заробітну плату №03-57-10/30 від 19.01.2022 року, виданої Управлінням Державної казначейської служби України у м. Павлограді Дніпропетровської області;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-2) здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідки про заробітну плату №03-57-10/30 від 19.01.2022 року, виданої Управлінням Державної казначейської служби України у м. Павлограді Дніпропетровської області, починаючи з 19 січня 2022 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року позовні вимоги позивача були задоволені частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.02.2022 року №912160185417 щодо відмови позивачці у перерахунку пенсії щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», на підставі її заяви від 19.01.2022 року за №452;

- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2022 року за №452 про перерахунок пенсії, переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ним була подана апеляційна скарга. У скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник стверджує, що наразі відсутні правові підстави для перерахунку та виплати позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», на підставі довідки про заробітну плату №03-57-10/30 від 19.01.2022 року, виданої Управлінням Державної казначейської служби України у м. Павлограді Дніпропетровської області, починаючи з 19 січня 2022 року. Вважає висновки суду першої інстанції, на яких ґрунтується оскаржене рішення, помилковими.

Позивач направила письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача-2. У відзиві зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні. Вважає доводи скаржника безпідставними. Стверджує, що відмова Пенсійного органу є протиправною та такою, що порушує її право на пенсійне забезпечення.

В свою чергу, позивач рішення суду в частині часткового задоволення позовних вимог не оскаржує.

Відповідач- 1 своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача-2 не скористався.

Апеляційний розгляд справи здійснено за правилами ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 21.07.2012року.

На виконання постанови Павлоградського міськрайонного суду від 15.08.2014 року, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2014року , на підставі заяви від 17.10.2012року ОСОБА_1 з 01.07.2014 року було переведено на пенсію відповідно до Закону України « По державну службу» з урахуванням складових заробітної плати, згідно довідки Управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області від 17.10.2012р №775.

Оскільки позивач продовжувала працювати на посадах державного службовця, з 01.10.2017 року пенсія позивачці виплачувалась відповідно до п. 13-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058), тобто в розмірі, обчисленому відповідно до Закону №1058.

19.01.2022 року , після звільнення з роботи, ОСОБА_1 подала заяву про перехід на інший вид пенсії, а саме, на пенсію за віком, відповідно до Закону України « По державну службу», надавши довідку про заробітну плату №03-57-10/30 від 19.01.2022р., видану Управлінням Державної казначейської служби України у м. Павлограді Дніпропетровської області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21 січня 2022 року ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку пенсії щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» ( а.с.12-13). В рішенні зазначено, що станом на 01.05.2016 року у ОСОБА_1 не має 20 років роботи Закону України «Про державну службу» ( стаж станом на 01.05.2016р становить 19 років 11 місяців 25 днів), а тому підстави для обчислення пенсії на підставі наданої оновленої довідки відсутні. Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) відсутня, тому, згідно поданої заяви, відпрацьовано лише звільнення з місця роботи.

Пенсійним органом було рекомендовано позивачці надати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд, починаючи з 1 травня 2016 року, та повторно звернутися із відповідною заявою до органів Пенсійного фонду.

Вважаючи таке рішення суб'єкта владних повноважень протиправним, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, вказав, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723 після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Рішення Пенсійного органу про відмову позивачеві у перерахунку пенсії щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», було прийнято передчасно, без урахуванням всіх обставин справи та положень чинного законодавства, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню. З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 19.01.2022 року про перерахунок пенсії, переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України від 10.12.2015 року №889-VІІІ "Про державну службу" (далі Закон Закону №889-VІІІ), у зв'язку з чим, стаття 37-1 Закону №3723-ХІІ втратила чинність.

Відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

На виконання пунктів 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - Постанова №622), на підставі якої втратили чинність, зокрема, Постанова №865, а також пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №1013. За пунктом 5 Постанови №622 вона застосовується з 1 травня 2016 року.

Постановою №622, зокрема затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, а також передбачено, що з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім пенсій осіб з інвалідністю І і II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу", у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу", а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів», виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" поновлюється.

Відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу": - мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; -займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно пункту 3-1 Порядку державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу", мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.

Згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІ, втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3273-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених в пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу», передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

З урахуванням викладеного, можливо зробити висновки, що пенсійне забезпечення позивача після переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» регулюється ст.37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (надалі - Закон №3723).

Відповідно до ст.37 Закону №3723, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622, затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (надалі - Порядок №622).

Відповідно до п.4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:

- посадовий оклад, надбавки за рані та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року.Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

- у разі коли в осіб, зазначених в п.2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;

- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Згідно ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058-ІV), переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Як встановив суд, 19.01.2022 року позивач звернулася з заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

Одночасно із заявою позивачем було подано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби виданих управлінням Державної казначейської служби України у м.Павлограді Дніпропетровської області за №03-57-10/30 від 19.01.2022 року.

У відповідності до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №03-57-10/30 від 19.01.2022 року, виданої Управлінням Державної казначейської служби України у м.Павлограді Дніпропетровської області, розмір заробітної плати разом в сумі складає 35966гривень.

Аналіз норми ст.37 Закону №3723-ХІІ дає підстави вважати, що особи мають право на одержання пенсії державних службовців за наявності, зокрема, не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а також досягнення такими особами певного віку та наявності страхового стажу, передбаченого абзацом 1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV).

При цьому, вік визначається ст.26 Закону №1058-ІV.

Тобто, до 01.05.2016 року (дата набрання чинності Закону № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 року, відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» №889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-Х1І.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 попереднього Закону "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 попереднього Закону "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст.37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Отже, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723 після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічний висновок, викладений у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 року у справі № 822/524/18.

З огляду на викладене, є вірними висновки суду першої інстанції, що рішення Пенсійного органу про відмову позивачеві у перерахунку пенсії щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», було прийнято передчасно, без урахуванням всіх обставин справи та положень чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд обґрунтовано обрав спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 19.01.2022 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Доводи апеляційної скарги відповідача-2 висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі № 160/9109/22 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак

Попередній документ
108802874
Наступний документ
108802876
Інформація про рішення:
№ рішення: 108802875
№ справи: 160/9109/22
Дата рішення: 26.01.2023
Дата публікації: 08.02.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (20.02.2024)
Дата надходження: 30.06.2022
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
26.01.2023 00:01 Третій апеляційний адміністративний суд