06 лютого 2023 р. № 400/4106/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,
про:визнання протиправним та скасування наказу № 169 пункт № 3,4 від 23.08.2022 року,
Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправним та скасування п.4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №169 від 23.08.2022 « Про результат службового розслідування за фактом втрати стрілецької зброї та боєприпасів зі складу стрілецької зброї військової частини НОМЕР_1 » в частині притягнення до підвищеної матеріальної відповідальності на загальну суму з урахуванням кратності 6 663258,58грн.,
- визнання протиправним та скасування п.3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №169 від 23.08.2022 «Про результат службового розслідування за фактом втрати стрілецької зброї та боєприпасів зі складу стрілецької зброї військової частини НОМЕР_1 » в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани.
Позивач обґрунтовує позов тим, що дії відповідача є протиправними та такими , що не ґрунтуються на вимогах законодавства України, оскільки в діях позивача відсутній склад правопорушення, а саме його об'єктивна та суб'єктивна сторона. Позивач розкрадання майна не вчиняв. Службові обов'язки виконував належним чином. Майно було закрито, опечатано та поставлено під сигналізацію. Підозра позивачу не оголошувалась, до кримінальної відповідальності за даним фактом не притягувався.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки вина позивача та склад правопорушення були підтверджені в ході службового розслідування, оскільки позивач відповідно до Положення про військове(корабельне господарство Збройних Сил України», як начальник складу повинен був не допускати випадків псування та нестачі. Бездіяльність позивача-об'єктивна сторона правопорушення складається у порушенні порядку здачі складу стрілецької зброї під охорону- не здача ключів від складу начальнику варти та виникнення розкрадання військового майна, розмір якого встановлено під час службового розслідування. В ході службового розслідування не було встановлено обставин, які б виключали б матеріальну та дисциплінарну відповідальність позивача.
Відповідач надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутністю представника відповідача.
В Після надання суду пояснень представником позивача в судовому засіданні 31.01.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Старший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника складу стрілецької зброї.
24.02.2022 по місцю дислокації військової частини було нанесено ракетний удар з боку ЗС РФ.
В період 24.02.22-25.02.2022 з метою збереження військового майна-ракетно-артилерійського озброєння частину майна було завантажено на автомобільну техніку для вивозу його з під удару.
25.02.2022 після завантаження частини ракетно-артилерійського майна, склади стрілецької зброї та боєприпасів були закриті, опечатані та поставлені на сигналізацію.
Після закриття складу позивач разом з начальником служби ракетно-артилерійського озброєння та начальником сховища вирушили в складі колони із завантаженою зброєю.
28.02.2022 після повернення до пункту дислокації було виявлено, що сховища складу стрілецької зброї були відкриті(замки зламані, петлі зірвані), а та частина майна, яка залишалась на складі, відсутня.
На підставі рапорта начальника служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2022 про факт втрати стрілецької зброї на складі ,був прийнятий наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 74 « Про призначення службової перевірки за фактом втрати стрілецької зброї військової частини НОМЕР_1 ».
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 138 від 24.06.2022 призначено службове розслідування за фактом втрати стрілецької зброї військової частини НОМЕР_1 .
Актом службового розслідування встановлено, що причини та умови, що сприяли вчиненню порушення позивачем є невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем вимог наказів та інших керівних документів, що могло потягнути за собою настання негативних наслідків та безпосередньо впливає на стан боєздатності.
У поясненнях від 11.05.2022 позивач зазначив, що після отримання команди командира про початок евакуації ним були закриті, опечатані та здані на сигналізацію сховища №1,№2 і він вирушив в складі колони із завантаженою зброєю.
21.08.2022 позивач надав пояснення, що склад не був зданий під охорону, оскільки не було часу, бо була отримана команда на виїзд у складі колони. Додатково зазначив, що варта посту № 1 складу стрілецького озброєння під час завантаження майна та після закриття, постановки на сигналізацію та опечатання складу знаходилась на посту, на території, яка прилягає до складу.
Відповідно до пункту 4 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №169 від 23.08.2022 року «Про результат службового розслідування за фактом втрати стрілецької зброї та боєприпасів зі складу стрілецької зброї військової частини НОМЕР_1 » за порушення військової дисципліни, своїх службових та посадових обов'язків, що зазначені в статтях 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статтю 3.2.41 наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300 «Про затвердження положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України (зі змінами)», старшого сержанта ОСОБА_1 притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності з урахуванням вартості згідно довідки про вартісну оцінку заподіяної шкоди майна служби ракетно-артилерійського озброєння за втрату 271 найменування матеріальних засобів на загальну суму з урахуванням кратності 6 663 258,58 грн. (шість мільйонів шістсот шістдесят три тисячі двісті п'ятдесят вісім гривень п'ятдесят вісім копійок).
Пунктом 3 цього ж наказу старшого сержанта ОСОБА_1 притягнуто також до дисциплінарної відповідальності та оголошено сувору догану.
У спірному наказі зазначено, що позивач порушив:
Стаття 11,12 Статуту Внутрішньої Служби, яка зобов'язує військовослужбовця берегти державне майно. Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Стаття 16 Статуту Внутрішньої Служби, яка визначає, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України. А також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями,
п.3.2.41 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 № 300, яким передбачено, що начальники складів повинні: своєчасно здавати склад під охорону, а під час приймання складу з під охорони старанно перевіряти цілісність стін, даху, дверей та вікон, наявність, цілісність замків та пломб (відбитків печаток).
1) Щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності суд зазначає наступне:
Як передбачено статтями 26, 27 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Відповідно до ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;
На військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема в) сувора догана.( ст.48 Дисциплінарного Статуту).
Статтею 83 ДС ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Статтею 84 ДС ЗСУ прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України (ст.1 ЗУ№551).
Відтак, на військовослужбовця може бути накладено дисциплінарне стягнення за порушення військової дисципліни, яка полягає у додержанні порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Об'єктом дисциплінарного правопорушення є суспільні відносини та цінності, що охороняються правом, на які спрямовано посягання суб'єкта правопорушення, в цьому випадку - додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Об'єктивна сторона це бездіяльність позивача, а саме невиконання покладених на нього обов'язків, передбачених статтю 3.2.41 наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300 «Про затвердження положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України (зі змінами)»- не здав склад під охорону.
Об'єктивна сторона- у формі недбалості.
Суб'єкт- військовослужбовець-позивач.
У поясненнях наданих 21.08.2022 позивач погоджується, що ним не було здано склад під охорону- ключі від складів не були здані на варту, оскільки було обмаль часу, але зазначає, що варта знаходилась на посту, на території, яка прилягає до складу.
Відтак, позивачу для дотримання п. 3.2.41 наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300 «Про затвердження положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України (зі змінами)» та здачі об'єкта під охорону- передачу ключів на варту необхідно було витратити небагато часу.
Позивач погоджується з тим, що він повинен був здати склад під охорону-передати ключі на варту, оскільки відповідно до наказу № 300 ці обов'язки покладаються на нього, як на начальника складу.
Таким чином, склад саме дисциплінарного порушення підтверджено матеріалами службового розслідування, тому п.3 спірного наказу скасуванню не підлягає.
2) Щодо притягнення позивача до матеріальної відповідальності суд зазначає наступне:
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 року № 160-IX (далі Закон № 160-IX).
Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону № 160-ІХматеріальна відповідальність це вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Прямою дійсною шкодою є збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків (пункт 5статті 1 Закону № 160-ІХ).
Частиною першою статті 3 Закону № 160-IXпередбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Відповідно до частини 2 вказаної статті умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України (частина третя статті 3 Закону № 160-ІХ).
Згідно з частиною 1статті 6 Закону № 160-ІХособа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
3) завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
5) якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини статті 7 Закону № 160-ІХрозмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Порядок проведення службового розслідування визначено положеннями статті 8 Закону № 160-ІХ.
Так, посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Згідно з пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Для притягнення позивача до матеріальної відповідальності необхідно встановити склад правопорушення. Відповідачем в матеріалах службового розслідування чітко не розмежовані склади правопорушення, які допустив позивач, що стало підставою для притягнення його до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.
В акті службового розслідування зазначено, що позивач не здав склади під охорону, що сприяло вчиненню правопорушення , викраданню майна та притягнення його, як до дисциплінарної так і до матеріальної відповідальності.
25.02.2022 позивач після отримання команди командира про початок евакуації закрив, опечатав та здав на сигналізацію сховища №1,№2 і він вирушив в складі колони із завантаженою зброєю. Але склади не був здані під охорону -ключі не були передані на варту.
28.02.2022 після повернення позивача до пункту дислокації було виявлено, що сховища складу стрілецької зброї були відкриті (замки зламані, петлі зірвані), а та частина майна, яка залишалась на складі відсутня.
Умови притягнення позивача до матеріальної відповідальності передбачені ст.3 ЗУ №160. Та тільки при наявності й доведеності існування всіх передбачених спеціальним законом умов, можливо притягнути військовослужбовця до матеріальної відповідальності.
Умовами притягнення позивача до матеріальної відповідальності є:
- наявність шкоди, це викрадене державне майно на суму 6 663 258,58 грн. (шість мільйонів шістсот шістдесят три тисячі двісті п'ятдесят вісім гривень п'ятдесят вісім копійок).
- протиправна поведінка ( на думку відповідача) - бездіяльність - не здача складів під охорону. Але суд вважає, що відповідачем невірно встановлена об'єктивна сторона саме для цього правопорушення, оскільки передав би чи не передав позивач ключі на варту-здав склади під охорону, але ці дії не могли б запобігти скоєнню злочину та викраданню зброї зі складу.
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою - відсутній, оскільки будь-які дії або бездіяльність позивача не могла стати передумовою для викрадання військового майна.
- вина особи в завданні шкоди: форма умислу не конкретизована стосовно позивача в акті службового розслідування. Вини позивача в тому, що була викрадена зброя немає, тому відсутня суб'єктивна сторона правопорушення.
Відтак, склад правопорушення, що став підставою для притягнення позивача до матеріальної відповідальності відсутній, оскільки відсутня його об'єктивна та суб'єктивна сторона. Не здача складу під охорону, яка була знята в той же день та не передача ключів на варту не могла стати причиною, завдання шкоди державі.
Крім того, матеріалами службового розслідування встановлено, що частина зброї була повернута на склад, але розмір шкоди не було зменшено. Позивачу підозра у скоєнні злочину не оголошувалась та він не визнаний винним у скоєнні злочину з розкрадання майна.
За таких обставин, позов належить задовольнити частково.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати п.4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №169 від 23.08.2022 «Про результат службового розслідування за фактом втрати стрілецької зброї та боєприпасів зі складу стрілецької зброї військової частини НОМЕР_1 » в частині притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до підвищеної матеріальної відповідальності на загальну суму з урахуванням кратності 6 663258,58грн.
3. У задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування п.3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №169 від 23.08.2022 «Про результат службового розслідування за фактом встати стрілецької зброї та боєприпасів зі складу стрілецької зброї військової частини НОМЕР_1 » в частині притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко