про повернення позовної заяви
06 лютого 2023 р. № 400/115/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши матеріали
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 09.01.2023 суд залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення її недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд попередив позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу (пункт 3 резолютивної частини ухвали від 09.01.2023).
Спосіб усунення недоліків позовної заяви суд визначив шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій належало зазначити поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
В ухвалі від 09.01.2023 суд послався на правову позицію Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду, викладену в постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, щодо застосування строку звернення до адміністративного суду.
Суд зазначив, що позивач пов'язує порушення його права з неоформленням відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021. Суд вказав, що у разі оформлення відповідачем спірної довідки станом на 01.01.2021 та направлення її до органу Пенсійного фонду для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2021, позивач отримав би перераховану пенсію не пізніше березня 2021 року. Отже, про невчинення відповідних дій позивач повинен був дізнатися у березні 2021 року, не отримавши пенсії у збільшеному (перерахованому) розмірі. Шестимісячний строк звернення до суду тривав у такому разі по вересень 2021 року. До суду позивач звернувся 29.12.2022 (підтверджується поштовим конвертом, в якому надійшла позовна заява).
У зв'язку з тим, що позивач не подав до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, йому належало подати таку заяву із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів на підтвердження таких причин.
01.02.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій представник позивача просить вважати причину пропуску процесуального строку на подання адміністративного позову поважною та поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Фактичних обставин, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до адміністративного суду, у заяві не зазначено.
Обґрунтування заяви переважно полягає в цитуванні постанов Верховного Суду, рішень Європейського суду з прав людини з питання захисту права особи на доступ до суду та фактично є розгорнутим поясненням того, що строк звернення до суду не є пропущеним.
Представник позивача вказує, що, за правовою позицією Верховного Суду, протягом усього періоду воєнного стану, запровадженого в Україні у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Надаючи відповідь на цей аргумент, суд вказує, що для того, щоб оцінити, чи є застосування судом процесуального строку суворим, належить оцінити причини пропуску особою такого строку, які суд відхилив.
Разом з тим, у разі якщо особа взагалі не повідомляє суду фактичних обставин, у зв'язку з якими такий строк пропущений, можна говорити про застосування судом процесуального строку, але не про те, чи є таке застосування суворим. Тобто у тому разі, коли особа не повідомляє причин пропуску строку звернення до суду, суд має лише один варіант поведінки, а саме: застосувати такий строк і повернути позовну заяву.
Суд підкреслює, що особа повинна повідомити суду саме фактичні обставини, які унеможливили своєчасне звернення до суду. У свою чергу, такою фактичною обставиною не може бути незгода особи із застосуванням відповідного строку чи з визначенням моменту, з якого починається перебіг цього строку.
За практикою Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може обмежуватися, в тому числі строком звернення до суду.
Суд зазначає, що в умовах розв'язаної російською федерацією війни учасники суспільних правовідносин можуть мати певні складнощі в реалізації права на звернення до суду. Разом з тим, позивач не посилається на таку обставину як на причину пропуску строку звернення до адміністративного суду. Крім того, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду закінчився задовго до 24.02.2022.
Позивач посилається на постанову Верховного Суду від 15.09.2020 у справі 635/7878/16-а, в якій Верховний Суд не погодився з висновками судів першої та апеляційної інсатнцій про застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду у пенсійних спорах. Суд не приймає посилання позивача на таку постанову, оскільки застосованню до спірних правовідносин підлягає саме правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 як такий, що сформульований в порядку відступу від попередніх правових позицій щодо застосування строку звернення до адміністративного суду у соціальних спорах.
Зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18) та сформулювала новий правовий висновок, згідно з яким, серед іншого, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду зазначила, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Позивач посилається на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22. Суд вказує, що у цій постанові Верховний Суд виходив з того, що шестимісячний строк звернення до адміністративного суду в соціальних спорах застосовується. Також у справі № 500/1912/22 Верховний Суд, визначаючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, надавав оцінку конкретним обставинам справи. Суд повторює, що у справі № 400/115/23 позивач не повідомив суду жодних фактичних обставин, які об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися до адміністративного суду з позовною заявою
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви в установлений судом строк. Зокрема, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, але не зазначив у ній поважних причин його пропуску, а саме: таких, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позовну заяву належить повернути.
Одночасно суд роз'яснює позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі вищезазначеного, керуючись статтями 123, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву повернути.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна