02 лютого 2023 року справа №380/6958/22
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Сов'як Д.О.,
представника позивача Захарчука Я.В.,
представника відповідача Григоришин А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у Львівській області
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, Львівська область, місто Львів, пл. Генерала Григоренка, буд. 3; ЄДРПОУ: 40108833) щодо відмови 12.04.2022 у внесенні змін до пункту наказу ГУНП у Львівській області №11 о/с від 18.01.2021 щодо формулювань причин звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зі служби в поліції з 18.01.2021 (через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції); зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка,34 ЄДРПОУ 40108833) внести зміни у наказ №11 о/с від 18.01.2021 щодо формулювань причин звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) на п. 2 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію України» (через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) з проведенням відповідних розрахунків при звільненні з поліції через хворобу з 18.01.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 рішенням медичної (військово-лікарської) комісії через хворобу визнано непридатним до служби в поліції на час звільнення зі служби 18.01.2021, а медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності у зв'язку із захворюванням пов'язаним з проходженням служби в поліції, що свідчить про те, що 18.01.2021 ОСОБА_1 міг підлягати звільненню з поліції відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" через хворобу. Позивач вважає відмову ГУНП у Львівській області від 12.04.2022 щодо внесення змін у пункт наказу №11 о/с від 18.01.2021 щодо формулювань причин звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з 18.01.2021 (через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) протиправною.
Відповідач проти позову заперечив, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивач 16.01.2021 звернувся з рапортом до начальника ГУНП у Львівській області з проханням звільнити його зі служби за власним бажанням. 18.01.2021 наказом ГУНП у Львівській області № 11 о/с від 18.01.2021 капітана поліції ОСОБА_1 (0063348), відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено з посади старшого інспектора сектору дізнання Залізничного відділу поліції ГУНП - за власним бажанням.
Відповідач наголошує, що на момент видачі наказу про звільнення позивача у ГУНП у Львівській області були в наявності лише рапорт позивача про звільнення за власним бажанням, жодних відомостей про непридатність останнього до проходження служби в поліції до ГУНП у Львівській області не надходило.
Відповідач заперечує припущення позивача щодо наявності протиправності в бездіяльності або діях відповідача на етапі звільнення позивача зі служби в поліції, з, останова ВЛК не створює жодних юридичних наслідків для ГУНП у Львівській області в частині необхідності змінити причину звільнення в наказі про звільнення ОСОБА_1 від 18.01.2021.
З вказаних підстав просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, пояснення, подані письмові докази, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 21.11.2017 по 18.01.2021 в Національній поліції України.
Наказом ГУНП у Львівській області № 11 о/с від 18.01.2021 капітана поліції ОСОБА_1 (0063348), з 18.01.2021 звільнено з посади старшого інспектора сектору дізнання Залізничного відділу поліції ГУНП відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Підстава звільнення - рапорт ОСОБА_1 від 16.01.2021.
27.01.2021 ОСОБА_1 звернувся рапортом в УКЗ ГУНП у Львівській області з проханням надати йому скерування для проходження військової - лікарської комісії у зв'язку із погіршенням стану здоров'я.
10.02.2021 за вих. №347/28 Управлінням кадрового забезпечення ГУНП у Львівській області видано ОСОБА_1 направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи.
Постановою медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» №8 від 21.04.2021 встановлено щодо ОСОБА_1 , що в останнього виявлено: «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції» та ОСОБА_1 непридатний до служби в поліції.
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААА №011939 від 06.07.2021 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, захворювання пов'язане з проходженням служби в поліції.
30.03.2022 в ГУНП у Львівській області було подано заяву в інтересах ОСОБА_1 про внесення змін у наказ ГУНП у Львівській області № 11 о/с від 18.01.2021 щодо формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з пункту 7 частини 1 ст. 77 (за власним бажанням) на п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України: "Про Національну поліцію України" (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) з проведенням відповідних розрахунків при звільненні з поліції через хворобу з 18.01.2021.
Листом від 12.04.2022 № З-73/05/13-2022 ГУНП у Львівській області повідомило ОСОБА_1 , що на момент звільнення, жодного рішення медичної комісії про непридатність до служби в поліції не було, а тому підстави для внесення змін до наказу ГУНП у Львівській області від 18.01.2021 № 11 о/с в частині щодо зміни пункту звільнення відсутні.
Вважаючи відмову у внесенні змін щодо причини звільнення до наказу про звільнення протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02 липня 2015 року "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).
За приписами частини 1 статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави. Тобто зазначена норма містить вичерпний перелік підстав для звільнення особи зі служби в поліції.
Частиною 2 статті 77 Закону №580-VIII визначено, що днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
Судом встановлено, що позивач 16.01.2021 подав рапорт про звільнення, в якому просив звільнити його зі служби 18.01.2021 за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII за власним бажанням.
Отже, на момент прийняття відповідачем наказу №11 о/с від 18.01.2021 про звільнення позивача зі служби в поліції існувала лише одна підстава для звільнення - за власним бажанням на підставі поданого рапорту.
Доводи позивача, що постанова №8 від 21.04.2021 Медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» є підставою для внесення змін до наказу про звільнення є необгрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Відповідно до частини 9 статті 95 Закону №580-VIII, поліцейські зобов'язані щороку проходити комплексний медичний огляд (диспансеризацію), а за необхідності - цільові медичні огляди, психофізіологічні обстеження і тестування в порядку, визначеному Міністром внутрішніх справ України.
Статтями 50, 61, 65, 77 Закону №580-VIII, частини 10 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", статті 21 Закону України "Про Національну гвардію України", статті 70 "Основи законодавства України про охорону здоров'я" та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України, Міністерством внутрішніх справ України винесено наказ "Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС" від 3 квітня 2017 року №285 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 р. за № 559/30427) (далі - Положення №285).
Відповідно до пункту 8 розділу III "Організація проведення лікарської та військово-лікарської експертизи" Положення №285, особи, що проходять медичний огляд, надають лікарям - членам ВЛК оригінал документа, що посвідчує особу (паспорт, службове посвідчення, військовий квиток чи приписне свідоцтво).
Перед медичним оглядом проводяться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітини, електрокардіографія, загальні аналізи крові та сечі, аналіз крові на цукор, обстеження на сифіліс (реакція Вассермана), гепатити В, С та ВIЛ-інфікування, для осіб старше 40 років - вимірювання рівня внутрішньоочного тиску (пункт 9).
Медичний огляд осіб у ВЛК проводиться з обов'язковим обстеженням лікарями-спеціалістами: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, дерматологом, стоматологом, психіатром та лікарем-психологом або практичним психологом закладів охорони здоров'я МВС. Жінки обов'язково обстежуються гінекологом (пункт 11).
Відповідно до пункту 15 розділу III "Організація проведення лікарської та військово-лікарської експертизи" Положення №285, у разі виникнення необхідності уточнення діагнозу захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва) чи їх наслідків ВЛК може запропонувати особі, що проходить лікарську (військово-лікарську) експертизу, амбулаторне або стаціонарне обстеження в закладах охорони здоров'я МВС.
У випадках, коли проведення необхідного дослідження стану здоров'я у закладах охорони здоров'я МВС неможливе, стаціонарне або амбулаторне обстеження може проводитись у інших закладах охорони здоров'я (за їх згодою).
Правилами пункту 16 розділу III "Організація проведення лікарської та військово-лікарської експертизи" Положення №285 визначено, що до направлення ВЛК на стаціонарне обстеження додається Акт дослідження стану здоров'я (далі - Акт дослідження) (додаток 5). Після проведеного обстеження заповнений Акт дослідження завіряється підписами начальника закладу охорони здоров'я і лікаря, що проводив обстеження, та скріплюється печаткою цього закладу. Акт дослідження розглядається з урахуванням усіх даних про стан здоров'я і фізичного розвитку та є додатковим матеріалом при прийнятті остаточного експертного рішення ВЛК щодо придатності особи до служби або навчання.
Відповідно до пункту 19 розділу III "Організація проведення лікарської та військово-лікарської експертизи" Положення №285, постанова ВЛК щодо придатності (непридатності) особи до служби, яка приймається за результатами медичного огляду, заноситься до Акта медичного огляду, Книги (журналу) обліку документації ВЛК (додаток 9) і оформлюється Довідкою (додаток 10) або свідоцтвом про хворобу.
Про прийняте рішення ВЛК інформує відповідний підрозділ кадрового забезпечення чи командира військової частини (пункт 19).
Наведені норми свідчать, що Довідка (додаток 10) або Свідоцтво про хворобу виносяться саме на час фактичного огляду особи.
Враховуючи викладене, рішення ВЛК про непридатність особи до служби в поліції, яке є підставою для звільнення через хворобу, повинне передувати звільненню.
Вказані правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №817/1670/17.
Отже, після звільнення позивача на підставі наказу №11 о/с від 18.01.2021 зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII, між сторонами були припинені трудові та службові відносини, у зв'язку чим відповідач втратив повноваження на зміну наказу про звільнення позивача, при цьому, були також відсутні і підстави для зміни наказу.
Доводи позивача, що колишній працівник поліції має право на перегляд підстав свого звільнення є необгрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до пункту 13 розділу VI "Проведення лікарської експертизи поліцейським" Положення №285, колишні поліцейські або колишні особи рядового й начальницького складу можуть ініціювати питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань, травм (поранень). У такому випадку вони звертаються до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання. Перегляд раніше прийнятої постанови ВЛК проводиться за заявою колишнього поліцейського, колишньої особи рядового чи начальницького складу.
Зазначена норма Положення №285 стосується права колишнього поліцейського ініціювати питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не ініціював питання щодо визначення стану його здоров'я (в частині придатності до служби) на момент звільнення, тому доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставин суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити. Судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ: 40108833, адреса: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 06.02.2023.
Суддя Крутько О.В.