24 січня 2023 року м. Львів
справа № 380/9938/22
провадження № П/380/10012/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Давид О.Ю., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача, представника позивача: не з'явилися
відповідача: представник - Слиш Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської обласної прокуратури (Відповідач), в якому, із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.12.2022, просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ №2509 від 19.11.2021 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури» в частині затвердження негативного результату оцінювання якості роботи прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Львівську обласну прокуратуру здійснити виплату ОСОБА_1 премію за 2021 рік, з урахуванням виникнення права на заробітну плату відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;
- вирішити питання розподілу судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.11.2021 позивачем подано звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2021 рік. В квітні місяці 2022 року ОСОБА_1 дізнався, що приблизно в середині грудня 2021 прокурори Львівської обласної прокуратури отримали премію, проте станом на момент звернення до суду позивач вказану премію не отримав. Під час ознайомлення 29.05.2022 з матеріалами службового розслідування щодо позивача, ОСОБА_1 довідався, що за результатом поданого звіту його робота була оцінена безпосереднім керівником - «негативно».
Позивач уважає, що відповідач безпідставно та незаконно позбавив його премії, з огляду на положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру». Позивач стверджує, що п. 3.7. Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора №503 від 30.10.2020 року передбачено, що виплата премії не проводиться прокурорам, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, відстороненням від посад за рішенням суду в межах кримінального провадження або у зв'язку із здійсненням провадження про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
Позивач наголошує, що звітом про оцінку якості роботи прокурора за 2021 рік встановлено, що на позивача не накладались дисциплінарні стягнення, відсутні порушення правил внутрішнього службового розпорядку, не притягувався за корупційні чи пов'язані з корупцією правопорушення, від посад в межах кримінальних проваджень не відсторонювався.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає щодо критеріїв якості оцінювання роботи, а саме, що позивач несвоєчасно чи не ефективно виконував завдання і доручення керівників органів прокуратури, відповідачем позивача ознайомлено не було.
Відтак, на думку позивача, не призначення премії ОСОБА_1 на рівні з іншими прокурорами в розмірі 30% розміру суми його посадового окладу, отриманого ним за відповідний календарний рік, з підстав не передбачених Тимчасовим положенням про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора №503 від 30.10.2020 року не може трактуватися як «в межах визначених законодавством».
Зважаючи на те, що виплата премії здійснюється на підставі наказів про затвердження висновку щодо результатів оцінювання, уважає, що способом захисту порушених прав є визнання протиправним та скасування наказу №2509 від 19.11.2021 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури» в частині затвердження негативного результату оцінювання якості роботи прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 та зобов'язання здійснити виплату премії позивачу за 2021 рік.
Зазначає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які складають 10000 грн.
У відповіді на відзив від 28.11.2022 додатково зазначив, що чинним законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для невиплати премії. При цьому, керівник наділений правом проведення оцінювання роботи прокурора та встановлення розміру такої премії в кожному конкретному випадку, зважаючи на результат оцінювання, проте слід зазначити, що таке право керівника повинно бути реалізовано не на власний розсуд, а з урахуванням пункту п.3.7. Положення №503, яким чітко визначено підстави, за наявності яких виплата премії не проводиться.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити. 24.01.2023 подав заяву про розгляд справи у відсутності позивача та представника позивача.
Відповідачем 20.09.2022 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 25.10.2021 керівником Львівської обласної прокуратури винесено наказ №2357к «Про визначення результатів проведення оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури». На виконання даного наказу позивачем подано для оцінювання своєму безпосередньому керівнику підготовлений ним звіт за 2021 рік за визначеною Типовим положенням формою. За результатами проведеного оцінювання прокурору ОСОБА_1 виставлено негативну оцінку.
При здійсненні оцінювання враховано, що упродовж 2021 року прокурор ОСОБА_1 допускав порушення виконавської та трудової дисципліни, неефективно здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, не виконував доручення керівництва.
Вказані факти неодноразово були предметом розгляду на оперативних нарадах у начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури та заступника керівника Львівської обласної прокуратури. Про що складено відповідні протоколи оперативних нарад від 01.07.2021, від 07.07.2021 та від 05.10.2021.
Також встановлено неефективне здійснення прокурором ОСОБА_1 нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у ряді кримінальних проваджень, а в окремих із них допущено порушення строків проведення досудового розслідування щодо підозрюваних. Відповідач зазначає, що в грудні 2021 року обласною прокуратурою до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, скеровано дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Також відносно позивача розпочато ряд службових розслідувань.
Відповідач вказує, що безпосередній керівник (особа, яка виконує його обов'язки) - ОСОБА_2 вправі був надати оцінку на власний розсуд. Обов'язку інформувати працівника про оцінку не передбачено.
Відповідач стверджує, що ні Законом України «Про прокуратуру», ні Тимчасовим положенням про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора №503 від 30.10.2020, не передбачено права керівника обласної прокуратури впливати на оцінки чи змінювати такі, які виставлені не ним як безпосереднім керівником прокурорів, а безпосереднім керівником прокурора, затверджених вищим керівництвом за результатами оцінювання якості роботи за поточний рік.
Тимчасовим положенням №503 передбачено лише повноваження керівника обласної прокуратури затвердити подані звіти. Такі повноваження керівника обласної прокуратури не реалізовуються ним на власний розсуд та без узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами, а відтак такі повноваження не є дискреційними в розумінні практики Верховного Суду.
Так, наказом обласної прокуратури «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури» № 2509к від 19.11.2021 ухвалено вважати оцінювання результатів службової діяльності прокурорів апарату Львівської обласної прокуратури та окружних прокуратур Львівської області проведеним та затверджено висновки щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури на підставі поданих звітів, в тому числі звіт позивача із зазначенням, що такий отримав оцінку «Негативно».
Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 2.4. Розділу 2. «Оцінювання якості роботи прокурорів» Тимчасового положення №503, безпосередній керівник прокурора оцінює якість роботи прокурора та таким може бути виставлено позитивну, задовільну або негативну оцінку.
Разом з тим, згідно з пунктом 1.2. Розділу 1. «Загальні положення» Тимчасового положення №503, преміювання прокурорів за результатами оцінювання якості роботи за календарний рік проводиться виключно у разі позитивного або задовільного оцінювання їх роботи. Вказана норма є імперативною. За результатами роботи позивача у 2021 році його оцінено, проте оцінено «Негативно», що не є підставою для виплати премії.
Відповідач стверджує, що позивачем неправильно протрактовано вимоги Розділу 3 «Порядок нарахування та виплати премій» Тимчасового положення №503, згідно яких, такі поширюються виключно на працівників, яким виставлена безпосереднім керівником оцінка дає право на нарахування та виплату премії, а саме «Позитивна» чи «Задовільна». Однак, така оцінка у позивача відсутня.
Щодо покликань позивача на пункт 3.7. Розділу 3. «Порядок нарахування та виплати премій» Тимчасового положення №503, відповідач зазначив, що вказані положення стосуються працівників, яким нараховано премію за оцінку «Позитивно» або «Задовільно». Тобто, такі ОСОБА_1 стосуватись не можуть, оскільки виставлена йому оцінка не надавала права на нарахування премії.
Окрім того, відповідач наголошує, що наказом керівника обласної прокуратури № 2509к від 19.11.2021 лише затверджено висновки щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури, і зокрема щодо ОСОБА_1 , і його скасування не вплине на саму оцінку якості роботи прокурора, яка і впливає на преміювання прокурорів.
Щодо витрат на правничу допомогу відповідач зазначив, що позивачем не надано жодних доказів понесених ним судових витрат, що позбавляє обласну прокуратуру заперечити або погодитись із сумою, яка зазначена у позовній заяві.
У запереченнях на відповідь на відзив від 02.12.2022 відповідач додатково зазначив, що ефективність та якість роботи ОСОБА_1 його безпосереднім керівником у 2021 оцінено негативно, що відповідно до Тимчасового положення №503 позбавляє позивача права на отримання премії. Тому необґрунтовані та безпідставні твердження представника позивача, що преміювання працівника є обов'язком працедавця, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» премія є складовою заробітної плати та преміювання відбувається відповідно до вимог Тимчасового положення №503.
Покликання представника позивача на те, що на ОСОБА_1 у 2021 році не накладалось дисциплінарне стягнення, відсутні порушення правил внутрішнього службового розпорядку, він не притягувався за корупційні чи пов'язані з корупцією правопорушення, не слід брати до уваги, оскільки п. 3.7 Розділу ІІІ. «Порядок нарахування та виплати премій» Тимчасового положення №503 передбачено перелік осіб, яким не проводиться виплата премії, навіть у випадку позитивної чи задовільної оцінки якості роботи. В даному ж випадку виплата премії ОСОБА_1 не проводилась у зв'язку із негативним оцінюванням якості роботи.
Із урахуванням наведеного позовні вимоги ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії відповідач уважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Представник відповідача підтримала таку позицію, просила відмовити у задоволенні позову повністю.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 26 липня 2022 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою судді від 31 серпня 2022 року заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено, визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлено його. Відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання. Відмовлено у залученні до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково.
В підготовчому судовому засіданні ухвалою суду, що занесена в протокол судового засідання 18.10.2022 продовжено строк підготовчого судового засідання відповідно до вимог ч. 4 ст. 173 КАС України.
Ухвалою суду від 08 листопада 2022 року у задоволенні заяви представника відповідача від 20 вересня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Ухвалою суду, яка занесена в протокол судового засідання від 27.12.2022 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Наказом прокуратури Львівської області №1555К від 30 серпня 2019 року призначено юриста 1 класу Чухрія Олександра Миколайовича на посаду прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Львівську область прокуратури Львівської області.
Наказом Львівської обласної прокуратури №1539К від 11 вересня 2020 року переведено прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Львівської області Чухрія Олександра Миколайовича на посаду прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури з 11 вересня 2020 року.
25.10.2021 керівником Львівської обласної прокуратури винесено наказ №2357к «Про визначення результатів проведення оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури».
11.11.2021 позивачем подано звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2021 рік (з 01.01.2021), який затверджено безпосереднім керівником - виконувачем обов'язків начальника першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_2 15.11.2021 підсумковою оцінкою «Негативно».
Наказом Львівської обласної прокуратури «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури» № 2509к від 19.11.2021 затверджено на підставі поданих звітів висновки щодо оцінювання якості прокурорів Львівської обласної прокуратури (додаток №1) (а.с. 117). Згідно витягу з даного наказу п. 66 оцінка «Негативно» ОСОБА_1 (а.с. 172).
3 грудня 2021 Львівською обласною прокуратурою винесено наказ №2568к «Про виплату премії прокурорам Львівської обласної прокуратури за результатами оцінювання». (а.с. 200).
Відповідно до доповідної записки начальника відділу фінансування та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера премія за результатами оцінювання якості роботи в 2021 році ОСОБА_1 не нараховувалась і не виплачувалась (а.с.170), що підтверджено і розрахунковим листом за грудень 2021 ОСОБА_1 (а.с. 171).
Уважаючи Наказ №2509 від 19.11.2021 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури» в частині затвердження негативного результату оцінювання якості роботи прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 протиправним та, як наслідок, необхідність зобов'язання відповідача здійснити виплату премії позивачу за 2021 рік, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом, посилаючись на порушення його прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд застосував наступні норми права.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і діяльність прокуратури.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 4 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 16 Закону № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
Заробітна плата прокурора регулюється Законом № 1697-VII, не може визначатися іншими нормативно-правовими актами та складається з посадового окладу, премій і надбавок за вислугу років, виконання обов'язків на адміністративній посаді, а також інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманого ним за відповідний календарний рік (ч. 2 ст. 81 Закону № 1697-VII).
Відповідно до статей 9, 81 Закону № 1697-VII наказом Генерального прокурора від 30.10.2020 № 503 затверджено «Тимчасове положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів» із змінами, внесеними згідно з Наказом Офісу Генерального прокурора № 351 від 12.11.2021 (надалі - Тимчасове положення №503).
Згідно пунктів 1.1, 1.2 розділу 1 Тимчасового положення №503, це положення визначає порядок оцінювання якості роботи прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних, спеціалізованих (на правах обласних та окружних) прокуратур, а також підстави і порядок їх преміювання за результатами такого оцінювання. Преміювання прокурорів за результатами оцінювання якості роботи за календарний рік проводиться у разі позитивного або задовільного оцінювання їх роботи.
Відповідно до п. 2.1. та п. 2.2. Тимчасового положення №503, оцінювання якості роботи прокурорів за календарний рік проводиться у листопаді - грудні.
Під час оцінки якості роботи прокурорів ураховується:
1) ефективність виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади;
2) кількість та якість виконаних прокурором завдань, визначених положенням про самостійний структурний підрозділ, наказами та іншими організаційно-розпорядчими документами про розподіл обов'язків між прокурорами у відповідному органі прокуратури (структурному підрозділі);
3) кількість та якість виконання прокурором інших завдань і доручень керівництва;
4) дотримання правил внутрішнього службового розпорядку.
Згідно пункту 2.3 розділу 2 Тимчасового положення №503 оцінювання якості роботи прокурорів оформлюється у вигляді звіту (згідно з додатком), що складається прокурором, який підлягає оцінюванню, і погоджується його безпосереднім керівником.
Безпосереднім керівником є:
1) для керівників самостійних структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, а також першого заступника і заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - Генеральний прокурор, перші заступники та заступники Генерального прокурора відповідно до розподілу обов'язків;
2) для заступників керівників самостійних структурних підрозділів, керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі департаментів або управлінь Офісу Генерального прокурора - керівник самостійного структурного підрозділу;
3) для прокурорів Офісу Генерального прокурора - керівник відділу, у якому прокурор обіймає посаду;
4) для керівника обласної прокуратури - Генеральний прокурор;
5) для першого заступника і заступників керівника обласної прокуратури - керівник обласної прокуратури;
6) для керівників самостійних структурних підрозділів обласної прокуратури - керівник обласної прокуратури, його перший заступник чи заступники відповідно до розподілу обов'язків;
7) для заступників керівників самостійних структурних підрозділів, керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі управлінь обласних прокуратур - керівник самостійного структурного підрозділу;
8) для прокурорів обласних прокуратур - керівник відділу, у якому прокурор обіймає посаду, або керівник обласної прокуратури, його перший заступник чи заступники відповідно до розподілу обов'язків (у разі безпосереднього підпорядкування прокурора керівництву обласної прокуратури);
9) для керівників окружних прокуратур та їх заступників - керівник обласної прокуратури;
10) для керівників відділів окружних прокуратур та їх заступників - керівник окружної прокуратури;
11) для прокурорів окружних прокуратур - керівник відділу окружної прокуратури, керівник окружної прокуратури (у разі відсутності відділів в окружній прокуратурі).
Відповідні звіти затверджуються керівниками вищого рівня (керівником самостійного структурного підрозділу, керівником органу прокуратури, першими заступниками та заступниками Генерального прокурора, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури).
За результатами оцінювання якості роботи прокурора безпосереднім керівником може бути виставлено позитивну, задовільну або негативну оцінку (пункт 2.4 розділу 2 Тимчасового положення №503).
Звіти про оцінювання якості роботи прокурорів за відповідний рік надаються до кадрового підрозділу для підготовки наказу про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів (пункт 2.7 розділу 2 Тимчасового положення №503).
За приписами пунктів 3.3, 3.4, 3.6 розділу 3 Тимчасового положення №503 бухгалтерська служба на підставі затверджених висновків обраховує середньо визначений розмір щорічної премії у відсотках і доводить його до відома кадрового підрозділу для підготовки проектів відповідних наказів про виплату премії прокурорам.
Розмір премії за результатами оцінювання якості роботи розраховується у відсотках до суми посадового окладу відповідної посади на день видання наказу згідно з пунктом 3.2 розділу 3 Тимчасового положення №503 з урахуванням виникнення права на заробітну плату відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Премія за результатами оцінювання якості роботи за календарний рік виплачується прокурорам на підставі наказів Генерального прокурора, керівників обласних, спеціалізованих (на правах обласних) прокуратур протягом 15 днів після затвердження висновку щодо результатів оцінювання, але не пізніше грудня року, в якому здійснюється оцінювання якості роботи прокурорів за календарний рік.
Відповідно до п. 3.7 Тимчасового положення №503, виплата премії не проводиться прокурорам, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, відстороненим від посад за рішенням суду в межах кримінального провадження або у зв'язку із здійсненням провадження про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
Матеріалами справи підтверджено, що 25.10.2021 керівником Львівської обласної прокуратури винесено наказ №2357к «Про визначення результатів проведення оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури».
11.11.2021 позивачем подано звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2021 рік (з 01.01.2021), який затверджено безпосереднім керівником - виконувачем обов'язків начальника першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Львівської обласної прокуратури ОСОБА_2 15.11.2021 підсумковою оцінкою «Негативно».
Наказом Львівської обласної прокуратури «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури» № 2509к від 19.11.2021 затверджено на підставі поданих звітів висновки щодо оцінювання якості прокурорів Львівської обласної прокуратури (додаток №1) (а.с. 117). Згідно витягу з даного наказу п. 66 оцінка «Негативно» ОСОБА_1 (а.с. 172).
Так, судом встановлено, що під час встановлення підсумкової оцінки «Негативно» ОСОБА_1 безпосереднім керівником було враховано, що упродовж 2021 року прокурор ОСОБА_1 допускав порушення виконавської та трудової дисципліни, неефективно здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, не виконував доручення керівництва.
Вказані факти неодноразово були предметом розгляду на оперативних нарадах у начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури та заступника керівника Львівської обласної прокуратури. Про що складено відповідні протоколи оперативних нарад від 01.07.2021, від 07.07.2021 та від 05.10.2021, які долучені до матеріалів справи.
Також встановлено неефективне здійснення прокурором ОСОБА_1 нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у ряді кримінальних проваджень, а в окремих із них допущено порушення строків проведення досудового розслідування щодо підозрюваних. Відповідач зазначає, що в грудні 2021 року обласною прокуратурою до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, скеровано дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Насамперед слід зазначити, що судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та затвердження її результатів вимогам Тимчасового положення №503.
Суд критично оцінює доводи позивача щодо критеріїв якості оцінювання роботи, а саме про те, що позивач несвоєчасно чи не ефективно виконував завдання і доручення керівників органів прокуратури, відповідачем позивача ознайомлено не було. По-перше, п. 2.2. Тимчасового положення №503 чітко визначено які критерії ураховуються під час оцінки якості роботи прокурорів, по-друге, обставини порушення виконавської та трудової дисципліни, неефективного здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, невиконання доручення керівництва вчинено безпосередньо за участі позивача.
Водночас жодних доводів щодо необґрунтованості такої оцінки або доводів стосовно порушення порядку проведення оцінювання позивачем не зазначено у позовній заяві, не встановлено таких обставин і під час розгляду справи.
Отже, відповідачем дотримано вимоги п. 2.1. та враховано п. 2.2 Тимчасового положення №503, за результатами оцінювання якості роботи позивача виставлено одну із оцінок, які передбачено п. 2.4 та затверджено звіт позивача відповідно до п. 2.3. Тимчасового положення №503.
Незгода позивача із наказом Львівської обласної прокуратури «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури» № 2509к від 19.11.2021 в частині затвердження негативного результату оцінювання якості роботи прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 полягає виключно у не призначенні премії позивачу, з підстав не передбачених Тимчасовим положенням, а саме п. 3.7.
З даного приводу суд враховує наступне.
3 грудня 2021 Львівською обласною прокуратурою винесено наказ №2568к «Про виплату премії прокурорам Львівської обласної прокуратури за результатами оцінювання». (а.с. 200).
Відповідно до доповідної записки начальника відділу фінансування та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера премія за результатами оцінювання якості роботи в 2021 році ОСОБА_1 не нараховувалась і не виплачувалась (а.с.170), що підтверджено і розрахунковим листом за грудень 2021 ОСОБА_1 (а.с. 171).
Як зазначено вище, відповідно до п. 3.7 Тимчасового положення №503, виплата премії не проводиться прокурорам, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, відстороненим від посад за рішенням суду в межах кримінального провадження або у зв'язку із здійсненням провадження про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
Сторонами не заперечується та обставина, що у 2021 році на позивача не накладались дисциплінарні стягнення, не притягнуто до відповідальності за корупційні чи пов'язані з корупцією правопорушення, від посади в межах кримінальних проваджень не відсторонювався.
Водночас згідно з п. 1.2. Розділу 1. «Загальні положення» Тимчасового положення №503, преміювання прокурорів за результатами оцінювання якості роботи за календарний рік проводиться виключно у разі позитивного або задовільного оцінювання їх роботи.
Аналіз наведених норм п. 1.2. та п. 3.7. Тимчасового положення №503 вказує, що законодавцем передбачено декілька випадків не проведення виплати премії прокурорам: у разі негативного оцінювання роботи; притягнення до дисциплінарної відповідальності; відсторонення від посад за рішенням суду в межах кримінального провадження або у зв'язку із здійсненням провадження про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
Суд погоджується із доводами відповідача, що норма п. 1.2. Тимчасового положення №503 є імперативною і не передбачає можливості преміювання у разі негативного оцінювання роботи прокурора.
Отже, покликання позивача виключно на п. 3.7 Розділу 3 «Порядок нарахування та виплати премій» Тимчасового положення №503 в межах спірних правовідносин суд уважає помилковими, оскільки за результатами роботи позивача у 2021 році оцінено «Негативно», відтак відсутні правові підстави для преміювання ОСОБА_1 на рівні з іншими прокурорами в розмірі 30% розміру суми його посадового окладу, отриманого ним за відповідний календарний рік.
Із урахуванням встановлених обставин та наведених правових норм, суд висновує, що наказ Львівської обласної прокуратури «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Львівської обласної прокуратури» № 2509к від 19.11.2021 в частині затвердження негативного результату оцінювання якості роботи прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_1 видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
Відтак відсутні і правові підстави для задоволення похідних позовних вимог в частині зобов'язання Львівську обласну прокуратуру здійснити виплату ОСОБА_1 премію за 2021 рік, з урахуванням виникнення права на заробітну плату відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Щодо аргументів сторін з приводу дискреції, суд враховує наступне.
Складовими частинами принципу верховенства права згідно з Доповіддю Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) від 4 квітня 2011 року (доповідь) є зокрема юридична визначеність, заборона свавілля, дискримінації та рівність перед законом.
Потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон (a law), яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, посадовій особі, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції.
Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади.
Посадові особи, використовуючи дискреційні повноваження, зобов'язані передусім правильно оцінювати обставини у кожному конкретному випадку, і не допускати при цьому зловживання владою. В основі мотивації такого вибору має бути законність, обґрунтованість, доцільність, справедливість прийнятого рішення.
Так суд зазначає, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
При цьому суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 у справі №599/1422/16-а.
Верховний Суд зазначає, що дискреція це не обов'язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов'язку.
Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб'єктів.
Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зв'язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.
Аналізуючи вказані положення, суд резюмує, що повноваження відповідача в межах даної справи не є дискреційними, оскільки п. 2.1. Тимчасового положення №503 передбачено лише один варіант поведінки у разі негативного оцінювання роботи прокурора, а саме виплата премії у такому випадку не проводиться.
Відповідно до частин першої другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ч. 1, п.2 ч.2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Відповідно до правил ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 264, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Львівської обласної прокуратури (пр. Шевченка, 17/19, м. Львів, 79005) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 03 лютого 2023 року.
Суддя Клименко О.М.