Справа № 635/3108/21 Номер провадження 22-ц/814/1168/23Головуючий у 1-й інстанції Березовська І.В. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
24 січня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Хіль Л.М.,
суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,
секретар Гречка Є.В.,
за участі: ОСОБА_1 , адвокта Матвєєва С.І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою Матвєєва Станіслава Івановича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 вересня 2021 року
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласний спеціалізований будинок дитини "Зелений гай", Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про усиновлення малолітньої дитини.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про усиновлення малолітньої дитини в якій просив оголосити його усиновлювачем малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , записати його батьком усиновленої дитини, а також внести зміни в актовий запис № 860 від 05 травня 2020 року про народження дитини ОСОБА_3 видний відділом державної реєстрації актів цивільного стану управління юстиції в Харківської області, а саме: в графі « прізвище» вказати « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_5 »; в графі « ім'я» « ОСОБА_6 » - залишити без змін; в графі по-батькові» вказати « ОСОБА_7 » замість « ОСОБА_8 »; в графі « дата народження» - « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - залишити без змін; в графі « місце народження» - « місто Харків», Харківська область, Україна» залишити без змін, в графі «батько» записати « ОСОБА_1 » громадянин України» в графі «мати» записати « ОСОБА_9 » громадянка України».
В обгрунтування заяви вказував, що з метою реалізації прав на усиновлення став на облік кандидатів в усиновлювачі служби у справах дітей Харківської міської ради.
Зазначав, що за направленням служби у справах дітей відвідав Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний спеціалізований будинок
дитини «Зелений Гай» де і познайомився з дитиною ОСОБА_3 .
Вказував, що мати дитини позбавлена батькіських прав на підставі заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2020 року.
Згідно медичних висновків противопоказань для усиновлення він не має. Зареєстрований та фактично проживає у АДРЕСА_1 . Зазначена квартира належить йому на праві спільної часткової власності, облаштована необхідними меблями та технікою, а також в подальшому планується облаштування спального місця для дитини та куточка для ігор.
Зазначає, що проживає разом із цивільною дружиною ОСОБА_9 яка надала нотаріально посвідчену згоду на усиновлення дитини.
Вказував, що метою усиновлення є бажання мати дружню родину, здійснити мрію про батьківство, оточити дитину любов'ю, турботою та підтримкою, створити всі необхідні умови для розвитку виховання дитини.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 вересня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласний спеціалізований будинок дитини "Зелений гай", Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про усиновлення малолітньої дитини відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив Матвєєв С.І. в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права просив рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви в повному обсязі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що під час відвідування Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений Гай» між ОСОБА_1 та дитиною з'явився міцний зв'язок який в подальшому тільки зміцнився.
Зазначає, що ознайомившись із станом здоров'я дитини та познайомившись з нею особисто, встановивши психологічний та емоційний контакт, ОСОБА_1 підтвердив свої наміри та бажання бути усиновителем, будучи психологічно готовим та впевненим в забезпечення дитини належним вихованням, доглядом та утриманням.
Враховуючи, що після декількох відвідувань Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний спеціалізований будинок дитини "Зелений Гай" в якому перебувала дитини, ОСОБА_1 почали обмежувати у праві спілкування з дитиною із відсутністю тесту на COVІD-19.
Зазначає, що при розгляді справи судом першої інстанцїі не було взято до уваги те, що ОСОБА_9 є фізично здоровою, веде повноцінне життя, не мала жодних приступів та не верталася до медичних установ з приводу її захворювання, а також працює на роботі та має стабільний заробіток.
16.11.2022 року від Служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому вона просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
Учасники судового процесу були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток на їх електронні адреси.
Вказане узгоджується з правовою позицією від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник просив його апеляційну скаргу задовольнити, а рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про
задоволення його заяви про усиновлення в повному обсязі.
Пояснив, що в ході розгляду справи зарєстрував шлюб з ОСОБА_9 від якого народилася у жовтні 2022 року дитина.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарг, приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.
Згідно п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч.1ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Місцевим судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в усиновлювачі служби у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради за № 4 від 27 липня 2020 року.
Згідно висновку про стан здоров'я, особи наданим КНП Харківської міської ради «Міська студентська лікарня» від 23 лютого 2021 року та медичної довідки КНП Харківської міської ради « міський психоневрологічний диспансер № 3» про проходження обов'зкового попереднього та періодичного оглядів серії 12 ЯЯУ №852196 від 18 лютого 2021 року, ОСОБА_1 за станом здоров'я може бути усиновлювачем.
Відповідно до інформації КНП ХОР « Обласний наркологічний диспансер» від 19 лютого 2021 року № 400 ОСОБА_1 на диспансерному обліку не перебуває. На час огляду ознак наркологічної паталогії не виявлено.
Також встановлено, що до кримінальної відповідальності не притягувався, що підтверджується довідкою Департаменту інформанізації МВС України сергії ААА №1025964.
Згідно довідки про заробітну плату ОСОБА_1 працює у 27 державній пожежно-рятувальній частині Головного управління ДСНС України у Харківській області на посаді начальника караулу, загальна сума його доходу за період з жовтня 2020 року по березень 2021 року становить 80368,55 грн.
ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 03-12566-2020 від 06 березня 2020 року.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 25 грудня 2008 року квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 по 1/3 частині кожному.
З матеріалів справи вбачається, що співвласники квартири надали нотаріально посвідчену згоду на реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Місцевим судом встановлено, що ОСОБА_1 виявив бажання усиновити вихованку Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений Гай» ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про народження сергії НОМЕР_1 від 05 травня 2020 року ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Харкові. Матір'ю дитини записана ОСОБА_12 , батьком - ОСОБА_13 .
Мати дитини відмовилася від неї у пологовому будинку про що свідчить власноручно написана заява.
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2020 року мати дитини ОСОБА_12 позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_3 .
З 20 травня 2020 року дитина перебуває у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласний спеціалізований будинок дитини "Зелений Гай".
Згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 10 лютого 2021 року № 39 ОСОБА_3 надано статус дитини, що позбавлена батьківського піклування.
Місцевим судом також встановлено, що дитина ОСОБА_3 з 25.01.2021 року перебуває на обліку з усиновлення.
Згідно висновку про стан здоров'я, фізичний і розумовий розвиток дитини Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради « Обласна дитяча клінічна лікарня № 1» від 23 жовтня 2020 року малолітній ОСОБА_3 поставлено діагноз: ураження головного мозку неутоненої етиоголії ( G93.9); контакт з хворим або можливість зараження вірусним гепатитом ( Z20.5); контакт з хворим або можливість зараження вірусом імунодифіциту людини ( Z20.6); дефект міжпредсердної перегородки ( Q21.1).
Згідно акту адміністрації Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений Гай» знайомство з кандидатом в усиновлювачі ОСОБА_1 відбулося 11.03.2021 року. Було встановлено контакт з дитиною, а також він був ознайомлений із станом здоров'я дитини.
Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений Гай» № 137 від 25.03.2021 року адміністрації закладу вважає недоцільним усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 кандидатом в усиновлювачі ОСОБА_1 , оскільки останній не скористався своїм правом щодня протягом строку дії направлення відвідувати дитину за місцем її перебування відповідно до п.63 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» від 08 жовтня 2008 року № 905.
Згідно висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що Харківська районна державна адміністрація Харківської області керуючись ст. 212 Сімейного кодексу України, п. 75 постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 « Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей», наказом Мінсоцполітики від 02 грудня 2019 року № 1696, вважає усиновлення ОСОБА_1 малолітньої дитини позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 недоцільним та таким, що не відповідає законним інтересам дитини.
Орган органу опіки та піклування також надав висновок про недоцільність усиновлення ОСОБА_1 малолітньої дитини ОСОБА_3 посилаючись на те, що його співмешканка ( на час постановлення рішення дружина) хворіє на епілепсію, що відповідно п.8 ст. 212 Сімейного кодексу України така особа не бути усиновлювачем.
Окрім того вказано, що до Органу опіки та піклування не було надано письмової згоди співвласників на проживання малолітньої дитини та на реєстрацію місця проживання в майбутньому у квартирі де живе позивач.
Також не надано довідок від нарколога та психіатра людей які проживають разом з позивачам, окрім того від осіб які проживають разом з позивачем не надходила інформація щодо ставлення даних осіб до усиновлення дитини та проживання її разом з ними.
Відмовляючи в задоволенні позову місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_1 не
може бути усиновлювачем з підстав передбачених п. 13 ч. 1 ст. 212 СК України , а саме він перебуває у шлюбі з людиною, яка страждає на хворобу - епілепсію.
Проте, апеляційний суд повністю з таким висновком місцевого суду погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із статтею 20 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною. Такий догляд може включати, зокрема усиновлення.
Частиною першою статті 21 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку.
На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно зі статтею 4 Європейської конвенції про усиновлення дітей, ратифікованої Верховною Радою України 15 лютого 2011 року (далі - Конвенція про усиновлення дітей), компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини. У кожному випадку компетентний орган приділяє особливу увагу важливості того, що усиновлення забезпечує дитину стабільними та гармонійними домашніми умовами.
Усиновлення є прийняттям усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя (стаття 207 СК України).
Усиновлення здійснюється на підставі рішення суду (частина перша статті 207 СК
України) і вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення (стаття 225 СК України).
Порядок розгляду судом справ про усиновлення врегульовано главою 5 Розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України - «Розгляд судом справ про усиновлення».
Статтею 211 СК України визначено, усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій цієї статті. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі. Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини. Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.
У статті 212 СК України передбачено, що не можуть бути усиновлювачами особи, які:
1)обмежені у дієздатності; 2) визнані недієздатними; 3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 4) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; 5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; 6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; 7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); 8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; 9) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; 10) були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; 11) за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду; 12) є особами без громадянства; 13) перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
Відповідно до статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: 1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5)
особу дитини та стан її здоров'я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
При дотриманні всіх умов, встановлених СК України, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини (частина друга статті 224 СК України).
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений Гай» № 137 від 25.03.2021 року адміністрації закладу кандидат в усиновлення ОСОБА_14 бачився з дитиною лише двічі та після цього не проявляв зацікавленості у спілкуванні з дитиною.
В подальшому ОСОБА_1 відмовився здавати тести на COVID-19 у зв'язку з чим адміністрацією закладу було прийнято рішення про заборону ОСОБА_1 відвідувати дитину.
Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений Гай» вважає недоцільним усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 кандидатом в усиновлювачі ОСОБА_1 , оскільки останній не скористався своїм правом щодня протягом строку дії направлення відвідувати дитину за місцем її перебування відповідно до п.63 Постанови КМУ « Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» від 08 жовтня 2008 року № 905.
Таким чином вбачається, що ОСОБА_1 не відвідував дитину за місцем її перебування та не сплікувався з нею у час виділений керівництвом закладу та не скористався правом протягом дії направлення бачитися з дитиною у визначний час але не менш як три години на день, що не відповідає інтересам дитини.
Окрім того слід зазначити, що позивач в даний час перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 , а тому він не може бути усиновлювачем з підстав передбачених п. 13 ч. 1 ст. 212 СК України, оскільки його дружина страждає на хворобу - епілепсію.
Враховуючи те, що із роду своєї діяльності ОСОБА_1 буде відсутній вдома, то дитина буде залишатися вдома із сторонньою особою, ОСОБА_9 , яка страждає на епілепсію. Вказане може призвести до негативних наслідків для диття і здоровя дитини, у тому числі психологічного, оскільки дитина дуже маленька та потребує багато уваги.
За таких обставин, враховуючи висновки державних органів про недоцільність усиновлення ОСОБА_1 малолітної дитини ОСОБА_3 , невідвідування ОСОБА_1 дитини у встановлені адміністрацією закладу години, а також те, що він зереєстрував шлюб з ОСОБА_15 яка не може бути усниновлювачем, підстави для задоволення заяви про усиновлення відстуні.
Таким чином, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з підстав передбачених п.13 ч. 1 ст. 212 СК України, а також з тих підстав, що позивач не скористався своїм правом на спілкування з дитиною у відведний йому час , але не менш як три години на день згідно п.63 Постанови КМУ « Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» від 08 жовтня 2008 року № 905., що не відповідає інтересам дитини.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.3,4, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Матвєєва Станіслава Івановича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 вересня 2021 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласний спеціалізований будинок дитини "Зелений гай", Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про усиновлення малолітньої дитини відмовити з підстав викладених в мотивувальній частині постанови.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий-суддя Л.М. Хіль
Судді А.І. Дорош
О.А. Лобов
Повний текст постанови складено 30.01.2023 року