Справа № 646/3805/20 Номер провадження 33/814/54/23Головуючий у 1-й інстанції Шелест І.М. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
02 лютого 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Хіль Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2020 року
у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
Постановою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2020 року визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 420, 40 грн.
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 19 червня 2020 року о 16 годині 45 хвилин керував автомобілем Volkswagen Golf реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по вул. Рибний Майдан. При виїзді з майдану Рибний на нерегульоване перехрестя з вул. Університетьскою м. Харкова, керуючи вказаним автомобілем, порушив вимоги п. 16.11. ПДР України, а саме - не надав переваги автомобілю Volkswagen Vento реєстраційний номер НОМЕР_2 , який під керуванням водія ОСОБА_2 , рухався по головній дорозі вул. Університетська м. Харкова, та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , посилаючись на те, що вона підлягає скасуванню, оскільки висновки суду є помилковими та не відповідають обставинам справи.
В обгрунтування апеляційної скарги вказував, що він вже виїхав на вул. Університетську та проїхав приблизно 20 метрів та відчув удар, а тому вважає себе не винуватим у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Зазначає, що пояснення ОСОБА_2 не узгоджуються з доказами у справі.
Вказував, що суд першої інстанції не встановив, в якому саме місці автомобіль під його керуванням повинен був надати перевагу у русі автомобілю під керуванням ОСОБА_2 .
Вважає, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 рухався зі швидкістю 70-80 км/час.
Також вказував, до судом помилково зазначено пошкодження авто ОСОБА_2 .
Ураховуючи викладене, прохав постанову судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 08 вересня 2020 року скасувати.
ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи судовою повісткою, крім того він повідомлявся про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України", при цьому у судове засідання не з'явився та не повідомив причин неявки.
Суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду, однак він не з'явився у судове засідання та доказів про поважність причин своєї неявки до суду не надав.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП до таких не відноситься, тому суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 . Його право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленим про розгляд справи він не з'явився, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
У ст. 129 Конституції України, закріплено конституційний припис, згідно якого, розгляд справ в судах відбувається відкрито, що, в свою чергу, гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись як про результати судового розгляду, так й отримати копію судового рішення з метою оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, особа має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності.
Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що винуватість ОСОБА_1 доводиться дослідженими доказами, які містяться у матеріалах справи.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №352628 від 19 червня 2020 року вбачається, що 19 червня 2020 року о 16 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Volkswagen Golf реєстраційний номер НОМЕР_1 і рухався по вул. Рибний Майдан. При виїзді з майдану Рибний на нерегульоване перехрестя з вул. Університетьскою м. Харкова він, керуючи вказаним автомобілем, порушив вимоги п. 16.11. ПДР України, а саме - не надав переваги автомобілю Volkswagen Vento реєстраційний номер НОМЕР_2 , який під керуванням водія ОСОБА_2 , рухався по головній дорозі вул. Університетська м. Харкова, та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Водій ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.16.11 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
З даних схеми місця ДТП від 19 червня 2020 року та з інформації, що міститься на електронних носіях встановлено, що автомобіль Volkswagen Golf реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 отримав наступні механічні ушкодження: пошкодження переднього бамперу зліва, пошкодження переднього лівого крила, пошкодження передньої лівої фари.
Автомобіль Volkswagen Vento під керуванням ОСОБА_2 має такі механічні пошкодження: пошкоджений передній бампер зліва, пошкодження переднього лівого крила та лівої фари.
Пошкодження на автомобілях свідчать про те, що зіткнення автомобіля Volkswagen Golf під керуванням ОСОБА_1 відбувся передньою лівою частиною автомобіля з автомобілем Volkswagen Vento під керуванням ОСОБА_2 в праву передню бокову частину, що свідчить про те, що в момент ДТП автомобіль Volkswagen Golf здійснював маневр (поворот праворуч).
Вищевказане також підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Разом з тим, під час апеляційного розгляду справи у Харківському апеляційному суді, ОСОБА_1 подано клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи з переліком низки питань експерту, які необхідні для встановлення об'єктивних відомостей події дорожньо-транспортної пригоди у цій справі.
Постановою Харківського апеляційного суду від 21 січня 2021 року клопотання ОСОБА_1 задоволено.
Призначено у вказаній справі судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (вул. Золочівська, 8-А, м. Харків, 61000).
Відповідно до висновку експерта №1649/22852-22854 за результатами проведення судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Volkswagen Golf реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.16.11 ПДР України.
В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути дану ДТП для водія автомобіля Volkswagen Golf реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 визначалось виконанням ним вимог п.16.11 ПДР України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.
Його дії знаходяться, з технічної точки зору, у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Відповідно до п.16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею наступає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди, встановлені суддею місцевого суду, відповідають суті правопорушення, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.
Виходячи із загальних засад судочинства, суддя розглядає справу про адміністративне правопорушення щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, і не вправі ухвалювати рішення щодо обставин, які особі не ставились в провину і від яких особа не захищалась.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи та висновком експерта №1649/22852-22854 за результатами проведення судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи.
Отже, висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, є правильним.
Ураховуючи викладене, постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає.
Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя апеляційного суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Л.М. Хіль