Житомирський апеляційний суд
Справа №274/392/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
01 лютого 2023 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (дистанційно),
підозрюваного ОСОБА_7 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 січня 2023 року, якою клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 задоволено частково та застосовано відносно підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, -
запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 18 березня 2023 року, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, -
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням вимог кримінального процесуального закону, без повного та всебічного дослідження обставин справи. Зазначає, що стороною обвинувачення в повному обсязі надані докази, які свідчать, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, маючи не зняту та непогашену судимість, а також про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Вказує, що приймаючи рішення слідчий суддя не достатньо дослідив дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, міцних соціальних зв'язків не має, не одружений, не працює. Крім того, поза увагою слідчого судді залишився той факт, що підозрюваний ОСОБА_7 проживає на значній відстані від місця знаходження органу досудового розслідування. Вважає, що застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що слідчий СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 строком на 60 днів, в обґрунтування якого зазначив, що у провадженні СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження №12023060480000009 від 03.01.2023 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що 29.12.2022 року близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , помітив у кишені потерпілого ОСОБА_9 , який у стані алкогольного сп'яніння спав у одній із кімнат вказаної квартири, мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A02S (SM-A025F/DS) 3/32 Gb» в корпусі чорного кольору, та в цей час у ОСОБА_7 виник умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного мобільного телефону. У той же день, час, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_7 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, в період дії воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, скориставшись тим, що ОСОБА_9 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав з його кишені мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A02S (SM-A025F/DS) 3/32 Gb» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 2405 грн. 50 коп, чим завдав останньому майнової шкоди на вказану суму. В подальшому ОСОБА_7 місце вчинення злочину залишив, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
18.01.2023 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обгрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважав, що слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні не доведено та слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено об'єктивних даних, які б свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливе виключно в умовах його тримання під вартою, а тому застосував відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 в заперечення апеляційної скарги прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких містяться в матеріалах клопотання, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_9 від 30.12.2022 року (а.п.7-8); протоколом огляду місця події від 30.12.2022 року (а.п.10), протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 (а.п.9), протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 (а.п. 34-37, 39-40); протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками (а.п.41-44), та іншими матеріалами кримінального провадження.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також під час досудового слідства та в судовому засіданні встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Наявність ризику щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду обґрунтована тяжкістю можливого покарання за ч.4 ст.185 КК України, у разі доведеності його вини, відсутністю у підозрюваного міцних соціальних з'язків, а також тим, що вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04.01.2023 року ОСОБА_7 засуджено за ст.395 КК України (порушення правил адміністративного нагляду).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків обгрунтований тим, що всі необхідні слідчі дії з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні не проведені, а також тим, що вони ще не допитані судом.
Можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтована тяжкістю можливого покарання, а також тим, що ОСОБА_7 проживає на віддаленій відстані від органу досудового розслідування та може не з'являтися за викликами.
Ризик вчинення нових кримінальних правопорушень зумовлений тим, що ОСОБА_7 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, має непогашену судимість, знову підозрюється у вчиненні умисного злочину проти власності, що може свідчити про те, що вчинення кримінальних правопорушень корисливого характеру є способом отримання джерел доходів для прожиття, тому він може вчинити нові кримінальні правопорушення.
В засіданні апеляційного суду прокурор підтвердив наявність вказаних ризиків.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо буде доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Під час розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наданих матеріалів клопотання слідчого, прокурором було доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави апеляційному суду вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки під час розгляду кримінального провадження за ст.395 КК України відносно нього, він підозрюється у вчиненні нового умисного корисного злочину.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, встановлених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та особу підозрюваного ОСОБА_7 , який неодноразово судимий, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На думку колегії суддів, висновки слідчого судді про те, що до підозрюваного ОСОБА_7 достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, є необґрунтованими, оскільки, в ухвалі не наведено наявності достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
На підставі викладеного, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід задовольнити клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 з визначенням, відповідно до положень ч.3 ст. 183 КПК України, розміру застави, в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18 січня 2023 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 18 березня 2023 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 18 березня 2023 року.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою у строк дії ухвали на відповідний депозитний рахунок ( код отримувача ЄДРПОУ 42261525, Банк отримувача ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача МФО 820172, рахунок отримувача UA058201720355279002000085932).
3 моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки:
-прибувати до слідчого та прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у даному кримінальному провадженні за першим викликом та до суду за кожною вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;
-заборонити спілкуватися зі свідками, потерпілими, іншими особами у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну (за наявності).
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.
У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ст.205 КПК України та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: