Житомирський апеляційний суд
Справа №285/2159/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
31 січня 2023 року. Житомирський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_2 - головуючого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного Житомирської області від 05.01.2023 про продовження до 05.03.2023 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12022060530000242 за ст. ст. 129 ч. 1, 263 ч. 1 КК України, -
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовженно запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 05.03.2023, щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12022060530000242 за ст. ст. 129 ч. 1, 263 ч. 1 КК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати зазначену ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою та обрати щодо цієї особи запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або особистого зобов'язання. Твердить про необґрунтованість клопотання прокурора та ухвали суду першої інстанції, недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неврахування судом всіх даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який є раніше не судимим та не визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушення.
Заслухавши доводи захисника та пояснення обвинуваченого в підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши справу, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
З матеріалів справи видно, що з червня 2022 Новоград-Волинським районним судом Житомирської області розглядається кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 за ст. ст. 129 ч. 1, 263 ч. 1 КК України.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 129 ч. 1, 263 ч. 1 КК України, - незаконному носінні, зберіганні та придбанні бойових припасів (два корпуси оборонних осколкових ручних гранат Ф-1 та підривач - уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2) без передбаченого законом дозволу до 07.04.2022 та у вчиненні цього ж дня погрози вбивством потерпілій ОСОБА_9 із застосуванням вищевказаних бойових припасів.
Ухвалою суду першої інстанції від 05.01.2023 обвинуваченому було продовжено строк тримання під вартою по 05.03.2023.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, офіційно не працює, раніше не судимий, майновий стан та міцність соціальних зав'язків не змінилися з часу обрання запобіжного заходу, - прокурором доведено продовження існування на даний час заявлених у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК, - переховування від суду та доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого.
В ухвалі суду наведені докладні обґрунтовані мотиви, з яких судом визнано безпідставними доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 та можливість застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.
З такими мотивами погоджується також колегія суддів.
Ухвала суду першої інстанції є достатньо обґрунтованою та висновки суду першої інстанції про обґрунтованість клопотання прокурора відповідають фактичним обставинам справи.
З урахуванням стадії судового розгляду даного кримінального провадження, за наслідками якого згідно вимог КПК суд першої інстанції у вироку має навести обґрунтовані висновки про доведеність обвинувачення ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні, колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про недоведеність стороною обвинувачення та не відображення в ухвалі суду висновків щодо обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочину.
Тому апеляційний суд не знаходить підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції та визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 404, 422-1 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного Житомирської області від 05.01.2023 про продовження до 05.03.2023 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12022060530000242 за ст. ст. 129 ч. 1, 263 ч. 1 КК України, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді: