Справа № 161/1259/23 Провадження №11-сс/802/55/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
01 лютого 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 січня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 січня 2023 року частково задоволено клопотання старшого слідчого Третього СВ (з дислокацією у м. Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_8 .
Застосувано стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці до 26 березня 2023 року включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов'язки:
-на першу вимогу прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-не залишати в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. місця фактичного проживання за адресою - АДРЕСА_1 , за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Волинській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття);
-утримуватися від спілкування із потерпілими, свідками, іншими підозрюваними, експертами у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідного органу державної влади (у разі наявності) свій паспорт для виїзду закордон.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Посилаються на те, що слідчим не надано жодних доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Крім цього, сторона захисту вважає, що пред'явлена ОСОБА_8 підозра є необґрунтована, оскільки ні прокурором, ні слідчим не було надано, як слідчому судді так і стороні захисту будь-яких належних та допустимих доказів вчинення його підзахисним інкримінованого йому кримінального правопорушення.
На переконання апелянта, подане слідчим клопотання не відповідає вимогам передбачених ст.184 КПК України.
Апелянт зауважує, що слідчий суддя при ухваленні рішення не взяв до уваги наявність міцних соціальних зв'язків ОСОБА_8 , перебування на його утриманні двох малолітніх дітей та дружини, тобто на даний час є фактично єдиним годувальником у сім'ї, постійного місця проживання, майновий стан, позитивну репутацію, до кримінальної відповідальності не притягувався.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив її доводи та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.
Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 176 - 178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватись лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатись ухилятись від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК.
Слідчий суддя при розгляді вказаного клопотання дотримався вказаних вимог закону та дійшов правильного висновку про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 22:00 до 06:00 год.
Під час розгляду матеріалів кримінального провадження встановлено, що в провадженні Третього СВ (з дислокацією у м. Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові перебуває кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 62022140010000172 від 21.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України.
23 січня 2023 року ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України, яке згідно ст..12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що на даному етапі провадження суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому твердження захисника про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри апеляційним судом до уваги не беруться.
При апеляційному розгляді прокурор підтвердив обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України, та наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, однак не доведено, що запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв не зможе запобігти виконанню покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та наданих стороною захисту відомостей про особу підозрюваного, ОСОБА_8 за місцю роботи характеризується виключно позитивно, характеризується суворим дотриманням вимог законів, інших нормативних актів, що регламентують діяльність Національної поліції України, має на утриманні двох малолітніх дітей, 2016 та 2022 року народження, дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв'язку з чим перший є фактично єдиним годувальником в сім'ї.
З урахуванням викладеного, обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., є достатньою гарантією для забезпечення виконання ОСОБА_8 процесуальних обов'язків у даному провадженні та запобіганню ризикам, передбачених ст.177 КПК України.
Правильність такого висновку у колегії суддів сумнівів не викликає.
Що стосується доводів сторони захисту про необхідність відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки вони побудовані на припущеннях, є непереконливим, не підтверджується доказами і не свідчить про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Крім того заборона підозрюваному залишати житло в нічний період не позбавить його можливості працювати, тим самим утримувати свою сім'ю.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування чи зміни з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 січня 2023 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді