Справа № 761/4047/23
Провадження № 1-кс/761/2881/2023
06 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 22017000000000239 від 13.06.2017 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 366 КК України,
02 лютого 2023 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 22017000000000239 від 13.06.2017 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 5 ст. 191; ч. 1 ст. 366 КК України, , та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.
З клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017000000000239 від 13.06.2017 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України. В межах даного кримінального провадження, слідчим подано клопотання про арешт майна.
За вказаним фактами незаконної діяльності 01.02.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Як зазначає слідчий в своєму клопотанні, що за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, передбачений додатковий вид покарання - конфіскацію майна, у зв'язку з цим є необхідність накладення арешту на майно підозрюваного.
Відповідно до інформації ДІАЗ МВС України від 30.01.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником автомобіля марки «BMW», модель «X6», білого кольору, д.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2014 року випуску.
Враховуючи вищевикладене а також те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, накладення арешту на майно, яке фактично належить ОСОБА_4 , є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту, з метою забезпечення відшкодування підозрюваним шкоди, заподіяної вчиненням суспільно-небезпечного діяння, а також недопущення відчуження наведеного майна.
Таким чином, слідчий в своєму клопотанні просить, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накласти арешт на вищезазначене майно підозрюваного ОСОБА_4 .
В судове засіданні слідчий не з'явився, однак направив клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Слідчий суддя, перевіривши матеріали клопотання, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Клопотання про арешт майна щодо змісту відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
До клопотання додані копії документів та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Як убачається з витягу з кримінального провадження № 22017000000000239 від 13.06.2017, до ЄРДР внесено відомості за ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 366 КК України КК України.
Слідчий в клопотанні порушує питання про накладення арешту на майно, що належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_4 , а саме: автомобіль марки «BMW», модель «X6», білого кольору, д.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2014 року випуску.
З матеріалів клопотання слідує, що 01.02.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 366 КК України у вказаному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим у відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України останній набув статусу підозрюваного у скоєнні згаданих кримінальних правопорушень.
Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, передбачене додаткове покарання у виді конфіскації майна.
А тому, у разі доведення винуватості ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 366 КК України, майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваному підлягатиме конфіскації у дохід держави.
З огляду на наведене та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131; 132; 170 -173 КПК України, слідчий суддя,
клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 22017000000000239 від 13.06.2017 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 366 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт, на рухоме майно, підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном, а саме:
- автомобіль марки «BMW», модель «X6», білого кольору, д.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2014 року випуску.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника та/або слідчого у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1