Ухвала від 31.01.2023 по справі 761/2473/23

Справа № 761/2473/23

Провадження № 1-кс/761/1824/2023

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявниці ОСОБА_3 , розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого другого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні №62022100120000434 від 20.09.2022,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_3 , в якій остання просила відвести слідчого другого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні №62022100120000434 від 20.09.2022.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_3 в своїй заяві, а в подальшому і під час судового розгляду зазначила, що другим відділом ТУ ДБР в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022100120000434 від 20.09.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

В своїй заяві ОСОБА_3 зазначає, що слідчий ОСОБА_4 в ході досудового розслідування діє упереджено та не об'єктивно, ухиляється від виконання покладених на нього обов'язків, не виконує необхідні слідчі та процесуальні дії, систематично ігнорує звернення потерпілої ОСОБА_3 у зв'язку з чим, у останньої виникли сумніви щодо неупередженості слідчого ОСОБА_4 , а тому вона просить відвести вказаного слідчого від розгляду кримінального провадження №62022100120000434 від 20.09.2022.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою заяву підтримала з мотивів викладених у ній, просила задовольнити. Стверджувала, що слідчі ТУ ДБР в м. Києві знущаються з неї, не вчинили жодної процесуальної дії, в той час як потерпіла втрачає процесуальний час. Зауважила, що слідчий ОСОБА_4 незаконно виніс постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою, при цьому зараз він з нею просто не спілкується.

Слідчий ОСОБА_4 в судове засідання на виклик не прибув, заяв або клопотань не направляв. За таких обставин неявка слідчого не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши заяву про відвід із долученими до нього матеріалами, заслухавши думку учасників провадження, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення вказаної заяви виходячи з наступного.

ТУ ДБР в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022100120000434 від 20.09.2022.

Вичерпний перелік підстав для відводу прокурора, слідчого, дізнавача наведений у ст. 77 КПК України, згідно з якою прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Положеннями ст.80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, окрім того частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Потерпіла мотивує заяву про відвід зокрема грубим порушенням слідчим вимог ст.ст. 110, 220, КПК України, а також незабезпеченням слідчим реалізації положень ст.2 КПК України, відповідно до якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями статті 77 КПК України визначені підстави для відводу прокурора, слідчого, дізнавача. Так, пунктом 3 ч.1 ст.77 КПК України, визначено, що слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є упередженість суб'єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Як вбачається із формулювань ст.77 КПК України, інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості слідчого мають бути обумовлені конкретними фактами.

Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, а тому при вирішенні питання про наявність підстав для відводу слідчого, доцільним буде звернутись до інших джерел права, які визнані в Україні, а саме практики Європейського суду з прав людини. ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.

Так, згідно правових позицій, висловлених у рішеннях ЄСПЛ, який констатує в аналогічних випадках порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. При цьому така інституція як «Суд» в розумінні практики ЄСПЛ має відноситься не тільки саме до суду, а і до інших державних органів в тому числі і органу досудового розслідування.

За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретної особи у провадженні, тобто чи виявляє ця особа упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечувала особа відсутність будь-яких сумнівів у її безсторонності. Особиста безсторонність презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного учасника кримінального провадження, позиція особи, яка це стверджує, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, і у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.

Відповідно до частини 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Зазначені обставини вимагають від суду створити такі умови, які б гарантували відсутність в учасників кримінального провадження сумнівів щодо об'єктивності і неупередженості слідчого, який здійснює досудове розслідування.

За наведених обставин вбачається, що сумніви потерпілої в неупередженості слідчого не є вочевидь необґрунтованими.

З наданих ОСОБА_3 документів вбачається, що перед тим як звернутись до слідчого судді із заявою про відвід слідчого, вона неодноразово зверталась зі скаргами на бездіяльність слідчого ОСОБА_4 до керівництва Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, директора Державного бюро розслідувань, прокурора у кримінальному провадженні та Генерального прокурора України, разом з тим, кожного разу вона отримувала відмову на свої скарги, при цьому, кожного разу така відмова не була належним чином мотивована. Тобто, дану заяву ОСОБА_3 подала до суду вичерпавши усі інші можливості для забезпечення дотримання слідчим завдань кримінального провадження, яке, на думку потерпілої умисно затягується, з метою створення умов для не притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

В той же час варто зазначити, що потерпілий у кримінальному провадженні має обмежені права у порівнянні зі стороною обвинувачення чи стороною захисту права та можливості у збиранні доказів, а ініціювання потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 КПК України.

Тобто можливості потерпілого обмежені необхідністю звернення з клопотаннями про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у зв'язку з чим, законодавцем для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, покладено такий обов'язок на сторону обвинувачення.

До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).

Разом з цим, слідчий суддя нагадує, що інститут відводу у кримінальному провадженні закріплений в главі 3 КПК України містить чітку правову конструкцію «існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості». Тобто системний аналіз положень чинного законодавства у сукупності з послідовною практикою ЄСПЛ приводить до висновку, що підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт упередженості з боку слідчого, прокурора, судді - достатньою підставою є навіть «обґрунтовані сумніви» у наявності такої упередженості.

Відповідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Так, слідчим не надано будь-яких заперечень на доводи потерпілої, водночас на думку слідчого судді, з урахуванням усіх обставин даного конкретного кримінального провадження, тверджень потерпілої і доказів наданих нею у їх сукупності - сумніви потерпілої не можуть вважатись завідомо безпідставними чи необґрунтованими.

При цьому слідчий суддя не визнає наявність упередженості слідчого другого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, ОСОБА_4 як доведений факт, водночас приходить до думки, що з врахуванням вищевикладеного сумніви потерпілої можуть бути визнані «розумними» в очах стороннього незацікавленого спостерігача - що само по собі вже є підставою для задоволення заяви про відвід.

На підставі наведеного, з метою уникнення будь-яких сумнівів в неупередженості слідчого під час здійснення слідства у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що заявлений слідчому другого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, ОСОБА_4 відвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 77, 80-81, 83 ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого другого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні №62022100120000434 від 20.09.2022,- задовольнити.

Відвести від участі у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62022100120000434 від 20.09.2022, слідчого другого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, ОСОБА_4

Копію ухвали направити керівнику Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві,для призначення іншого слідчого у кримінальному провадженні за №62022100120000434 від 20.09.2022.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 02 лютого 2023 року о 10 год.40 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
108796283
Наступний документ
108796285
Інформація про рішення:
№ рішення: 108796284
№ справи: 761/2473/23
Дата рішення: 31.01.2023
Дата публікації: 08.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; відвід слідчого, дізнавача
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (20.01.2023)
Дата надходження: 20.01.2023
Розклад засідань:
31.01.2023 12:30 Шевченківський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
АНТОНЮК МАРИНА СТАНІСЛАВІВНА
суддя-доповідач:
АНТОНЮК МАРИНА СТАНІСЛАВІВНА
заявник:
Познахор Інна Василівна
особа, стосовно якої розглядається подання, клопотання, заява:
ТУ ДБР у м. Києві Сербін О.О.