Справа № 761/28184/22
Провадження № 1-кс/761/333/2023
01 лютого 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022 року /справа №761/15970/22/, в рамках кримінального провадження №12022105100001472 від 05.08.2022 року,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022 року /справа №761/15970/22/, в рамках кримінального провадження №12022105100001472 від 05.08.2022 року.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 16.08.2022 року у справі №761/15970/22, в межах кримінального провадження №12022105100001472, накладено арешт на об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 2045237180000, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 169,4 кв.м.
Адвокат ОСОБА_3 вказує, що арешт на вказану квартиру підлягає скасуванню, оскільки накладений необґрунтовано, не відповідає меті, прямо передбаченій ст.170 КПК України. Крім того, вважає, що відпали підстави для накладення арешту на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , враховуючи час, який сплинув.
В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав із зазначених у ньому підстав, зауважив, що на даний порушуються права не тільки ОСОБА_6 /який за свій рахунок взявся відремонтувати дах/, а й усіх мешканців будинку, оскільки непокритий дах створює небезпеку пошкодження будинку у зв'язку з холодною порою року та опадами. Вважає, що на даний час наявні всі підстави для скасування арешту майна.
Прокурор ОСОБА_4 зазначив, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, квартира визнана речовим доказом, було призначено експертизу, яка на даний час проводиться, експертом витребувано додаткову інформацію. Будь-яких підстав для скасування арешту на даний час немає. В зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання про скасування арешту майна. Крім того, просив врахувати, що представник власника вже звертався з аналогічним клопотанням та ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2022 було відмовлено в скасуванні арешту.
Вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що Шевченківським УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022105100001472 від 05.08.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
16 серпня 2022 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві у справі №761/15970/22 накладено арешт на об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 2045237180000, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 169,4 кв.м.
Відповідно до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, зокрема, за наявності достатніх підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Так, відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
З ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2022 року вбачається, що при вирішенні питання про накладання арешту слідчий суддя виходив з правової кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичних обставини кримінального провадження, також того, що об'єкт нерухомого майнамає ознаки речового доказу. Тому, було накладено арешт майна задля забезпечення збереження його як речового доказу.
При цьому, доводи представника власника майна про те, що відпала потреба у такому заході забезпечення, як арешт майна, є такими, що не відповідають дійсності, оскільки з наданих матеріалів вбачається, що арешт на майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, та наявні достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям речового доказу, та може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з урахуванням того, що у даному кримінальному провадженні проводяться експертні дослідження для встановлення збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Так, на час розгляду слідчим суддею даного клопотання про скасування арешту майна, встановлено, що обставини, якими обґрунтовувався арешт не перестали існувати, а необхідність в подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна на даний час не відпала, що доведено прокурором в судовому засіданні, оскільки застосуваннязазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст.98, 170, 174, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022 року /справа №761/15970/22/, в рамках кримінального провадження №12022105100001472 від 05.08.2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя