Справа № 761/24357/21
Провадження № 2/761/1344/2022
(заочне)
21 березня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат внаслідок не виконання рішення суду,
Представник ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимгои наступним. Відповідач ОСОБА_1 споживачем електричної енергії, яку постачає позивач ПрАТ«ДТЕК Київські регіональні електромережі». Як зазначає позивач, на користь ПАТ «Київенерго» (після зміни найменування ПрАТ«ДТЕК Київські регіональні електромережі») Шевченківським районним судом м. Києва 06.02.2017 р. видано судовий наказ № 761/297/17 щодо стягнення з відповідача боргу за спожиті послуги у сумі 100210,00 грн., який передано до примусового виконання. 11.01.2018 р. вказаний виконавчий документ, як вказує позивач було виконано відповідачем ОСОБА_1 . За період прострочення боргового зобов'язання позивачем нараховано відповідачуОСОБА_1 інфляційні втрати в розмірі 26 241 грн. 14 коп. та 3% річних у розмірі 9325 грн. 48 коп., які ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» просить стягнути на свою користь.
Провадження у справі відкрито 17.01.2022 р., відповідно до положень ст.ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного проваджння з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином. Заперечень щодо заочного розгляду справи від нього не надходило.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, у встановленому законом порядку відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився.
За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. ст. 223,280 ЦПК України, за відсутності заперечень сторони позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , яку постачає позивач ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», як правонаступник .
Як вбачається з матеріалів справи, Шевченківським районним судом міста Києва 06.02.2017р. видано судовий наказ № 761/297/17 про стягнення боргу за спожиту єелектроенергію з ОСОБА_1 сумі 100 210,00 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго», який передано до примусового виконання.
З наданих доказів (виписки по рахунку позивача) погашення заборгованості відбулось 27.05.2020 р. в межах виконавчого провадження № 55481332.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2020 р. Публічним акціонерним акціонерним товариством «Київенерго» були здійснени реєстраційні дії щодо зміни найменування на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі».
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою цієї статті зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов'язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов'язання воно може бути грошовим або негрошовим.
Відповідно до положень ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Зазначений висновок суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 у справі № 14-68цс18 (№ 758/1303/15-ц).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Отже, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
З огляду на зазначене, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).
Положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Така правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 14-16цс18 (№ 686/21962/15-ц).
За період прострочення боргових зобов'язань з 28.04.2017 р. по 27.05.2020 р. позивачем ПрАТ«ДТЕК Київські регіональні електромережі» нараховано відповідачу ОСОБА_1 інфляційні втрати в розмірі 26241 грн. 14 коп. та 3% річних у розмірі 9325 грн. 48 коп.
Наданий позивачем розрахунок перевірено під час розгляду справи і не спростовано відповідачем.
Зважаючи на обставини встановлені під час розгляду справи, беручи до уваги вимоги чинного законодавства України суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судові витрати у справі, за вказаного рішення, суд покладає на відповідача відповідно і на підставі ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 525, 526, 530, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 6-13, 18, 19, 71-79, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат внаслідок не виконання рішення суду задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (код ЄДРПОУ 23243188, 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2 Б) інфляційні втрати в розмірі 26241 грн. 14 коп. та 3% річних у розмірі 9325 грн. 48 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (код ЄДРПОУ 23243188, 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2 Б) судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: