Справа № 761/65/23
Провадження № 1-кс/761/559/2023
07 січня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воронівка, Городищенського району, Черкаської області, громадянина України, працюючого водієм таксі, інваліда 3 групи, одруженого, маючого одну дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні, внесеному 22.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022100100001857
установив:
07.01.2023 слідчий СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12022100100001857, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Вказане клопотання мотивоване тим, що СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100100001857 від 22.07.2022.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений час, але не пізніше липня 2023 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, за невстановлених обставин, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини - амфетаміну. З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_5 вчинення кримінальних правопорушень залучено ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 між якими розподіллено відповідні функції.
Так, ОСОБА_5 у невстановлені час, за невстановлених обставин незаконно придбавав у невстановленої особи з метою незаконного збуту психотропну речовину - амфетамін у особливо великих розмірах, який в подальшому передавав та розподіляв між ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для незаконного збуту дрібними партіями.
Водночас, як зазначається у клопотанні, установлено, що ОСОБА_5 також особисто збував психотропну речовину - амфетамін із рук в руки іншим особам. У невстановлені дату, час, місці та спосіб, однак не пізніше 28.10.2022, придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи психотропну речовину - амфетамін, яку в подальшому зберігав у лише йому відомому місці з метою незаконного збуту особам з кола своїх знайомих.
Так, 28.10.2022, приблизно о 09.20 год., особа яка надала згоду на участь у проведенні оперативної закупки психотропної речовини, обрала собі анкетні дані « ОСОБА_10 » та щодо якої застосовано заходи безпеки, під час телефонної розмови із ОСОБА_5 узгодили умови придбання у нього психотропної речовини - амфетаміну, попередньо обумовивши місце зустрічі за адресою: місто Київ, вул. Василя Порика, 5-А.
У подальшому, 28.10.2022, близько 10 години 38 хвилин, ОСОБА_5 прийшов до попередньо обумовленого місця зустрічі з ОСОБА_10 , де зустрівшись із останнім, діючи умисно, передав ОСОБА_10 , тобто незаконно збув, психотропну речовину - амфетамін, масою 4,055 г., тобто у великих розмірах, поміщений до полімерного пакету, отримавши від « ОСОБА_10 » грошові кошти в сумі 6000 гривень.
У подальшому, 28.10.2022 в період часу з 10 години 45 хвилин до 10 годину 59 хвилин, перебуваючи за адресою: місто Київ, вул. Наталії Ужвій, 6, « ОСОБА_10 » добровільно видав для вилучення працівникам правоохоронного органу поліетиленовий пакет з речовиною, яка відповідно до висновку експерта є психотропною речовиною - амфетаміном, масою 4,055 г., тобто у великих розмірах, який незаконно збув ОСОБА_5 .
Крім того, 05.01.2023, в період часу з 12 год. 07 хв. по 13 год. 24 хв., за адресою: місто Київ, вул. Генерала Наумова, 23В, працівниками поліції проведено обшук належного ОСОБА_5 автомобіля KIA CERATO р.н. НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено психотропну речовину - амфетамін, масою близько 156, 38 грамів, тобто у особливо великих розмірах, який ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
05.01.2023 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
06.01.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 3 ст. 307 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому дій, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме:
-протоколом проведення обшуку уналежному ОСОБА_5 автомобілі KIA CERATO р.н. НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено психотропну речовину - амфетамін, масою близько 156, 38 грамів, тобто у особливо великих розмірах, що свідчить про вчинення ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення;
-протоколами допитів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 які були залучені до проведення слідчих дій за участю ОСОБА_5 та які надали викривальні покази, щодо незаконної діяльності останнього;
-висновком судової експертизи №СЕ-19/111-23/801-НЗПРАП від 06.01.2023, відповідно до якого вилучена в ході проведення обшуку в належному останньому автомобілі KIA CERATO р.н. НОМЕР_1 речовина містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін;
-протоколом проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , під час проведення кого, виявлено та вилучено мобільні телефони, засоби для зважування та пакування наркотичних засобів та психотропних речовин, речовину, яка за зовнішніми ознаками схожа на наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 , який надав викривальні покази, щодо протиправної діяльності ОСОБА_5 , пов'язаної із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.
-протоколом огляду грошових коштів від 28.10.2022, в ході якого оглянуто грошові кошти виділені для проведення оперативної закупки психотропної речовини - амфетаміну у ОСОБА_5
-протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 28.10.2022, в ході якого оглянуто покупця ОСОБА_10 та вручено грошові кошти, виділені для проведення оперативної закупки психотропної речовини - амфетаміну у ОСОБА_5
-протоколом огляду місця події від 28.10.2022, проведеного за адресою: м. Київ, вул. Наталії Ужвій, 6, в ході якого « ОСОБА_10 » добровільно видав для вилучення співробітникам правоохоронного органу психотропну речовину - амфетамін, якому останній збув ОСОБА_5
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, слідчий у клопотанні зазначає, що застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Повноваження прокурора та захисника, які були присутні під час розгляду клопотання, слідчим суддею перевірені.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити без визначення розміру застави з підстав у ньому наведених, зазначивши, що до підозрюваного не можливо застосувати більш м'який запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання слідчого заперечував та зазначив, що підозра є необґрунтованою, а слідчим та прокурором недоведено наявність ризиків, які є надуманими та передчасними, саме клопотання не відповідає вимогам КПК України, а тому вважав, що відсутні підстави для його задоволення. Крім того, зазначив, що ОСОБА_5 працює неофіційно та надав відносно останнього характеризуючі документи. Зазначаючи вказане, захисник вважав, що якщо суд і встановить наявність підстав для застосування запобіжного заходу, то достатнім для запобігання ризикам, буде саме застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні допитано ОСОБА_13 , яка пояснила, що під час обшуку була присутня весь час, під час обшуку було вилучено грошові кошти, косметичні засоби, банківські картки, телефони, відеофіксація обшуку не відбувалася у весь час, у квартирі також проживає батько, якого матеріально підтримує ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні її допит не проводився. Крім того зазначила, що ОСОБА_5 , з яким вони у шлюбі з весни 2022 року, є інвалідом 3 групи, у липні у нього був передінфарктний стан, наркотики він не вживає, конфліктів не мав.
Підозрюваний ОСОБА_5 зазначив, що він кримінальних правопорушень не вчиняв, обшуки були проведенні незаконно, щодо нього було застосовано фізичне насильство працівниками поліції.
Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчогоз наступних підстав.
У судовому засіданні було встановлено, що СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100100001857 від 22.07.2022.
05.01.2023 ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12023100100000035 від 05.01.2023 затримано, в порядку ст. 208 КПК України.
Постановою прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 від 06.01.2023 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12022100100001857 від 22.07.2022, № 12023100100000034 від 05.01.2023, № 12023100100000035 від 05.01.2023, № 12023100100000038 від 05.01.2023 та № 12023100100000048 від 05.01.2023 об'єднано в одне провадження під номером раніше розпочатого кримінального провадження, а саме № 12022100100001857 від 22.07.2022.
06.01.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 3 ст. 307 КК України.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у яких її підозрюють.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінальних правопорушень, які їй інкримінується.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 , до кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існують ризик можливості переховуватися від суду.
Крім того, матеріали клопотання містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишать існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
При цьому, оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжкого та особливо тяжкого, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею також враховано вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних та сімейних зв'язків, а також інші обставини, які характеризують його особу та спосіб життя.
Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_5 не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Приймаючи рішення, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , має високий ступінь суспільної небезпеки. Наявність у справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. А відтак вважаю за необхідне задовольнити клопотання щодо застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Слід зауважити, що ч. 4 ст. 183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави, а саме: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи обсяг підозри у злочинів, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв'язку з чим застава не застосовується.
З урахуванням вимог частин 3, 4 та 5 ст. 115 та частини 6 ст. 181 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 терміном, тобто до 05 березня 2023 року включно.
Даних про стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 щодо неможливості тримання під вартою останнього, слідчому судді не надано.
Однак, враховуючи пояснення підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати начальника Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в місті Києві та Київській області терміново забезпечити додержання прав підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на охорону здоров'я та на отримання необхідного медичного супроводження, шляхом невідкладного проведення медичного обстеження особи, що перебуває під вартою та забезпечення її лікуванням у разі необхідності за результатами вказаного обстеження.
Крім того, також враховуючи пояснення підозрюваного, слідчий суддя доручає уповноваженій особі ТУ ДБР, розташованого у місті Києві провести дослідження фактів, викладених в усній заяві ОСОБА_5 у судовому засіданні 07.01.2023.
Розглядаючи скаргу адвоката ОСОБА_4 , подану в порядку ст. 206 КПК України, щодо незаконного затримання підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя зазначає таке.
Так, відповідно до ст. 206 КПК України на слідчого суддю покладено обов'язки щодо захисту прав людини.
Положеннями зазначеної статті передбачено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчинені злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 2551, 2552 Кримінального кодексу України.
Так, протокол затримання ОСОБА_5 складений відповідно до вимог КПК України, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді відповідно до положень ст. 208 КПК України. Істотних порушень прав та свобод людини при складанні такого протоколу слідчим суддею не встановлено.
Відтак, слідчим суддею не встановлено обставин, які б викликали у нього обґрунтовані сумніви з приводу того, що підозрюваний ОСОБА_5 затриманий та утримується під вартою без передбачених на те підстав, у зв'язку із чим скаргу адвоката ОСОБА_4 в порядку ст. 206 КПК України необхідно залишити без задоволення.
Інші доводи, наведені захисником у судовому засіданні, також не підтверджують незаконність дій органу досудового розслідування під час затримання підозрюваного.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Заяву захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , в порядку ч. 3 ст. 206 КПК України - залишити без задоволення.
Заяву захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , в порядку ч. 6 ст. 206 КПК України - задовольнити частково: доручити уповноваженій особі ТУ ДБР, розташованого у місті Києві провести дослідження фактів, викладених в усній заяві ОСОБА_5 у судовому засіданні 07.01.2023.
В іншій частині заяви захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном до 05 березня 2023 року включно в межах строку досудового розслідування.
Зобов'язати начальника Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в місті Києві та Київській області терміново забезпечити додержання прав підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на охорону здоров'я та на отримання необхідного медичного супроводження, шляхом невідкладного проведення медичного обстеження особи, що перебуває під вартою та забезпечення її лікуванням у разі необхідності за результатами вказаного обстеження.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1