печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54065/20-к
07 листопада 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою представника іноземної юридичної особи «Nibulon S.A.» - адвоката ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУ Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_4 від 20.11.2020 про відмову у визнанні потерпілим у межах кримінального провадження № 22020101110000224 від 17.11.2020,
07.12.2020 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга представника іноземної юридичної особи «Nibulon S.A.» - адвоката ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУ Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_4 від 20.11.2020 про відмову у визнанні потерпілим у межах кримінального провадження № 22020101110000224 від 17.11.2020.
01.11.2022, після повторного автоматичного визначення слідчого судді, яке здійснено на підставі розпорядження № 311 від 01.11.2022, справу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування скарги зазначається, що постанова є неправомірною та прийнятою з суттєвим порушенням КПК України та без врахування всіх обставин справи, що є підставою для скасування рішення слідчого.
У судове засідання особа, що подала скарга, не з'явилася, про розгляд скарги повідомлена належним чином, згідно з нормами ч.ч. 1, 8 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК України, про причини неявки суду не повідомлено, заяви або клопотання не подано.
Слідчий/прокурор у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність особи, якою подано скаргу, його представника та слідчого чи прокурора. При цьому слідчим суддею враховано положення ст. ст. 26, 306 КПК України.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження приходжу до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до положень ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
З матеріалів скарги вбачається, що СУ ГУ Служби безпеки України у місті Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження № 22020101110000224 від 17.11.2020.
Адвокатом ОСОБА_3 в інтересах іноземної юридичної особи «Nibulon S.A.» до СУ ГУ Служби безпеки України у місті Києві та Київській області подано заяву від 20.11.2020 про залучення її потерпілою у кримінальному провадженні № 22020101110000224 від 17.11.2020, оскільки, як вбачається зі скарги, вказаним кримінальним правопорушенням останній завдано майнової шкоди.
Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_4 від 20.11.2020 у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про визнання іноземної юридичної особи «Nibulon S.A.» потерпілою відмовлено.
Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України (ч. 1 ст. 306 цього Кодексу), для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою судового розгляду. Важливою умовою під час розгляду є участь особи, що звернулася до суду із скаргою, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч. 3 ст. 306 КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, будучи належним чином повідомленою про розгляд поданої скарги особа, що подала скаргу у судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомлено суд, клопотання або заяви не надходили.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи викладене, вбачається, що на час розгляду скарги заявлені вимоги адвоката ОСОБА_3 , не підтримуються.
Керуючись ст. ст. 22, 26, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1