печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45932/18-к
06 грудня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою захисника підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017110350000199 ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 06.09.2018,
18.09.2018 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга захисника підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017110350000199 ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , яка того ж дня передана для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру від 06.09.2018.
10.11.2022, після повторного автоматичного визначення слідчого судді, яке здійснено на підставі розпорядження № 321 від 10.11.2022, справу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
У судове засідання захисник не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, згідно з нормами ч.ч. 1, 8 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК України, про причини неявки суду не повідомлено, заяви або клопотання не подано.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань до суду не подано.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність особи, якою подано скаргу, його представника та слідчого чи прокурора. При цьому слідчим суддею враховано положення ст. ст. 26, 306 КПК України.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження приходжу до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Як вбачається з п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому проваджені, окрім іншого, може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
З матеріалів скарги вбачається, що Військовою прокуратурою Київського гарнізону здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017110350000199 від 12.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Так, 23.04.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, однак, на думку заявника, повідомлення про підозру є необгрунтованим та містить процесуальні порушення, які допущено стороною обвинувачення, що стало підставою для звернення до суду з даною скаргою.
Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України (ч. 1 ст. 306 цього Кодексу), для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою судового розгляду. Важливою умовою під час розгляду є участь особи, що звернулася до суду із скаргою, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч. 3 ст. 306 КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, будучи належним чином повідомленим про розгляд поданої скарги підозрюваний та захисник не з'явились у судове засідання, про причини неявки суду не повідомили, клопотання або заяви на адресу суду не надходили.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено та обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 направлено на розгляд до суду, а тому оцінка законності та обгрунтованості повідомлення про підозру, є предметом розгляду місцевого суду, у провадженні якого перебуває кримінальна справа за обвинуваченням особи.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи викладене, вбачається, що на час розгляду скарги, заявлені стороною захисту вимоги, не підтримуються.
Керуючись ст. ст. 22, 26, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні скарги захисника підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017110350000199 ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 06.09.2018.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1