Справа № 2604/267/2012
Провадження №: 1/755/12/22
"02" лютого 2023 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_2, при секретарі ОСОБА_3, за участю ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
31 січня 2023 року приблизно о 09 годині 50 хвилин, знаходячись в залі судових засідань № 107 Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5, під час попереднього судового розгляду у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, ОСОБА_1 поводив себе зухвало, порушував порядок у судовому засіданні, на розпорядження головуючого щодо припинення вказаних дій не реагував, чим проявив неповагу до суду.
Надати пояснення у судовому засіданні ОСОБА_1 відмовився, однак просив долучити до матеріалів справи його письмові пояснення, з яких вбачається, що він дійсно порушив порядок під час указаного судового засідання, оскільки у нього відбувся нервовий зрив через тривалий час розгляду вказаної кримінальної справи, не розгляд його клопотань та війну в країні, а тому просить вибачення за свою поведінку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З огляду на вимоги статті 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185-3 КУпАП, не складається.
Стаття 221-1 КУпАП передбачає, що місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди та Верховний Суд розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Згідно із ст. 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.
Отже, за прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185-3 КУпАП адміністративна відповідальність настає за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
Таким чином, об'єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у неповазі до суду, яка може полягати у:
1) злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача;
2) непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого;
3) порушенні зазначеними особами порядку під час судового засідання;
4) вчинення зазначеними особами будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил.
Суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення може бути будь-яка особа, яка бере участь у судовому засіданні.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не підкорювався розпорядженням головуючого, порушував порядок в судовому засіданні, вчиняв дії, які свідчать про явну зневагу до суду та встановлених в суді правил, а також зважаючи на те, що він є суб'єктом правопорушення, суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах, передбачених санкцією статті, що становить 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Крім того, згідно ст. 40? КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року (зі змінами і доповненнями).
Керуючись ст. ст. 33, 34, 40?, 185-3, 252, 283-285, 289, 294, 303 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 850 /вісімсот п'ятдесят / гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 536 гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: