Номер провадження 2/754/385/23
Справа №754/2533/22
Іменем України
06 лютого 2023 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кошарський Олександр Володимирович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивачка звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кошарський Олександр Володимирович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді від 14.02.2022 року відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Одночасно судом було витребувано від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. (місцезнаходження: м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні,7) засвідчені належним чином копії всіх матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису № 205170 від 22.06.2021 р.
Станом на 17.06.2022 витребувані докази суду не надані.
На адресу суду повернулась поштова кореспонденція направлена третім особам з відміткою «за закінченим терміном зберігання». Відзиву на позовну заяву не надходило.
Ухвалою від 02.12.2022 року було подовжено строк розгляду справи та витребувано від Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. засвідчену належним чином копію виконавчого напису № 205170, виданого 22.06.2021 (ВП №67863805) про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
Станом на 06.02.2023 витребувані докази суду не надані.
Відповідач по справі належним чином повідомлений судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення уповноваженій особі кореспонденції суду.
Пояснень щодо вимог позову від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В., Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М., на адресу суду не надходило.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимоги ст.ст.279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов до наступних висновків.
Як встановлено судом 22.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований під №205170, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 15 910,23 грн.
На підставі вищевказаного виконавчого напису Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кошарським О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 15 910,23 грн.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.6 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до п.19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно з вимогами ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При цьому, слід зазначити, що судом було витребувано від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. належним чином посвідчені копії матеріалів справи на підставі яких було вчинено виконавчий напис №25170 від 22.06.2021, однак вимога суду не була виконана, матеріали справи не містять відомостей на підтвердження того, що лист з вимогою про усунення порушень за кредитними зобов'язаннями позивачка отримала, у зв'язку з чим остання була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги стягувача або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Нотаріусом, в свою чергу, не було надано суду доказів, що було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останньою нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення. з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 22 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Витребувані від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. належним чином посвідчені копії матеріалів справи на підставі яких було вчинено виконавчий напис №205170 від 22.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 15 910,23 грн. та витребувану від Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. належним чином посвідчену копію виконавчого напису №205170 від 22.06.2021 суду надано не було.
Таким чином, суд ухвалюючи рішення керується виключно наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме Постановою Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. про відкриття виконавчого провадження від 13.12.2021 ВП №67863805, з якої вбачається інформація щодо вчиненого виконавчого напису №205170 від 22.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 15 910,23 грн..
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як роз'яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов'язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, той факт, що ухвала суду про витребування доказів на підтвердження правомірності здійсненого стягнення на підставі виконавчого напису виконана не була, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 992, 40 грн..
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 18, 203ЦК України, ст.ст.10, 12, 76, 77-81, 89, 141, 265, 274, 279- 280, 354 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем зареєстрований під №205170 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 15 910,23 грн..
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (Код ЄДРОУ: 36799749, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 992,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення суду виготовлено 06.02.2023.
Суддя: Т.А.Зотько