8/754/1/23
Справа № 754/175/22
Іменем України
(повну ухвалу суду виготовлено 06.02.2023)
06 лютого 2023 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Гончаренко М.М.
ОСОБА_4 - заявник (боржник)
ОСОБА_1 - стягувач
Вимоги заявника: перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
ОСОБА_2 - представник стягувача
Заявник звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Деснянського районного суду м. Києва від 12.01.2022 у справі № 754/175/22, яким з заявника на користь стягувача стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей. Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що піклуванням дітей на утримання, яких стягнуто аліменти, займається не стягувач, а бабуся: ОСОБА_3 , тому, заявник просить про перегляд судового наказу на підставі п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.04.2022 зазначену заяву залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху заявнику.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06.05.2022 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу повернуто заявнику.
Листом Деснянського районного суду м. Києва від 06.05.2022 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу разом з доданими до неї документами повернуто заявнику.
Постановою Київського апеляційного суду від 10.08.2022 скасовано ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 06.05.2022, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Головуючому справу передано 30.08.2022.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 30.08.2022 заяву перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими разом з доданими до неї документами, які було повернуто заявнику листом Деснянського районного суду м. Києва від 06.05.2022.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05.09.2022 відкрито провадження у справі.
У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, а ОСОБА_1 зі своїм представником заперечували проти задоволення заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами посилаючись на відсутність підстав для її задоволення.
Вислухавши ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , представника: ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.
ОСОБА_4 і ОСОБА_1 є батьками: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 04.01.2006 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 04.08.2009.
Судовим наказом Деснянського районного суду м. Києва від 12.01.2022 у справі № 754/175/22 з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.12.2021 року до досягнення дітьми повноліття, а також з ОСОБА_4 у дохід держави стягнуто: 227 грн. - судового збору.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, 2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
Згідно ч. 1, ч. 4 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 4. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. 5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).
Згідно п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 № 4, 4. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, 4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду України, викладеної в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а: «35. Аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. 36. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте). 45. За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини. 46. Зокрема, як убачається з рішень ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia» (Праведна проти Росії), та рішення від 06.12.2005 у справі «Popov v. Moldova» № 2 (Попов проти Молдови № 2), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. 47. У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. 48. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Ryabykh v. Russia» (Рябих проти Росії) та від 09.06.2011 у справі «Желтяков проти України»).».
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 09.08.2021, ОСОБА_1 (стягувач) з 25.04.1992 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , приватний будинок.
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 09.08.2021, неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 05.01.2006 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , приватний будинок.
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 16.08.2021, неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 15.08.2009 по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , приватний будинок.
Доводи ОСОБА_4 про те, що піклуванням дітей на утримання, яких стягнуто аліменти, займається не стягувач, а бабуся: ОСОБА_3 , перевірялись судом і не знайшли свого підтвердження конретними правовими доказами.
Зокрема, доводи ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, проживає не за місцем реєстрації, а за іншою адресою із своїм співмешканцем не знайшли свого підтвердження конретними правовими доказами.
Доводи ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 не водить дітей до кінотеатрів не є правовою підставою для для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами.
На питання суду ОСОБА_4 суду повідомив, що у визначеному законодавством порядку ним або будь-ким не порушувались питання про позбавлення батьківських прав та питання про визначення регламенту побачення з дітьми.
У процесі розгляду справи, суду не надано і судом не здобуто конкретних правових доказів, які б давали правові підстави для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами.
За таких обставин у задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами відмовляється за недоведеністю наявності правових підстав для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст. ст. 258, 260, Главою 3 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового наказу Деснянського районного суду м. Києва від 12.01.2022 у справі № 754/175/22 за нововиявленими обставинами, поданої ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , приватний будинок, РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів.
Згідно ст. 261 ЦПК України, 1. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. 2. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).