Справа № 709/923/22
06 лютого 2023 року смт Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження
№ 12022250370000935, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 жовтня 2022 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каленики, Золотоніського району, Черкаської області, українця, громадянина України, проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, інвалідом, учасником бойових дій та депутатом не являється, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 , 16 жовтня 2022 року вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно з корисливих мотивів, направлених на таємне викрадення чужого майна, за заздалегідь розробленим злочинним планом, в умовах воєнного стану, введеного указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ХІ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин, 23.08.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 № 2500-ІХ, та незаконно збагатитися за рахунок інших осіб, в цей же день, близько 16 години 00 хвилин реалізуючи свій злочинний умисел, спрямованим на заволодіння чужим майном з метою власного незаконного збагачення, перебуваючи біля господарського приміщення - овочесховища, яке належить ОСОБА_6 на праві приватної власності, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, через не закритий вентиляційний люк проник до середини овочесховища, та доводячи свій злочинний умисел до кінця, умисно, таємно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, викрав п'ять повних пластикових каністр з дизельним пальним, ємністю 20 л., кожна, а всього дизельного палива загальним об'ємом 100 л., вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №СЕ - 19/124-21/11851-ТВ від
28 жовтня 2022 року, становить 5373,00 грн., але свій злочинний умисел не довів до кінця по незалежним від нього причинам, оскільки був виявлений працівниками охорони СТОВ «Шевченка», під час переміщення викраденого палива.
Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.
У даному кримінальному провадженні 31 жовтня 2022 року між прокурором
ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний
ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно з угодою про визнання винуватості підозрюваний ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні і зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення; співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою.
Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання підозрюваному ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України погодили звільнити від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Крім того, прокурор та підозрюваний ОСОБА_3 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.
Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_7 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник ОСОБА_5 також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпілий ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, що також підтверджується телефонограмою. За згодою учасників кримінального провадження, суд ухвалив проводити підготовче судове засідання без участі потерпілого.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з'ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_3 під час кримінального провадження не подавав.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як тяжкий злочин, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_3 на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.
З огляду на викладене, враховуючи пом'якшуючі обставини, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого
ОСОБА_3 , який за місцем проживання та навчання характеризується задовільно, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, те, що даним кримінальним правопорушенням не завдано істотної шкоди правам та інтересам окремих осіб, воно не набуло значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, та затвердження угоди про визнання винуватості.
За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта у розмірі 943,90 гривень.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 жовтня 2022 року, укладену між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 .
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_3 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_3 згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Роз'яснити ОСОБА_7 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ч.ч. 1 і 5 ст. 476 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази:
- копії видаткових накладних №59 та №60 від 20 січня 2022 року та платіжне доручення розрахунок на оплату №28 від 20 січня 2022 року, які долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- п'ять каністр, ємністю по 20л. кожна з вмістом дизельного палива, що передано на зберігання потерілому ОСОБА_6 - залишити потерпілому ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 943,90 гривень.
Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та потерпілому.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1