24 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/2874/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Мачульського Г. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
Української міської ради - Качуріна Е. В. (самопредставництво),
Міністерства юстиції України - Колток О. М. (самопредставництво),
Товариства з обмеженою відповідальністю "САМАРА-КАПІТАЛ" - Пушкарського С. С. (адвоката),
державного реєстратора виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області Коваль Альбіни Володимирівни - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Української міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 (колегія суддів: Владимиренко С. В. - головуючий, Ходаківська І. П., Демидова А. М.) і рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 (суддя Босий В. П.) у справі
за позовом Української міської ради
до Міністерства юстиції України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - державного реєстратора виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області Коваль Альбіни Володимирівни,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "САМАРА-КАПІТАЛ",
про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Українська міська рада звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст) про визнання незаконним та скасування наказу Мін'юсту від 05.08.2021 № 2769/5 про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "САМАРА-КАПІТАЛ" (далі - ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ"); поновлення запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради на нежитлову будівлю (Будинок побуту), що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М, на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016, та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 у справі № 911/2685/13; розблокування доступу державному реєстратору виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області Коваль Альбіні Володимирівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Українська міська рада посилалася на порушення відповідачем пункту 1 частини 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та положень пункту 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150 (далі - Порядок № 1128).
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 911/2874/21, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022, у задоволенні позовних вимог Української міської ради відмовлено повністю.
2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що на момент розгляду скарги ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ" на дії державного реєстратора у Мін'юсту були відсутні відомості про існування спору між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав, оскільки склад учасників та предмет спору у справі Господарського суду Київської області № 911/1483/21 були іншими.
Крім того, суд зазначив, що твердження позивача про те, що рішення державного реєстратора було прийняте на підставі рішення суду (постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 у справі № 911/2685/13) є безпідставним, оскільки таке рішення стосувалося іншого об'єкта нерухомого майна, не того, що перебувало у власності ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ". Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що у Мін'юсту була компетенція щодо розгляду скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав стосовно спірного майна відповідно до положень статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Суд першої інстанції, встановивши обставини належного повідомлення позивача та державного реєстратора про розгляд скарги у Мін'юсті, дійшов висновку, що позивач не довів порушень Мін'юстом Порядку № 1128 під час розгляду скарги ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ" на дії державного реєстратора.
Враховуючи викладене, суд зазначив, що позивач не довів за допомогою належних та допустимих доказів обставин порушення Мін'юстом будь-яких норм чинного законодавства під час прийняття наказу, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання його незаконним та скасування. Крім того, суд зауважив, що оскільки вимоги про поновлення запису про право власності та розблокування доступу державному реєстратору є похідними вимогами, тому у суду відсутні підстави для їх задоволення.
2.3. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині відмови в позові Української міської ради про визнання незаконним та скасування наказу Мін'юсту від 05.08.2021 № 2769/5 про задоволення скарги ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ". При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що вимога про поновлення запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради на нежитлову будівлю задоволенню не підлягає, оскільки суперечить статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", і не є ефективним способом захисту позивача відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України. Суд апеляційної інстанції зауважив, що вимога позивача про розблокування доступу державному реєстратору до державного реєстру речових прав на нерухоме майно також не підлягає задоволенню, оскільки заявлення позивачем позовної вимоги в інтересах державного реєстратора не відповідає положенням частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Українська міська рада звернулася до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 911/2874/21, визнати незаконним та скасувати наказ Мін'юсту від 05.08.2021 № 2769/5 про задоволення скарги ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ"; поновити запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради на нежитлову будівлю (Будинок побуту), що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М, на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016, та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 у справі № 911/2685/13; розблокувати доступ державному реєстратору виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області Коваль Альбіні Володимирівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.
3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, оскільки при ухваленні оскаржуваних судових рішень не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.04.2019 у справі № 829/979/17, від 26.04.2019 у справі № 821/669/17, від 24.12.2019 у справі № 826/13305/17; від 28.05.2020 у справі № 822/1874/17, від 31.08.2021 у справі № 910/16115/20. Крім того, скаржник зазначає, що суди не дослідили наявні в матеріалах справи докази, неправильно визначилися із характером спірних правовідносин, не застосували закон, який належить застосувати, зокрема пункт 1 частини 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ" просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Української міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 911/2874/21. ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ" вважає, що посилання скаржника на неврахування постанов Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 829/979/17, від 26.04.2019 у справі № 821/669/17, від 24.12.2019 у справі № 826/13305/17 є необґрунтованим, оскільки суди встановили, що представники позивача та третя особа були належним чином повідомлені, а посилаючись на справи № 822/1874/17, № 910/16115/20, скаржник не розкриває, у чому полягає їх подібність, та які висновки, викладені у наведених постановах Верховного Суду, не враховані судами.
3.4. Мін'юст у відзиві на касаційну скаргу Української міської ради просить у її задоволенні відмовити, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 911/2874/21 - залишити без змін. Мін'юст зазначає, що доводи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 у справі № 911/2685/13, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016, визнано за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради право власності на нежитлову будівлю (Будинок побуту), що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вул. Юності, 6; витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Софттрейд" (далі - ТОВ "Софттрейд") на користь територіальної громади міста Українка в особі Української міської ради нежитлову будівлю (Будинок побуту), що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вул. Юності, 6.
4.2. На підставі цих рішень державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Никоненко А. В. (далі - державний реєстратор Никоненко А. В.) 09.11.2016 проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 32296683) про реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за позивачем та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
4.3. Рішенням Господарського суду Київської області від 17.12.2019 у справі № 911/2851/19 визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Никоненко А. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 32296683) від 09.11.2016 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 16028932231), за Українською міською радою; скасовано реєстраційний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 17360813 від 07.11.2016 про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс; опис об'єкта: будинок побуту; складова частина об'єкта нерухомого майна: будинок побуту, А, розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 16028932231, виконаний державним реєстратором Никоненко А. В.; відновлено реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 555819) на об'єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс; опис об'єкта: будинок побуту; складова частина об'єкта нерухомого майна: будинок побуту, А, розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 16028932231 за ТОВ "Софттрейд" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 782, посвідченого 04.04.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М.
4.4. Зазначене рішення було виконане державним реєстратором прав на нерухоме майно Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області Сапоном С. В. 13.01.2020 та скасовано право власності позивача на зазначений об'єкт нерухомого майна.
4.5. Як зауважили суди, в подальшому ТОВ "Софттрейд" зазначений об'єкт нерухомого майна відчужило на користь ОСОБА_1 , який провів його реконструкцію та змінив його адресу з вул. Юності, 6, на вул. Юності 6-М, та вніс нерухоме майно до статутного капіталу ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ" на підставі рішення єдиного учасника від 10.12.2020 № 1511/1.
4.6. Державним реєстратором Виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області Коваль Альбіною Володимирівною (далі -державний реєстратор Коваль А. В.) 04.06.2021 було прийнято рішення № 58550181 про державну реєстрацію права власності за Українською міською радою на громадський об'єкт з торгівельними та побутовими приміщеннями за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, вул. Юності, 6М на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 у справі № 911/2685/13, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016, та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021.
4.7. 25.06.2021 ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ" подало до Мін'юсту скаргу на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, в якій просило скасувати рішення державного реєстратора Коваль А. В. від 04.06.2021 № 58550181.
4.8. Наказом Мін'юсту від 05.08.2021 № 2769/5 зазначену скаргу було задоволено, скасовано рішення державного реєстратора від 04.06.2021 № 58550181, а також тимчасово блоковано доступ державному реєстратору Коваль А. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 місяці.
4.9. Спір у справі виник у зв'язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для визнання незаконним та скасування наказу Мін'юсту від 05.08.2021 № 2769/5, поновлення запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради, розблокування доступу державному реєстратору Коваль А. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2022 (у складі колегії суддів Багай Н. О. - головуючий, Суховий В. Г., Чумак Ю. Я.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Української міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 911/2874/21, розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні 24.01.2023.
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.01.2023 № 29.3-02/108 у зв'язку із запланованою відпусткою судді Сухового В. Г. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 911/2874/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи № 911/2874/21: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2023 № 29.3-02/183 у зв'язку з перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 911/2874/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи № 911/2874/21: Багай Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Чумак Ю. Я.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково з огляду на таке.
5.3. Предметом позову у справі, що розглядається, є матеріально-правові вимоги Української міської ради до Мін'юсту про визнання незаконним та скасування наказу Мін'юсту від 05.08.2021 № 2769/5, поновлення запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради, розблокування доступу державному реєстратору виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області Коваль Альбіні Володимирівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Правовими підставами позову є порушення, на думку позивача, відповідачем пункту 1 частини 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пункту 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128). Як зазначав позивач, відповідач не врахував того, що державна реєстрація права власності проведена на підставі рішення суду, а також не врахував факту існування судового спору щодо спірного об'єкта нерухомого майна, тому, на думку позивача, Мін'юст вийшов за межі своєї компетенції. Також позивач стверджував, що відповідач порушив процедуру розгляду скарги.
5.4. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
5.5. Правові засади та процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі у редакції, чинній на момент прийняття наказу Мін'юсту від 05.08.2021 № 2769/5), а процедура здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту визначається Порядком № 1128 (тут і далі у редакції, чинній на момент прийняття наказу Мін'юсту від 05.08.2021 № 2769/5).
Згідно із частинами 1, 10 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін'юсту, його територіальних органів або до суду. Рішення, дії або бездіяльність Мін'юсту та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
5.6. Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Мін'юст, зокрема, розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін'юсту та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.
5.7. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Мін'юст розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).
Таким чином, зазначеною нормою передбачено, зокрема, що у разі наявності судового спору щодо нерухомого майна у Мін'юсту немає повноважень здійснювати розгляд скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на таке нерухоме майно. Такий спір про право підлягає вирішенню у судовому порядку (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 910/16115/20).
5.8. За змістом пункту 4 частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Мін'юст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.
5.9. Водночас згідно з пунктом 5 Порядку № 1128 Мін'юст чи його відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме наявності інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави.
Таким чином, пункт 5 Порядку № 1128 передбачає підставою для відмови у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації за наявності інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави. Така ж підстава для відмови у задоволенні скарги передбачена і пунктом 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно".
5.10. Отже, за наявності у Мін'юсту інформації (засвідченої копії відповідного судового рішення) про судове провадження у зв'язку зі спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав, Мін'юст відмовляє у задоволенні скарги.
5.11. Виходячи з наведеного, слід розмежовувати наслідки, передбачені частинами 1 та 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Адже частиною 1 статті 37 цього Закону визначено межі повноважень Мін'юсту щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, тому наявність судового спору щодо нерухомого майна унеможливлює розгляд скарги Мін'юстом. Водночас частиною 8 статті 37 передбачені підстави для відмови у задоволенні скарг у сфері державної реєстрації (у разі наявності повноважень для її розгляду),.
5.12. За змістом пункту 10 Порядку № 1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 1128 Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Отже, відсутність осіб (скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб) під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації, повідомлених відповідно до правил, визначених у пункті 11 Порядку № 1128, не є перешкодою для її розгляду.
Водночас якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 822/1874/17).
5.13. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу Мін'юсту від 05.08.2021 № 2769/5, виходив із того, що на момент розгляду скарги ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ" на дії державного реєстратора у Мін'юсту були відсутні відомості про існування спору між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав, оскільки склад учасників та предмет спору у справі Господарського суду Київської області № 911/1483/21 були іншими. Крім того, суд зазначив, що рішення суду (постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 у справі № 911/2685/13), на підставі якого було прийнято рішення державного реєстратора Коваль А. В., стосувалося іншого об'єкта нерухомого майна, ніж того, що перебувало у власності ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ". Тому суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що у Мін'юсту була компетенція щодо розгляду скарги на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію прав відносно спірного майна відповідно до положень статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Суд першої інстанції, встановивши обставини належного повідомлення позивача та державного реєстратора про розгляд скарги у Мін'юсті, дійшов висновку, що позивач не довів порушень Мін'юстом Порядку № 1128 під час розгляду скарги ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ" на дії державного реєстратора. Враховуючи викладене, суд зазначив, що позивач не довів за допомогою належних та допустимих доказів обставин порушення Мін'юстом будь-яких норм чинного законодавства під час прийняття наказу, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання його незаконним та скасування. Крім того, суд зауважив, що оскільки вимоги про поновлення запису про право власності та розблокування доступу державному реєстратору є похідними вимогами, тому відсутні підстави для їх задоволення.
5.14. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині відмови в позові Української міської ради про визнання незаконним та скасування наказу Мін'юсту від 05.08.2021 № 2769/5 про задоволення скарги ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ". При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що вимога про поновлення запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради на нежитлову будівлю задоволенню не підлягає, оскільки суперечить статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і не є ефективним способом захисту позивача відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України. Суд апеляційної інстанції зауважив, що вимога позивача про розблокування доступу державному реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також не підлягає задоволенню, оскільки заявлення позивачем позовної вимоги в інтересах державного реєстратора не відповідає положенням частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.15. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що оскаржувані рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права та без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 829/979/17, від 26.04.2019 у справі № 821/669/17, від 24.12.2019 у справі № 826/13305/17; від 28.05.2020 у справі № 822/1874/17, від 31.08.2021 у справі № 910/16115/20 у подібних правовідносинах.
5.16. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.17. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об'єкт. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
5.18. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку частково підтвердилися з огляду на таке.
5.19. У постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 822/1874/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" до Міністерства юстиції України, треті особи на стороні позивача - державні реєстратори комунального підприємства Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації Рутковська Ганна Віталіївна, Костюк Світлана Леонідівна , Лапчук Любов Іванівна , державний реєстратор Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області Пилипчук Юрій Миколайович, державний реєстратор Білогірської селищної ради Яловчук Валерій Васильович, третя особа на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Білогір'я Агро-М", про визнання протиправними та скасування наказів позовні вимоги були обґрунтовані, зокрема, тим, що комісія Мін'юсту не мала підстав для розгляду скарг з огляду на судові провадження у спорі між тими ж сторонами про той же предмет та з тих же підстав. Верховний Суд у справі № 822/1874/17, залишаючи без змін судові рішення про часткове задоволення позову, зазначив, що встановлені судами обставини та розгляд судом цивільних спорів щодо визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок свідчать про наявність судового спору щодо нерухомого майна, що унеможливлює розгляд скарги відповідно до пункту 1 частини 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Крім того, Суд погодився з висновками судів щодо неналежного повідомлення про дату і місце розгляду скарги зацікавлених осіб на офіційному сайті.
5.20. У постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 910/16115/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт", про визнання протиправним та скасування наказу Суд зазначив:
"З урахуванням системного аналізу змісту частин 2, 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" та пункту 5 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 колегія суддів дійшла висновку, що зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: У випадку коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір ця обставина виключає можливість розгляду Міністерством юстиції України скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав щодо цього нерухомого майна".
5.21. У справах № 822/1874/17, № 910/16115/20, як і у справі № 911/2874/21, що розглядається, предметом позову були вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту з підстав порушення Мін'юстом пункту 1 частини 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно". Отже, у справах № 822/1874/17, № 910/16115/20 та у справі № 911/2874/21, що розглядається, спірні правовідносини є подібними за предметом та підставами, у тому числі й за матеріально-правовим регулюванням, а тому висновок Верховного Суду про застосування положень статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" та Порядку № 1128 належало врахувати судам попередніх інстанцій.
5.22. Колегія суддів зазначає, що у справах № 822/1874/17, № 910/16115/20 суди установили, що на момент розгляду колегією Мін'юсту скарг на дії державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно у Мін'юсту була наявна інформація про наявність судового спору щодо цього нерухомого майна, що унеможливлювало розгляд скарг відповідно до пункту 1 частини 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тому суди у наведених справах дійшли висновків про те, що у Мін'юсту немає повноважень здійснювати розгляд скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на таке нерухоме майно.
5.23. У справі № 911/2874/21, що розглядається, позивач зазначав у позовній заяві, що представником Української міської ради було повідомлено колегію Мін'юсту про судовий спір у справі № 911/1483/21 за позовом ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ" до Української міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: громадський об'єкт з торговельними та побутовими приміщеннями, за адресою: Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 6М.
5.24. Суд першої інстанції зазначив, що на момент розгляду скарги ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ" на дії державного реєстратора у Мін'юсту були відсутні відомості про існування спору між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав, оскільки склад учасників та предмет спору у справі Господарського суду Київської області № 911/1483/21 були іншими. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач у письмових поясненнях повідомив колегію Мін'юсту про наявність судового спору у справі № 911/1483/21. Суд апеляційної інстанції, встановивши учасників справи № 911/1483/21, дійшов висновку, що спір у справі № 911/1483/21 виник за іншим складом сторін, з іншим предметом та з інших підстав.
5.25. Проте колегія суддів зазначає, що суди так і не з'ясували, чи була подана відповідно до вимог Порядку № 1128 Українською міською радою інформація про наявність судового спору у справі № 911/1483/21 на момент розгляду колегією Мін'юсту скарги ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ" на дії державного реєстратора.
5.26. Встановлення судами обставин подання саме на момент розгляду колегією Мін'юсту такої інформації Українською міською радою має значення для правильного вирішення спору у справі № 911/2874/21, що розглядається.
5.27. Колегія суддів звертає увагу, що загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, які мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
5.28. За змістом рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Хаджинастасиу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію. У рішенні ЄСПЛ у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
5.29. Враховуючи наведене, для правильного вирішення спору судам попередніх інстанцій необхідно було дотриматися вимог процесуального законодавства, зокрема, статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо встановлення обставин подання відповідно до вимог Порядку № 1128 Українською міською радою інформації про наявність судового спору у справі № 911/1483/21 на момент розгляду колегією Мін'юсту скарги ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ" на дії державного реєстратора, а відтак, переходити до дослідження інших обставин справи, які можуть свідчити про наявність або відсутність підстав для задоволення позову.
5.30. Отже, доводи скаржника про те, що місцевий та апеляційний суди, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування норм статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" та Порядку № 1128, частково підтвердилися.
5.31. Колегія суддів зазначає, що скаржник також посилається на постанови Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 829/979/17, від 26.04.2019 у справі № 821/669/17, від 24.12.2019 у справі № 826/13305/17 та зазначає, що вони містять правові висновки про те, що неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи; якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду справи.
Суди попередніх інстанцій, розглядаючи цю справу, установили, що на виконання вимог Порядку № 1128 відповідач на офіційному вебсайті розмістив оголошення про розгляд скарги ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ" 27.07.2021, а також направив відповідне повідомлення на електронні адреси позивача та державного реєстратора. Суди зазначили, що факт отримання позивачем та державним реєстратором електронного повідомлення підтверджено самим позивачем у позовній заяві. За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи скаржника у цій частин є необґрунтованими, оскільки суди встановили виконання відповідачем вимог Порядку № 1128 щодо повідомлення позивача.
5.31. З огляду на те, що дослідження питання щодо наявності на момент розгляду колегією Мін'юсту скарги ТОВ "САМАРА-КАПІТАЛ" відомостей про наявність судового спору у справі № 911/1483/21 має значення для правильного вирішення спору у справі № 911/2874/21, що розглядається, колегія суддів зазначає, що вимога позивача про поновлення запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради на нежитлову будівлю (Будинок побуту), що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М є похідною, тому в залежності від встановлених судами обставин буде розглянута судами.
5.33. Водночас колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовна вимога про розблокування доступу державному реєстратору Коваль А. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заявлена позивачем в інтересах державного реєстратора, тому не відповідає положенням частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, доводи касаційної скарги не містять обґрунтованих правових підстав для скасування судових рішень в частині відмови у задоволенні цієї вимоги. За таких обставин судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розблокування доступу державному реєстратору Коваль А. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить залишити без змін.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судові рішення наведеним вимогам не відповідають.
6.2. Згідно із частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.3. За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
6.4. Ураховуючи допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалені у справі судові рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог Української міської ради до Мін'юсту про визнання незаконним та скасування наказу Мін'юсту від 05.08.2021 № 2769/5, поновлення запису про право власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради слід скасувати із направленням справи в цій частині на новий розгляд до місцевого господарського суду, а касаційну скаргу належить задовольнити частково.
6.5. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у справі.
7. Судові витрати
7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Української міської ради задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 911/2874/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Української міської ради про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 05.08.2021 № 2769/5 "Про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "САМАРА-КАПІТАЛ" та про поновлення запису про право власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради на нежитлову будівлю (Будинок побуту), що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М. У цій частині справу № 911/2874/21 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 911/2874/21 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги Української міської ради про розблокування доступу державному реєстратору виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області Коваль Альбіні Володимирівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Г. М. Мачульський
Ю. Я. Чумак