18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
30 січня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/821/22
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
від позивача: Гапоненко Р.І. (за межами зали суду) - адвокат,
від відповідача: Колесніков А.Г. (за межами зали суду) - адвокат,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК ВІЗАРД»
про визнання недійсним одностороннього правочину,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери» (вул. Предславинська, 30, оф. 16, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 36351411) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК ВІЗАРД» (вул. Смілянська, 165, м. Черкаси, 18006, код ЄДРПОУ 39113731) про визнання недійсним одностороннього правочину - довіреність від 01.12.2021, видану від імені ТОВ «ВБК ВІЗАРД» учасником Товариства - ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 .
Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Наведено орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат, що складає 50 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що довіреність видана від імені ТОВ «ВБК ВІЗАРД» учасником Товариства ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 , який відповідно до положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту ТОВ «ВБК ВІЗАРД» не має такого права, та оспорюваний правочин порушує права позивача. В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/18250/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Інбуд». Сторони у справі, що розглядається, є кредиторами ПрАТ «Інбуд», вимоги яких визнані судом, та входять до складу комітету кредиторі боржника - ПрАТ «Інбуд». ОСОБА_2 , що діє на підставі оспорюваної довіреності, вчиняє дії, які не спрямовані на досягнення мети у справі про банкрутство - задоволення, визнаних судом, грошових вимог кредиторів (у т.ч. і ТОВ «ВБК Візард» та ТОВ «МЮК «Гапоненко Роман і партнери») у максимально можливому їх розмірі та відновлення платоспроможності боржника, в т.ч. і за рахунок дебіторської заборгованості останнього.
Позовні вимоги обґрунтовані зокрема положеннями ст. 3, 11, 15, 16, 92, ч. 3. ст. 99, ч. 2 ст. 203, ч. 2. ст. 207 Цивільного кодексу України (ЦК України), ст. 5, ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 30, ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Ухвалою від 30 серпня 2022 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 11 жовтня 2022 року; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Ухвалою від 11 жовтня 2022 року Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 03 листопада 2022 року.
03 листопада 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить:
повернутись на стадію підготовчого провадження;
поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк на подання відзиву на позов;
прийняти та залучити відзив до матеріалів справи;
відмовити у задоволенні позову;
понесені відповідачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, стягнути на свою користь з позивача.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що:
довіреність видана вищим органом управління ТОВ «ВБК ВІЗАРД», є одностороннім правочином, який вчинений у відповідності до норм статей 244 та 246 ЦК України та згідно з Статутом Товариства;
згідно з відповіддю арбітражного керуючого Корольова В.В., який є ліквідатором банкрута, від 28.10.2022 № 296-910/18250 з доданими копіями протоколів засідань зборів кредиторів ТОВ «МЮК «Гапоненко Роман і партнери» ніколи не було та не є членом комітету кредиторів у справі № 910/18250/17 про банкрутство ПрАТ «Індбуд»;
позивачем не надані докази вчинення ОСОБА_2 дій, які не спрямовані на досягнення мети у справі про банкрутство та дій, вчинених, у власних інтересах, а не в інтересах кредиторів;
позовна заява не містить обґрунтованих нормами законодавства доводів про те, що ОСОБА_2 , як повірений ТОВ «ВБК ВІЗАРД», зобов'язаний діяти в інтересах та/або з метою захисту прав позивача;
відсутні відомості, яке саме цивільне право або охоронюваний законом інтерес позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем в момент вчинення одностороннього правочину 01 грудня 2021 року (додаток до позовної заяви належних доказів порушень також не містить);
у позовній заяві відсутні посилання на правову підставу позову - не зазначено, якою саме нормою матеріального права позивач обґрунтовує позовні вимоги;
обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, отже - неналежним, оскільки не призведе до відновлення порушених, на думку позивача, прав останнього;
метою, з якою позивачем заявлено позовні вимоги, є намагання ТОВ «МЮК «Гапоненко Роман і партнери» як кредитора у справі № 910/18250/16, який володіє 0,84 % голосів кредиторів вплинути на прийняття рішень комітетом кредиторів банкрута для задоволення вимог особи, що набула прав вимоги до банкрута.
У відзиві наведено орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести, у зв'язку з розглядом справи, а саме витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, що складає 45 000,00 грн. Зазначено, що документи, які підтверджують розмір витрат на правничу допомогу за результатами розгляду справи, будуть надані суду з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відповідно до вимог ст. 126 ГПК України у строк, встановлений п. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 03.11.2022 за участю обох сторін, суд видалявся у нарадчу кімнату.
У судовому засіданні, яке відбулося 07.11.2022, було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Ухвалою від 07 листопада 2022 року Господарський суд Черкаської області постановив повернутись до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні; призначити підготовче засідання на 01 грудня 2022 року; клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позов задовольнити; прийняти та залучити до матеріалів справи відзив представника відповідача на позов.
16 листопада 2022 року від позивача надійшло клопотання про забезпечення доказів, що мають суттєве значення в межах судового провадження по справі.
29 листопада 2022 року від позивача надійшли письмові пояснення, які він просить врахувати при вирішенні спору, зважаючи на те, що відповідачем разом із відзивом на позов надано заяву новопризначеного директора ТОВ «ВБК ВІЗАРД» від 02.11.2022, зміст якої зводиться до того, що новий директор схвалює оспорюваний правочин.
Ухвалою від 01 грудня 2022 року Господарський суд Черкаської області постановив відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення доказів, поданого адвокатом Гапоненком Романом Івановичем; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 20 грудня 2022 року.
Призначене на 20 грудня 2022 року судове засідання не відбулося через відключення електричної енергії в приміщенні Господарського суду Черкаської області.
Ухвалою від 20 грудня 2022 року Господарський суд Черкаської області розгляд справи по суті відклав на 26 січня 2023 року.
Судом також неодноразово постановлялися ухвали про задоволення клопотань представників сторін про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні, яке відбулося 26.01.2023 за участю представників обох сторін, розпочато розгляд справи по суті; представник позивача позовні вимоги підтримав, судові витрати просив покласти на відповідача, зробив заяву, що докази понесених судових витрат будуть подані у встановленому порядку; представник відповідач у задоволені позову просив відмовити повністю, стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати 30.01.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
01 грудня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ВБК ВІЗАРД», в особі учасника товариства - ОСОБА_1 , який діє на підставі Статуту та рішення учасника від 01.12.2021 року, було видано довіреність, якою уповноважує ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий ТУМ Солом'янського РУ ГУ МВС України в місті Києві 26 березня 2009 року, представляти і захищати інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК ВІЗАРД» в усіх державних, громадських, кооперативних органах, установах, організаціях, товариствах, підприємствах незалежно від їх форми власності та підпорядкування (в тому числі в органах влади та управліннях, перед фізичними особами-підприємцями та перед фізичними особами, міністерствах, відомствах, їх структурних підрозділах; державних комітетах та підвідомчих їм органах; в органах юстиції, в тому числі - в управліннях юстиції будь-якого рівня, органах нотаріату України, в органах державної виконавчої служби, в органах прокуратури, в органах Державної реєстраційної служби України, у тому числі у відділах державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у правоохоронних органах України, в судах будь-якої інстанції по всіх категоріях справ, у тому числі й справах про банкрутство, з усіма правами, які надано законом заявнику, позивачу, відповідачу, третій особі, в тому числі з правами пред'явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення (ухвали, постанови) суду, подання виконавчого документа до стягнення, оскарження присудженого майна або грошей тощо).
Для цього ОСОБА_2 , окрім перерахованого вище, також надається право: подавати від імені Товариством з обмеженою відповідальністю «ВБК ВІЗАРД» будь-які заяви та клопотання (як письмові, так і усні), що стосуються виконання даної Довіреності, та обґрунтовувати прохання і побажання, викладенні в них; отримувати дозволи, довідки, рішення компетентних органів, дублікати документів, їх копії, відповіді на запити, скарги, заяви, витяги, та копії судових рішень і інших документів, що є в матеріалах справи та отримання яких дозволяється законом, а також, інші документи - в разі виникнення такої потреби; отримувати та здавати поштові відправлення (офіційні повідомлення, судові повістки тощо); розписуватися від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК ВІЗАРД» в межах цієї Довіреності; знайомитися з матеріалами справи (в тому числі у суді та правоохоронних органах); брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; давати усні та письмові пояснення компетентним установам (органам) в разі виникнення такої необхідності; надавати свої доводи і міркування з усіх питань, що можуть виникнути в ході реалізації повноважень за довіреністю (у тому числі при здійсненні судочинства); оскаржувати дії органів та посадових осіб у позасудовому чи судовому порядку (в тому числі у вищестоящому органі, у керівника, в судових органах будь-якої з ланок, - з усіма правами та обов'язками, передбаченими процесуальним законодавством для будь-якого із учасників процесу); представляти інтереси Товариством з обмеженою відповідальністю «ВБК ВІЗАРД» на зборах кредиторів, засіданнях комітету кредиторів, а також приймати всі необхідні рішення і підписувати відповідні документи з метою дотримання законних прав та інтересів товариства, подавати на реалізацію документи, видані та/чи оформлені за цією Довіреністю на Довірителя; здійснювати необхідні платежі при виконанні довіреності; вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень, та які на думку представника будуть доцільними для правильного і ефективного введення справ Довірителя.
Позивач зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТОВ «ВБК ВІЗАРД» є ОСОБА_3 , а відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи - відсутні.
Відповідно до положень п. 11.5 ст. 11 Статуту ТОВ «ВБК ВІЗАРД» видача довіреностей від імені Товариства належить до компетенції директора Товариства.
Отже, лише директор ТОВ «ВБК ВІЗАРД» має право видавати/підписувати довіреність від імені Товариства, а, як вбачається із оспорюваного правочину - довіреності, її підписав учасник Товариства.
Крім того, позивач зазначає, що оспорюваний правочин порушує його права з огляду на таке.
В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/18250/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Інбуд».
Позивач та відповідач є кредиторами ПрАТ «Інбуд», вимоги яких визнанні судом, та входять до складу комітету кредиторі боржника - ПрАТ «Інбуд».
ОСОБА_2 , що діє на підставі оспорюваної довіреності, вчиняє дії, які не спрямовані на досягнення мети у справі про банкрутство - задоволення, визнаних судом, грошових вимог кредиторів (у т.ч. і ТОВ «ВБК Візард» та ТОВ «МЮК «Гапоненко Роман і партнери») у максимально можливому їх розмірі та відновлення платоспроможності боржника, в т.ч. і за рахунок дебіторської заборгованості останнього.
Так, ПрАТ «Інбуд» є стягувачем, а ТОВ «Амадеус Ко» є боржником згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 у справі № 910/11424/15 (з урахуванням ухвали від 25.02.2016 про виправлення описки), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» 2 651 267,64 грн основного боргу, 281 963,74 грн пені, 1 175 996,56 грн інфляційних, 83 154,08 грн 3 % річних та 73 080,00 грн судового збору.
У справі про банкрутство ПрАТ «Інбуд» мало місце відчуження активу - дебіторської заборгованості ПрАТ «Інбуд» у розмірі визначеному рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 у справі № 910/11424/15:
1. за заниженою ціною - дебіторська заборгованість у сумі 4 192 382,02 грн була відчужена на користь АО «Капітал Правіс» за 160 987, 93 грн та
2. пов'язаній з організатором аукціону (ТБ «Перша Товарна Біржа») особі, а саме АО «Капітал Правіс» (код ЄДРПОУ 42150585).
Зважаючи на зазначене, судами було задоволено позов конкурсного кредитора ТОВ «Основа» та визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна боржника ПрАТ «Індбуд» проведеного 26.12.2018, визнано недійсним Протокол № 093-12/18 другого повторного аукціону з продажу майна частинами ПрАТ «Індбуд» від 26.12.2018, визнано недійсним договір купівлі-продажу майна за результатами другого повторного аукціону з продажу майна боржника ПрАТ «Індбуд» проведеною 26.12.2018.
Зазначене підтверджується ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.06.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі № 910/18250/16, залишеними без змін постановою Верховного Суду від 27.01.2021.
Також, позивач зауважує, що представник ТОВ «ВБК ВІЗАРД» - Підлісний Юрій Сергійович та АО «Капітал Правіс» (код ЄДРПОУ 42150585) є пов'язаними особами.
Як вбачається із інформації ЄДР юридичних осіб, одним із учасників та керівником АО «Капітал Правіс» є ОСОБА_4 . В свою чергу, ОСОБА_2 є керівником ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Марш-Груп», кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_4 .
Відтак, позивач вважає, що видача довіреності від імені ТОВ «ВБК ВІЗАРД» не уповноваженою на те особою та ще й особі яка, як можна припустити із викладеного вище, діє у власних інтересах, а не в інтересах кредиторів (в т.ч. ТОВ «ВБК ВІЗАРД»), безпосередньо зачіпає також інтереси ТОВ «МЮК «Гапоненко Роман і партнери», як кредитора у справі № 910/18250/16, який розраховує на задоволення власних кредиторських вимог у максимально можливому розмірі.
Позивачем додатково подані пояснення, що стосуються поданої разом із відзивом на позов заяви новопризначеного директора ТОВ «ВБК ВІЗАРД» від 02.11.2022, зміст якої зводиться до того, що новий директор схвалює оспорюваний правочин.
Так, у відповідності до положень ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
З урахування змісту вказаної норми, позивач зазначає, що представнику, уповноваженим органом юридичної особи повинно було бути делеговано повноваження на дії, відмінні від вчинених ним. Тобто, в даному випадку, мала б бути складена і підписана директором ТОВ «ВБК ВІЗАРД» довіреність на ім'я повіреного на представництво інтересів ТОВ «ВБК ВІЗАРД», яка мала б містити повноваження повіреного, які повірений перевищив.
Зважаючи на те, що такого документу не було складено та підписано директором ТОВ «ВБК ВІЗАРД», не можна вважати, що представник ОСОБА_2 діяв з перевищенням повноважень, оскільки, у нього взагалі не було ніяких повноважень, адже довіреність, яка є предметом судового розгляду, не була оформлена у порядку, встановленому законом (не містить підпису уповноваженої особи, діючого на той час керівника відповідача - ОСОБА_3 ).
Відтак, і будь-яке схвалення новим керівником відповідача правочину, вчиненого представником за оспорюваним правочином, не є можливим.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з таких підстав.
Підставою для видачі довіреності є рішення учасника (засновника) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК ВІЗАРД» від 01 грудня 2021 року.
Згідно з пунктом 1 зазначеного рішення учасника (засновника) були схвалені всі дії, вчинені Підлісним Юрієм Сергійовичем в інтересах та від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК ВІЗАРД» в справі про банкрутство № 910/18250/16. Пунктом 2 рішення уповноважено учасника Товариства - ОСОБА_1 видати довіреність ОСОБА_2 .
Згідно з п. 6.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК ВІЗАРД» (нова редакція) затвердженого рішенням № 1 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК ВІЗАРД» від 11 липня 2019 року «Управління Товариством здійснюють: Загальні збори учасників Товариства (вищій орган управління); директор - (виконавчий орган); наглядова рада (у разі утворення).»
Згідно з п. 6.2 Статуту: «Вищім органом Товариства є загальні збори Учасників Товариства».
Згідно з п. 6.2.3. Статуту: «Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства».
Згідно з п. 6.6. Статуту: «Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених статутом Товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники Товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань».
Згідно з п. 6.9.5. Статуту «У Товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником Товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника».
Засновником та власником 100% часток Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК ВІЗАРД» є ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст. 92, 97 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 237 ЦК представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 244 ЦК представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 ЦК України).
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (аб. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України).
Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (ст. 239 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою та необхідною умовою для звернення особи до суду із відповідним позовом є наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу особи - позивача у справі і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.
При цьому, звертаючись до господарського суду, позивач повинен визначити, яке його право, на його думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права. У свою чергу судам належить з'ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зазначеною нормою передбачено можливість оскарження правочину як стороною договору, так і зацікавленою особою, яка не є стороною правочину.
Чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, а тому, виходячи з вимог ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
Тобто у разі, якщо договір оскаржує особа, яка не є стороною цього договору, така особа, звертаючись з відповідним позовом до суду, має навести обґрунтування, в чому полягає порушення її прав та охоронюваних законом інтересів цим правочином.
Підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України ( ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.
За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Суд звертається до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду України від 21.09.2016 у справі № 902/841/15.
Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.
Правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 17.06.2021 року в справі № 761/12692/17.
Суд звертає увагу, що спірний правочин оскаржує особа, яка не є стороною цього правочину.
Позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували невідповідність оскаржуваного правочину вимогам законодавства, чинного на момент його укладення. Позивачем не доведено, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому, потребують захисту. Суд вважає, що позивачем не доведено, яким чином його права чи інтереси можуть бути поновлені внаслідок прийняття судового рішення про визнання недійсним правочину.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18).
Оскільки позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами порушення його прав або охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складене та підписане 06 лютого 2023 року.
Суддя О.В. Чевгуз