Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
30.01.2023м. ХарківСправа № 922/2161/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод", м. Зміїв, Харківська область
до Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», м. Харків
про визнання недійсним повідомлення
за участю представників сторін:
позивача - Ченцов О.Д., директор, Козирєв А.В., адвокат, свідоцтво № 001271
відповідача - Чорний Г.О., адвокат, ордер № 1005520 від 13.12.2022 року, Кравчун Д.В., дов. № 01-23/49 від 02.01.2023 року
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод", м. Зміїв, Харківська область звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків, в якому просить визнати недійсним, з моменту підписання, повідомлення Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 15 вересня 2022 року про припинення дії договору на поставку електроенергії №011УЗ від 01 січня 2019 року з Товариством. з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод". В позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засіданні на 13 грудня 2022 року о 11:20 годин.
12 грудня 2022 року через канцелярію суду, Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" подано відзив (вхідний № 16058) на позовну заяву, в якому відповідач просить суд поновити процесуальний строк на подачу відзиву.
Відповідно до частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Згідно частин 2, 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
Строки, в межах яких вчинюються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частин 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено судом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
За таких обставин, задля дотримання принципів господарського судочинства, а також з огляду на зазначені відповідачем обставини, які зумовили несвоєчасне подання відзиву на позовну заяву, суд задовольняє заяву відповідача про поновлення строку на подання відзиву, поновляє строк на подання відзиву на позовну заяву, приймає відзив на позовну заяву до розгляду та долучає його до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 13 грудня 2022 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 19 грудня 2022 року о 11:20 годин.
19 грудня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" подано відповідь на відзив. яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 19 грудня 2022 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 09 січня 2023 року о 11:40 годин.
Протокольної ухвали суду від 09 січня 2023 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 січня 2023 року о 11:30 годин.
Представники позивача у судовому засіданні та у відповіді на відзив наполягають на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечують, просять відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13 квітня 2017 року, з 01 січня 2019 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26 жовтня 2018 року № 1268.
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01 січня 2019 року у порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затверджених Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.
Матеріали справи свідчать про те, що 01 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" (позивачем) та Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (відповідачем) було укладено договір на поставку електроенергії № 011УЗ.
У зв'язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, з 24 лютого 2022 року діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" тимчасово призупинялась, через неможливість ведення будь-якої господарської діяльності та пов'язані з цим труднощі.
На території Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" знаходяться об'єкти критичної інфраструктури (захисна споруда цивільного захисту (сховище), сирена цивільної оборони, автономне водозабезпечення, протипожежний резервуар для запасу води тощо), які підприємство не маємо права залишити без живлення.
З матеріалів справи вбачається наступне: У лютому 2022 року відповідачем було спожито електроенергії на суму 203315,72 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" було сплачено, за спожиту у лютому електроенергію, 160 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №№:1820, 1824, 1829. 1834, 1838, 1839, 1842, 1860, 1863, 1866, 1867, 1874, 1877, 1879). Таким чином за лютий у відповідача виникла заборгованість за спожиту електроенергію за лютий 2022 року у сумі 43315,72 грн; У березні 2022 року відповідачем було спожито електроенергії на суму 88212,32 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" не здійснювало оплат за спожиту у березні електроенергію. Таким чином за березень у відповідача виникла заборгованість за спожиту у березні 2022 року електроенергію у сумі 88212,32 грн; У квітні 2022 року відповідачем було спожито електроенергії на суму 82351,48 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" було сплачено, за спожиту у квітні електроенергію, 11000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1881. Таким чином у відповідача виникла заборгованість за спожиту у квітні електроенергію у сумі 71351,48 грн; У травні 2022 року відповідачем було спожито електроенергії на суму 75777,89 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" було сплачено за спожиту у травні електроенергію 60000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №№1885, 1887, 1889, 1934. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за спожиту електроенергію, за травень 2022 року, у сумі 15777,89 грн; У червні 2022 року відповідачем було спожито електроенергії на суму 80149,15 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" було сплачено за спожиту у червні електроенергію 80149,15 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1909. Таким чином за червень відповідачем повністю оплатило спожиту електроенергію у сумі 80149,15 грн; У липні 2022 року відповідачем було спожито електроенергії на суму 95190,74 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" було сплачено, за спожиту у липні електроенергію, 95190,74 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 1923, 1927, 1930, 1933. Таким чином за червень відповідачем повністю оплатило спожиту електроенергію у сумі 95190,74 грн; У серпні 2022 року відповідачем було спожито електроенергії на суму 124342,73 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" було сплачено за спожиту у серпні електроенергію 124342,73 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 1953; 1958. Таким чином за серпень 2022 року відповідачем повністю оплатило спожиту електроенергію у сумі 124342,73 грн;
Таким чином, за цей період Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" було спожито електроенергії на суму 1076896,16 грн, а оплачено 858238,75 грн, тобто у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" виникла заборгованість за спожиту електроенергію перед Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" у сумі 218657,41 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" неодноразово зверталось до відповідача з пропозиціями щодо урегулювання питання заборгованості. Підприємством був наданий графік погашення заборгованості щомісячно, який позивачем виконувався протягом липня, серпня та вересня 2022 року. Остаточне погашення заборгованості позивачем планувалося до кінця листопада 2022 року.
Натомість 12 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" отримало від відповідача повідомлення про припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу, яке датовано 15 вересня 2022 року.
В цьому повідомленні Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" повідомляє позивача про припинення дії договору на поставку електроенергії № 011УЗ від 01 січня 2019 року з 06 жовтня 2022 року та припинення постачання електроенергії з 00:00 годин 07 жовтня 2022 року.
Своє рішення про припинення дії договору на поставку електроенергії Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" мотивувало тим, що позивач має заборгованість за спожиту електроенергію більшу ніж вартість електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців. Також посилається на пункт 3.1.6 та підпункт 16 пункту 5.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕ № 312 від 14 березня 2018 року, де зазначено, що за наявності боргу в розмірі більшому ніж вартість електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, електропостачальник (крім постачальника універсальних послуг та постачальника "останньої надії") має право розірвати договір про постачання електричної енергії згідно з його умовами, якщо інше не передбачено умовами договору (комерційною пропозицією).
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У пункті 12.1. публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розміщений на офіційному сайті Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua, зазначено: "Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин)".
У листі Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року за №2024/02.0-7.1 зазначено, що Торгово-промислова палата України на підставі статтей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02 грудня 1997 року №671/97-ВР, Статуту Торгово-промислової палати України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні.
Враховуючи це, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням / обов'язком, виконання яких (-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких (-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (із змінами) у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який діє до теперішнього часу.
Тож Товариство з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" не могло своєчасно, у повному обсязі, виконати свої договірні зобов'язання перед відповідачем у зв'язку з форс-мажорними обставинами.
Крім того, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" безпідставно посилаючись на пункт 3.1.6 та підпункт 16 пункту 5.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕ № 312 від 14 березня 2018 року винесло повідомлення припинення дії договору на поставку електроенергії № 011УЗ від 01 січня 2019 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" за серпень 2022 року було спожито електроенергії на суму 124342,73 грн, а за липень 2022 року на суму 95190,74 грн. Тобто всього на суму 219533,47 грн.
Тож наявний, на момент припинення відповідачем дії договору, борг позивача, у розмірі 218657,41 грн був меншим ніж вартість електричної енергії, спожитою протягом двох попередніх місяців (серпня та липня 2022 року).
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 6, частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 628, статті 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статтей 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.
Згідно частини 1-2 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно частин 1, 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (аналогічну правову позицію викладено у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року № 916/1684/18).
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним, з моменту підписання, повідомлення Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 15 вересня 2022 року про припинення дії договору на поставку електроенергії № 011УЗ від 01 січня 2019 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод".
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42206328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" (63401, Харківська область, м. Зміїв, вул. Залізнична, буд. 115, код ЄДРПОУ 25189895) 2481,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "06" лютого 2023 р.
Суддя П.В. Хотенець