Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
24.01.2023м. ХарківСправа № 922/1027/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин", смт. Пісочин, Харківського району
про та зустрічним позовом до про визнання додатку до договору укладеним Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин", смт. Пісочин, Харківського району Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків визнання укладеним додатку
за участю представників сторін:
позивача - Квіцінська А.І., дов. № 01-46/4805 від 15.12.2022 року
відповідача - Щербань А.С., свідоцтво № 001347
Позивач - Акціонерне товариство "Харківобленерго", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин", смт. Пісочин, Харківського району, в якій просить суд визнати укладеним з 01 січня 2019 року додаток № 3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року № 747/19214 для приведення у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері електроенергетиці.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1027/22, розгляд якої призначити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та вказано, що про час та місце проведення підготовчого засідання буде повідомлення учасників справи додатково шляхом постановлення відповідної ухвали.
18 серпня 2022 року електронною поштою Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" подано клопотання (вхідний № 8502) про продовження строку на подання відзиву. Також у наданому клопотанні відповідач просить зобов'язати позивача надіслати на його адресу всі додатки до позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 серпня 2022 року вказано, що підготовче засідання у справі відбудеться 19 вересня 2022 року о 11:40 годин.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 серпня 2022 року задоволено клопотання (вхідний № 8502 від 18 серпня 2022 року) відповідача про продовження процесуального строку на подання відзиву, продовжено відповідачу процесуальний строк на подання до суду відзиву до 12 вересня 2021 року; задоволено клопотання (вхідний № 8502 від 18 серпня 2022 року) відповідача в частині зобов'язання позивача надіслати на адресу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" всі додатки до позовної заяви та зобов'язано Акціонерне товариство "Харківобленерго" надіслати на адресу відповідача всі додатки до позовної заяви, докази направлення надати до суду.
16 вересня 2022 року через канцелярію суду, Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" подано зустрічну позовну заяву (вхідний № 10014), в якій відповідач просить суд визнати укладеними між Акціонерним товариством "Харківобленерго" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" додаток №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 від 01 січня 2019 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 вересня 2022 року задоволено клопотання Акціонерного товариства "Харківобленерго" про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив; продовжено Акціонерному товариству "Харківобленерго" процесуальний строк на подання відповіді на відзив до 31 жовтня 2022 року включно; прийнято зустрічну позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин", смт. Пісочин, Харківського району до Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків про визнання укладеним додатку до договору для спільного розгляду з первісним позовом по справі № 922/1027/22; розгляд зустрічного позову призначено сумісно з первісним позовом та відкладено підготовче засідання на 02 листопада 2022 року о 12 годин.
20 вересня 2022 року через канцелярію суду, Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" подано відзив (вхідний № 10226) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.
01 листопада 2022 року через канцелярію суду, Акціонерним товариством "Харківобленерго" подано відповідь (вхідний № 12936) на відзив, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.
02 листопада 2022 року електронною поштою, Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" подано заперечення (вхідний № 13055) на відповідь на відзив, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
02 листопада 2022 року електронною поштою, Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" подано заперечення (вхідний № 13116) на відповідь на відзив, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 02 листопада 2022 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України про закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 грудня 2022 року о 11 годин.
03 листопада 2022 року через канцелярію суду, Акціонерним товариством "Харківобленерго" подано відзив (вхідний № 13160) на зустрічний позов, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.
07 листопада 2022 року електронною поштою, Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" подано відповідь (вхідний № 13344) на відзив на зустрічний позов, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.
21 листопада 2022 року електронною поштою, Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" подано додаткові пояснення (вхідний № 14612), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
01 грудня 2022 року з 9:00 до 12:00 у приміщенні Господарського суду Харківської області, була відсутня електроенергія та зв'язок з Інтернет. Призначене ухвалою суду від 02 листопада 2022 року на 01 грудня 2022 року о 11 годин судове засідання не відбулося з незалежних від суду причин та поштова кореспонденція не могла бути оброблена та внесена до АСДС, що підтверджується Актом відсутності електроенергії.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 грудня 2022 року на підставі частини 2 статті 216, статтї 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 19 грудня 2022 року до 12:20 годин.
14 грудня 2022 року через канцелярію суду, Акціонерним товариством "Харківобленерго" подано клопотання (вхідний №16319) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи надані документи.
Протокольною ухвалою суду від 19 грудня 2022 року, на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 09 січня 2023 року о 11 годин.
Протокольною ухвалою суду від 09 січня 2023 року, на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 16 січня 2023 року о 12 годин.
Протокольною ухвалою суду від 16 січня 2023 року, на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 24 січня 2023 року о 11:40 годин.
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні та у відповіді на відзив наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні, у відзиві на позовну заяву, запереченні на відповідь на відзив та додаткових поясненнях проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні, у відповіді на відзив на зустрічний позов та додаткових поясненнях підтримує зустрічний позов і просить його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні та у відзиві на зустрічний позов проти зустрічного позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, вислухавши пояснення повноважних представників позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Житловий багатоквартирний будинок за адресою: 62418, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 був збудований та зданий в експлуатацію в 2009 році, що підтверджується Свідоцтвом про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил №20000502.
12 травня 2016 року відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань, було зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин".
30 грудня 2016 року на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" було передано житловий комплекс за адресою: 62418, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2, що підтверджується Актом приймання-передачі від 30 грудня 2016р.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
ОСББ створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (стаття 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Згідно Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 липня 2018 року №190 "Обов'язковий перелік робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території" електрична енергія, яка витрачається на технічні (загальні) потреби освітлення місць загального користування, ліфти та інше входить до комунальної послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до пункту 3 Розділу II Статуту завданням та предметом діяльності об'єднання, зокрема, є забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. За таких обставин до сфери відповідальності ОСББ належить забезпечення роботи ліфтів, насосів, замково-переговорних пристроїв, забезпечення освітлення дворів, східців та номерних знаків.
До 01 січня 2019 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" (споживачем за договором) та Акціонерним товариством "Харківобленерго" (постачальником за договором) діяв договір про постачання електричної енергії від 25 серпня 2016 року №19214 (договір 2016 року), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача дозволеною потужністю, зазначеною у додатку №3.1 Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість і використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
На момент укладення договору від 25 серпня 2016 року №19214 правовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) були врегульовані Правилами користування електричною енергією затвердженими постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року №28 (ПКЕЕ).
19 квітня 2018 року набули чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (ПРРЕЕ), які встановили необхідність переукладення всіх договорів між споживачами та постачальниками електричної енергії.
Згідно пункту 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14 березня 2018 року №312, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за Формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Пунктом 6 вищевказаної Постанови НКРЕКП передбачено: "6. До укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.
Відповідно до 3.1.9. ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Згідно пункту 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку
Відповідно до абзацу 2 пункту 1.2.4. ПРРЕЕ оператор системи укладає договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, зміст якого визначається оператором системи на основі Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є додатком 3 до цих Правил, з кожним споживачем, електроустановки якого приєднані до мереж на території діяльності оператора системи, а також виробником, резервне живлення якого забезпечується від електричних мереж оператора системи, та споживачем (основним споживачем), електроустановки якого приєднані до електричних мереж такого виробника, та їх субспоживачами.
Укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами (пункт 1.2.15 ПРРЕЕ).
Згідно пункту 2.1.2. ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.
Відповідно до пункту 2.1.5. ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил. Оператор системи розподілу зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії. Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу/передачі.
Таким чином, у зв'язку втратою чинності ПКЕЕ та прийняттям Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, якою затверджено ПРРЕЕ, укладений між сторонами договір 2016 року припинив свою дію.
На виконання вимог ПРРЕЕ, Акціонерним товариством "Харківобленерго" було розміщено на веб-сайті публічний договір про надання послуг з розподілу електричної енергії/
04 грудня 2018 року з метою приєднання до вищезазначеного публічного договору, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" підписало надану Акціонерним товариством "Харківобленерго" заяву-приєднання.
З матеріалів справи вбачається, що не зважаючи на затверджену Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 форму заяви-приєднання, та заява, що надавалась Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" для підпису не містила ЕІС-коди точки комерційного обліку за об'єктом споживача. Підписаний Акціонерним товариством "Харківобленерго" оригінальний примірник такої заяви-приєднання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" не отримало.
Таким чином, між сторонами було укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року №747/19214 (договір 2019 року).
Пункт 2.1.13. ПРРЕЕ передбачає, що невід'ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є: паспорти точок розподілу/передачі, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; заява-приєднання у разі її надання споживачем та інші додатки, оформлені сторонами за взаємною згодою відповідно до пунктів 12.8 та 12.9 додатка 3 до ПРРЕЕ.
Пункт 12.8 додатка 3 до ПРРЕЕ (Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії) встановлює, що є невід'ємною частиною договору є: 1) № 3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип тощо); 2) № 4 "Порядок розрахунків"; 3) №5 "Порядок участі :споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень"; 4) №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; 5) №7 "Однолінійна схема (схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання)"; 6) №8 "Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережах споживача"; 7) №9 "Акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача".
Однак, з матеріалів справи вбачається, що ані паспорти точок розподілу/передачі, ані акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, ані жодні інші додатки, передбачені пунктами 12.8 та 12.9 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між сторонами не укладались.
Згідно пункту 12.2 Типового договору про надання послуг з розподілу електричної енергії усі додатки, зміни та доповнення до цього договору оформлюються сторонами письмово в паперовій формі, підписуються уповноваженими особами обох сторін.
05 квітня 2021 року Акціонерне товариство "Харківобленерго" направило Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" лист №06-37/2561 "Щодо підписання додатків до договору", в якому пропонував Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" підписати доданий до такого листа примірник додатку №3 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії".
У відповідь надану пропозицію, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" направило лист № 02/05 від 04 травня 2021 року, в якому визначив про відмову підписувати додаток №3 до договору в редакції, що запропонована Акціонерне товариство "Харківобленерго", оскільки вважає незаконним включення до переліку розрахункових засобів обліку активної та реактивної електричної енергії загальнобудинкових засобів обліку. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" направило Акціонерному товариству "Харківобленерго" власну редакцію додатку № 3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року, в якому відсутні 8 загальнобудинкових засобів обліку, а саме лічильники: №011604, №008778, №047398, 008747, №015255, №000884, №008759, №013282.
Акціонерне товариство "Харківобленерго" не підписав надану Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" редакцію додатку №3 до договору.
Матеріали справи свідчать про те, що 10 серпня 2022 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" знов звернувся до Акціонерного товариства "Харківобленерго" з листом №09/02 від 09 серпня 2022 року, до якого було додано два підписаних Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" примірники додатку №3 до договору 2019 року. У даному листі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" просило підписати цей додаток №3 та направити один підписаний примірник такого додатку Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин".
Окрім цього, оскільки в заяві-приєднання ЕІС-код точки комерційного обліку не вказані, після укладення договору 2019 року паспорти точок розподілу, які є невід'ємною частиною цього договору, Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" не надавались, то ОСББ звернулось також з листом до Акціонерного товариства "Харківобленерго", в якому просило надати паспорти точок розподілу по 15-ти ЕІС-кодам точок комерційного обліку, які обліковують електричну енергію на статутні цілі ОСББ. Відповіді на дані листи від Акціонерного товариства "Харківобленерго" надано не було.
З вищезазначеного вбачається, що сторони уклали договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року №747/19214, однак, не дійшли згоди щодо додатку №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до даного договору, у зв'язку з цим звернулися до суду з позовами.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є :обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Відповідно до частини 2 статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Згідно статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягай згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Суд, не може прийняти до уваги позицію Акціонерного товариства "Харківобленерго" що в додатку №3 до договору мають бути вказані в якості розрахункових загальнобудинкові лічильники, з огляду на наступне.
Відповідно до робочої документації, схем електрозабезпечення та обліку електроустановок, а також зважаючи на зміст додатку №3 в редакції Акціонерного товариства "Харківобленерго", в багатоквартирному будинку по вул. Кушнарьова, 2 функціонують три види засобів обліку електричної енергії:
1. загальнобудинкові лічильники (8 лічильників - №011604, №008778, №047398, №008747, №015255, №000884, №008759, №013282), які обліковують всю електричну енергію, яка потрапляє на територію Будинку, в тому числі яка потім споживається власниками квартир, та ОСББ.
2. лічильники споживання електроенергії на технічні цілі Будинку (15 лічильників - №016945, №015411, №067923, №006337, №011138, №015398, №001440, №011684, №004222, №006640, №008879, №008771, № 006638, № 004231, №011680), як обліковують електричну енергію, що споживається ОСББ на виконання статутних цілей (освітлення місць загального користування, електроживлення ліфтів, забезпечення функціонування теплового пункту, забезпечення роботи насосів підкачування води).
3. індивідуальні лічильники: (269 - поквартирних лічильників, які обліковують електричну енергію, яка споживається власниками квартир, 5 лічильників на інтернет обладнання та 1 лічильник, що обраховує обсяг електроенергії, яка споживається сімейним клубом - кв.44)
В будинку є 2 типи споживачів: власники квартир та ОСББ. У кожного власника квартири є свій окремий лічильник електроенергії та у кожного споживача є окремий договір із Акціонерним товариством "Харківобленерго" на розподіл електричної енергії. Дана обставина підтверджується договором про користування електричною енергією, який укладений між власником кв. 71 будинку №2 по вул. Кушнарьова, смт. Пісочин гр. ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Харківобленерго", а також договором про користування електричною енергією, що укладений між власником кв. АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 та Акціонерним товариством "Харківобленерго". Так само у ОСББ як споживача також є окремий договір з Акціонерним товариством "Харківобленерго" - договір 2019 року та окремі лічильники електричної енергії, що обліковують спожиту електроенергію на статутні цілі ОСББ.
З цього виходить, що взаєморозрахунки між кожним споживачем та Акціонерним товариством "Харківобленерго" за спожиту електричну енергію повинні здійснюватися на підставі окремих лічильників, приєднаних до об'єктів електроспоживання кожного конкретного споживача.
Додаток №3 до договору "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" в редакції Акціонерного товариства "Харківобленерго" містить перелік загальнобудинкових засобів обліку електричної енергії: лічильники №011604, №008778, №047398, №008747, №015255, №000884, №008759, №013282. Із показань зазначених лічильників неможливо встановити, який саме обсяг електричної енергії спожило Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" на виконання статутних цілей.
Окрім цього, матеріали справи свідчать про те, що до додатку №3, що запропонований до підписання Акціонерним товариством "Харківобленерго" включено "Відомості для розрахунку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах до яких приєднані електроустановки субспоживачів". Оскільки між сторонами відповідно до пункту 2.1.4. ПРРЕЕ не укладався договір про спільне використання електричних мереж споживача, то визнання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" основним споживачем, а мешканців квартир - субспоживачами є незаконним. Також, пункт 12.8 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії встановлює, що невід'ємною частиною договору є додаток № 3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії". Тому, включення до такого додатку і Відомостей для розрахунку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах до яких приєднані електроустановки субспоживачів - є незаконним.
Натомість, суд вважає, що в редакції Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" додаток №3 до договору містить перелік засобів обліку, приєднаних до точок продажу електричної енергії для забезпечення статутної діяльності ОСББ та досягнення технічних цілей. Зазначені лічильники обліковують електричну енергію, яка споживається безпосередньо позивачем для забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, та інше. Це наступні лічильники: №016945, №015411, №067923, 006337, №011138, №015398, №001440, №011684, №004222, №006640, №008879, №008771, 006638, №004231, №011680.
Саме дані цих лічильників, а не будь-яких інших, встановлених в будинку, повинні використовуватися сторонами договору для взаєморозрахунків за спожиту електричну енергію.
Позиція Акціонерним товариством "Харківобленерго" щодо зазначення в додатку №3 в якості розрахункових загальнобудинкових лічильників зводиться до того, що обсяг спожитої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" електричної енергії буде визначатися шляхом віднімання від показань загальнобудинкових лічильників показань індивідуальних (поквартирних) лічильників. Отримана різниця буде вважатися обсягом спожитої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" електричної енергії. Таким чином, як свідчать матеріали справи, Акціонерне товариство "Харківобленерго" вже здійснює розрахунки спожитої ОСББ електричної енергії.
Так, ОСББ отримує рахунки за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг 01 січня 2019 року №747/19214. В таких рахунках та актах приймання-передачі електричної енергії, які отримує ОСББ, завжди вказуються показання загальнобудинкових приладів обліку, а об'єм спожитої та розподіленої електричної енергії, за яку повинно сплачувати ОСББ перевищує обсяги фактично спожитої електричної енергії відповідно до лічильників, які обліковують електричну енергію витрачену на технічні цілі ОСББ (освітлення місць загального користування, електроживлення ліфтів та інше). Причиною такої невідповідності є використання Акціонерним товариством "Харківобленерго" загальнобудинкових лічильників як розрахункових та таким чином, покладання на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" обов'язку щодо оплати різниці, яка утворюється шляхом віднімання від показань загальнобудинкових лічильників показань індивідуальних лічильників побутових споживачів.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСББ не погоджувалося з такими розрахунками. Оскільки відповідно до пункту 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем (Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин") та електропостачальником (тобто ПрАТ "Харківенергозбут") здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку (тобто Акціонерним товариством "Харківобленерго"), то Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" направляло саме Акціонерному товариству "Харківобленерго" претензії щодо актів приймання-передачі електричної енергії, де зазначав про незаконність використання загальнобудинкових лічильників як розрахункових, що підтверджується рахунком на оплату за жовтень 2020 року, рахунком на оплату за березень 2021 року та рахунком на оплату за червень 2022 року, Актами приймання-передачі електричної енергії за відповідні місяці та Актами претензіями від ОСББ №22, №27, №41 щодо вищевказаних актів приймання- передачі.
У відповідь на такі претензії Акціонерне товариство "Харківобленерго" направляло листи, в яких йдеться, що розрахунки за спожиту на потреби місць загального користування електроенергію здійснюються згідно показань загальнобудинкових приладів обліку, від яких відраховується споживання всіх споживачів, і, зокрема, населення.
Крім того, запропонована Акціонерним товариством "Харківобленерго" схема взаєморозрахунків суперечить нормам законодавства у сфері електроенергетики, а саме.
Чинне в Україні законодавство поділяє засоби обліку електричної енергії на 2 типи: розрахункові - ті, що використовуються для комерційних розрахунків (абзац 59 пункту 1.1.2 ПРРЕЕ) та технічні, або контрольні - ті, що застосовуються учасником роздрібного ринку для контролю споживання електричної енергії, аналізу втрат електричної енергії у власних електричних мережах тощо (абзац 74 пункт 1.1.2 ПРРЕЕ).
Згідно пункту 2.3.3. ПРРЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими-Правилами.
Відповідно до пункту 2.3.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.
Згідно пункту 2.3.2 ПРРЕЕ для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до пункту 5.1.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (ККОЕЕ) для комерційних розрахунків мають використовуватися дані з вузла обліку власника електроустановки (об'єкта) за умови відповідності вузла обліку вимогам нормативних документів. Дані з вузлів обліку інших власників можуть бути використані для здійснення технічного (контрольного) обліку та перевірки достовірності даних комерційного обліку.
Згідно підпункту 14 пункту 1.2.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з'єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання і дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою
Відповідно до підпункту 34 пункту 1.2.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії об'єкт - електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб'єкту господарювання або фізичній особі на праві власності або користування
Згідно пункту 32 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електроустановка - комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії.
Відповідно до пункту 1.1.3 Правил улаштування електроустановок електроустановка - комплекс взаємопов'язаних машин, апаратів, ліній та допоміжного обладнання (разом з будівлями і приміщеннями, в яких їх установлено), призначених для виробництва, трансформації, передавання, розподілу електричної енергії і перетворення її в інший вид енергії. Електроустановки за умовами електробезпеки розділяють на електроустановки до 1 кВ і електроустановки понад 1 кВ (за діючим значенням напруги).
Згідно підпункту 71 пункту 1.2.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії точка вимірювання - фізична точка на електричній мережі (точка підключення лічильника електричної енергії прямого включення, а у разі застосування вимірювальних трансформаторів - точка підключення первинної обмотки трансформатора струму), в якій фактично вимірюються обсяги та/або параметри електричної енергії
Виходячи з визначення поняття електроустановки можна зробити висновок про те, що квартира, як частина споруди, в якій влаштовані електричні мережі для передавання електричної енергії від вузла вводу в квартиру до електроприймальних пристроїв всередині квартири є електроустановкою. На відрізку мереж від точки вводу в будинок (на якій встановлений загальнобудинковий лічильник) до точки вводу в квартиру (на якій встановлений квартирний лічильник), електроустановки кожного окремого власника квартири відсутні. Отже, точка розподілу електричної енергії для власників квартир розміщена на вузлі вводу в квартиру, де розташований індивідуальний поквартирний лічильник.
Так само, для ОСББ точка розподілу електроенергії знаходиться на межі розміщення електроустановок ОСББ. Так, ліфти (з електропроводкою, електрообладнанням машинного приміщення, автоматичними вимикачами, електромагнітними і тепловими розчіплювачами, перетворювальними агрегатами тощо) є електроустановкою відповідно пункту 1.1.1. розділу І та розділу 7 Правил будови електроустановок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 червня 2001 року №272 ( ПБУ).
Так само електропроводка з електрообладнанням, призначеним для забезпечення освітлення місць загального користування є електроустановками. На межі всіх перелічених вище електроустановок розташовані точки приєднання та відповідні лічильники.
Отже, з наведених вище норм та визначень вбачається, що розрахунки за спожиту електричну енергію (комерційні розрахунки) повинні здійснюватися на підставі показань лічильника, приєднаного до електрообладнання, що знаходиться на території власника або користувача електроустановки (квартири, будинку тощо). Це означає, що розрахунки між позивачем та відповідачем за спожиту електроенергію повинні здійснюватися на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, що забезпечує виконання статутних цілей ОСББ та обов'язок з забезпечення роботи якого покладено на ОСББ. До такого електрообладнання відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, сантехнічного обладнання тощо.
Загальнобудинкові засоби обліку, які не приєднані до точки обліку одного об'єкта електрообладнання ОСББ), а навпаки, враховують дані щодо споживання електричної енергії з багатьох точок (квартири, місця загального користування), не можуть бути розрахунковими та використовуватися для розрахунків між позивачем та відповідачем. Втім, зазначені загальнобудинкові лічильники можуть використовуватися як технічні для контролю обсягів споживання електроенергії на об'єкті (в Будинку) в цілому.
Таким чином, додаток №3 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року №747/19214 в редакції Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин", що містить перелік засобів обліку, приєднаних до точок продажу електричної енергії для забезпечення статутної діяльності ОСББ та досягнення технічних цілей (15 засобів обліку - лічильників), відповідає вимогам пункту 5.1.10 Кодексу комерційного обліку електроенергії, та дозволяє здійснювати коректний розрахунок фактично спожитої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" електричної енергії.
Питання можливого використання загальнобудинкових засобів обліку як розрахункових для Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" досліджувалось Касаційним господарським судом під час перегляду справи №922/717/21. Предметом розгляду даної справи були позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про визнання недійсним додатка №3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до договору про постачання електричної енергії від 25 серпня 2016 року №19214, кладеного між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" та Акціонерним товариством "Харківобленерго", та зобов'язання Акціонерне товариство "Харківобленерго" укласти та підписати з Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" додаток №3.1 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії" від 01 січня 2019 року на умовах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" із зазначенням засобів обліку, що обліковують електричну енергію, що використовується на виконання статутних цілей ОСББ.
Касаційний господарський суд, переглядаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, скасував рішення Господарського суду Харківської області від 30 червня 2021 року, постанову Східного апеляційного господарського суду від 01 листопада 2021 року, якими було відмовлено в задоволенні позовних вимог Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" та направив справу на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. Розгляд даної справи закінчився залишенням позовної заяви без розгляду на прохання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин", але в Постанові Верховного суду від 12 січня 2022 року по справі № 922/717/21 було встановлено: на момент укладення договору від 25 серпня 2016 року № 19214 правовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) були врегульовані ПКЕЕ (пункт 5.10. Постанови); Акціонерне товариство "Харківобленерго" направило Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" для підписання заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідно до якої відповідач повідомляє про припинення діяльності постачальника за регульованим тарифом та про приєднання споживача з 01 січня 2019 року, але не раніше дати анулювання ліцензії Акціонерного товариства "Харківобленерго" з передачі місцевими локальними електричними мережами, до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №747/19214 від 25 серпня 2016 року за особовим рахунком 19214 постачальника за регульованим тарифом (пункт 5.36. Постанови); заява-приєднання підписана Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" 04 грудня 2018 року без зауважень (пункт 5.37. Постанови); оскільки умови публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається на підставі типового договору, є однаковими для всіх споживачів, втім додаток до договору, яким конкретизуються належні конкретному споживачу розрахункові засоби обліку, є індивідуальними і не стосується широкого загалу осіб, а також є невід'ємною частиною договору, якщо такий додаток оформлений сторонами за взаємною згодою (пункт 2.1.12 ПРРЕЕ), колегія суддів доходить до висновку, що додаток до договору в частині відомостей про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії не є укладеним (пункт 5.41. Постанови).
Також, в розглядаючи справу №922/717/21, Верховний суд у Постанові від 12 січня 2022 року дійшов наступних правових висновків, а саме. розрахунки використаної електричної енергії повинні проводитися з урахуванням даних кожного окремого лічильника (пункт 5.15. Постанови); у зв'язку з виключенням з пункту 3.6 ПКЕЕ четвертого абзацу, який передбачав встановлення розрахункового обліку електричної енергії на межі електропередавальної організації у багатоквартирних будинках, Акціонерне товариство "Харківобленерго" не має правових підстав для застосування загальнобудинкового лічильника як розрахункового (пункт 5.16. Постанови); ОСББ не повинно розраховуватися по лічильнику, який обліковує дві різні групи споживання - загальнобудинковому лічильнику (пункт 5.19. Постанови); ОСББ є формою управлінням будинком, отже, мешканці будинку, де створено ОСББ, не є субспоживачами, а є побутовими споживачами, які використовують електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником (пункт 5.20. Постанови); загальнобудинковий лічильник, який передбачений проектним рішенням на будинок, може застосовуватися лише як технічний прилад обліку для контролю за рівнем електроспоживання та виявлення понаднормативних втрат електричної енергії у внутрішньобудинкових електричних мережах відповідного багатоквартирного житлового будинку (пункт 5.21. Постанови); для вирішення спору, що виник з приводу даних правовідносин необхідно застосовувати правову позицію Верховного суду, що викладені у постановах від 18 липня 2018 року у справі №920/422/17 та від 11 вересня 2018 року у справі №920/208/17, від 28 січня 2020 року у справі № 920/178/19 (пункти 5.17, 5.18, 5.22 Постанови Касаційного господарського суду).
В постановах від 18 липня 2018 року у справі №920/422/17 та від 11 вересня 2018 року у справі №920/208/17, від 28 січня 2020 року у справі № 920/178/19 Верховний Суд дійшов такого висновку: у зв'язку з виключенням постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 25 грудня 2008 року №1449 "Про внесення змін до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року №910 та затвердження змін до Правил користування електричною енергією" з пункту 3.б ПКЕЕ четвертого абзацу, який передбачав встановлення розрахункового обліку електричної енергії на межі електропередавальної організації у багатоквартирних будинках, товариство (в даному випадку Акціонерне товариство "Харківобленерго") не має правових підстав для застосування загальнобудинкового лічильника як розрахункового. При цьому загальнобудинковий лічильник, який передбачений проектним рішенням на будинок, може застосовуватися лише як технічний прилад обліку для контролю за рівнем електроспоживання та виявлення понаднормативних втрат електричної енергії у внутрішньобудинкових електричних мережах відповідного багатоквартирного житлового будинку.
Питання щодо визнання укладеним додатку до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії під назвою "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" між ОСББ та Акціонерним товариством "Харківобленерго" та щодо визнання укладеними ряду інших додатків досліджувалось Касаційним господарським судом під час перегляду справи №922/2699/21.
Так, у справі № 922/2699/21 Господарський суд Харківської області та Східний апеляційний господарський суд відмовили Акціонерному товариству "Харківобленерго" у визнанні укладеним додатку "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії в редакції Акціонерного товариства "Харківобленерго".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог за первісним позовом щодо визнання укладеними додатків № 2 "Паспорт точки розподілу" та № 3.1 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії", суди дійшли висновку, що розрахунки між Акціонерним товариством "Харківобленерго" та ОСББ "Салтівський 264К" за спожиту електроенергію повинні здійснюватися на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, яке знаходиться у власності ОСББ "Салтівський 264К". Так, до такого електрообладнання відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, сантехнічного обладнання тощо. Загальнобудинкові засоби обліку, які не приєднані до точки обліку одного об'єкта (електрообладнання ОСББ), а, навпаки, враховують дані щодо споживання електричної енергії з багатьох точок (квартири, місця загального користування), отже не можуть бути розрахунковими та використовуватися для розрахунків між Акціонерним товариством "Харківобленерго" та ОСББ. Зазначені загальнобудинкові лічильники можуть використовуватися як технічні для контролю обсягів споживання електроенергії на об'єкті (в будинку) в цілому.
Натомість, суди першої та апеляційної інстанції задовольнили позовні вимоги за зустрічним позовом ОСББ "Салтівський 264К" та визнали укладеним додаток до договору "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" у редакції ОСББ, адже вона не передбачала включення в даний додаток загальнобудинкових приладів обліку, які не можуть бути використані в якості розрахункових.
За результатами перегляду вищевказаних судових рішень на підставі касаційної скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго", Верховний суд виніс Постанову від 25 жовтня 2022 року, в якій дійшов такого висновку: "Оскільки під час здійснення касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" у цій справі з підстав касаційного оскарження, Верховним Судом не було встановлено допущених судами попередніх інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права з наведених у касаційній скарзі мотивів, то і підстав для зміни чи відміни оскаржуваних судових рішень у касаційного суду немає".
Таким чином, суд визнав рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, чим фактично сформував правовий висновок, що використання загальнобудинкових лічильників у якості розрахункових - незаконно, а в додатку до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії в якості розрахункових мають зазначатись лише ті лічильники, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, за функціонування якого відповідальне і сплачує кошти ОСББ (ліфти, пристрої освітлення місць загального користування, насосні станції, бойлерні та інше)
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає за необхідне у первісному позові відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити повністю.
Позивач за зустрічним позовом також просить покласти на відповідача за зустрічним позовом витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20600,00 грн.
Згідно частини 2 статті 126 Кодексу, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Кодексу). У частині 3 статті 126 цього Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем в якості надання професійної правничої допомоги адвокатом наданий договір про надання професійної правничої допомоги № 14/07 від 17 липня 2021 року, укладений між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" (замовником) та Адвокатським об'єднанням "Сталеві адвокати" в особі Голови об'єднання Зубкова А.Є. (виконавцем). Згідно пункту 1.1. договору про надання професійної правничої допомоги № 14/07 замовник доручає, а виконавець зобов'язується у встановленому законом та цим договором порядку надавати комплекс юридичних послуг (професійну правничу допомогу адвоката), пов'язаних із захистом прав та інтересів замовника.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Витрати, понесені позивачем за зустрічним позовом в даній справі на правничу допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, при розподілі судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвокатом, має виходити з конкретних особливих обставин справи, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 стаття 126 Кодексу). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Кодексу). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 6 статті 126 Кодексу).
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Зазначена позиція суду щодо застосування статті 129 Господарського процесуального кодексу України узгоджується із позицією Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, та позицією касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1785/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 908/374/19, від 25 червня 2019 року.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 910/8682/18 від 14 листопада 2018 року від якого об'єднана палата у постанові від 03 листопада 2019 року у справі №922/445/19 не відступила через відмінність у нормативно-правовому регулюванні.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
Враховуючи конкретні обставини справи, суд, детально проаналізувши всі докази, зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшов висновку про стягнення на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10300,00 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача за зустрічним позовом покладається судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У первісному позові відмовити повністю.
Зустрічний позов задовольнити повністю.
Визнати укладеними між Акціонерним товариством "Харківобленерго" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" додаток №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 від 01 січня 2019 року, в наступній редакції:
Додаток №3 до договору
споживача про надання послуг
з розподілу електричної енергії
№747/19214 від "01" січня 2019 р.
Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин"
(найменування Споживача)
№ п/пМісце встановлення приладу обліку (приєднання, № комірки і т. д.)Характер об'єктаАдреса об'єктаЕІС-код точки комерційного облікуособовий рахунок точки облікуРежим роботиПриєднана потужність, кВт (кВа)Дозволена до використання потужність, кВтДані приладів облікурозрахунковий коефіцієнтзначністьтарифна групаклас напругиСторона, відповідальна за збереження засоба вимірювання електричної енергії
№ електролічильникатип електролічильникатр-ри струму (А)тр-ри напруги (В) електролічильниктр-р струму (А)тр-р напруги (В)
1234567891011121314151617181920
1в РЩ-0,4 кВ житлового будинкуМЗКсмт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 (2 під'їзд, основне живлення)62Z887582111400819214цілодобово 2015411СТ-ЭА05Д1--1хххххх,уІІ2(4б)споживачспоживач-
2в РЩ-0,4 кВ житлового будинкуМЗКсмт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 (2 під'їзд, резервне живлення)62Z208083675792519214цілодобово 2015398СТ-ЭА05Д1--1хххххх,уІІ2(4б)споживачспоживач-
3в РЩ-0,4 кВ житлового будинкуліфтсмт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 (2 під'їзд, основне живлення)62Z955538367973319214цілодобово 7,5008879СТ-ЭА08Д--1хххххх,уІІ2(4б)споживачспоживач-
4в РЩ-0,4 кВ житлового будинкуліфтсмт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 (2 під'їзд, резервне живлення)62Z267575039891519214цілодобово 7,5008771СТ-ЭА08Д--1хххххх,уІІ2(4б)споживачспоживач-
5в РЩ-0,4 кВ житлового будинкуМЗКсмт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 (3-4 під'їзд, основне живлення)62Z721497671321819214цілодобово 7011138СТ-ЭА08Д--1хххххх,уІІ2(4б)споживачспоживач-
6в РЩ-0,4 кВ житлового будинкуМЗКсмт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 (3-4 під'їзд, резервне живлення)62Z908266863593719214цілодобово 7011684СТ-ЭА08Д--1хххххх,уІІ2(4б)споживачспоживач-
7в РЩ-0,4 кВ житлового будинкуліфтсмт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 (3-4 під'їзд, основне живлення)62Z986689228772319214цілодобово 6011680СТ-ЭА08Д--1хххххх,уІІ2(4б)споживачспоживач-
8в РЩ-0,4 кВ житлового будинкуліфтсмт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 (3-4 під'їзд, резервне живлення)62Z141328931175419214цілодобово 6006638СТ-ЭА08Д--1хххххх,уІІ2(4б)споживачспоживач-
9в РЩ-0,4 кВ житлового будинкуМЗКсмт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 (5-6 під'їзд, основне живлення)62Z818535626198519214цілодобово 7006337СТ-ЭА01--1хххххІІ2(4б)споживачспоживач-
10в РЩ-0,4 кВ житлового будинкуМЗКсмт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 (5-6 під'їзд, резервне живлення)62Z126155065753119214цілодобово 7001440СТ-ЭА01--1хххххІІ2(4б)споживачспоживач-
11в РЩ-0,4 кВ житлового будинкуліфтсмт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 (5-6 під'їзд, основне живлення)62Z71267843899719214цілодобово 6006640СТ-ЭА08Д--1хххххх,уІІ2(4б)споживачспоживач-
12в РЩ-0,4 кВ житлового будинкуліфтсмт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 (5-6 під'їзд, резервне живлення)62Z171044605152619214цілодобово 6004231СТ-ЭА08М--1хххххх,уІІ2(4б)споживачспоживач-
13в РЩ-0,4 кВ житлового будинкуМЗКсмт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 (7 під'їзд, основне живлення)62Z879827297222619214цілодобово 3,5016945СТ-ЭА05Д1--1хххххх,уІІ2(4б)споживачспоживач-
14в РЩ-0,4 кВ житлового будинкуМЗКсмт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 (7 під'їзд, резервне живлення)62Z035259618306619214цілодобово 3,5067923СТ-ЭА12Д2--1хххххх,уІІ2(4б)споживачспоживач-
15в РЩ-0,4 кВ житлового будинкуліфтсмт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2 (7 під'їзд, основне живлення)62Z661939472965019214цілодобово 6004222СТЕА08М--1хххххх,уІІ2(4б)споживачспоживач-
Оператор системи Споживач
Начальник Люботинського Голова правління ОСББ
РВ АТ "ХОЕ" "Фенікс-Пісочин"
посада посада
________________/Салига С.В./ _________________/Кірій О.Ю./
підпис підпис
Стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" (62418, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Кушнарьова, 2, код ЄДРПОУ 40478074) 2481,00 грн судового збору та 10300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набранням рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "03" лютого 2023 р.
Суддя П.В. Хотенець