65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"16" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1469/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.,
секретар судового засідання Гутникова О.С.,
розглянувши заяву Одеської обласної прокуратури (вх.№2-1216/22 від 21.12.2022) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 по справі №916/1469/22.
за позовом: Одеського обласного центру зайнятості (65007, м. Одеса, вул. Адмірала Лазарєва, 10, код ЄДРПОУ 03491435);
до відповідача: Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552);
про стягнення 112006,89 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача (заявника): Елісашвілі О.М.
1. Суть спору.
Одеський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №1527/22 від 06.07.2022) до Одеської обласної прокуратури, в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість виплаченої суми забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, якого поновили на роботі за рішенням суду у розмірі 112006,89 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу Біляївської районної філії Одеського ОЦЗ від 05.01.2021 №НТ210105 ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю. В подальшому, на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 по справі №420/13321/20, Наказом Одеської обласної прокуратури від 22.03.2022 №467к ОСОБА_1 було поновлено на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області та в органах прокуратури з 31.12.2020. За таких обставин, на думку позивача, обов'язок відшкодування коштів на випадок безробіття у сумі 112006,89 грн. покладається на роботодавця - Одеську обласну прокуратуру.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 було відкрито провадження у справі №916/1469/22 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 17.08.2022.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 по справі №916/1469/22 було задоволено позов стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь Одеського обласного центру зайнятості заборгованість по поверненню виплаченої суми забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, якого поновили на роботі за рішенням суду, у розмірі 112006,89 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн.
21.12.2022 до суду від Одеської обласної прокуратури надійшла заява (вх.№2-1216/22) про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 по справі №916/1469/22 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2022 відкрито провадження за заявою (вх.№2-1216/22 від 21.12.2022) Одеської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 по справі №916/1469/22, розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 16.01.2023.
У судовому засіданні 16.01.2023 представник заявника подану заяву підтримав, просив суд її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 у справі №916/1469/22.
Представник Одеського обласного центру зайнятості у судове засідання не з'явився, про причини відсутності не повідомив.
3. Аргументи заявниика.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що судове рішення про поновлення на роботі ОСОБА_1 , що слугувало правовою підставою для стягнення з Одеської обласної прокуратури, як працедавця, суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, скасовано касаційним судом, а тому рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 у справі №916/1469/22, яким задоволено позов Одеського обласного центру зайнятості про стягнення заборгованості виплаченої суми забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, якого поновили на роботі за рішенням суду, у розмірі 112006,89 грн., підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.
На підтвердження заявлених вимог заявник надав копію постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.11.2022 по справі №420/13321/20.
4. Обставини справи, встановлені судом.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 по справі №916/1469/22 судом визнано, що позивачем в повному обсязі виконано покладений на нього обов'язок щодо виплати безробітному допомоги по безробіттю у встановленому законом розмірі за період перебування ОСОБА_1 на обліку в Біляївській районній філії Одеського обласного центру зайнятості, однак відповідачем, як роботодавцем, не виконано встановлений законом обов'язок щодо повернення суми виплаченої допомоги по безробіттю, наданої безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
При цьому суд не погодився із доводами відповідача щодо передчасності звернення позивача до суду із вимогами про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю, наданої безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, оскільки моментом виникнення права центру зайнятості на відшкодування суми виплаченої допомоги по безробіттю та обов'язку органу прокуратури здійснити повернення такої суми на користь центру зайнятості є набрання законної сили відповідним судовим рішенням про поновлення безробітного на роботі.
Отже, оскільки у даному випадку постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022, яка набрала законної сили з моменту її постановлення, було поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Іллічівської міської прокуратури, то відповідно у роботодавця цієї особи виник обов'язок з 16.02.2022 повернути центру зайнятості розмір виплаченого допомоги по безробіттю.
Крім того, претензією від 13.04.2022 №1243/10- 01-33/42-22 Одеський обласний центр зайнятості вимагав від Одеської обласної прокуратури протягом 30 днів з дня отримання цієї претензії повернути суму виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , однак доказів оплати такої суми у визначений позивачем строк органом прокуратури не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що звернення Одеського обласного центру зайнятості до суду не було передчасним, а також відсутність бюджетних асигнувань на користь Одеської обласної прокуратури не є підставою для звільнення останньої від виконання обов'язку, встановленого законом, на відшкодування центру зайнятості суми наданої допомоги по безробіттю.
Враховуючи що відповідачем не спростовано позовні вимоги у даній справі та з огляду на те, що факт виплати центром зайнятості допомоги по безробіттю ОСОБА_2 , якого було поновлено на роботі за рішенням суду, підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, в той час як належних та допустимих доказів повернення такої суми зі сторони відповідача на користь позивача матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми допомоги по безробіттю у розмірі 112006,89 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №914/2087/17, №921/220/17-г, №914/1875/17, №902/291/17, №917/462/20).
Між тим, не погодившись з вказаною постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі №420/133321/20 Офісом Генерального прокурора та Одеською обласною прокуратурою її було оскаржено в касаційному порядку та 17.11.2022 Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури задоволено.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.11.2022 по справі №420/13321/20 постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 скасовано та залишено в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2021, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про скасування рішення кадрової комісії, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку відмовлено повністю.
Отже, рішення про поновлення на роботі ОСОБА_1 , що стало правовою підставою для стягнення з Одеської обласної прокуратури, як працедавця, суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, скасовано, а тому рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 у справі №916/1469/22, яким задоволено позов Одеського обласного центру зайнятості про стягнення заборгованості виплаченої суми забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, якого поновили на роботі за рішенням суду, у розмірі 112006,89 грн., підлягає перегляду.
5. Позиція суду.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, у відповідності до ч.2 ст.320 ГПК України є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч.5 ст.320 ГПК України).
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні п.1 ч.2 ст.320 ГПК України є одночасна наявність таких умов: - їх існування на час розгляду справи, - ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, - обставини не були встановлені судом, - їх істотність для розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Крім того, як вже зазначалось вище, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст.320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі «Правєдная проти Росії», від 06.12. 2005 у справі «Попов проти Молдови» №2).
Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє виснувати, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України" від 26.06.2018, заява №10640/05, та "Желтяков проти України", від 09.06.2011, заява №4994/04).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій (постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №905/1502/15 та 24.09.2020 у справі №922/1141/19).
Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінки доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна або викладення іншої (протилежної) правової позиції суду у подібних правовідносинах в інших справах. Аналогічна правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 27.08.2019 у справі №920/1077/16, від 19.05.2020 у справі №910/19793/14 та від 07.10.2020 у справі №922/1026/19, від 19.01.2022 у справі №910/14476/19.
Визначені законодавчо як нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином доведені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Отже процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з'ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, суд, враховуючи надані заявником пояснення та докази, вважає що рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 у справі №916/1469/22 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, оскільки існують обставини, що мають істотне значення для справи.
Відповідно до ч.3 ст.325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Частина 4 ст.325 ГПК України передбачає, між іншим, що у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених, ч.2, п.п.1, 3 ч.3 ст.320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду.
Приймаючи до уваги наявність нововиявлених обставин, які у повному обсязі спростовують висновки суду, покладені в основу рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 по справі №916/1469/22 та керуючись п.3 ч.2 ст.320, ч.3,4 ст.325 ГПК України, суд вважає, що прийняття постанови Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 17.11.2022 по справі №420/13321/20, якою скасоване судове рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, є підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
З урахуванням положень ст.129 ГПК України, витрати за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами слід покласти на Одеський обласний центр зайнятості, стягнувши їх на користь Одеської обласної прокуратури .
Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-238, 240-241, 320, 325 ГПК України, суд
1.Заяву (вх.№2-1216/22 від 21.12.2022) Одеської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 по справі №916/1469/22 - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2022 по справі №916/1469/22 - скасувати.
3.У задоволенні позову Одеського обласного центру зайнятості до Одеської обласної прокуратури про стягнення 112006,89 грн. - відмовити в повному обсязі.
4.Судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.
5.Стягнути з Одеського обласного центру зайнятості (65007, м. Одеса, вул. Адмірала Лазарєва, 10, код ЄДРПОУ 03491435) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) 3721/три тисячі сімсот двадцять одна/грн. 50 коп. судового збору, сплаченого за перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду згідно з ст.256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 06 лютого 2023 р. у зв'язку із екстреними та стабілізаційними відключеннями електроенергії у м. Одеса, зокрема, у Господарському суді Одеської області.
Суддя Ю.М. Невінгловська