ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.01.2023Справа № 910/8651/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16, код 00308146)
до Політичної партії "Європейська Солідарність" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, код 21715714)
про стягнення заборгованості у розмірі 6 464 685,23 грн.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" звернулося з позовом до Політичної партії "Європейська Солідарність" про стягнення заборгованості в розмірі 5 357664, 00 грн. по сплаті орендних платежів з липня 2021 по лютий 2022, яка виникла в зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди нежитлових приміщень № к-206 від 15.10.2019, а також 168 482,03 грн пені, 832670,28 грн інфляційних втрат, 105868,92 грн 3% річних за порушення умов договору.
Ухвалою від 09.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив справу розглядати за правилами загального провадження, підготовче засідання призначив на 18.10.2022.
18.10.2022 відповідачем до відділу діловодства суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з наведеними позивачем підставами позову, вважає позов необґрунтованим, проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.
У відзиві відповідач визнає, що між ним та позивачем укладено договір оренди нежитлових приміщень № к-206 від 15.10.2019, ряд додатків до нього та додаткових угод № 01 від 01.04.2020, № 02 від 30.04.2020, № 03 від 27.05.2020, № 04 від 22.06.2020, № 05 від 23.06.2020, № 06 від 31.12.2020., зазначає, що до стягнення з липня 2021 по лютий 2022 додаткові угоди не мають відношення, однак підтверджують зменшення орендних платежів за попередні періоди. Надані гарантійні листи також не охоплюють спірний період.
Вважає, що з огляду на положення п. 6.3 договору (з урахуванням положень п. 8.6 договору) у випадку неотримання відповідачем коштів з державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 6331020 "Фінансування статутної діяльності політичних партій" в обсязі достатньому для здійснення орендних платежів - момент настання обов'язку зі сплати орендного платежу визначається не в порядку встановленому пунктом 6.5 договору № к-206 (не пізніше 10 числа поточного місяця), а з моменту отримання орендарем коштів за бюджетною програмою КПКВК 6331020 "Фінансування статутної діяльності політичних партій". В певні періоди відповідач не отримував фінансування в достатньому обсязі для сплати орендних платежів, при цьому кошти розподіляються в порядку черговості для виплати заробітної плати, орендних платежів по інших приміщеннях та ін. Позивачем не доведено належними засобами доказування факт отримання відповідачем коштів за відповідною бюджетною програмою.
Відповідач, згідно з п. 3.1. договору, використовує приміщення для розміщення власного офісу, і у період дії карантину на території України , був позбавлений можливості використовувати орендовані приміщення, а тому підлягають застосуванню ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України. Вважає, що розрахунок штрафних санкцій здійснено позивачем з порушенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій не підлягають задоволенню. З огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України та те, що позовна заява датована 05.09.2022 відповідач заявляє про застосування наслідків спливу строку позовної давності до позовних вимог, що виникли до05.09.2022. Просить відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України зменшити розмір штрафних санкцій на 99%.
Також у відзиві відповідачем викладені клопотання щодо встановлення додаткового строку для подання доказів у справі, які відповідач буде вважати за потрібне подати, встановлення додаткового строку для подання відповідачем клопотання про призначення експертизи та про письмове опитування учасників справи.
В судовому засідання суд задовольнив клопотання представника відповідача про надання додаткового строку для подання доказів у справі та встановив такий строк до 25.10.2022 відповідно до ч.5 ст. 80 ГПК України.
В задоволенні клопотання відповідача про встановлення додаткового строку для подання відповідачем клопотання про призначення експертизи, суд відмовив, в зв'язку з його необґрунтованістю.
В підготовчому засіданні 18.10.2022 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.11.2022.
15.11.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення експертизи у справі, в якому відповідач просить призначити у справі комплексну судову економічну, будівельно-технічну експертизу та експертизу безпеки життєдіяльності, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Також 15.11.2022 відповідачем подане до суду клопотання про письмове опитування позивача.
В судовому засіданні 15.11.2022 суд, відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України, з власної ініціативи продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав вирішення клопотання про призначення експертизи та судове підготовче засідання на 06.12.2022.
30.11.2022 від позивача до суду надійшов супровідний лист, в якому викладене клопотання про долучення до матеріалів справи заяви свідка, якою надані відповіді на запитання до учасника справи, який є юридичною особою з доказами її направлення на електронну адресу відповідача. Вказана заява свідка не відповідає за формою вимогам частини 3 ст. 90 ГПК України та ст. 88 ГПК України, тому суд здійснює розгляд справи на підставі інших доказів у справі, без врахування вказаної заяви.
05.12.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання про уточнення питань для призначення експертизи.
05.12.2022 відповідачем до канцелярії суду поданий зустрічний позов у справі про зміну договору оренди нежитлових приміщень № к-206 від 15.10.2029 шляхом викладення їх у наступній редакції:
« 6.1. Орендна плата, яка підлягає сплаті орендарем у період впродовж якого орендар позбавлений можливості користуватись приміщеннями за даним договором, у період з 01 липня 2021 року по 28 лютого 2022 року (включно) встановлюється у розмірі 0,00 грн (нуль гривень нуль копійок), за 1 (один) квадратний метр приміщення на місяць.
6.2. Загальна сума орендної плати, яка підлягає сплаті орендарем у період впродовж якого орендар позбавлений можливості користуватись приміщеннями за даним договором, у період з 1 липня 2021 року по 28 лютого 2022 року (включно) визначається шляхом множення щомісячного орендного платежу встановленого у п. 6.1 цього договору на площу приміщення вказану у п. 1.2 цього договору та становить 0,00 грн (нуль гривень нуль копійок)».
В судовому засіданні 06.12.2022 протокольною ухвалою суд відмовив в задоволення клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи у справі № 910/8651/22 з тих підстав, що обставини, щодо з'ясування яких поставлені питання в клопотанні про призначення експертизи не мають значення для даної справи, предметом якої є стягнення заборгованості з орендної плати.
Суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 09.12.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 у справі №910/8651/22 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для подання зустрічного позову та повернув зустрічну позовну заяву заявнику.
09.12.2022 від відповідача вдруге надійшло клопотання про письмове опитування позивача, яке суд залишив без розгляду.
В підготовчому засіданні 09.12.2022 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.01.2023.
23.01.2023 відповідачем до суду подано клопотання про зупинення на підставі п. 17.12 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України провадження у справі до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва № 910/8651/22 від 09.12.2022 в порядку апеляційного провадження.
24.01.2023 в судовому засіданні представник позивача подав клопотання про долучення доказу, в якому просив долучити до справи копію відповіді Національного агентства з питань запобігання корупції № 50-25/816-23 від 16.01.2023.
В судовому засіданні 24.01.2023 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу у відповідності до ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, про неприйняття до розгляду поданих доказів з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України всі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована. Тобто, докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії.
Подаючи доказ після закриття підготовчого провадження позивач не обґрунтував неможливість його подання у вказаний строк з причин, що не залежали від нього.
Суд розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва № 910/8651/21 від 09.12.2022 в порядку апеляційного провадження відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне
Відповідно до п. 17.10) Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6 - 8, 10, 12 - 14, 17, 19, 21, 31 - 33 частини першої статті 255 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали.
В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.
Згідно з п. 7.12) Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи.
16.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2023, якою у Господарського суду міста Києва витребувано матеріали оскарження ухвали від 09.12.2022 у справі № 910/8651/22, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку за можливе здійснювати розгляд за апеляційною скаргою Політичної партії "Європейська Солідарність" за матеріалами оскарження.
Відповідно до п. 17.11) Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи.
З огляду на те, що апеляційною інстанцією витребувано матеріали оскарження, а не матеріали справи, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі № 910/8651/22.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
В судовому засіданні 24.01.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
15.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (орендодавець) та Політичною партією "Європейська солідарність" (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № к-206 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає орендарю в строкове платне користування (в оренду) нежитлові приміщення, визначені в п. 1.2 договору, а орендар зобов'язується прийняти їх та сплачувати орендодавцю орендну плату.
Згідно з п. 1.2 договору нерухомим майном, що передається в оренду за даним договором, є нежилі приміщення загальною площею 1674,27 кв. м, розташовані на першому поверсі будівлі (літ. «Н»), яка знаходиться за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16 (далі - приміщення).
Відповідно до п. 2.1 договору орендодавець передає орендарю приміщення у користування на підставі акту приймання-передачі нежитлових приміщень, що підписується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.
За актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.11.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 1674,27 кв. м, розташовані на першому поверсі будівлі головного виробничого корпусу (літ. «Н»), яка знаходиться за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16.
Згідно з п. 4.2 договору строк оренди приміщень за даним договором починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення та закінчується 31.12.2019.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що по закінченню календарного року, цей договір автоматично пролонговується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про його припинення не пізніше ніж за 1 (один) календарний місяць до закінчення відповідного календарного року.
Доказів підтвердження волевиявлення однією із сторін бажання не продовжувати договірні правовідносини суду не надано, отже договір є продовженим.
Згідно з п. 6.1 договору орендна плата, яка підлягає сплаті орендарем за користування приміщеннями за даним договором, встановлюється сторонами за взаємною домовленістю у наступному розмірі 400,00 грн за 1 (один) квадратний метр приміщення на місяць.
Відповідно до п. 6.2 договору загальна сума місячної орендної плати, що підлягає сплаті орендарем за користування приміщеннями, визначається шляхом множення щомісячного орендного платежу, вказаного в п. 6.1. цього договору, на площу приміщення, вказану в п. 1.2 цього договору, та становить 669.708,00 грн.
Згідно п. 6.3 договору орендар сплачує орендну плату виключно коштами, отриманими з державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 6331020 "Фінансування статутної діяльності політичних партій".
Згідно з п. 6.5 договору орендна плата сплачується орендарем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на поточний банківський рахунок орендодавця, вказаний у даному договорі (якщо реквізити іншого рахунку не будуть повідомлені орендодавцем у письмовій формі), за кожний поточний місяць не пізніше 10 (десятого) числа кожного поточного місяця, протягом якого орендарем використовуються приміщення на підставі даного договору.
В 2020 році сторонами було укладено ряд додаткових угод до договору,а саме: № 01 від 01.04.2020, № 02 від 30.04.2020, № 03 від 27.05.2020, № 04 від 22.06.2020, № 05 від 23.07.2020 та № 06 від 31.12.2020, якими сторони вносили зміни до пунктів 6.1, 6.2 договору, а саме з 01.04.2020 по 31.01.2021 встановлювався розмір місячної орендної плати в сумі 334.854,00 грн.
В угодах зазначено, що по закінченню вказаного періоду продовжують діяти положення договору, які діяли до 01.04.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.
Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом(ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з п. 7.4.3 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідач, в порушення умов договору, не виконав свого основного обов'язку орендаря по сплаті орендної плати внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті передбачених договором платежів за період з липня 2021 по лютий 2022 в сумі 5 357664, 00 грн. (669.708,00 грн х 8 місяців).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів виконання відповідачем зобов'язання по сплаті орендної плати за договором в період з липня 2021 по лютий 2022 в сумі 5 357 664, 00 грн суду не надано.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 5 357 664, 00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки орендну плату не сплатив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 8.3 договору у випадку порушення орендарем строків сплати орендної плати та/або комунальних платежів відповідно до договору, орендар (на письмову вимогу орендодавця) оплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення.
Згідно з п. 8.4 договору у випадку порушення орендарем строків сплати орендної плати та/або комунальних послуг відповідно до договору, орендар (на письмову вимогу орендодавця) сплачує на користь орендодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати позивач відповідно до п.8.3. договору заявив вимоги про стягнення пені за період з 11.07.2021 по 10.01.2022 в розмірі 168 482,03 грн.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 832670,28 грн інфляційних втрат (з липня 2021 по липень 2022), 105868,92 грн 3% річних (нарахованих з 11.07.2021 по 10.08.2022).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Судом перевірені розрахунки наведені позивачем у позовній заяві та визнані правильними, тому вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 168 482,03 грн, 832670,28 грн інфляційних втрат, 105868,92 грн 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на випадки звільнення його від штрафних санкцій та відкладальні положення договору не заслуговують на увагу, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи.
Розрахунок заборгованості з орендної плати позивачем наведений у змісті позовної заяви за 8 місяців з липня 2021 по лютий 2022 (включно) є вірним (669.708,00 грн х 8 місяців = 5 357 664,00 грн.)
Щодо розрахунку пені, суд зазначає, що період нарахування пені складає 6 місяців у відповідності до ч. 6 ст 232 ГК України, як і відображено у розрахунку позивача, пеня нарахована за період з 10.07.2021 по 10.01.2022.
Відповідач свого контрозрахунку суми позову не надав, належними доказами розмір позовних вимог не спростував.
Посилання відповідача на те, що у зв'язку із запровадженням карантинних заходів відповідач був позбавлений можливості використовувати орендовані приміщення в порядку встановленому пунктом 3.1. договору та має бути звільнений від плати за користування майном відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України не приймаються судом до уваги з огляду на наступне
Частина 6 статті 762 Цивільного кодексу України встановлює, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Отже, орендар вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном. Такими обставинами можуть бути, зокрема, здійснення капітального ремонту (якщо його повинен робити орендодавець), прострочення орендодавцем надання майна орендареві, наявність у майні недоліків, які виключали його використання за призначенням тощо.
Наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає (дану позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16).
Разом з цим, згідно наданого відповідачем наказу Політичної партії "Європейська солідарність" № 1 від 30.03.2020 "Про встановлення гнучкого режиму робочого часу та неповного робочого тижня" вбачається, що з 01.04.2020 на період дії карантину для працівників Секретаріату Партії встановлено гнучкий режим роботи працівників, неповний робочий тиждень тривалістю 2,5 робочих дні, а саме понеділок та вівторок по 8 годин; п'ятниця - 4 години.
Відповідачем належними засобами доказування не доведено ту обставину, що відповідач у зазначені ним періоди був повністю позбавлений можливості користування орендованими приміщеннями.
Посилання відповідача на п. 8.6 договору, за яким сторони домовились, що орендар не несе відповідальності за порушення передбачених договором строків оплати, якщо воно мало місце у зв'язку з неперерахуванням Національним агентством з питань запобігання корупції на рахунок орендаря коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, спростовуються відповіддю Національного агентства з питань запобігання корупції (лист № 01/09/21-07 від 01.09.2021доданий до матеріалів справи), з якого вбачається, що останнім здійснено державне фінансування статутної діяльності Політичної партії "Європейська солідарність", зокрема, за 3 квартал 2021 року: 05.07.2021 на загальну суму 24.947.225,00 грн.
Жодних доказів на підтвердження неперерахування Національним агентством з питань запобігання корупції на рахунок орендаря коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності Політичної партії «Європейська солідарність» за спірний період , відповідачем суду не надано.
З приводу заявленого відповідачем у відзиві клопотання про застосування строку позовної давності суд відзначає наступне
Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Оскільки позовна заява у даній справі датована 05.09.2022, то відповідач заявляє про застосування наслідків спливу строку позовної давності до позовних вимог позивача, що виникли до 05.09.2021.
Відповідно до пункту 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Крім того, згідно пункту 19 вказаного розділу, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строку, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
З урахуванням вказаних положень Цивільного кодексу України судом не встановлено спливу строку позовної давності.
Заявлене відповідачем у відзиві клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99% суд залишає без задоволення з огляду на наступне.
Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.
Як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Відповідачем не наведено жодних обставин та не подано жодних доказів в підтвердження відсутності у нього вини у простроченні оплати орендних платежів. Відповідачем не наведено підстави та не надано докази винятковості обставин, які призвели до порушення ним строків сплати орендних платежів.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.
Відповідно до ч. 1ч. 1, 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.86, 129, 233, 236- 240 ГПК України, Господарський суд міста Києва-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Політичної партії "Європейська Солідарність" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, код ЄДРПОУ 21715714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16, код ЄДРПОУ 00308146) 5 357664 (п'ять мільйонів триста п'ятдесят сім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн 00 коп основного боргу, 168 482 (сто шістдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят дві грн 03 коп пені, 832670 (вісімсот тридцять дві тисячі шістсот сімдесят) грн. 28 грн інфляційних втрат, 105868 (сто п'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн 92 коп 3% річних, 96970 (дев'яносто шість тисяч дев'ятсот сімдесят ) грн..28 коп. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку , передбаченому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 03.02.2023
Суддя , О.М.Ярмак