ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.02.2023Справа № 910/11133/22
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП"
до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 96 620,56 грн.
Представники сторін:не викликались.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 96 620,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 53-122-13-22-12253 від 19.08.2022.
У зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 96 565,00 грн. та 3% річних в розмірі 55,56 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2022 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
04.11.2022 до канцелярії суду (Електронний суд) позивач подав заяву про усунення недоліків з доданими документами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2022 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Вищезазначена ухвала суду отримана державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 15.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01054 92990880 та 22.11.2022 відокремленим підрозділом "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01054 92990872.
29.11.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнав позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 96 565,00 грн. та просив суд застосувати ч.1 статті 130 ГПК України та вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в частині визнаних позовних вимог. Заперечував проти задоволення вимог про стягнення 3% річних.
Згідно з ч.1-2 статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відзив на позовну заяву в якому заявлено клопотання про визнання позову в частині стягнення основного боргу в розмірі 96 565,00 грн. підписаний генеральним директором відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Павлом Ковтонюк.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Ковтонюк Павло Іванович є генеральним директором відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", а також Ковтонюк Павло Іванович має право вчиняти дії від імені юридичної особи (державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"), зокрема: самопредставництво у судах з усіма правами учасника справи, визначеним законодавством.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, а також те, що вказана дія не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає клопотання відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про визнання позову.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України,проте в розумні строки.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
19.08.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" (постачальник) та державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» (замовник) укладено договір поставки №53-122-13-22-12253.
Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність замовника певну продукцію, а замовник, у свою чергу, зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до договору).
Предметом поставки є продукція: 39830000-9 продукція для чищення, яка передбачена специфікацією №1 (додаток №1 до даного договору) (п.1.2 договору).
Місцем виконання даного договору є місто Вараш Рівненської області (п.1.4 договору).
Згідно з п.2.1 договору ціна продукції, що поставляється за цим договором складає 96 565,00 грн.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що загальна сума договору (вартість продукції) становить 96 565,00 грн.
Кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації №1 (додаток №1 до даного договору) (п.2.3 договору).
В специфікації №1 (додаток №1 до договору) визначено найменування товару, виробник, строки поставки, кількість, та загальна сума - 96 565,00 грн. з ПДВ.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що продукція поставляється в строк по 23.08.2022 року. Продукція поставляється постачальником на умовах DDP згідно «Інкотермс 2010». Місце поставки та вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом».
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії даного договору - по 31.12.2022р. (п.12.1 договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 96 565,00 грн., що підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною №Вп-0000259 від 24.08.2022 року.
Також, в матеріалах справи наявний ярлик на придатну продукцію №1-3-60 від 30.08.2022.
Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.6.1 договору оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.
Таким чином, останнім днем оплати є 14.10.2022, а першим днем прострочення - 15.10.2022.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки у відповідача перед позивачем в сумі 96 565,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та визнано відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 55,56 грн. за період з 15.10.2022 по 21.10.2022.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з розрахунком трьох процентів річних в розмірі 55,56 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Проте, згідно з ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у даній справі, у зв'язку з визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 1 240,50 грн. (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (за вимогою щодо стягнення основного боргу).
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 240,50 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 129, 130, 191, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вул. Назарівська, будинок 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська обл.., місто Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" (07320, Київська обл., село Сухолуччя, вулиця Травнева, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 43527454) основний борг в розмірі 96 565 (дев'яносто шість тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн.. 00 коп., три проценти річних в розмірі 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 56 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп.
3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" (07320, Київська обл., село Сухолуччя, вулиця Травнева, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 43527454) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням №2900 від 21.10.2022 року, яке знаходиться в матеріалах справи № 910/11133/22.
6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Мудрий