ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.02.2023Справа № 910/12826/22
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом фізичної особи-підприємця Олійник Іванни Ярославівни
до товариства з обмеженою відповідальністю "Інфрабуд"
про стягнення 123 624,00 грн.
Представники сторін: не викликалися.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Олійник Іванни Ярославівни до товариства з обмеженою відповідальністю "Інфрабуд" про стягнення 123 624,00 грн.
Позивачем зазначено, що ним надано відповідачу готельні послуги за період з січня-лютого 2022 на загальну суму 123 624,00 грн., які не оплачені останнім.
У зв'язку з чим, просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 123 624,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 08.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01054 93164909.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Зважаючи на зазначене вище, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
10.07.2020 між Олійник Іванною Ярославівною (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інфрабуд" (замовник) укладено договір про надання готельних послуг.
Зазначеним договором передбачено, що замовник надає готельні послуги у відповідності та в межах встановлених договором на користь споживачів, а саме: тимчасового проживання у спеціально обладнаних номерах (місцях та ліжко-місцях) споживачів готельних послуг, за що, у свою чергу, замовник зобов'язується оплачувати дані послуги.
Підпунктом 2.2.1 Договору встановлено строк дії договору на 1 рік.
Підпунктом 2.2.3 Договору передбачено якщо жодна із сторін договору не заперечує проти продовження дії договору після спливу строку передбаченого п. 2.1.1 - договір вважається укладеним повторно на 6 місяців на тих ж умовах.
Позивач зазначає, що із закінченням строку укладеного договору між ним та відповідачем була досягнута домовленість про продовження надання готельних послуг.
Домовленість передбачала, що відповідач буде оплачувати вказані послуги у розмірі 153 грн. за одну добу проживання однієї особи.
З матеріалів справи вбачається, що фізичною особою-підприємцем Олійник Іванною Ярославівною та товариством з обмеженою відповідальністю "Інфрабуд" підписано та скріплено печатками: Акт надання послуг № 1 від 31.01.2022 на суму 66 708,00 грн, Акт надання послуг № 2 від 24.02.2022 на суму 56 916,00 грн.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 ЦК України).
Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).
За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).
У свою чергу, відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Підписані позивачем та відповідачем акти надання послуг № 1 від 31.01.2022 та № 2 від 24.02.2022 мають інформацію щодо істотних умов договору, а саме: визначено суб'єктний склад правочину (замовник - товариство з обмеженою відповідальністю "Інфрабуд", виконавець - фізична особа-підприємць Олійник Іванна Ярославівна), предмет (надання послуг по тимчасовому проживанню споживачів готельних послуг) та ціна (153 грн. за одну добу).
У зазначених актах замовник (товариство з обмеженою відповідальністю "Інфрабуд") підтвердив, що претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про надання послуг у спрощений спосіб.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 905 ЦК України передбачає, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Матеріали справи не містять інформації щодо строку настання обов'язку виконання домовленості в частині оплати наданих послуг.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
05.10.2022 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про оплату коштів в розмірі 123 624 грн. на виконання домовленості.
На зазначену вимогу позивач не отримав відповідь.
Отже, на час подання позову у відповідача настав обов'язок щодо виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг.
Як зазначається позивачем та вбачається з матеріалів справи відповідач не здійснив оплату заборгованості в розмірі 123 624,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частинами 3, 4 ст.13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст.76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 9 750,00 грн.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати: на професійну правничу допомогу.
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У відповідності до частин 1-4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
26.09.2022 між адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Марусяк і Партнери" та фізичною особою-підприємцем Олійник Іванною Ярославівною укладено договір про надання правничої допомоги №89/22. За зазначеним Договором адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту в обсязі та на умовах, передбачених договором комплекс юридичних послуг, зокрема, правничу допомогу, а клієнт зобов'язується оплатити надану допомогу. Договором встановлено, що об'єднання доручає адвокатам надавати правничу допомогу клієнту на підставі ордеру.
Протоколом узгодження гонорару від 26.09.2022 встановлена вартість послуг за Договором №89/22 від 26.09.2022 в розмірі 9 750,00 грн.
09.11.2022 адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Марусяк і Партнери" видано ордер Бігуну Назару Васильовичу на надання правничої (правової) допомоги фізичній особі-підприємцю Олійник Іванні Ярославівні.
Актом приймання-передачі №89/22 від 10.11.2022 встановлено надання послуг на загальну суму 9750,00 грн.
Позивач оплатила надані послуги відповідно до Акту приймання-передачі №89/22 від 10.11.2022, що підтверджується квитанцією №80 від 14.11.2022 на суму 9750,00 грн.
Отже, з наведеного вбачається, що позивачем надано суду достатні докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в межах даної справи у розмірі 9 750,00 грн., а тому дана вимога підлягає задоволенню в заявленому розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 129, 165, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інфрабуд" (03126, місто Київ, вулиця Качалова, будинок 5-В; код ЄДРПОУ 41476382) на користь фізичної особи-підприємця Олійник Іванни Ярославівни ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти в розмірі 123 624 (сто двадцять три тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 750 (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Мудрий