вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"03" лютого 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/79/23
Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.,
розглянувши матеріали заяви Управління Мукачівської єпархії
Української православної церкви, м. Мукачево (заявник, позивач) про забезпечення позову до подання позову
до Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)», м. Ужгород (державна установа, відповідач)
за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Релігійна громада Української православної церкви Свято-Анастасії Узорішительниці церкви (релігійна громада, третя особа)
про визнання права власності на будівлю храму і на будівельні матеріали, які використані в процесі будівництва храму,
Заявник звернувся до суду до подання позову із заявою про забезпечення позову, за змістом якої просить суд заборонити державній установі вчиняти будь-які дії щодо передачі у користування і доступі до будівлі храму на її території (вул. Довженка, 8-А, м. Ужгород) представників інших конфесій (окрім уповноважених представників заявника та третьої особи до набрання законної сили рішенням суду у справі за даним позовом та зобов'язати державну установу не чинити перешкоди у доступі уповноважених представників заявника та третьої особи до будівлі храму на її території (вул. Довженка, 8, м. Ужгород) і проведення Богослужінь у цьому храмі.
Заявник, стверджує про те, що ним за рахунок власних коштів і зусиль було споруджено храм по вул. Довженка, 8а у м. Ужгороді на території державної установи, якій у встановленому порядку було дозволено будівництво храму на її території, за погодженням з останньою, оскільки така не мала коштів на будівництво храму. Стверджує, що згідно домовленостей сторін храм мав належати позивачу та відноситися до конфесії Української православної церкви; що після завершення будівельних робіт храм фактично був переданий відповідачем у користування позивача, а в жовтні 2016р. позивач актом прийому-передачі надав відповідачу будівлю храму на зберігання, сторони зазначили в цьому акті про те, що з моменту його підписання будівля храму вважається власністю заявника - позичкодавця за текстом акту; заявник за погодженням з державною установою канонічно уповноважив користуватися зазначеним нерухомим майном релігійну громаду - третю особу у справі.
Заявник стверджує, що державна установа уже тривалий час вчиняє перешкоди у доступі до будівлі храму уповноважених представників позивача та третьої особи (священників не визнає факт належності будівлі храму позивачу, у зв'язку з чим Богослужіння у храмі не відбуваються і зі слів уповноважених представників відповідача найближчим часом будівля храму буде передана у користування іншим конфесіям для проведення там Богослужінь, що, вважає, порушить права позивача та унеможливить використання будівлі храму для проведення у ній своїх Богослужінь, оскільки це суперечитиме церковним канонам.
Зазначене, вважає, істотно ускладнить захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких останній має намір найближчим часом звернутися до господарського суду з позовом до відповідача про визнання права власності на будівлю храму і на будівельні матеріали, які використані в процесі будівництва цього нерухомого майна.
Звертаючись до суду з даною заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтовує таку тим, що спір є реальним, стосується визнання права власності на об'єкт значної вартості і пов'язаний з релігійними поглядами та вважає, що існує реальна загроза неможливості ефективного захисту порушених прав позивача.
Розглянувши дану заяву про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.
Питання забезпечення позову, підстав його застосування та заходів врегульовано приписами Господарського процесуального кодексу України (ГПК України). Так, за змістом ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Особа, яка подає заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
За змістом ст.ст. 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заявник, обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову у даній справі до його подання, не підтвердив жодними доказами існування обставин, з якими пов'язує застосування зазначених заходів, а саме, не надано доказів щодо намірів відповідача вчиняти будь-які дії щодо передачі у користування і доступі до будівлі храму на його території представникам інших конфесій та вчинення відповідачем перешкод у доступі уповноважених представників заявника та третьої особи до будівлі храму. Надана до матеріалів справи письмова заява від 24.10.2022 керівника третьої особи таким доказом вважатися не може з огляду на односторонній характер зазначеного документа.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд, вирішуючи питання забезпечення позову за заявою позивача, констатує, що останнім не доведено, яким чином істотно може бути ускладнено виконання рішення суду за позовом, наміром подання якого обґрунтована заява, або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Саме лише посилання на можливе порушення права позивача, імовірне ускладнення виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача не є достатньою підставою для задоволення поданої заяви про забезпечення позову шляхом заборони державній установі вчиняти будь-які дії щодо передачі у користування і доступі до будівлі храму на її території (вул. Довженка, 8-А, м. Ужгород) представників інших конфесій до набрання законної сили рішенням суду у справі за даним позовом та зобов'язання державної установи не чинити перешкоди у доступі уповноважених представників заявника та третьої особи до будівлі храму на її території
За наведених обставин суд вважає відсутніми підстави для застосування заходів забезпечення позову за заявою Управління Мукачівської єпархії
Української православної церкви, м. Мукачево, тому у задоволенні такої належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 80 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Управління Мукачівської єпархії Української православної церкви, м. Мукачево (заявник) про забезпечення позову до подання позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 06.02.23 - та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом строку, передбаченого ст. 256 ГПК України.
Суддя Ушак І.Г.