вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
06.02.2023м. ДніпроСправа № 904/580/23
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. , розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградінвестбуд» м. Павлоград
до
1. Держави Україна в особі Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці м. Дніпро
2. Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області м. Дніпро
про стягнення з Державного бюджету шкоди, завданої незаконним рішенням Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в загальному розмірі 315420грн.34коп.
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Павлоградінвестбуд» звернулось до Держави Україна в особі Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області м. Дніпро з позовом про стягнення з Державного бюджету шкоди, завданої незаконним рішенням Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в загальному розмірі 315420грн.34коп., а саме: 47292грн.94коп. реальних збитків за сплату судового збору; 82600грн. реальних збитків за несення витрат на правову допомогу; 16071грн. реальних збитків внаслідок арешту депозитних коштів; 14456грн.40коп. упущеної вигоди внаслідок арешту депозитних коштів; 155000грн. моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на заподіяння підприємству матеріальної та моральної шкоди внаслідок прийняття Головним Управління Держпраці у Дніпропетровській області протиправної постанови №ДН1537/739/АВ/ТД-ФС7664 від 25.10.2018 про стягнення штрафу 446760грн.
Позивач вказує, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/8902/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградінвестбуд» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1537/739/АВ/ТД-ФС/664 від 25.10.2018.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі №160/8902/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 22.04.2020 у справі №160/8902/18 касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградінвестбуд» задоволена частково. Скасовані рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019, справа №160/8902/18 направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі №160/8902/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №160/8902/18 та постановою Верховного Суду від 05.05.2022 у справі №160/8902/18, позов задоволений повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову від 25.10.2018 №ДН1537/739/АВ/ТД-ФС/66, прийняту Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області.
Позивач повідомляє, що 16.01.2019 державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області від 25.10.2018 №ДН1537/739/АВ/ТД-ФС/664 про стягнення штрафу 446760грн., якою було накладено арешт на депозитні кошти позивача в АТ «Приватбанк» в сумі 172100грн.
В подальшому 23.03.2021 державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2021 про примусове виконання постанови Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН1537/739/АВ/ТД-ФС7664 від 25.10.2018 про стягнення штрафу 446760грн. Пунктом 3 постанови передбачено стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 44676грн.
Позивач вказує, що постанова відповідача - 1 про накладення штрафу, якою була заподіяна шкода позивачу, була визнана протиправною та скасована рішеннями адміністративних судів у справі №160/8902/18, останнє з якихвступило в законну силу 23.03.2021. Кошти витрачені та неотримані позивачем під час оскарження постанови відповідача-1 про накладення штрафуза своєю правовою природою є шкодою, що завдана позивачеві і підлягає відшкодуванню в силу вимог статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України.
Позивач стверджує, що внаслідок прийняття відповідачем - 1 незаконної постанови №ДН1537/739/АВ/ТД-ФС7664 від 25.10.2018 про накладення штрафу позивачу була заподіяна матеріальна шкода в наступних розмірах:
- 47292грн.94коп. реальних збитків за сплату судового збору, що складаються з сум:
сплаченого судового збору в розмірі 30156грн.30коп. (1762грн. + 4939грн. +10052грн.10коп. + 13402грн.80коп.);
інфляційної складової в розмірі 14427грн. за період з 30.01.2020 по 20.01.2023, нарахованої на суму сплаченого судового збору в розмірі 30156грн.30коп. на підставі статті 625 Цивільного кодексу України;
3%річних в розмірі 2709грн.31коп. за період з 30.01.2020 по 27.01.2023, нарахованих на суму сплаченого судового збору в розмірі 30156грн.30коп. на підставі статті 625 Цивільного кодексу України;
- 82600грн. реальних збитків за несення витрат на правову допомогу, що складаються з сум:
10000грн. за договором про надання правової допомоги №11/19 від 20.06.2019, підписаним позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ;
6000грн. за договором про надання правової допомоги №07/20 від 01.06.2020, підписаним позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ;
54600грн. за договором про надання правової допомоги №01/20 від 03.08.2020, підписаним позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 ;
12000грн. за договором про надання правової допомоги №01/22 від 08.08.2022, підписаним позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 .
- 16071грн. реальних збитків внаслідок арешту депозитних коштів;
Позивач стверджує, що на депозитному рахунку в АТ «Приватбанк», відкритому на підставі договору №745646 від 27.10.2017, була заблокована сума в розмірі 172100грн.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував суму інфляційної складової в розмірі 7864грн.97коп. за квітень 2019року - жовтень 2020року та 3%річних в розмірі 8206грн.54коп. за період з 01.04.2019 по 01.11.2020.
- 14456грн.40коп. упущеної вигоди внаслідок арешту депозитних коштів;
Позивач вказує, 01.04.2019 був накладений арешт на кошти в розмірі 172000грн., що знаходились на депозитному рахунку в АТ «Приватбанк». Ці кошти були повернені 01.11.2020.
З огляду на визначений в пункті 2.2 договору №745646 від 27.10.2017 розмір процентної ставки (5% річних) та строк арешту коштів (20місяців) позивач розрахував розмір упущеної вигоди: 172100грн. х 0,42% = 722грн.82коп.; 722грн.82коп. х 20місяців = 14456грн.40коп.
Також позивач просить стягнути 155000грн. моральної шкоди. В позові зазначено, що керуючись засадами справедливості, розумності та виваженості, а також враховуючи те, що в результаті прийняття відповідачем-1 визнаної протиправною постанови про накладення штрафу позивач безумовно зіткнувся з порушеннями особистих немайнових прав юридичної особи-позивача:
- позивач протягом майже 4-х років доводив в суді, перед своїми контрагентами та найманим персоналом той факт, що прийняття відповідачем-1 постанови про накладення штрафу №ДН1537/739/АВ/ТД-ФС/664 від 25.10.2018 є протиправним і відсутні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення трудового законодавства;
- факт прийняття відповідачем-1 постанови про накладення штрафу№ДН1537/739/АВ/ТД-ФС/664 від 25.10.2018 та відкриття виконавчого провадження по її виконанню безумовно призвело до приниження ділової репутації позивача перед його контрагентами;
- факт відкриття виконавчого провадження стосовно позивача та накладення арешту на депозитні кошти, розміщені в одному із найбільших банків України (АТ «Приватбанк») призвело до підриву іміджу позивача, зниження ділового престижу та підриву довіри до його діяльності;
- відомості про допущені позивачем порушення та недобросовісність були поширені відповідачем-1 серед значного кола фізичних та юридичних осіб, клієнтів та призвели до зменшення кількості клієнтів, зниження доходу, а також відбулися вимушені зміни в ділових відносинах позивача;
- позивач був змушений нести значні витрати на судовий збір та на правову допомогу протягом тривалого часу (протягом 4 років), що призвело до змін в господарській діяльності позивача, а надмірно тривале судове провадження саме по собі надає позивачеві підстави для відшкодування моральної шкоди згідно практики ЄСПЛ (рішення у справі «Скордіно проти Італії (№1)»).
Позивач посилається на пункт 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» та вказує, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Дослідивши позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд встановив що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Аналогічна вимога міститься в статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач стверджує про завдання шкоди внаслідок накладення арешту на кошти в розмірі 172100грн., що знаходились на депозитному рахунку в банку. Але позивач не визначає докази, що підтверджують знаходження з 01.04.2019 по 01.11.2020 на депозитному рахунку товариства, відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору №745646 від 27.10.2017, суми в розмірі 172100грн.
Позивач заявляє про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 82600грн. реальних збитків за несення витрат на правову допомогу на підставі договорів про надання правової допомоги №11/19 від 20.06.2019, №07/20 від 01.06.2020, №01/20 від 03.08.2020, №01/22 від 08.08.2022.
В позові зазначено, що до складу цієї суми, зокрема, включена сума в розмірі 54600грн. за договором про надання правової допомоги №01/20 від 03.08.2020.
Позивач долучив платіжні доручення про сплату вартості послуг на суму 53600грн. за договором №01/20 від 03.08.2020 (платіжні доручення №230 від 03.08.2020 на суму 10600грн., №262 від 03.09.2020 на суму 7500грн., №3868 від 20.01.2021 на суму 12000грн., №3877 від 02.03.2021 на суму 4500грн., №3878 від 22.03.2021 на суму 9000грн., №3892 від 09.06.2021 на суму 10000грн.)
Водночас до позову позивачем долучений договір про надання правової допомоги №03/21 від 08.06.2021 разом з рахунком №СФ-00000001 від 08.06.2021, актом приймання-передачі №1 від 25.06.2021 та платіжним дорученням №3893 від 09.06.2021 на суму 1000грн. В позові відсутнє посилання на вказаний договір та не визначені підстави надання його разом з позовом до суду.
Згідно зі статтею 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
На підставі викладених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху. Способом усунення виявлених недоліків є надання до суду
- письмових пояснень, в яких визначити докази, що підтверджують знаходження з 01.04.2019 по 01.11.2020 на депозитному рахунку товариства, відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору №745646 від 27.10.2017, суми в розмірі 172100грн.
- письмових пояснень щодо підстав долучення до позову договору про надання правової допомоги №03/21 від 08.06.2021 разом з рахунком №СФ-00000001 від 08.06.2021, актом приймання-передачі №1 від 25.06.2021 та платіжним дорученням №3893 від 09.06.2021 на суму 1000грн.
- письмових пояснень щодо різниці загальної вартості послуг з правової допомоги за договором №01/20 від 03.08.2020, визначеною в позові та відповідно до платіжних доручень №230 від 03.08.2020 на суму 10600грн., №262 від 03.09.2020 на суму 7500грн., №3868 від 20.01.2021 на суму 12000грн., №3877 від 02.03.2021 на суму 4500грн., №3878 від 22.03.2021 на суму 9000грн., №3892 від 09.06.2021 на суму 10000грн.
З урахуванням положень статті 242 Господарського процесуального кодексу України, надати позивачу можливість усунути недоліки позовної заяви в строк - протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення позову без руху.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 232-235, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградінвестбуд».
Запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Павлоградінвестбуд» усунути недоліки позовної заяви, в строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення позову без руху надати до суду
- письмові пояснення, в яких визначити докази, що підтверджують знаходження з 01.04.2019 по 01.11.2020 на депозитному рахунку товариства, відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на підставі договору №745646 від 27.10.2017, суми в розмірі 172100грн.
- письмові пояснення щодо підстав долучення до позову договору про надання правової допомоги №03/21 від 08.06.2021 разом з рахунком №СФ-00000001 від 08.06.2021, актом приймання-передачі №1 від 25.06.2021 та платіжним дорученням №3893 від 09.06.2021 на суму 1000грн.
- письмові пояснення щодо різниці загальної вартості послуг з правової допомоги за договором №01/20 від 03.08.2020 між визначеною в позові та відповідно до платіжних доручень №230 від 03.08.2020 на суму 10600грн., №262 від 03.09.2020 на суму 7500грн., №3868 від 20.01.2021 на суму 12000грн., №3877 від 02.03.2021 на суму 4500грн., №3878 від 22.03.2021 на суму 9000грн., №3892 від 09.06.2021 на суму 10000грн.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Павлоградінвестбуд», що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню окремо від рішення не підлягає.
Суддя Р.Г. Новікова