вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
06.02.2023м. ДніпроСправа № 910/8064/16 (904/543/23)
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В., розглянувши в межах провадження у справі № 910/8064/16 про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства "МАРКОМ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, матеріали позовної заяви
за позовом Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Марком” (49008, м. Дніпро, вул. Робоча, 152, код ЄДРПОУ 14364757) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича (18030, м. Черкаси, а/с 2992)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край 2" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Грушевського, 3, кв. 31, код ЄДРПОУ 35231874)
про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у загальному розмірі 1 301 123,71 грн.
Спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Марком” в особі ліквідатора арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край 2" в якому просило суду стягнути з відповідача кошти в загальній сумі 1 301 123,71 грн., з яких: інфляційних втрати - 1 094 903,66 грн. та 3 % річних - 206 220,05 грн.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 гривень.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС).
ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Згідно із частиною сьомою, абзацами першим та другим частини восьмої статті 6 Господарського процесуального кодексу України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Разом з цим підпунктом 17 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до визначення Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (підпункти 17.1 - 17.3).
Абзацами двадцять першим - двадцять третім підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України визначено, що створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно.
Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
Законом України від 26.05.2021 № 2147а-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до статті 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір». При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 № 10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 № 28581/0/9-21 роз'яснення щодо того, що вказана норма (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір») не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.
Таким чином, з урахуванням зазначених положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, а також з огляду на обставини подання Спільним українсько-німецьким підприємством "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю позовної заяви через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду становить 15 613,48 грн. ((19516,86 грн. * 0,8)).
Проте позивачем судовий збір у встановленому порядку та розмірі не сплачено.
При цьому, щодо сплати судового збору, позивачем було зазначено, що дана заява із заявленими вимогами подається у межах справи про банкрутство банкрута - СУНП «Марком». За твердженням позивача, Закон України «Про судовий збір» не передбачає ставок судового збору за подання «заяви про стягнення коштів у межах справи про банкрутство», тому за подання даної заяви судовий збір заявником не сплачується.
Господарський суд зазначає, що у відповідності до викладеної Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постанові від 14.04.2021 у справі № 905/1818/19 позиції, за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами КУзПБ, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункти 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір”).
Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 15 613,48 грн.
Також, господарським судом встановлено, що у позовній заяві позивачем зазначено в якості «Іншої особи»: Пшенична Валенти Михайлівна (керівник ТОВ "Край 2").
Господарський суд звертає увагу позивача, що за приписами ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Господарським судом встановлено, що у позовній заяві позивачем зазначено в якості «Іншої особи»: Пшенична Валенти Михайлівна (керівник ТОВ "Край 2").
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Також, господарський суд зазначає, що відповідно до частин 1, 3 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Таким чином, положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено участі «Інших осіб» у справах позовного провадження.
Всупереч зазначеним приписам, заявником не визначено учасників розгляду спору відповідно до вимог ГПК України.
Крім того, господарський суд зазначає, що позивачем вказано у позові, в якості відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Край 2" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Грушевського, 3, кв. 31, код ЄДРПОУ 35231874).
В той же час, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що містяться у вільному доступі у мережі Інтернет та є загальнодоступними, станом на час звернення позивача до суду із цим позовом, за вказаним у позові ідентифікаційним кодом 35231874 зареєстрована юридична особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Край-2".
Таким чином, позивачем у позовній заяві зазначено невірне найменування відповідача.
Господарський суд звертає увагу позивача, що правильне найменування сторони впливає в подальшому на можливість примусового виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.
Отже, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі - 15 613,48 грн.
- визначити склад учасників розгляду спору відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України;
- зазначити вірне найменування відповідача, у відповідності з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
3. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 06.02.2023р.
Суддя І.В. Владимиренко