вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.01.2023 Справа № 904/4338/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.
за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури, Дніпропетровська область, м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс", м. Київ
Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант", м. Дніпро
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Петрол Маркет", Волинська область, м. Луцьк
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, на стороні Відповідача-2 Акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Конкорд, м.Дніпро
про знесення самочинно збудованого нерухомого майна та демонтаж тимчасових споруд
Представники:
Прокурор: Буршаєвський К.Л., посвідчення№058572 від 14.12.2022
Від Позивача: Романчук М.М., посвідчення № 462 від 23.02.2021, представник
Від Відповідача-1: представник не з'явився
Від Відповідача-2:Стецик Н.А., адвокат
Від Третя особа-1: представник не з'явився
Від Третя особа-2: Каукалова І.А., довіреність № 18 від 08.12.2021, адвокат
1. Короткий зміст позовних вимог
2.
Дніпропетровська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернулася до господарського суду з позовною заявою до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант", в якій просить суд:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю “Атлант” знести самочинно збудоване нерухоме майно - автозаправну станцію, яке знаходиться на пр. Слобожанському, 1-І у м.Дніпро та складається з: операторської (літ. 3-1) площею 90,5 кв. м., навісу (літ. И-1) та резервуару №1, та демонтувати тимчасові споруди: мостіння, стела, металевий паркан та некапітальна металева будівля;
- скасувати державну реєстрацію права власності на автозаправочну станцію, яка складається з операторської (літ. 3-1) площею 90,5 кв. м., навісу (літ. И-1) та резервуару №1, що розташована на проспекті Слобожанському, 1I у м. Дніпро, за Товариством з обмеженою відповідальністю “Атлант”, проведену на підставі рішення державного реєстратора -приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Рудкевича Є.В. № 30342890 від 06.07.2016 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант” на вказаний об'єкт нерухомого майна (номер запису про право 15272615).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив, що всупереч вимогам статей 125, 126, 211 Земельного кодексу України ТОВ "АЗС-Будсервіс" як забудовником та ТОВ "Атлант" як фактичним власником об'єкта самочинного будівництва (будівельних матеріалів) самовільно зайнято земельну ділянку на пр. Слобожанський, 1-І у м. Дніпро. Відсутні будь-які документи на підтвердження надання Дніпропетровською міською радою дозволу щодо використання спірної земельної ділянки, будь-які угоди щодо такого використання не укладалися.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
26.04.2021 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
20.08.2021 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
25.04.2022 постановою Центрального апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 у справі №904/4338/21 залишено без змін.
12.07.2022 постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2022 у справі №904/4338/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2022 для розгляду справи №904/4338/21 призначено суддю - Кеся Н.Б.
29.07.2022 ухвалою суд прийняв справу №904/4338/21 до свого провадження та призначив підготовче засідання на 23.08.2022 о 10:30год.
23.08.2022 представник Відповідача-2 надав клопотання про призначення судової експертизи (арк.с. 224-226 Т.4), в якому просить суд: призначити у справі №904/4338/21 судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:
Чи відповідає розміщення об'єкта нерухомого майна - автозаправної станції, розташованої на пр. Слобожанському, 1-1 у м. Дніпро, яка складається з: операторської (літ. 3-1) площею 90,5 м2, навісу (літ. И-1) та резервуару № 1 (реєстраційний номер нерухомого майна) вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та державним будівельним нормам?
2) Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м.Київ, вул. Смоленська, 6).
3) витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи покласти на Відповідача-2 по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю “АТЛАНТ”.
23.08.2022 ухвалою суд відклав підготовче засідання на 06.09.2022 об 12:00 год.
31.08.2022 від ТОВ "Атлант" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
02.09.2022 ухвалою суд в задоволенні клопотання ТОВ "Атлант" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції відмовив.
06.09.2022 ухвалою суд відклав підготовче засідання на 22.09.2022 об 15:00 год.
22.09.2022 ухвалою суд відмовив Відповідачу-2 в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи. Закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 06.10.2022 о 14:30год.
В судовому засіданні 06.10.2022 оголошено перерву до 27.10.2022 о 12:00 год.
27.10.2022 судове засідання не відбулось у зв'язку з повітряною тривогою.
27.10.2022 ухвалою суд відклав судове засідання на 10.11.2022 об 14:30 год.
10.11.2022 ухвалою суд повернувся до стадії підготовчого провадження та призначив підготовче засідання на 29.11.2022 о 14:30 год.
29.11.2022 судове засідання не відбулось у зв'язку з повітряною тривогою.
29.11.2022 ухвалою суд відклав підготовче засідання на 13.12.2022 о 14:30 год.
13.12.2022 ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 22.12.2022 о 09:45год.
22.12.2022 ухвалою суд відклав судове засідання по суті на 10.01.2023 об 11:00 год.
03.01.2023 на електронну адресу суду від представника ТОВ "Атлант" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (EasyCon).
04.01.2023 ухвалою суд у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (EasyCon) відмовив.
10.01.2023 ухвалою суд відклав судове засідання по суті на 26.01.2023 об 15:00 год.
Відповідач-1, Відповідач-2 та Третя особа-1 в судові засідання призначені на 13.12.2022, 22.12.2022, 10.01.2023 та 26.01.2023 року не з'явились, про дату час розгляду справи повідомлені за юридичними адресами, що підтверджується описами вкладення у цінний лист (арк.с. 113-115, 133-135), а також поштовими повідомленнями (арк.с. 201, 202, 215, 216 Т.4, арк.с. 1, 13, 14, 29, 33, 40 Т.5).
13.12.2022 представник Відповідача-2 на електронну адресу суду направив клопотання про розгляд даного судового засідання без представника Відповідача-2, підтримав раніше подане клопотання про призначення судово-будівельної експертизи (арк.с. 83-84 Т.5).
Виклик Відповідача-1 здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/) (арк.с. 17, 32, 93 Т.5).
Поштова кореспонденція була направлена судом на адресу Відповідача-1 та була повернута до суду з посиланням "адресат відсутній за вказаною адресою" (арк.с. 203-205 Т.4, арк.с. 3-5, 18-21 Т.5).
Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, інформація про час та місце проведення судового засідання була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до яких є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи неявку Відповідача-1 та Третьої особи-1, належним чином сповіщених про судові засідання, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників Відповідача-1та Третьої особи-1.
В судовому засіданні 26.01.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
3. Позиції інших учасників справи
17.05.2021 на електронну адресу суду від Відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву та 20.05.201 року канцелярія суду зареєструвала відзив Відповідача-2 (арк.с. 110-121, 158-169 Т.1), в якому останній зазначив про те, що у пунктах 5, 22, 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 “Про практику застосувався судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)” судам роз'яснено, що, розглядаючи позови про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості відповідно до вимог статті 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та положень частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України, мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкта та чи відмовляється ця особа від такої перебудови. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Як випливає з матеріалів справи, прокуратурою не наведено доводів, не додано належних та допустимих доказів, які б вказували на видачу посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису особі, якою було збудовано або будувалось спірне нежитлове приміщення, що вказує на порушення визначеного законом порядку знесення самочинного будівництва. Як випливає з матеріалів справи власник земельної ділянки (міська рада) не заперечує проти розміщення на спірній земельній ділянці автозаправної станції, про що свідчить, зокрема, що 24.03.2021 Дніпровською міською радою прийнято рішення за № 332/5 “Про надання ТОВ “Атлант” дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр. Слобожанському, 1І. ТОВ “Атлант” набуло право власності на АЗС на підставі відповідного правочину. Набувши право на використання земельної ділянки під цим майном, здійснює дії, спрямовані на врегулювання питання використання земельної ділянки, тощо. Відповідач-2 вважає, що подання даного позову не відповідає критеріям правомірності втручання у право особи на мирне володіння майном згідно зі статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини. В матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на спростування презумпції правомірності набуття права власності ТОВ “Атлант” на майно автозаправної станції. Так само відсутні докази визнання договору купівлі-продажу № 266 від 23.02.2010 недійсним в судовому порядку. Також зазначив, що прокурором заявлено вимогу про скасування державної реєстрації права власності на автозаправочну станцію, що розташована на проспекті Слобожанському, 1І у м. Дніпро за Товариством з обмеженою відповідальністю “Атлант” з одночасним припиненням речових прав товариства на вказаний об'єкт нерухомості. При цьому, право власності на АЗС зареєстровано за ТОВ “Атлант” у липні 2016 року. Оскільки позов подано прокурором після спливу позовної давності, відповідач-2 заявляє про застосування позовної давності в частині вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права власності на автозаправочну станцію та припинення речових прав товариства на вказаний об'єкт нерухомості, що відповідно до положень ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в позові. У зв'язку із вкладеним відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
17.06.2021 Позивач подав до суду письмові пояснення (арк.с. 216-217 Т.1), в яких зазначив, що листом від 09.03.2021 Дніпропетровська обласна прокуратура повідомили міську раду про наявність підстав для звернення до суду із позовною заявою в особі Дніпровської міської ради до ТОВ “АЗС-Будсервіс” та ТОВ “Атлант” про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна та демонтажу тимчасових споруд по пр. Слобожанському, 1І у м. Дніпрі. 23.04.2021 Дніпровською міською радою прийнято рішення №332/5 про надання ТОВ “Атлант" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр. Слобожанському, 1І по фактичному розміщенню автозаправної станції. Станом на момент прийняття вищезазначеного рішення заборон щодо надання дозволу ТОВ “Атлант” на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр. Слобожанському, 1І по фактичному розміщенню автозаправної станції не було.
05.09.2022 представник Дніпропетровської обласної прокуратури надав письмові пояснення щодо суті спору (арк.с. 250-257 Т.4).
29.11.2022 Прокурор надав письмові пояснення до справи (арк.с. 71-75 Т.5).
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
У 2021 році Дніпропетровською обласною прокуратурою встановлено факт порушення земельного законодавства при зайнятті ТОВ "Атлант" земельної ділянки по пр. Слобожанський, 1-І у м. Дніпро.
Так, прокуратурою з'ясовано, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 у справі № 28/504-08 задоволено позовну заяву ТОВ "АЗС-Будсервіс" до ТОВ "Нафто-Строй-Інвест", визнано дійсним договір купівлі-продажу автозаправних станцій від 26.10.2008 №8-Д та визнано за ТОВ "АЗС-Будсервіс" право власності на автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,1217 га на пр. Газети Правда, 2-Г у м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. В-1 операторська, літ. Ж-1 навіс, № 1 резервуар, огорожа, мостіння; автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,1302 га на пр. Газети Правда, 1-І у м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. 3-1 операторська літ. И-1 навіс; № 1 резервуар, огорожа, мостіння, без додаткових актів вводу в експлуатацію.
Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2021 № 245088299 державну реєстрацію права власності на автозаправну станцію на пр. Слобожанський, 1-І (попередня адреса пр. Газети Правда, 1-І) за ТОВ "АЗС-Будсервіс" проведено 30.12.2008. Підставою реєстрації зазначено рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2009 у справі № 28/504-08 касаційну скаргу Управління-інспекції Дніпропетровського архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради задоволено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Зі змісту зазначеної постанови ВГСУ вбачається, що ТОВ "АЗС-Будсервіс" викнували ремонтно-будівельні роботи у автозаправній станції.
За результатами нового розгляду судом першої інстанції ухвалою від 28.10.2010 у справі №8/173-10 (17-335-09 (28/504-08) позовну заяву ТОВ "АЗС-Будсервіс" до ТОВ "Нафто-Строй-Інвест", Дніпропетровської міської ради, третя особа - ТОВ "Атлант" про визнання договору дійсним та визнання права власності на автозаправні станції залишено без розгляду.
Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2021 № 245088299 державну реєстрацію права власності на автозаправну станцію на пр. Слобожанський, 1-І за ТОВ "Атлант" проведено 03.03.2010. Підставою реєстрації зазначено договір купівлі-продажу ВММ від 23.02.2010 № 961650 реєстр № 259, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О. М.
Листом від 04.12.2008 № 60/8 Комунальне підприємство "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради повідомило Дніпропетровську міську раду, що на пр. Газети Правда, 1-І самовільно побудовано операторську.
Прокурор зазначає, що в Реєстрі будівельної діяльності, Реєстрі дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України відомості щодо початку виконання будівельних робіт та введення в експлуатацію зазначених об'єктів, реєстрацію, відмову у реєстрації, скасування відповідних декларацій - відсутні. Дозвільні документи на будівництво зазначеного об'єкта нерухомості ТОВ "АЗС-Будсервіс" та ТОВ "Атлант" не видавались, правовстановлюючі документи на земельну ділянку на пр. Слобожанський, 1-І у м. Дніпро не оформлювалися.
Згідно з інформацією Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 18.01.2021 № 12/19-21 містобудівні умови та обмеження для проектування об'єктів будівництва на пр. Слобожанський (ім. Газети Правда), 1-І у м. Дніпро управлінням не надавалися.
Відповідно до інформації Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 22.01.2021 №1004-1.15/103 відомості щодо видачі/реєстрації документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію автозаправних комплексів (станцій) на пр. Слобожанський (пр. Газети Правда), 1-І у м. Дніпро, відсутні.
Дніпропетровською обласною прокуратурою направлявся лист від 14.01.2021 №15/1-57вих-21 до Дніпровської міської ради, в якому повідомлялося про встановлені факти порушення земельного законодавства при зайнятті ТОВ "Атлант" земельної ділянки на пр. Слобожанський, 1-І у м. Дніпро.
Згідно з інформацією Дніпровської міської ради від 23.02.2021 №7/11-359 правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою на пр. Слобожанському (Газети Правда), 1-І у м. Дніпро не оформлювалися, однак ТОВ "Атлант" упродовж 2016-2018 років зверталося до Дніпровської міської ради із заявами про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на пр. Слобожанський, 1-І у м. Дніпро, про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1302 га на пр. Слобожанський, 1-І у м. Дніпро з подальшою передачею її в оренду строком до 10-ти років.
У додатку до листа № 2/2-14 наведений перелік вхідної документації, зокрема, щодо пр. Слобожанський, 1-І, з якого вбачається, що ТОВ "Атлант" неодноразово зверталося до Дніпровської міської ради щодо оформлення документів на користування земельною ділянкою на пр. Слобожанський, 1- І у м. Дніпро:
- заява від 27.12.2016 № 38 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки;
- заява від 08.06.2017 № 49 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1302 га на пр. Слобожанський, 1-І у м. Дніпро з подальшою передачею її в оренду строком до 10-ти років;
- заява від 12.11.2018 № 632/а про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1302 га на пр. Слобожанський, 1-І у м. Дніпро з подальшою передачею її в оренду строком до 10-ти років.
Відповідно до інформації Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 12.02.2018 №7/3-272 земельна ділянка на пр. Слобожанський, 1-І у м.Дніпро розташована в габаритах червоних ліній транспортної розв'язки - в зоні транспортної інфраструктури ТР-3, а також зазначено про невідповідність розміщення автозаправної станції на зазначеній території вимогам чинної містобудівної документації; зазначено, що підготувати проект рішення стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню автозаправної станції не вбачається можливим.
Згідно з інформацією Головного Архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 08.02.2018 № 4/16-363 за матеріалами Генерального плану розвитку міста земельна ділянка на пр. Слобожанський, 1-І у м. Дніпро розташована у габаритах червоних ліній транспортної розв'язки, згідно з планом зонування території міста зазначена земельна ділянка розташована в зоні транспортної інфраструктури ТР-3, а розміщення автозаправної станції на зазначеній території не відповідає вимогам чинної містобудівної документації.
Прокурор у позові зазначає, що на теперішній час земельну ділянку на пр. Слобожанський, 1-І у м. Дніпро зайнято будівлями і спорудами автозаправної станції ТОВ "Атлант", які передано в оренду ТОВ "Вест Петрол Маркет". При цьому, всупереч вимогам статей 125, 126, 211 Земельного кодексу України, ТОВ "АЗС-Будсервіс" як забудовником та ТОВ "Атлант" як фактичним власником об'єкта самочинного будівництва (будівельних матеріалів), самовільно зайнято земельну ділянку на пр. Слобожанський, 1-І у м. Дніпро. Відсутні будь-які документи на підтвердження надання Дніпропетровською міською радою дозволу щодо використання спірної земельної ділянки, будь-які угоди щодо такого використання не укладалися.
З огляду на те, що зазначений об'єкт не підлягає перебудові, земельна ділянка для його будівництва не виділялась та не може бути виділена, Дніпровська міська рада наділена повноваженнями звернутися до суду за захистом порушених прав власника земельної ділянки та єдиним способом захисту передбачено саме знесення самочинно збудованого майна. В свою чергу, як зазначає прокурор наявність зареєстрованого права власності, перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном комунальної власності. З огляду на викладене, державна реєстрація права власності на автозаправну станцію, розташовану на пр. Слобожанському, 1-І у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 964911312214) за відсутності належних правових підстав, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та підлягає скасуванню.
Наведені обставини, а також не вчинення Дніпровською міською радою дій з належного захисту інтересів держави і були підставою для звернення заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури з відповідним позовом до господарського суду.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
5.1. Щодо правильного визначення прокурором належного позивача
Відповідно до ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси тощо.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
До повноважень міських рад у галузі земельних відносин, відповідно до ст. ст. 12, 83, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.
Враховуючи, що Дніпровська міська рада є органом, який на даний час наділений правом розпорядження земельними ділянками комунальної власності на території міста Дніпро та здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Дніпро, остання є належним позивачем у справі.
5.2. Щодо наявності підстав для звернення прокурора до суду.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеним законом.
Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду із позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до абзаців першого-третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (надалі - Закон) наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
У рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (постанова Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 902/594/20).
Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
14.01.2021 року Дніпропетровською обласною прокуратурою направлявся лист №15/1-57вих-21 до Дніпровської міської ради, в якому повідомлялося про встановлені факти порушення земельного законодавства при зайнятті ТОВ “Атлант” земельної ділянки на пр. Слобожанський, 1-І у м.Дніпро.
Згідно з інформацією Дніпровської міської ради №7/11-359 від 23.02.2021 правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою на пр.Слобожанському (Газети “Правда”), 1-і у м.Дніпро не оформлювалися, однак ТОВ “Атлант” упродовж 2016-2018 років зверталося до Дніпровської міської ради із заявами про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на пр.Слобожанський, 1-І у м.Дніпро, про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1302 га на пр.Слобожанський, 1-І у м.Дніпро з подальшою передачею її в оренду строком до 10-ти років, за результатами розгляду яких Дніпровською міською радою у наданні дозволів відмовлено, рішення про надання дозволу не приймалися.
Листом обласної прокуратури від 05.02.2021 №15/1-232вих-21 на адресу Дніпровської міської ради скеровано повідомлення про порушення земельного законодавства у діяльності ТОВ “Атлант” у вигляді зайняття земельної ділянки на пр.Слобожанський, 1-І у м.Дніпро за відсутності встановлених для того законом підстав, та необхідність вирішення питання про вжиття заходів самоврядного контролю за використанням та охороною зазначених земельних ділянок Дніпровською міською радою як власником земельної ділянки та уповноваженим органом контролю у порядку ст. 189 Земельного кодексу України.
За результатами проведених заходів із самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території м. Дніпро Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки на пр. Слобожанський, 1-І у м. Дніпро в порушення вимог ст.ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України, про що складено акт № 02/21/08 від 18.02.2021 (лист Департаменту № 2/11-50 від 25.02.2021).
Водночас, згідно з вказаною інформацією, а також відповідно до листа Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 22.01.2020 №4/13-684, листа Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №4/1,6-363 від 08.02.2018, клопотання ТОВ “Атлант” №48 від 08.06.2017 до Дніпровської міської ради та відповіді Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №7/3-272 від 12.02.2018 на адресу ТОВ “Атлант” підтвердженим є факт обізнаності Дніпровської міської ради щонайменше з 2016 року про зайняття ТОВ “Атлант” земельної ділянки на пр.Слобожанський, 1-І у м.Дніпро та відсутність встановлених законом підстав для такого зайняття, а також порушення ТОВ “Атлант” вимог земельного та містобудівного законодавства під час розміщення будівель та зайнятті земельної ділянки на пр.Слобожанський, 1-І у м.Дніпро.
Таким чином, попри те, що про самовільне зайняття спірної земельної ділянки Дніпровській міській раді та її виконавчим органам відомо з 2016 року, про що свідчать додані до цієї позовної заяви докази, жодних заходів до припинення її незаконного використання не вжито, претензійно-позовну роботу, спрямовану на звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна та демонтажу тимчасових споруд, не проведено.
З урахуванням встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що прокурором дотримано встановленого законом порядку представництва в суді, правильно та обґрунтовано заявлено позов в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради.
5.3. Щодо фактичних підстав позову
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до частини 2 статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов'язується можливість матеріального об'єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.
Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.
Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.
Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини 4 цієї статті.
Аналогічний правовий висновок, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13.
З аналізу правомірності набуття права власності на автозаправну станцію, яка складається з операторської (літ. 3-1) площею 90,5 м2, навісу (літ. И-1) та резервуару № 1, розташовану на пр. Слобожанському, 1-I у м. Дніпро, за ТОВ "Атлант", а також проведеної на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Рудкевича Є. В. від 06.07.2016 № 30342890 державної реєстрації права власності ТОВ "Атлант" на зазначений об'єкт нерухомого майна (номер запису про право 15272615) суд зазначає таке.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно з чч.2,3 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на момент реєстрації спірних справ):
Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (п.1 ч.1 ст.27); судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п.9 ч.1 ст.27).
Відповідно до частини 2 статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Так, підставою права власності на автозаправну станцію, яка складається з операторської (літ. 3-1) площею 90,5 м2, навісу (літ. И-1) та резервуару № 1, розташовану на пр. Слобожанському, 1-I у м. Дніпро, за ТОВ "Атлант", а також проведеної на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Рудкевича Є. В. від 06.07.2016 № 30342890 державної реєстрації права власності ТОВ "Атлант" на зазначений об'єкт нерухомого майна (номер запису про право 15272615) зазначається договір купівлі-продажу серія номер 259 від 2.02.2010, який укладений між ТОВ «Атлант» та ТОВ «АЗС-Будсервіс». Останній продав автозаправну станцію як власник, речові права якого зареєстровані на підставі рішення господарського суду, що в подальшому було скасовано.
Враховуючий той факт, що Дніпровська міська рада не приймала рішень про надання спірної земельної ділянки відповідачам у власність або користування, будь-яких дозвільних документів на будівництво автозаправної станції за цією адресою компетентні органи не видавали, а також зважаючи на те, що з урахуванням положень частини 2 статті 376 ЦК України право власності у ТОВ "АЗС-Будсервіс" або інших осіб на нежитлову будівлю не виникло, у зв'язку з чим і не могло бути реалізовано в частині розпорядження майном, зокрема, відчужування третім особам, а з огляду на відсутність підстав для визнання права власності на спірні нежитлові будівлі за ТОВ "АЗС-Будсервіс" після скасування судового рішення у справі №28/504-08, останній (ТОВ "АЗС-Будсервіс") незаконно отримав державну реєстрацію права власності на автозаправну станцію та в подальшому незаконно відчужив спірне майно на користь ТОВ «Атлант».
Таким чином, реєстрація права власності ТОВ «Атлант» на спірну автозаправну станцію є неправомірним, а перебування спірного об'єкту в цивільному обороті є незаконним.
Цивільний кодекс України встановлює умови, за яких самочинно збудований об'єкт нерухомості може бути оформлений у власність особи як такий, що споруджений правомірно: 1) надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже самочинно збудоване нерухоме майно і прийняття судом рішення про визнання права власності за цією особою; 2) на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.
У справі встановлено, що право власності чи право користування земельною ділянкою по пр. Слобожанський, 1-І у м. Дніпро не оформлене.
Згідно з інформацією Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 12.02.2018 №7/3-272, а також Головного Архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 08.02.2018 №4/16-363 розміщення автозаправної станції на зазначеній території не відповідає вимогам чинної містобудівної документації, а також вимогам державних будівельних норм, стандартів та правил.
Зокрема:
за матеріалами генерального плану розвитку міста зазначена земельна ділянка знаходиться на території магістральних вулиць, доріг;
відповідно до схеми вулично - дорожньої мережі у складі матеріалів генерального плану розвитку міста запитувана ділянка розташована в межах транспортної розв'язки в різних рівнях;
відповідно до п.14.1.2 ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина І Проектування. Частина Л. Будівництво» (далі - ДБН В.2.3-4:2015) автозаправна станція (АЗС) відноситься до об'єктів дорожнього сервісу. Відповідно до вимог п. 14.1.4 ДБН 8.2.3-4:2015 забороняється розміщувати об'єкти дорожнього сервісу ближче ніж 150 м від зон транспортних розв'язок (за відсутності перехідно-швидкісних смуг) та ближче ніж 25 м до зони транспортної розв'язки (за наявності перехідно-швидкісних смут). Автозаправна станція за адресою: просп. Слобожанський 1 І розташована безпосередньо в межах транспортної розв'язки у різних рівнях;
відповідно до вимог п. 14.1.4 ДБН В.2.3-4.-2015 забороняється розміщувати об'єкти дорожнього сервісу ближче ніж 500 м один від одного. Автозаправна станція по просп. Слобожанському, 1 І розташована з порушенням цих вимог;
відповідно до п. 10.8.18 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (далі ДБН Б.2.2-12:2019) при розміщенні АЗС необхідно дотримуватися відстаней до шляхопроводів, мостів та залізничних переїздів, встановлених ДБН В.2.3.-4:2015;
за даними інформаційної бази містобудівного кадастру запитувана ділянка знаходиться:
- в межах визначених червоних Ліній просп. Слобожанського (схему червоних ліній розглянуто на засіданні архітектурно-містобудівної ради при головному архітектурно-планувальному управлінні, протокол №126 від 15.01.2016). Відповідно до ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги. розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин в межах червоних ліній вулиці не допускається;
- в охоронній зоні шляхопроводу по просп. Мануйлівському (просп. Воронцова), яка встановлена рішенням виконкому міської ради від. 28.09.1995 № 1265 «Про встановлення охоронної зони мостів, шляхопроводів. водопропускних труб і насипів підходів до інженерних споруд в м. Дніпропетровську». Відповідно до п.2 цього рішення розміщення споруд, організацій та інше в охоронній зоні проводити тільки за узгодженням з ДКП «Дніпроавтоміст». В розпорядженні управління відсутня інформації щодо наявності вищевказаного погодження. Відповідно до додатку Ж.3 (обов'язкового) ДБН Б.2.2-12:2019 відстань від АЗС до мостів та шляхопроводів повинна бути не менше ніж 100 м. Автозаправна станція : просп. Слобожанському, 11 розташована з порушенням вищевказаних вимог;
відповідно до топографічного плану М 1:500 автозаправна станція і просп. Слобожанському, 11 знаходиться в охоронних зонах високовольтних електрокабелів та комунікаційного тунелю, які перетинають ділянку, та в санітарно - захисній смузі водоводу Д=1200 мм, який прокладений у зазначеному тунелі;
згідно з п.10.8.28 ДБН Б.2.2-12:2019 не допускається розміщувати АЗС усіх типів у санітарно-захисних смугах магістральних водоводів. Будівля операторської АЗС по просп. Слобожанському, 11 розташована безпосередньо на зазначеному тунелі, що є порушенням вимог додатку И.1 (обов'язкового) ДБН 5.2.2-12:2019;
відповідно до додатку Ж.З (обов'язкового) ДБН Б.2.2-12:2019:
- відстань від АЗС до кабельних ліній електропередачі встановлюється за ПУЕ, але не ближче 13 м до вибухонебезпечних установок. Автозаправна станція по просп. Слобожанському, 11, розташована з порушенням вищевказаних вимог;
- відстань до маршрутів електрифікованого міського транспорту ( до контактних проводів) від АЗС типу А і Б (з підземними розміщеннями резервуарів) становить 15 м, але не менше півтори висоти опори. Уздовж земельної ділянки по фактичному розміщенню автозаправної станції по просп. Слобожанському, 11 в наявності опори контактної лінії міського електротранспорту, які розташовані на відстані, меншій ніж нормативна.
Згідно з ч.4 ст.23 Закону України «Про планування і забудову територій» (чинного під час побудови спірного автозаправної станції) суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні будівництва об'єкта містобудування.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону (стаття 24 вищевказаного Закону).
Зазначені обставини розцінюються судом як причина того, чому тривалий час відносно спірної земельної ділянки місцевою владою не приймалось рішення про надання дозволу на розробку документів із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення автозаправної станції. Крім того, невідповідність спірного об'єкту будвівельним нормам також є самостійною ознакою самочинного будівництва за положеннями статті 376 ЦК України.
Рішенням № 332/5 від 24.03.2021 (а.с. 126-127, т. 1) Дніпровська міська рада надала Товариству з обмеженою відповідальністю “Атлант” дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по просп. Слобожанському, 1-І по фактичному розміщенню автозаправної станції. В той же час рішенням передбачено, що воно втрачає чинність, якщо під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки виникне невідповідність між об'єктом нерухомого майна, розташованим на земельній ділянці, та зареєстрованим у Державному рострі речових прав на нерухоме майно правом власності на нього.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що на момент вирішення спору ТОВ «Атлант» не володіє речовими правами на спірну земельну ділянку під розміщення автозаправної станції, а речові права на цю станцію зареєстровані за ним незаконно. Крім того, автозаправна станція існує як об'єкт нерухомості незаконно, оскільки рішення про надання спірної земельної ділянки для розміщення автозаправної станції місцевим органом самоврядування не приймалось, будь-яких дозвільних документів на будівництво автозаправної станції за цією адресою компетентні органи не видавали, в експлуатацію спірний об'єкт нерухомості не приймався.
Щодо аргументів Відповідача-2 про те, що подання даного позову не відповідає критеріям правомірності втручання у право особи на мирне володіння майном згідно зі статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, суд зазначає, що вказане право не може ґрунтуватися на факті нелегітимного створення цього майна та незаконного введення його в цивільний обіг.
Заперечення Відповідача-2 про те, що знесення майна є крайньою мірою після того як мало б бути застосовано приписи щодо перебудови, судом відхилюється, оскільки такі заходи можливі у випадку наявності інших відповідних дозволів щодо земельної ділянки та здійснення будівництва в цілому.
5.4. Чи правильно обраний спосіб захисту порушеного права.
Відповідно до частини 4 статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 цієї статті).
Відповідно до ч.3 статті 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Отже, оскільки матеріалами справи доводиться неправомірне користування Відповідачем-2 земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою пр. Слобожанському, 1-І у м.Дніпро; відсутні будь-які документи на підтвердження надання Дніпропетровською міською радою дозволу щодо використання спірної земельної ділянки та будь-які угоди щодо такого використання не укладалися, а автозаправна станція введена у цивільний оборот незаконно, державна реєстрація спірних прав підлягає скасуванню.
В частині вимог про припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" на автозаправну станцію (номер запису про право 15272615) суд відмовляє у задоволенні, оскільки за положеннями статті 26 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") у редакції, що діє на момент прийняття судового рішення) у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. Отже вирішення цього питання саме судом закон не вимагає.
Одночасно суд зазначає, що зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 19.10.2009 у справі № 28/504-08 вбачається, що ТОВ "АЗС-Будсервіс" (Відповідач-1) виконувало ремонтно-будівельні роботи у спірній автозаправній станції. В свою чергу Відповідач-2 на спірній земельній ділянці розпоряджається спірною автозаправною станцією. Враховуючи ці обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про знесення самочинного збудованого нерухомого майна стосовно обох Відповідачів, які допустили неправомірні дії стосовно спірного майна.
6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант" знести самочинно збудоване нерухоме майно - автозаправну станцію, яке знаходиться на пр. Слобожанському, 1-І у м.Дніпро та скасування державної реєстрації права власності є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню. В частині вимог про припинення речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" на автозаправну станцію (номер запису про право 15272615) суд відмовляє у задоволенні, оскільки за положеннями статті 26 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідачів відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" задовольнити частково.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант" знести самочинно збудоване нерухоме майно - автозаправну станцію, яке знаходиться на пр. Слобожанському, 1-І у м.Дніпро та складається з: операторської (літ. 3-1) площею 90,5 кв. м., навісу (літ. И-1) та резервуару №1, та демонтувати тимчасові споруди: мостіння, стела, металевий паркан та некапітальна металева будівля.
Скасувати державну реєстрацію права власності на автозаправочну станцію, яка складається з операторської (літ. 3-1) площею 90,5 кв. м., навісу (літ. И-1) та резервуару №1, що розташована на проспекті Слобожанському, у м.Дніпро, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант", проведену на підставі рішення державного реєстратора -приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Рудкевича Є.В. №30342890 від 06.07.2016.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" (04071, м.Київ, вул.Введенська, 25 А, код ЄДРПОУ 34561311) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, Держказначейська служба України, м.Київ, р/р НОМЕР_1 код за ЄДРПОУ 02909938) 2270,00 грн судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" (49000, м.Дніпро, пр.Слобожанський, 1-І, код ЄДРПОУ 22265762) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, Держказначейська служба України, м.Київ, р/р UA2282201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) 2270,00 грн судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 06.02.2023
Суддя Н.Б. Кеся