31.01.2023 року м. Дніпро Справа № 908/1957/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.
при секретарі судового засідання: Радіновському Р.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль”, Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Тас-Логістік”
на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Юлдашев О.О.) від 06.09.2022р. у справі № 908/1957/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль”, код ЄДРПОУ 40001366 (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 54, офіс 41А)
про визнання банкрутом, -
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022р. у справі № 908/1957/21:
- виправлено помилку у скороченому судовому рішенні від 06.09.2022, а саме: вважати суму Приватного акціонерного товариства “Агроком”, яка відхиляється судом, - 3 045 346,74 грн.;
- клопотання Акціонерного товариства Українська залізниця про зупинення розгляду заяви про визнання кредитором у справі № 908/1957/21 залишено без задоволення;
- визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства Агроком до боржника у розмірі 99 109,25 грн, з яких: 43 140,18 грн основного боргу з четверто чергою задоволення, 55 969,07 грн пені з шостою чергою задоволення, та 4 540,00 грн- судового збору з першою чергою задоволення;
- визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТАС-Логістік до боржника у розмірі 2 402 139,24 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення, та 4 540,00 грн судового збору з першою чергою задоволення;
- грошові вимоги Приватного акціонерного товариства Агроком до боржника у розмірі 3 045 346,74 грн відхилено;
- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТАС-Логістік до боржника у розмірі 500 000,00 грн. відхилено;
- грошові вимоги Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України у розмірі 62 419, 72 грн. відхилено;
- попереднє засідання суду відкладено на 08.11.2022 о 10-00.
Не погодовшись з вказаною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль”, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022р. у справі № 908/1957/21 в частині визнання грошових вимог кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-Логістік" та прийняти в цій частині нове рішення, яким відхилити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-Логістік".
В обгрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що судом першої інстанції надана невірна оцінка обставинам, встановленим у рішенні Господарського суду м. Києва у справі № 910/12534/20, та не враховані обставини, встановлені під час розгляду справи № 908/1957/21 (910/4781/21), щодо виконання Договору оренди вагонів № 20718ОР від 02.07.2018р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТАС-Логістік” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль”.
Суд першої інстанції також передчасно визнав грошові вимоги ТОВ "ТАС-Логістік", оскільки іншою ухвалою від 06.09.2022р. ним було визнано недійсними пункт 5.6. Договору оренди вагонів № 20718ОР від 02 липня 2018 року, пункт 3 Додаткової угоди № 8 від 22 липня 2019р., пункт 2 Додаткової угоди № 10 від 29 листопада 2019р., пункт 2 Додаткової угоди № 12 від 28 лютого 2020р. до цього ж Договору, а також заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС-Логістік” від 21.04.2020р. вих. № 2/21042020 про розірвання Договору оренди вагонів № 207180Р від 02 липня 2018 року та втрату права на повернення коштів гарантійного платежу, що має значення для встановлення розміру грошових вимог ТОВ "ТАС-Логістік".
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022р. у справі № 908/1957/21, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 26.12.2022р.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою також звернулося Акціонерне товариство “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022р. у справі № 908/1957/21 в частині відхилення грошових вимог Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” на загальну суму 67 381,76 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль”.
Доводи апеляційної скарги кредитора зводяться до того, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, оскільки норми чинного законодавства не звільняють експедитора від відповідальності за втрату вантажу, а договорами укладеними між сторонами така відповідальність встановлена. Також судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, оскільки апелянтом подані необхідні докази на підтвердження втрати під час перевезення належного йому вантажу та наявність підстав для відшкодування його вартості боржником.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2022р. поновлено Акціонерному товариству “Державна продовольчо-зернова корпорація України” строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022р. у справі № 908/1957/21 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль”, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 26.12.2022р.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТАС-Логістік” також не погодилось з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022р. у справі № 908/1957/21 та звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022р. у справі № 908/1957/21 в частині відхилення грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС-Логістік” та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС-Логістік” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” на суму 500 000,00 грн.
Апеляційна скарга кредитора грунтується на тому, що судом першої інстанції не наведено належних мотивів відхилення грошових вимог ТОВ “ТАС-Логістік” до боржника у сумі 500 000,00 грн., а обставини встановлені під час розгляду справи № 908/1957/21 (910/4781/21) не мають преюдиціалного значення для розгляду грошових вимог, оскільки судом у вказаній справі не досліджувалася Додаткова угода № 13 від 06.04.2020р. до Договору оренди вагонів № 20718ОР від 02.07.2018р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС-Логістік” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022р. у справі № 908/1957/21, приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” та апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 26.12.2022р.
У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 26.12.2022р. по 31.01.2023р.
Представники апелянтів доводи своїх апеляційних скарг у судовому засіданні підтримали у повному обсягу та просили їх задовольнити, проти задоволення апеляційних скарг один одного заперечували.
Розпорядник майна боржника та інши учасники справи не скористалися своїм правом подання відзивів на апеляційні скарги та участі в судовому засіданні, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені апеляційним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка представників учасників справі в судове засідання обов'язковою, а неявка розпорядника майна та представників інших учасників справи не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги по суті у відсутності розпорядника майна та представників інших учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників кредиторів та боржника, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” та відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС-Логістік” та Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.07.2021 року у справі № 908/1957/21: відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль”, код ЄДРПОУ 40001366 (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 54, офіс 41А); введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кравченко Радіона Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 133 від 12.02.2013; адреса для листування: 03118, м. Київ, а/с 19).
На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію оголошення за № 66902 від 23.07.2021р. про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль”.
28.10.2021р. до Господарського суду Заорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС-Логістік” з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 2 902 139,24грн.
19.07.2021р. до Господарського суду Заорізької області надійшла заява Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 62 419,72грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022р. у справі № 908/1957/21, поміж іншого:
- визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС-Логістік” до боржника у розмірі 2 402 139,24 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення, та 4 540,00 грн судового збору з першою чергою задоволення;
- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС-Логістік” до боржника у розмірі 500 000,00 грн. відхилено;
- грошові вимоги Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” у розмірі 62 419, 72 грн. відхилено.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022р. у справі № 908/1957/21, яка у вказаній частині і є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).
На час відкриття провадження у справі № 908/1957/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 4, 6, 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Зі змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС-Логістік” з грошовими вимогами до боржника вбачається, що вона грунтується на невиконанні останнім своїх грошових зобов'язань за Договором оренди вагонів № 20718ОР від 02.07.2018р., укладеним між ТОВ "ТАС-Логістик", як Орендодавцем та ТОВ «ТЕП «Вертикаль», як Орендарем, предметом якого є оренда за плату вагонів, що належать Орендодавцю на правах власності або іншій законній підставі, для перевезень вантажів.
При цьому, загальний розмір грошових вимог ТОВ “ТАС-Логістік” становить 2 902 139,24грн., який складається з: 2 376 139,24грн. - заборгованість з орендної плати, 3% річних, втрати від інфляції, судові витрати, що стягнуті судовим рішенням у справі № 910/12534/20; 500 000,00грн. - безпідставно набуті кошти; 26 000,00грн. - судові витрати кредитора по справі № 908/1957/21, матеріали якої були передані до Господарського суду Запорізької області у зв'язку із відкриттям провадження у справі про банкрутство.
Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 04.02.2021р. у справі № 910/12534/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.11.2021р., з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" було стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-Логістик" 2 229 541 грн 02 коп. основного боргу, 44 121 грн 62 коп. 3% річних, 28 693 грн 56 коп. втрат від інфляції, грн 34 коп. судового збору, а у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тас-Логістик" про визнання недійсним п. 5.6 договору оренди вагонів № 20718ОР від 02.07.2018 та п. 3 додаткової угоди № 8 від 22.07.2019, п. 2 додаткової угоди № 10 від 29.11.2019, п. 2 додаткової угоди № 12 від 28.02.2020 цього ж договору; про застосування наслідків недійсності правочину у вигляді стягнення залишку грошових коштів у розмірі 17658,98 грн, що були сплачені у якості гарантійного платежу відмовлено.
Також, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.12.2021р. у справі № 908/1957/21 (910/4781/21), яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2022р., було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАС-Логістік» у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" про стягнення з безпідставно набутих коштів у сумі 500 000,00 грн., які помилково були перераховані відповідачу.
Отже, спори у справах № 910/12534/20 та № 908/1957/21 (910/4781/21) пов'язані з виконанням ТОВ «ТАС-Логістік» та ТОВ "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" Договору оренди вагонів № 20718ОР від 02.07.2018р., а в обох справах ухвалені остаточні судові рішення, якими підтверджена обгрунтованість грошових вимог кредитора до боржника у розмірі 2 376 139,24грн. та безпідставність вимог у розмірі 500 000,00 грн.
У відповідності до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про необхідність визнання грошових вимог ТОВ “ТАС-Логістік” до боржника у розмірі 2 376 139,24грн., що підтверджені рішенням Господарського суду м. Києва від 04.02.2021р. у справі № 910/12534/20 та про відхилення грошових вимог у розмірі 500 000,00 грн., відсутність підстав для сплати, яких боржником на користь ТОВ “ТАС-Логістік” була підтверджена рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.12.2021р. у справі № 908/1957/21 (910/4781/21).
При цьому, колегія суддів враховує, що спір про правомірність одержання ТОВ "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" від ТОВ “ТАС-Логістік” грошових коштів у розмірі 500 000,00 грн. вирішувався у позовному провадженні саме у справі № 908/1957/21 (910/4781/21), у якій кредитор і мав доводити обгрунтованість своїх позовних вимог, а під час розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника у процедурі банкрутства господарським судом не здійснюється розгляд спору між кредитором і боржником по суті, а лише первіряється відповідність поданої заяви вимогам ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім цього, ТОВ “ТАС-Логістік” не доведено належними та допустимими доказами безпідставного заволодіння боржником його грошовими коштами у розмірі 500 000,00 грн.
Так, належність доказів передбачена ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до якої належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтєю 77 Господарського процесуального кодексу України встановлена допустимість доказів, у відповідності до якої обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
На підтвердження відсутності правових підстав утримання боржником грошових коштів у розмірі 500 000,00 грн. ТОВ “ТАС-Логістік” разом з додатковими проясненнями від 12.07.2022р. подано до матеріалів справи копію Додаткової угоди № 13 від 06.04.2020р. до Договору оренди вагонів № 20718ОР від 02.07.2018р., яка не подавалася до матеріалів справи № 908/1957/21 (910/4781/21) та не досліджувалася судами при ухваленні рішень.
Втім, з наданої кредитором копії зазначеної Додаткової угоди, яка також не засвідчена у встановленому законодавством порядку (електронним цифровим підписом підписані лише самі додаткові пояснення), вбачається що вона не укладалася шляхом складення та підписання сторонами одного документу, що не відповідає вимогам ст.ст. 207, 654 Цивільного кодексу України, тому не може вважатися належним та допустимим доказом у справі.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” та Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС-Логістік” щодо відсутності в суду першої інстанції підстав для визнання грошових вимог останнього у розмірі 2 402 139,24 грн. та відхилення грошових вимог у розмірі 500 000,00 грн.
В той же час, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу ТОВ “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” та змінити ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022р. у справі № 908/1957/21 в частині розміру визнаних та відхилених грошових вимог ТОВ “ТАС-Логістік”, адже судом першої інстанції безпідставно визнані грошові вимоги кредитора у сумі 26 000,00грн., які згідно з заявою з грошовими вимогами складають суму судових витрат кредитора на правничу допомогу під час розгляду справи № 908/1957/21 (910/4781/21), у якій ТОВ “ТАС-Логістік” в задоволенні позову було відмовлено, як і відмовлено у задоволенні грошових вимог у цій частині оскаржуваною ухвалою.
Відтак, грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС-Логістік” до боржника підлягають задоволенню у розмірі 2 376 139,24 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення та 4 540,00 грн. судового збору з першою чергою задоволення, а грошові вимоги у розмірі 526 000,00 грн. слід відхилити.
Не вбачає апеляційний суд і підстав для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України”.
Так, зі змісту заяви кредитора вбачається, що заявлена сума грошових вимог у розмірі 62 419,72 грн. становить заборгованість боржника (з урахуванням індексу інфляції) з відшкодування збитків кредитора внаслідок втрати його вантажу, а відповідне зобов'язання боржника встановлено умовами Договору № 130 транспортного експедирування автомобільним транспортом від 07.07.2020р. та Договору № 160 транспортного експедирування залізничним транспортом від 30.07.2020р., за якими ТОВ “ТЕП “Вертикаль” надавало транспортно-експедиційні послуги AT “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, що пов'язані з організацією та забезпеченням перевезення зернових, зернобобових, олійних культур та продуктів їх переробки автомобільним транспортом та залізницею.
Відхиляючи зазначені грошові вимоги AT “Державна продовольчо-зернова корпорація України” місцевий господарський суд, зокрема виходив з того, що кредитором не доведено належними та допустимими доказами втрати вантажу під час його перевезення, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, відповідно до п. 4.5. Договору № 160 транспортного експедирування залізничним транспортом від 30.07.2020р., кількість фактичного доставленого вантажу визначається шляхом зважування на повірених електронних залізничних вагах у пункті приймання вантажу за результатами зважування кожного вагона.
Доказів таких зважувань та їх результатів ні до претензії, ні до заяви кредитора не надано. Жодного документу вантажоодержувача (який приймає вантажі в пунктах приймання) до претензій чи заяви кредитора не надано.
Відсутні в матеріалах справи і комерційні акти, які в обов'язковому порядку підлягають складенню залізницею для засвідчення обставин невідповідності маси вантажу даним, зазначеним у транспортних документах, згідно з ст. 129 Статуту залізниць України.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи кредитора щодо подання ним на підтвердження обставин втрати вантажу копій відповідних залізничних накладних та актів наданих послуг, адже як вірно вказано судом першої інстанції, копії накладних не містять даних/відміток про кількість доставленого та виданого вантажоодержувачу вантажу, про факт перевірки вагону чи вантажу перед його видачею, та кількості виданого після перевезення вантажу, як за участі залізниці так і без її участі.
Копії актів наданих послуг також не містять даних про кількість доставленого вантажу, а лише про кількість перевезеного вантажу. В таких актах від кількості перевезеного вантажу визначалась загальна вартість послуг, тобто, якби частина вантажу була б втрачена, то відсутні підстави для оплати послуг за перевезення такої частини втраченого вантажу. До того-ж, в актах вказано, що претензії щодо наданих послуг відсутні і у AT “Державна продовольчо-зернова корпорація України”.
Отже, по Договору № 160 транспортного експедирування залізничним транспортом від 30.07.2020р. AT “Державна продовольчо-зернова корпорація України” взагалі не надано жодних доказів дійсної (фактичної) нестачі вантажу та її кількості.
Щодо Договору № 130 транспортного експедирування автомобільним транспортом від 07.07.2020р., то подані кредитором докази на підтвердження дійсної (фактичної) нестачі вантажу та її кількості, не є належними та допустимими.
Так, відповідно до п. 4.7. Договору, кількість фактичного доставленого вантажу визначається шляхом зважування па повірених електронних автомобільних вагах у пункті приймання вантажу з внесенням відповідної відмітки в товарно-транспортній накладній, що завірено підписом представника перевізника або експедитора.
Втім, з наданих кредитором копій ТТН неможливо встановити як того, що вони складалися на виконання зобов'язань за Договором № 130 транспортного експедирування автомобільним транспортом від 07.07.2020р., так і конкретної маси прийнятого та доставленого вантажу.
Відсутні в цих ТТН і підписи представника перевізника (чи водія перевізника) чи експедитора про їх участь у зважуванні, або про кількість фактично розвантаженого вантажу чи їх відмітка чи засвідчення про кількість фактично доставленого вантажу. В деяких копіях ТТН відсутні навіть підписи самого вагаря.
Також матеріалами справи не підтверджено, на яких вагах було зважування, чи є вони електронними та повіреними, та чи співпадають методи зважування при завантаженні (в пункті відправки) та при розвантажуванні (в пункті доставки/приймання) вантажу.
Не подавалося кредитором і актів, якими згідно з п. 15 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затвердженим наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., мають засвідчуватися обставини невідповідності маси вантажу даним, зазначеним у товароно-транспортній накладній.
Як і складені за Договором № 160, не підтверджують обставини втрати вантажу та її кількості також і акти наданих послуг за Договором № 130 транспортного експедирування автомобільним транспортом від 07.07.2020р., які містять лише кількість перевезеного вантажу та вартість послуг експедитора.
За наведених обставин в суду першої інстанції були відсутні підстави для визнання грошових вимог AT “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, оскаржувана ухвала у цій частині відповідає чинному законодавству, отже підстави для її скасування відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України та виходячи з результату розгляду апеляційних скарг, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг слід покласти на апелянтів.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Тас-Логістік” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022р. у справі № 908/1957/21 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022р. у справі № 908/1957/21 - задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022р. у справі № 908/1957/21 - змінити, виклавши пункти 4 та 6 її резолютивної частини в наступній редакції:
« 4. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС-Логістік” до боржника у розмірі 2 376 139,24 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення та 4 540,00 грн. судового збору з першою чергою задоволення.
6. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАС-Логістік” до боржника у розмірі 526 000,00 грн. - відхилити».
В решті ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.09.2022р. у справі № 908/1957/21 - залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль”, Акціонерне товариство “Державна продовольчо-зернова корпорація України” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Тас-Логістік”.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 06.02.2023 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Л.А. Коваль