25.01.2023 року м.Дніпро Справа № 904/9547/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Сенченко Ю.М., довіреність №25/256-15 від 04.01.2022 р., адвокат;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2022 (суддя Колісник І.І., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 26.09.2022) у справі №904/9547/21
за позовом Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод", м. Павлоград Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Візаві Плюс", м. Дніпро
про стягнення 1 848 935,79 грн.,
Державне підприємство "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Візаві Плюс" збитків у сумі 1 848 935,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відповідач не зареєстрував у визначений законом строк до 31.05.2020 податкову накладну № 1 від 06.05.2020 на суму 6862230,74 грн (ПДВ -1143705,12 грн) та у строк до 15.07.2020 податкову накладну № 2 від 30.06.2020 на суму 4231384,00 грн (ПДВ - 705230,67 грн) за господарськими зобов'язаннями в рамках договору на виконання робіт №519320 від 14.04.2020, у зв'язку з чим, як стверджує позивач, він був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на загальну суму 1 848 935,79 грн.
Правовими підставами позову позивач зазначає, серед іншого, статтю 22 Цивільного кодексу України, статтю 224 Господарського кодексу України.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2022 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Державне підприємство "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, нез'ясування обставин справи, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції було встановлено, що Відповідачем згідно господарських операцій по договору №519320 від 15.04.2020 у строки встановлені чинним Порядком №520 не було подано до контролюючого органу пояснення та документи з метою проведення процедури реєстрації зупиненої податкової накладної №1 (Відповідач мав право протягом 365 днів (до 31.05.2021) надати до контролюючого органу відповідні письмові пояснення та/або копії документів), та взагалі у строки встановлені Податковим кодексом України не було подано на реєстрацію податкову накладну №2 (податкова накладна №2 повинна була бути подана Відповідачем на реєстрацію в строк до 15.07.2020 включно).
Однак, не зважаючи на вищезазначену бездіяльність та протиправні дії Відповідача, судом першої інстанції в рішенні зазначено, що суть допущених відповідачем порушень під час реєстрації податкових накладних доведена лише в частині строку подання на реєстрацію податкової накладної № 2 від 30.06.2020, однак це порушення не призвело на сьогодні до збитків - втрати позивачем можливості в подальшому сформувати податковий кредит як за цією податковою накладною, так і за податковою накладною № 1 від 06.05.2020. Отже, позов подано передчасно.
3 таким висновком суду не погоджується, оскільки на дату звернення Позивача з позовом до суду про стягнення збитків за неотриманий податковий кредит, та на дату відкриття провадження у справі (16.12.2021) Відповідач в межах строку встановленого Порядком №520 з дати зупинення податкової накладної №1 протягом 365 календарних днів не вчиняв жодних дій, направлених на проведення процедури реєстрації зупиненої податкової накладної №1, та у відповідності до вимог п.201.1., п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань взагалі не склав та не направив на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №2 згідно господарських операцій по договору №519320.
У зв'язку з вищезазначеною бездіяльністю Відповідача, пов'язаною з неналежним виконанням зобов'язань щодо реєстрації податкових накладних Позивач уже в травні та червні місяцях 2020 року був позбавлений можливості отримати податковий кредит, внаслідок чого сплатив збільшену суму ПДВ, що і є фінансовими збитками Позивача.
Дії направлені на розблокування зупиненої податкової накладної №1, та на реєстрацію податкової накладної №2 - Відповідач здійснив вже після звернення Позивача до суду (фактично через 1 рік і 6 місяців).
Однак дії Відповідача направлені на надання пояснень податковому органу щодо зупиненої податкової накладної №1, та направлення на реєстрацію податкової накладної №2 були вчинені поза межами законодавчо встановлених строків і не призвели до реєстрації податкових накладних.
Таким чином, підприємство Позивача підтвердило понесені збитки, а саме збільшені витрати в загальній сумі 1 848 935, 79 грн., які були зроблені підприємством Позивача у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо складання та реєстрації податкових накладної №1 та №2 по договору №519320 від 15.04.2020.
Посилається на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, відповідно до якого належним способом захисту для Позивача є саме звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Також посилається на правову позицію Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17, відповідно до якої згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Бездіяльність Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку реєструвати податкові накладні зумовлює неможливість покупця послуг включення сум ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, тобто зазначена сума, фактично, є збитками цієї особи.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає про законність та обґрунтованість рішення, ухваленого судом відповідно до норм матеріального права. Зауважує, що отримавши квитанцію від 31.05.2020 про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 06.05.2020 та відсутність реєстрації податкової накладної №2 від 30.06.2020 Позивач мав передбачену законодавством можливість здійснити заходи з метою недопущення негативних наслідків своєї господарської діяльності у зв'язку з не зарахуванням сплачених ним за наданні послуги грошових коштів до податкового кредиту ПДВ.
В свою чергу Відповідач, виконавши свої господарські зобов'язання за Договором №519320 від 15.04.2020, виконав дії спрямовані на реєстрацію податкових накладних в рамках зазначеного Договору (подав на реєстрацію податкові накладні, подав повідомлення про надання пояснень по зупиненим податковим накладним).
Зважаючи на ту обставину, що податкова накладна № 1 від 06.05.2020 фактично є зупиненою 31.05.2020, податкова накладна № 2 від 30.06.2020 - 21.12.2021, а процедура реєстрації цих податкових накладних не завершена (відмова у реєстрації податкових накладних у встановленому законом порядку відсутня), вважає, що можливість реєстрації спірних податкових накладних не втрачена.
За таких обставин можливість включити відображений у спірних податкових накладних податок на додану вартість у загальній сумі 1 848 935,79 грн до складу податкового кредиту у наступних звітних періодах позивачем не втрачена.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2022 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Березкіна О.В., Антонік С.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022 (суддя - доповідач Іванов О.Г., судді - Антонік С.Г., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2022 у справі № 904/9547/21; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.11.2022.
Через відпустку судді Березкіної О.В. та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, судове засідання, призначене на 23.11.2022, не відбулось.
12.12.2022 суддя Березкіна О.В. вийшла на роботу, у зв'язку з чим колегія суддів ухвалою від 12.12.2022 визначила нову дату судового засідання - 26.12.2022.
23.12.2022 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/9547/21 у зв'язку відпусткою судді Антоніка С.Г., з 26.12.2022.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022, справу №904/9547/21 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Дармін М.О., якою справу прийнято до свого провадження.
В судовому засіданні 26.12.2022 оголошено перерву до 25.01.2023.
В судовому засіданні 25.01.2023 Центральним апеляційним господарським судом були оголошені вступна та резолютивна частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Між Державним підприємством "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Візаві Плюс" (далі - виконавець, відповідач) укладено договір на виконання робіт № 519320 від 15.04.2020 (далі - договір).
Згідно з пунктом 1 договору виконавець зобов'язується за завданням замовника з дотриманням вимог законодавства виконати роботи: Будівництво дослідно-промислового об'єкта виготовлення фракцій з амонію перхлорату та приготування робочої суміші порошків. ДП “НВО “ПХЗ” Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводська, 44. Автошляхи в обсягах та у строки, що зазначені у календарному плані виконання робіт згідно з Додатком 1 (далі - календарний план), а замовник - прийняти виконані роботи і оплатити їх.
Вартість робіт визначається з урахуванням погодженої сторонами під час проведення переговорів щодо укладання договору динамічної ціни, яка становить 11437051,25 грн (п. 6 договору).
Вартість робіт без урахування податку на додану вартість на момент укладення договору становить 9530876,04 грн. Податок на додану вартість (20%) становить 1906175,21 грн. Загальна вартість робіт становить 11437051,25 грн (п. 8 договору).
За змістом пункту 11 договору за наявності відповідного фінансування розрахунки проводяться шляхом здійснення замовником попередньої оплати, а в подальшому - оплати проміжними платежами при визначенні вартості виконаних обсягів будівельних робіт, інших робіт у міру їх виконання, в строки, передбачені в календарному плані.
Остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, а саме: Акта приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-3) за формою, наведеною в Додатку Т та Додатку У ДСТУ БД.1.1-1:2013 за виконані будівельні роботи.
Замовник перераховує виконавцю аванс на строк шість місяців у розмірі 60% вартості обсягу будівельних робіт.
Пунктом 13 договору встановлено, що передача виконавцем та приймання замовником виконаних робіт оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію.
Після завершення робіт виконавець подає замовникові акт приймання виконаних будівельних робіт (п. 15 договору).
Датою виконання робіт є дата підписання замовником акта приймання виконаних будівельних робіт (п. 17 договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 з урахуванням статті 631 ЦК України (п. 32 договору).
Згідно з пунктом 11 договору позивач платіжним дорученням № 196 від 04.05.2020 перерахував відповідачу 60% авансу у сумі 6862230,74 грн, що підтверджується банківською випискою за 06.05.2020 (а.с. 22 том 1).
На виконання вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України відповідачем складено податкову накладну № 1 від 06.05.2020 на дату першої події - дату зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку виконавця.
Згідно з квитанцією № 9121632469 від 31.05.2020 за результатами обробки ДПС податкова накладна № 1 прийнята, реєстрація зупинена із зазначенням того, що платник податків відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (а.с. 24 том 1).
30.06.2020 між сторонами підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт.
На виконання вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, відповідачем складено податкову накладну № 2 від 30.06.2020 на дату другої події - здача виконаних робіт на суму 4231384,00 грн (а.с. 25 - 31 том 1).
Згідно з квитанцією від 21.12.2021 за результатами обробки ДПС податкова накладна № 2 прийнята, реєстрація зупинена із зазначенням того, що платник податків відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с. 37 том 3).
22.12.2021 позивачем направлено до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, щодо податкової накладної № 2 від 30.06.2020 (а.с. 26 том 3).
23.12.2021 податковим органом направлено позивачу квитанцію № 2, відповідно до якої повідомлення від 22.12.2021 № 1 щодо надання пояснення та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних не прийнято до розгляду: ПН/РК від 30.06.2020 № 2 порушено вимоги п. 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а саме, дата складання ПН/РК від 30.06.2020 № 2 більше 365 днів (а.с. 28 том 3).
23.12.2021 позивачем до контролюючого органу направлено повідомлення від 22.12.2021 №2 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено щодо податкової накладної № 1 від 06.05.2020 (а.с. 27 том 3).
29.12.2021 податковим органом направлено позивачу квитанцію № 2, відповідно до якої повідомлення від 22.12.2021 № 2 щодо надання пояснення та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних не прийнято до розгляду: ПН/РК від 06.05.2020 № 1 порушено вимоги п. 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а саме, дата складання ПН/РК від 06.05.2020 № 1 більше 365 днів (а.с. 29 том. 3).
За твердженням позивача відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН у визначені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України строки позбавила його можливості сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов'язання на загальну суму 1 848 935,79 грн, що є його збитками. У свою чергу відповідач заявляє, що відсутність реєстрації податкових накладних зумовлена неправомірними діями податкового органу, які ним оскаржуються в судовому порядку й право позивача на зменшення податкового зобов'язання перед бюджетом за рахунок податкового кредиту відповідно до спірних видаткових накладних ним ще не втрачено.
Зазначене й стало причиною виникнення спору.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що органом ДПС (комісією регіонального рівня) до цього часу так і не прийнято в межах своєї компетенції єдиного можливого рішення за результатом поданих відповідачем повідомлень з поясненнями та копіями документів у відповідь на відповідну пропозицію після зупинення реєстрації спірних податкових накладних, а саме реєстрація чи відмова у реєстрації податкових накладних. Отже на цей час спірні податкові накладні фактично мають статус зупинених, процедура їх реєстрації в ЄРПН не завершена.
За таких обставин можливість включити відображений у спірних податкових накладних податок на додану вартість у загальній сумі 1 848 935,79 грн до складу податкового кредиту у наступних звітних періодах позивачем не втрачена. Отже, позов подано передчасно.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми збитків.
З урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
При цьому доведеність протиправних дій відповідача у цій справі, з урахуванням підстав позову, потребує доведення факту порушення відповідачем правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, що вбачається з усталеної судової практики у подібній категорії справ (п. 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19).
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок, як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (п.п. 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу (п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.22018 у справі № 918/219/17).
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 193.1 статті 193 ПК України ставки податку з ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по визначеним цим пунктом операціях.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (абз. 1 п.201.7 ст. 201 ПК України).
За змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Отже, за результатом отримання позивачем авансу у сумі 6 862 230,74 грн податкова накладна № 1 від 06.05.2020 (ПДВ 1143705,12 грн) мала бути зареєстрована відповідачем до 31.05.2020 включно, а за результатом оформлення сторонами акта № 1 від 30.06.2020 щодо виконаних робіт на суму 4231384,00 грн податкова накладна № 2 від 30.06.2020 (ПДВ 705230,66 грн) мала бути зареєстрована до 15.07.2020 включно.
Податкова накладна № 1 від 06.05.2020 була подана відповідачем на реєстрацію своєчасно - 31.05.2020, а податкова накладна № 2 від 30.06.2020 - із перевищенням граничних строків, а саме 21.12.2021.
В обох випадках реєстрація податкових накладних зупинена:
- 31.05.2020 - податкової накладної № 1 від 06.05.2020;
- 21.12.2021 - податкової накладної № 2 від 30.06.2020.
Подання відповідачем пояснень з відповідним пакетом документів відповідачем здійснено:
- щодо податкової накладної № 1 від 06.05.2020 - 23.12.2021
- щодо податкової накладної № 2 від 30.06.2020 - 22.12.2021.
В обох випадках органом ДПС у прийнятті повідомлень відповідача з поясненнями та копіями документів було відмовлено, а саме:
- щодо податкової накладної № 1 від 06.05.2020 - 29.12.2021
- щодо податкової накладної № 2 від 30.06.2020 - 23.12.2021.
Аналізуючи зазначені обставини на предмет оцінки протиправності дій відповідача, достатніх для висновку про збитки позивача, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
Пунктом 10 Порядку № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
За умовами пункту 25 Порядку № 1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку - це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Приписами пункту 26 Порядку № 1165 встановлено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року за № 520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).
Порядок № 520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
За пунктом 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Пунктом 10 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Наданими сторонами доказами підтверджено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних № 1 від 06.05.2020 та № 2 від 30.06.2020 слугувало те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Також, у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
На виконання вимог, зазначених у квитанціях про зупинення податкових накладних, позивачем подано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с.163 - 250 том 2; а.с. 1 - 52 том 3).
У прийнятті повідомлень з поясненнями відповідача та копіями документів щодо спірних податкових накладних органом ДПС відмовлено з причин порушення вимоги пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а саме, дата складання податкових накладних більше 365 днів.
Однак, пунктом 15 Порядку № 1165 визначено, що таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання.
Отже, норма чинного законодавства, покладена органом ДПС в основу відмови у прийнятті до розгляду поданих пояснень та документів, стосується питання компетенції відповідного органу та строків розгляду таблиці даних платника податку й взагалі не стосується суті питання - реєстрації чи відмови у реєстрації податкових накладних.
Приписами пункту 6 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Обов'язок платника податків щодо подання указаних пояснень відсутній.
Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Водночас, чинним податковим законодавством не регламентовано дії податкового органу у випадку надання письмових пояснень та копій документів платником податку після 365 днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання.
Порядком № 1165 передбачено, що контролюючий орган, а саме комісія регіонального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку. Надані товариством пояснення та документи, не відносяться до таблиці даних платника податку. Тож їх неприйняття не передбачено приписами Порядку № 1165.
Викладене свідчить про те, що органом ДПС (комісією регіонального рівня) до цього часу так і не прийнято в межах своєї компетенції єдиного можливого рішення за результатом поданих відповідачем повідомлень з поясненнями та копіями документів у відповідь на відповідну пропозицію після зупинення реєстрації спірних податкових накладних, а саме реєстрація чи відмова у реєстрації податкових накладних.
Отже, господарський суд прийшов до правильного висновку, що на цей час спірні податкові накладні фактично мають статус зупинених, процедура їх реєстрації в ЄРПН не завершена.
Зазначені висновки знайшли своє відображення також у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 у справі № 160/6637/22, за результатом розгляду якої зобов'язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області розглянути подані ТОВ “Візаві Плюс” повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо спірних податкових накладних, реєстрацію яких зупинено та прийняти за результатом їх розгляду відповідне рішення.
Це рішення набуло законної сили, оскільки ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 у справі № 160/6637/22 повернуто заявнику.
Стосовно можливості завершити процедуру реєстрації спірних податкових накладних у межах законодавчо визначеного строку й сформувати позивачу податковий кредит у зменшення своїх податкових зобов'язань слід враховувати наступне.
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За змістом абзаців першого, третього - п'ятого пункту 198.6 статті 198 ПК України (в редакції на час спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
У зв'язку з набранням з 01.01.2022 чинності Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень” (далі - Закон № 1914-ІХ) змінилася редакція абзаців четвертого - шостого пункту 198.6 статті 198 ПК України, згідно з якими термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, зменшено з 1095 календарних днів до 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому Законом № 1914-ІХ пункт 198.6 статті 198 ПК України доповнено новим абзацом, згідно з яким у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В той же час, відповідно до пункту 80 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та які до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зазначених в абзаці першому цього пункту, в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строку 365 календарних днів зупиняється на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зважаючи на ту обставину, що податкова накладна № 1 від 06.05.2020 фактично є зупиненою 31.05.2020, податкова накладна № 2 від 30.06.2020 - 21.12.2021, а процедура реєстрації цих податкових накладних не завершена (відмова у реєстрації податкових накладних у встановленому законом порядку відсутня), можна дійти висновку, що можливість реєстрації спірних податкових накладних не втрачена, враховуючи судове провадження у справі № 160/6637/22.
Станом на 01.01.2022 (дата набрання чинності Законом № 1914-ІХ) строк від дати складення податкової накладної № 1 від 06.05.2020 становить 239 календарних днів; строк від дати складення податкової накладної № 2 від 30.06.2020 становить 184 календарних днів. Перебіг строку 365 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 1914-ІХ зупинений.
За таких обставин можливість включити відображений у спірних податкових накладних податок на додану вартість у загальній сумі 1 848 935,79 грн до складу податкового кредиту у наступних звітних періодах позивачем не втрачена.
У питанні щодо визначення збитків, у контексті нормативних приписів частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України, частини першої статті 225 Господарського кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у п. 6.14 постанови від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 дійшла висновку, що збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
За встановлених судом обставин суть допущених відповідачем порушень під час реєстрації податкових накладних доведена лише в частині строку подання на реєстрацію податкової накладної № 2 від 30.06.2020, однак це порушення не призвело на сьогодні до збитків - втрати позивачем можливості в подальшому сформувати податковий кредит як за цією податковою накладною, так і за податковою накладною № 1 від 06.05.2020.
Отже, позов подано передчасно.
Вищенаведеним спростовуються доводи заявника апеляційної скарги про те, що підприємство Позивача фактично понесло збитки, а саме збільшені витрати в загальній сумі 1 848 935, 79 грн., які були зроблені підприємством Позивача у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо складання та реєстрації податкових накладної №1 та №2 по договору №519320 від 15.04.2020.
Колегія суддів приймає до уваги посилання Позивача на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, відповідно до якого належним способом захисту для Позивача є саме звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
В той же час, у цій постанові Верховним Судом лише зроблено висновок про спосіб захисту порушеного права та не конкретизовано форми порушення обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних:
- податкову накладну не складено та не подано на реєстрацію взагалі;
- податкову накладну складено та подано на реєстрацію своєчасно, але з якихось причин податковим органом відмовлено у реєстрації;
- податкову накладну складено та подано на реєстрацію, але податковим органом зупинена її реєстрація (випадок у справі, що переглядається).
З огляду на що, посилання Позивача на правову позицію, наведену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, лише підтверджує правильність обраного ним способу захисту.
Щодо посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 в контексті стягнення збитків, колегія суддів зазначає про таке.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17 зазначила, що згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Бездіяльність Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку реєструвати податкові накладні зумовлює неможливість покупця послуг включення сум ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, тобто зазначена сума, фактично, є збитками цієї особи.
Відповідно до фактичних обставин у справі № 917/877/17 відповідач у порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України взагалі не зареєстрував податкові накладні, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, а отже, і скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 1 541 930,45 грн. Судами встановлено наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Тобто, встановлено наявність усіх елементів складу господарського правопорушення.
З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє посилання позивача на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2019 у справі №917/877/17, оскільки підставою позову у вказаній справі була бездіяльність відповідача, яка полягала у невиконанні останнім обов'язку зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, та, як наслідок, неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, що, відповідно, зменшило податкове зобов'язання на зазначену суму, та фактично є збитками цієї особи.
Тоді як у цій справі № 904/9547/21 відповідач подав податкові накладні; податковим органом реєстрація податкових накладних зупинена; на момент винесення оскаржуваного рішення та навіть його перегляду у апеляційній інстанції процедура реєстрації податкових накладних у ЄРПН не завершена, податковим органом не прийнято остаточне рішення (в тому числі про відмову у реєстрації). Отже справа №917/877/17 не є релевантною для спірних правовідносин.
За викладених обставин господарським судом правильно відмовлено у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2022 у справі № 904/9547/21 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2022 у справі №904/9547/21 - залишити без змін.
Судові витрати Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 06.02.2023.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна