Справа № 183/4148/21
№ 2/183/1160/22
03 лютого 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судових засідань Краснянської Д.О.,
розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором позики,-
24 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в розмірі 4 387,82 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.06.2017 року між ним та відповідачем був укладений договір позики, в письмовій формі шляхом написання розписки.
Згідно п. 1.2. договору позивач передав а відповідач прийняв у власність грошові кошти в розмірі 3 900,00 грн..
За умовами п.1.1. договору позики передбачено обов'язок відповідача повернути позивачу таку ж суму грошових коштів.
Пунктом 2.1. передбачено, що позика надається строком до 16.06.2020 року.
Факт отримання грошових коштів підтверджується розпискою, написаною власноруч відповідачем в момент передачі їй суми позики.
В порушення договірних зобов'язань, ОСОБА_2 ухиляється від виконання боргових обов'язків та не відповідає на усні та письмові претензії щодо добровільної оплати боргу, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики з урахуванням 3% річних та індексу інфляції.
Ухвалою суду від 07 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження із викликом сторін (а.с. 13).
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, одночасно позов підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач відзив на позов не подала, в судове засідання повторно не з'явилась, вважається такою, що повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, причина неявки суду не відома, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.
Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, та не спростовано сторонами, що 29 червня 2017 року між сторонами був укладений договір позики, в письмовій формі шляхом написання розписки.
Згідно п. 1.2. договору позивач передав а відповідач прийняв у власність грошові кошти в розмірі 3 900,00 грн..
За умовами п.1.1. договору позики передбачено обов'язок відповідача повернути позивачу таку ж суму грошових коштів.
Пунктом 2.1. передбачено, що позика надається строком до 16.06.2020 року (а.с. 4).
Факт отримання грошових коштів відповідачем у сумі 3 900 гривень, підтверджується розпискою від 29 червня 2017 року, написаною власноруч ОСОБА_2 в момент передачі їй суми позики (а.с. 5).
При чому доказів, які б підтверджували виконання відповідачем грошового зобов'язання, повернення грошових коштів позивачу для погашення заборгованості, суду не надано.
До правовідносин, що виникли між сторонами суд вважає за необхідне застосовувати наступні норми права.
Зазначений договір відповідно до вимог ч. 1 ст. 1047 ЦК України, є таким, що укладений у письмовій формі, оскільки сума позики більш, ніж у 10 разів перевищує розмір неоподаткованого мінімуму громадян.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Судом встановлено, не спростовано сторонами, що на момент розгляду справи судом зобов'язання щодо повернення боргу за договорами позики від 29.06.2017 року відповідачем не виконано, а тому позов в частині стягнення основної суми заборгованості підлягає задоволенню.
При розрахунку боргу з урахування індексу інфляції та 3% річних, суд керується наступними нормами закону.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
У відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зазначеним вище договором не встановлений інший розмір процентів за користування позикою, а тому суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором позики з урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляції за період з 17.06.2020 року по 03.02.2023 року вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 308 грн. 19 коп., а також індекс інфляції у розмірі 1763 грн. 40 коп.
Всього до стягнення за договором позики від 29.06.2017 року підлягає грошова сума у розмірі 5971 грн. 59 коп.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути, сплачені ним судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 908,00 грн. (а.с. 1).
На підставі викладеного, керуючись 12,13,76-82,89,141,223,263,265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 5971 гривня 59 копійок (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят одна гривня 59 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя О.В.Сорока.