справа № 208/8773/21
№ провадження 2/208/199/23
Іменем України
26 січня 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:
Головуючого, судді - Івченко Т.П.,
при секретарі судового засідання - Оніщук Д.Р.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвокат Забара А.В.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвокат Єпрем'ян Л.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення моральної шкоди», суд -
встановив:
1.Позовні вимоги.
У жовтні 2021 року адвокат Забара А.В., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , подала до провадження Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області цивільний позов ОСОБА_1 заявлений до ОСОБА_2 «про стягнення майнової та моральної шкоди», заявив позовні вимоги, в тому числі про :
- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 коп.).
2.Позиція позивача.
ОСОБА_1 був сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті батька Позивача відкрилася спадщина, спадкоємцями якого є позивач ОСОБА_1 , як син спадкодавця, та відповідач ОСОБА_4 , як дружина спадкодавця.
Факт прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , з боку позивача підтверджено отриманим ним Свідоцтвом про право на спадщину від 28.01.2019р., згідно до якого позивач успадкував 1/2 частину спадкового майна, серед якого спадковим майном є автомобіль марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 .
Як було встановлено позивачем, зазначений автомобіль без належної правової підстави опинився у відповідача ОСОБА_2 ..
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21.04.2021 року у справі № 208/2811/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоскай», третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору недійсним та витребування майна від чужого незаконного володіння, - позов задоволено повністю та суд визнав недійсним спірний договір купівлі-продажу; вирішив витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 автомобіль марки «GEELY EMGRAND7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014р. та зобов'язав ОСОБА_2 передати Позивачу автомобіль. Суд також вирішив питання щодо судових витрат.
Рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 21.04.2021 р 208/2811/20 набрало законної сили. На виконання рішення суду Позивач звернувся до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження.
По виконавчим провадженням про стягнення судових витрат, Відповідач виконала рішення суду в повному обсязі та сплатила на користь Позивача судові витрати, однак рішення в частині повернення автомобіля Позивачу, Відповідач не виконала та після набрання рішенням законної сили, всупереч рішенню суду розпорядилась автомобілем на власний розсуд, передав автомобіль третій особі.
Зокрема, за заявою Позивача було старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Литвин- Олійник А.О. було відкрито виконавче провадження ВП №66413348 на виконання виконавчого документу №208/2811/20 від 03.06.2021р. про витребування із незаконного володіння ОСОБА_2 автомобіля марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 . Зобов'язати ОСОБА_2 передати автомобіль ОСОБА_1 .
По виконавчому провадженню виконавцем складалася та надсилалась вимога, якою боржника та стягувана зобов'язано було з'явитись до державного виконавця 19.08.2021р. та зобов'язано боржника повернути автомобіль Позивачу.
19.08.2021р. до державного виконавця з'явився лише Позивач, однак Відповідач не з'явилась, автомобіль відмовилась передати, за наслідками чого було складено відповідний Акт державного виконавця від 19.08.2021р.
Вимогою державного виконавця від 26.08.2021р. державний виконавець зобов'язав Позивача та Відповідача з'явитись до державного виконавця 08.09.2021р. об 11:00 години та зобов'язав Відповідача передати автомобіль Позивачу.
Замість передачі автомобіля Позивачу, на адресу виконавчої служби Відповідач направила заяву про долучення свідоцтва про право на спадщину за законом та акт, який було складено за в довільній формі, яка не передбачена законом за участі Відповідача та ОСОБА_4 про передачу автомобіля ОСОБА_4 замість Позивача.
Після отримання відповідних документів від Відповідача, державний виконавець виніс Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.10.2021р.
Крім того, на адресу Територіального сервісного центру МВС №1249 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області Позивач направляв звернення про анулювання за Відповідачем реєстрації на транспортний засіб, оскільки спірні договори купівлі продажу автомобіля, які були підроблені Відповідачем визнані в судовому порядку недійсними.
Листом від 27.07.2021р. №31/4-1249-31 аз МВС №1249 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області повідомили про те, що не мають можливість анулювати реєстрацію права власності за Відповідачем та проведення реєстрації права власності за Позивачем, оскільки на т/з накладено арешт за ухвалою суду від 11.07.2020р.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Не виконання судового рішення з боку Відповідача призвело не тільки до порушення права Позивача на вільне володіння та розпорядження своїм майном, а також на проведення державних реєстрації права власності за собою у встановленому законом порядку.
Позивач вважає, що в результаті протиправних дій Відповідача, Позивачу завдано моральну шкоду, яку Відповідач зобов'язана відшкодувати в повному обсязі.
Так як, моральна шкода Позивача полягає в його душевних переживаннях через неможливість отримати у власність майно, яке Позивач успадкував після смерті свого батька; в душевних переживаннях Позивача, які останній зазнав через те, що йому довелось витрачати багато часу на встановлення особи, в володінні та користуванні якої перебуває автомобіль Позивача; у переживаннях, які зазнав Позивач через необхідність позиватися до Відповідача по справі 208/2811/20 щодо оскарження підроблених документів з приводу відчуження майна Позивача, в тому числі Позивач зазнав переживань та душевних страждань, оскільки навіть після подання позову та знаючи про підробку документів. Відповідач не вживала заходів, направлених на відновлення прав Позивача, а навпаки чинила перешкоди в найскорішому відновленню прав Позивача; у душевних стражданнях, які Позивач зазнав через неможливість використовувати майно починаючи з від 01.02.2019р., в той час як Відповідач на незаконних підставах здійснював використання майна Позивача, знижуючи його цінність; в душевних переживаннях Позивача через неможливість домогтися отримання автомобіля в своє володіння на підставі рішення суду; в душевних переживаннях Позивача через свавільні дії Відповідача по ігноруванню рішення суду та демонстрації неповаги до такого рішення, яка полягає в передачі автомобіля третій особі, за наявності рішення суду, яким прямо визначено обов'язок передати автомобіль Позивачу; в душевних переживаннях Позивача через порушення нормальних життєвих зв'язків, оскільки Позивач витратив багато часу та зусиль на оскарження підроблених договорів відчуженню автомобіля, по отримання такого автомобіля в своє володіння; в душевних переживаннях Позивача через втрату автомобіля для Позивача, оскільки будучи власником, Позивач не зміг скористатися автомобілем жодного дня.
3.Позиція відповідача.
Відповідачем позовні вимоги не визнані вцілому, позиція відповідача викладена у відзиві та поясненнях сторони відповідача.
Обґрунтовуючи свою позицію, відповідачем зазначено, що з матеріалів справи вбачається, що 01.02.2019 року був укладений оскаржений Договір комісії № 3/60 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОСКАЙ» та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі Договору комісії № 3/60 від 01.02.2019 року між сторонами був підписаний Акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини.
01.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОСКАЙ» та ОСОБА_2 був укладений Договір купівлі-продажу № 3/60 від про придбання автомобіля марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 .
Того ж дня, 01.02.2019 року ОСОБА_2 оглянула автомобіль та підписала наданий ТОВ «АВТОСКАЙ» акт огляду реалізованого транспортного засобу № 6984/19/005662. Під час укладання Договору купівлі-продажу та підписання акту огляду реалізованого транспортного засобу вона не бачила ОСОБА_3 , усі операції з придбання автомобіля вчинялися із представниками ТОВ «АВТОСКАЙ».
Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, а також з фактів, встановлених рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 21.04.2021 року № 208/2811/20, Відповідачка - ОСОБА_2 була добросовісним покупцем автомобіля, який лише у подальшому виявився спірним.
Продавцем, від імені власника транспортного засобу, виступало ТОВ «АВТОСКАЙ», уклавши спірний договір комісії, який у подальшому визнаний недійсним вказаним судовим рішенням.
На момент купівлі спірного автомобіля ОСОБА_2 не знала та не могла знати про підробку документів, про наявність прав інших осіб на даний автомобіль, про смерть власника автомобіля та відповідно про те, що її введено в оману щодо усіх обставин купівлі-продажу автомобіля. (На даний час вирішується питання про звернення до суду задля стягнення з ТОВ «АВТОСКАЙ» завданої матеріальної шкоди).
Відповідно до ст. 204 ЦК України, Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з положеннями ст .316 ЦПК України, Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Отже, ОСОБА_2 до моменту винесення рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська 21.04.2021 року № 208/2811/20 вважала себе належним власником, а відповідно відкрито та вільно володіла автомобілем, який вона вважала, що придбала на законних підставах.
У свою чергу, з висновків рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська 21.04.2021 року № 208/2811/20 не вбачається, що Судом була встановлена вина ОСОБА_2 у підробленні документів на заволодіння спірним автомобілем, або що ОСОБА_2 до судового розгляду знала або могла знати, що автомобіль, який їй продається належить померлій особі, а відповідно і те, що їй на момент придбання автомобіля було відомо про права інших осіб на це майно.
Позивачем належним чином не обгрунтовано факт заподіяння ОСОБА_2 вищевказаних моральних (страждань) переживань, втрат немайнового характеру, а також за яких обставин чи якими саме діями (бездіяльністю) ОСОБА_2 їх завдала чи могла завдати, та з чого він виходить, оцінюючи дану моральну шкоду у розмірі 100 000.00 грн.
При цьому, до матеріалів справи Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу про перенесені ним вищеозначені тривалі переживання, страждання, що порушили його нормальні життєві зв'язки та докази того, що такі переживання та/або страждань настали саме через неправомірні дії ОСОБА_2 .
Таким чином, враховуючи вищенаведене та беручи до уваги судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, можна дійти висновку, що у вищенаведених Позивачем діях, що нібито причинило моральну шкоду, не вбачається ознак протиправності та вини саме ОСОБА_2 , а відповідно, повністю відсутній причинний зв'язку між шкодою і діяннями ОСОБА_2 як «заподіювана» цієї шкоди та відповідно, її вини у заподіяні такої шкоди.
Тобто, душевні страждання Позивача в основному полягають у неможливості отримати у власність, володіти та користуватися автомобілем, а також полягають у ігноруванні Відповідачкою рішення суду через що остання передала автомобіль третій особі.
Як вже зазначено вище, з метою підтвердження факту завдання моральної шкоди Позивач посилається на документи, які свідчать про набуття Позивачем майна відповідно до закону; договори купівлі-продажу та договір комісії, які складались після смерті батька Позивача та є підробленими; рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська 21,04.2021року № 208/2811/20, яким встановлено факт підробки документів, а також яким витребувано автомобіль від Відповідача та визначено зобов'язання Відповідача передати автомобіль Позивачу.
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська в ухвалі від 12.12.2022 року у справі № 208/2811/20 зазначив, що факт передачі Відповідачкою транспортного засобу ОСОБА_4 після ухвалення судового рішення підтверджено у заяві самої Відповідачки.
Разом з тим, слід зазначити, що спірний автомобіль Відповідачкою був переданий ОСОБА_4 ще до набрання законної сили рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська 21.04,2021 року у справі № 208/2811/20, та відповідно до відкриті я виконавчого провадження на примусове виконання судового рішення.
При цьому, така передача не була викликана намаганням Відповідачки ухилитися від виконання судового рішення, яке у подальшому набрало законної сили, та відповідно намаганням приховати вказаний транспортний засіб. Передача Відповідачкою транспортного засобу ОСОБА_4 була пов'язана з двома факторами:
Відповідачці через відсутність зв 'язку із Позивачем не вдалося зв 'язатися із останнім та вирішити питання майбутньої передачі йому автомобіль на виконання можливого судового рішення.
Звернення Відповідачки до ОСОБА_4 з метою з'ясування, яким чином можна зв 'язатися із Позивачем, призвело до того, що ОСОБА_4 пред 'явила ОСОБА_2 вимогу про передачу даного автомобіля їй як співвласнику, тобто такому ж як Позивач власнику цього автомобіля.
Отже, на момент передачі автомобіля ОСОБА_4 як співвласнику автомобіля, Відповідачка не порушила вимоги діючого законодавства, бо керуючись саме нормами цивільного законодавства передала автомобіль повноправному співвласнику цього майна, так як судове рішення у той час ще не набрало законної сили та жодних обмежень вчиняти ці дії не існувало.
Крім того, слід зауважити, що навіть якщо б ці дії були вчинені Відповідачкою після відкриття виконавчого провадження, відповідні спеціальні норми діючого законодавства передбачають механізми відповідальності за невиконання судового рішення. Зокрема, у межах виконавчого провадження передбачена адміністративна відповідальність шляхом винесення постанови про накладення штрафу на боржника, кримінальна відповідальність у межах відкритого кримінального провадження, а також відповідальність в межах судового контролю за виконанням судового рішення.
Проте, Позивач намагається шляхом штучного створення деліктних зобов'язань притягнути до відповідальності Відповідачку та в незаконний спосіб заволодіти її грошовими коштами, попре те, що за невиконання рішення суду Законом встановлено інший механізм відповідальності, якій згідно з Конституцією України не можуть бути застосований двічі за одне й те саме правопорушення.
Стороною Відповідача до матеріалів справи подані докази, що вказують на відсутність узгодження між співвласниками порядку користування автомобілем, як спільним майном.
Як вже було зазначено, автомобіль марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , належить Позивачу та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності по Уг частці на кожного.
З урахуванням того, вказаний автомобіль є неподільною річчю, то відповідно до умов статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності між Позивачем та ОСОБА_4 має здійснюватись ними за їхньою згодою.
При цьому, для належного користування автомобілем співвласники мають у передбачений законом спосіб здійснити державну реєстрацію за одним із них за згодою іншого, що у свою чергу дасть можливість безперешкодно реалізувати право користування та володіння спільним майном.
Однак, у разі відмови одного співвласника надати згоду іншому співвласнику у здійсненні ним права спільної часткової власності, це фактично позбавляє іншого співвласника легальної можливості належним чином здійснювати право спільної часткової власності.
Так, у грудні 2021 року ОСОБА_4 звернулася до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на Уг частину автомобіля та припинення права власності на частку. При розгляді цієї справи № 199/10426/21 ОСОБА_1 , як інший співвласник Автомобіля, заперечував проти викупу ОСОБА_4 його частки Автомобіля. У зв'язку із цим Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 25.08.2022р. відмовив ОСОБА_4 у задоволені її позову.
Тобто, із судових спорів між Позивачем та ОСОБА_4 вбачається, що співвласники автомобіля до теперішнього часу не дійшли згоди щодо питань з користування, володіння та розпорядження автомобілем, тобто відсутня згода співвласників на здійснення ними права спільної часткової власності.
При цьому, відсутність згоди співвласників на порядок здійснення ними права спільної часткової власності фактично унеможливлює обов'язкову державну реєстрацію на автомобіль, а відповідно, і можливість подальшого правомірного користування цим автомобілем будь-ким зі співвласників.
Тобто, допоки співвласники транспортного засобу не вирішать між собою наявні спірні питання, то фактично неможливо провести державну реєстрацію автомобіля за одним із них, а відповідно, малоймовірною є можливість користування даним транспортним засобом, так і безперешкодне володіння таким майном.
Тому, з урахуванням цих обставин. Відповідачка вважає, що відсутня її вина у завдані Позивачу вищенаведеної моральної шкоди.
Складнощі, щоб отримати у власність, провести державну реєстрацію, володіти га користуватися автомобілем, що можливо й призвело до певних переживань з боку Позивача, цілком пов'язані та полягають саме у відсутності згоди між Позивачем та іншим співвласником майна щодо здійснення ними права спільної часткової власності, і жодним чином не пов'язані із діями чи бездіяльністю Відповідачки.
4.Заяви, клопотання, процесуальні питання.
У жовтні 2021 року адвокат Забара А.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , подала до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області матеріали позовної заяви до ОСОБА_2 «про стягнення майнової та моральної шкоди».
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі дійсної вартості автомобіля марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.);
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.
02 листопада 2021 року судом отримано відомості про зареєстроване місце проживання відповідача.
08 листопада 2021 року відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження.
08 листопада 2021 року відповідачем ОСОБА_2 подана заява про ознайомлення зі справою.
06 грудня 2021 року представником позивача подані додаткові докази по справі.
02 лютого 2022 року відповідачем подано заяву про ознайомлення зі справою.
17 лютого 2022 року до справи, відповідачем подано відзив на позов.
17 лютого 2022 року відповідачем заявлено про залучення в якості 3-ої особи ОСОБА_4 ..
12 грудня 2022 року представником відповідача подані пояснення по справі.
Ухвалою суду від 12 грудня 2022 року було клопотання відповідача ОСОБА_2 про залучення в якості 3-ої особи, на стороні відповідача - ОСОБА_4 , - залишено без задоволення.
12 грудня 2022 року представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Забарою А.В. заявлено про відмову від частини заявлених позовних вимог, а саме про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі дійсної вартості автомобіля марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 12 грудня 2022 року заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Забари А.В. про відмову від частини позовних вимог - задоволено, провадження у справі в частині заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі дійсної вартості автомобіля марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , - закрито.
25 січня 2023 року представником відповідача подано клопотання про відновлення строків на подання доказів.
Також, 25 січня 2023 року представником відповідача подані доповнення до пояснень сторони відповідача.
5.Фактичні обставини встановлені судом.
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року у справі № 208/2811/20, витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 автомобіль марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014 року, та зобов'язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 передати автомобіль марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014 року - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .
Також, судовим рішенням у справі № 208/2811/20 було встановлено, що ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерті серії НОМЕР_5 , видане 29.08.2017 Заводським районним у місті Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, та актовим записом № 920, копія зазначеного свідоцтва також долучена до матеріалів справи (а.с. 12).
Також, судовим рішенням у справі № 208/2811/20 було встановлено що 28.01.2019 року позивач ОСОБА_1 отримав свідоцтво про спадщину за законом, спадкова справа № 698/2017, зареєстровано в реєстрі за № 3-43, видане державним нотаріусом Гайворонською Т.О., Шостої дніпровської державної нотаріальної контори, відповідно до якого Позивач, ОСОБА_1 , успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 батька ОСОБА_3 , 1/2 частину наступного майна: Автомобіль марки «FORD SCORPIO», 1985 року випуску, сірого кольору, номер кузова, номерний знак НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 від 27.05.2009р. та Автомобіль марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 . Крім Позивача в свідоцтві про право на спадщину ще одним спадкоємцем вказана дружина померлого ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 переданий ОСОБА_4 , автомобіль марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014 року, і ключи від автомобілю 2-і штуки, про що було складено акт, копія якого долучена до справи (а.с. 73).
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року у справі № 208/2811/20 набрало законної сили 21 травня 2021 року.
06 серпня 2021 року державним виконавцем Заводського відділу ДВС у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відкрито виконавче провадження № 66413348 за виконавчим листом від 03.06.2021 року № 208/2811/20
27 серпня 2021 року в межах виконавчого провадження № 66413348 за виконавчим листом від 03.06.2021 року № 208/2811/20 ОСОБА_2 на ім'я державного виконавця Заводського відділу ДВС у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Литвин-Олійник А.О. подана заява про повернення виконавчого документу стягувану, з підстав передання нею 20 травня 2021 року автомобіля марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014 року, та 2-ох ключів від нього співвласнику ОСОБА_4 , яка була 3-ою стороною у зазначеній справі.
Також за змістом зазначеної заяви від 27 серпня 2021 року, ОСОБА_2 було зазначено, що вона неодноразово після винесення судового рішення у справі 208/2811/20 намагалася зв'язатися із ОСОБА_1 з метою передачі йому автомобілю, однак на її телефонні дзвінки він не відповідав, що підтверджено копією зазначеної заяви (а.с. 133-134).
Постановою державного виконавця Заводського відділу ДВС у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 04 жовтня 2021 року повернуто стягувачу ОСОБА_1 виконавчий документ, в межах виконавчого провадження № 66413348 за виконавчим листом від 03.06.2021 року № 208/2811/20.
11 жовтня 2021 року представником ОСОБА_1 , адвокатом Забарою А.В. подано скаргу на дії державного виконавця Заводського відділу ДВС у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яким заявлено про скасування Постанови від 04 жовтня 2021 року в межах виконавчого провадження № 66413348 за виконавчим листом від 03.06.2021 року № 208/2811/20, про повернення виконавчого документу стягувачу та відновлення виконавчого провадження.
07 грудня 2021 року на звернення ОСОБА_4 , Регіональним сервісним центром МВС № 1244 надано відповідь за № 31/4-1244 (а.с.142), щодо реєстрації транспортного засобу автомобіля марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , в тому числі на підставі заяв співвласників транспортного засобу, за одним з таких осіб, або на підставі рішення суду.
У грудні 2021 року ОСОБА_4 звернулася із позовом до ОСОБА_1 , про визнання за нею права власності на 1/2 частину автомобіля марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , шляхом припинення за ОСОБА_1 зазначеного права спільної часткової власності із виплатою йому вартості зазначеної частини у розмірі, визначеною судовим експертом, що дорівнює 70122 гривні 15 копійок. Посилаючись на неможливість врегулювати спірне питання щодо користування і розпорядження належним сторонами майном, яке є неподільним.
Рішенням Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська від 25 серпня 2022 року у справі № 199/10426/21, копія якого долучена до справи (а.с. 140-141), у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
02 грудня 2022 року ОСОБА_2 подано на ім'я державного виконавця Заводського відділу ДВС у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заяву на вчинення виконавчих дій на виконання виконавчого документу, за змістом якого остання заявила про те, що просить державного виконавця враховуючи повідомлення ОСОБА_2 станом на 27 серпня 2021 року в межах виконавчого провадження № 66413348 за виконавчим листом від 03.06.2021 року № 208/2811/20, про передачу нею 20 травня 2021 року автомобіля марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014 року, 2-х ключів від нього ОСОБА_4 , але державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, а після оскарження зазначеної постанови та відновлення виконавчого провадження, не враховано раніше подану нею заяву, та не здійснено дій на підтвердження перебування витребуваного майна та його вилучення у ОСОБА_4 .. Проте, сама ОСОБА_5 заявляє про те, що вона особисто зверталася до ОСОБА_4 яка підтвердила, що автомобіль який належить їй на праві часткової власності (1/2 частина) перебуває у неї, а відповідно ОСОБА_5 вдалося домовитись із нею про передачу витребуваного майна у межах відкритого виконавчого провадження державному виконавцю, а відповідно далі стягувачу. На підставі чого ОСОБА_5 заявлено, про те, що б державний виконавець здійснюючи дії в межах виконавчого провадження № 66413348 за виконавчим листом від 03.06.2021 року № 208/2811/20, зв'язався із ОСОБА_4 для проведення виконавчих дій із вилучення за відповідним актом автомобіля та передачу його стягувачу, що підтверджено копією заяви (а.с. 144-146).
Згідно до акту від 05 грудня 2022 року складеного державним виконавцем Заводського відділу ДВС у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в межах виконавчого провадження № 66413348 за виконавчим листом від 03.06.2021 року № 208/2811/20, автомобіль марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014 року, 2-а ключі передані ОСОБА_4 у присутності понятих, боржника ОСОБА_2 , стягувачу - ОСОБА_1 , який зазначив що претензій не має, що підтверджено копією акту (а.с. 147-148, 175-176), актом про приймання-передачу транспортного засобу від 05 грудня 2022 року (а.с. 177), поясненнями сторін під час судового розгляду, і заявою представника позивача адвоката Забари А.В. про відмову від частини позовних вимог та закриття провадження в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , будучи допитаною під час судового розгляду, за клопотанням сторонни відповідача, як свідок, пояснила, що до неї, після винесеного рішення Заводським районним судом м. Дніпродзержинська від 21 квітня 2021 року, звернулася ОСОБА_2 і повідомила що не може зв'язатися із ОСОБА_1 , так як на засоби зв'язку які ним були зазначені у справі, останній не відповідав. ОСОБА_2 бажала передати автомобіль марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014 року, на що вона зазначила, що це питання щодо порядку користування та інші майнові питання вирішуються між нею та ОСОБА_1 , і вона може передати цей автомобіль їй, так як вона також як і Дорожинський є власником цього автомобіля і має ті ж самі на нього права. Автомобіль був доставлений ОСОБА_2 20 травня 2021 року, і поставлений на стоянку біля будинку ОСОБА_4 , де і залишався зберігатися до передачі його позивачу ОСОБА_1 , станом на 02 грудня 2022 року, так як на прохання ОСОБА_2 не зважаючи на не вирішення спірних питань з ОСОБА_1 , вона погодилася передати автомобіль так як про це просила ОСОБА_2 опинившись у складній ситуації щодо виконання судового рішення.
6.Норми права.
Згідно з положеннями статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України).
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
7.Висновки та мотиви судового рішення.
Предметом спору є моральна шкода, яка заявлена до стягнення позивачем внаслідок ухилення від виконання судового рішення, після набуття ним законної сили, що на думку позивача завдало йому моральні страждання, розмір який оцінений ним у 100000 гривень, який підлягає вирішенню з врахуванням приписів ст.ст. 23, 1166 ЦК України.
Судом враховується, що моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
Підставою для відповідальності за завдану моральну шкоду є неправомірність рішень, дій або бездіяльності особи, яка її завдала, за наявності її вини.
Тобто обов'язковою умовою для виникнення зобов'язань особи для відшкодування моральної шкоди є винність такої особи.
Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги послався на те, що він є власником 1/2 частини автомобіля марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , який згідно до Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року у справі № 208/2811/20, витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 автомобіль марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014 року, та зобов'язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 передати автомобіль марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014 року - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .
Також позивач послався на те, що винність відповідача полягає у невиконанні зазначеного вище судового рішення.
Проте, як встановлено в ході судового розгляду, до 21 травня 2021 року, дати набрання законної сили судовим рішенням - Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року у справі № 208/2811/20, відповідачем ОСОБА_2 здійснювалися дії на виконання зазначеного рішення, яка намагалася зв'язатися із ОСОБА_1 з метою передачі автомобіля, що підтверджено під час судового розгляду поясненнями відповідача ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 , поясненнями ОСОБА_1 який пояснив, що він змінєю номери телефону, письмовою заявою на ім'я державного виконавця Заводського відділу ДВС у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в межах виконавчого провадження № 66413348 за виконавчим листом від 03.06.2021 року № 208/2811/20.
Як встановлено під час розгляду справи, та підтверджено належними і допустимими доказами, 20 травня 2021 року ОСОБА_2 переданий ОСОБА_4 , автомобіль марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014 року, і ключи від автомобілю 2-і штуки, про що було складено акт, копія якого долучена до справи (а.с. 73).
Як зазначено вище, Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року у справі № 208/2811/20 набрало законної сили 21 травня 2021 року.
Тобто, зобов'язання ОСОБА_2 на виконання Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року у справі № 208/2811/20, щодо передачі автомобіля марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , і свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014 року - ОСОБА_1 , виникло з набуттям судового рішення законної сили, а саме з 21 травня 2021 року.
Як встановлено, станом на 21 травня 2021 року зазначений автомобіль і свідоцтво про реєстрацію траспортного засобу вибуло із володіння і користування ОСОБА_2 , які були передані ОСОБА_4 , яка як і позивач є співвласником зазначеного транспортного засобу - автомобіля марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014 року, і має однакові права на транспортний засіб із позивачем.
Факт обізнаності ОСОБА_1 про те, що зазначений транспортний засіб не перебуває у володінні і користуванні відповідача ОСОБА_2 достовірно було відомо, так як останнім через свого представника адвоката Забари А.В. здійснювалися дії на оскарження Постанови державного виконавця Заводського відділу ДВС у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про повернення виконавчого документу стягувачу, а також в межах цивільної справи № 199/10426/21,яка перебувала у провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 угрудні 2021 року було заявлено про визнання за нею права власності на 1/2 частину автомобіля марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , шляхом припинення за ОСОБА_1 зазначеного права часткової власності із виплатою йому вартості зазначеної частини у розмірі, визначеною судовим експертом, що дорівнює 70122 гривні 15 копійок, про що останній також був обізнаний.
Факт не вирішення між сторонами спірних питань щодо користування і розпорядження належним сторонами майном, яке є неподільним - автомобілем марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014 року, існував і існує на час розгляду справи, що підтверджено сторонами.
Як встановлено в ході судового розгляду, станом на 02 грудня 2022 року відповідач після досягнутої домовленості із ОСОБА_4 , знов звернулася в межах виконавчого провадження № 66413348 за виконавчим листом від 03.06.2021 року № 208/2811/20, із заявою заявив про необхідності здійснення дій державним виконавцем Заводського відділу ДВС у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вилучення за відповідним актом автомобіля та передачу його стягувачу, що підтверджено копією заяви (а.с. 144-146), що стало підставою для здійснення зазначених виконавчих дій, та підтверджено актом від 05 грудня 2022 року складеного державним виконавцем Заводського відділу ДВС у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в межах виконавчого провадження № 66413348 за виконавчим листом від 03.06.2021 року № 208/2811/20, актом про приймання-передачу транспортного засобу від 05 грудня 2022 року (а.с. 177), за змістом яких автомобіль марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014 року, 2-а ключі передані ОСОБА_4 у присутності понятих, боржника ОСОБА_2 , стягувачу - ОСОБА_1 , який зазначив що претензій не має, що підтверджено копією акту (а.с. 147-148, 175-176).
Таким чином, судом встановлено, що після відкриття державним виконавцем Заводського відділу ДВС у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виконавчого провадження від 06 серпня 2021 року № 66413348 за виконавчим листом від 03.06.2021 року № 208/2811/20, 27 серпня 2021 року ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження подано копію акту від 20 травня 2021 року про передачу нею ОСОБА_4 , автомобіля марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014 року, і ключі від автомобілю 2-і штуки, про що було складено акт, копія якого долучена до справи (а.с. 73).
А також, вже після відновлення виконавчого провадження, повторно 02 грудня 2022 року, ОСОБА_2 здійснено повідомлення про місцезнаходження автомобіля, що сприяло виконанню судового рішення за її участі, та підтверджено актами від 05 грудня 2022 року, поясненнями самого позивача ОСОБА_1 , що автомобіль йому був переданий ОСОБА_4 , під час здійснення виконавчих дій державним виконавцем у присутності понятих та ОСОБА_2 ..
Частиною другою п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача; вини останнього в її заподіянні.
Вищевказані складові є необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Частинами першою-третьою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
А тому судом враховується, що в період до набуття законної сили Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року у справі № 208/2811/20, тобто до 21 травня 2021 року, здійснювалися дії на передачу автомобіля стягувачу ОСОБА_1 , і з причин неможливості зв'язатися із ним, автомобіль був переданий 20 травня 2021 року співвласнику - ОСОБА_4 , яка на рівні із ОСОБА_1 зазначеним рішенням не обмежена і має права на володіння, користуванні і розпорядження автомобілем марки «GEELY EMGRAND 7», 2013 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ,свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.09.2014 року, так як частки у праві спільної часткової власності ОСОБА_1 і ОСОБА_4 є рівними, і становять по 1/2 частці за кожним.
Також судом враховується, що факт передання зазначеного автомобіля співвласнику ОСОБА_4 , з боку відповідача ОСОБА_2 не приховувався, і після відкриття виконавчого провадження № 66413348 за виконавчим листом від 03.06.2021 року № 208/2811/20 від 06 серпня 2021 року, 27 серпня 2021 року відповідачем повідомлено державного виконавця про його передачу ОСОБА_4 , що не перешкоджало державному виконавцю вчинити дії на виконання судового рішення.
А тому, винність ОСОБА_2 , в тому що Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 квітня 2021 року у справі № 208/2811/20, яке набрало законної сили 21 травня 2021 року, та виконано 05 грудня 2022 року, в період виникнення в неї обов'язку на його виконання, а саме в період з 21 травня 2022 року, не встановлена, що доведено стороною відповідача під час судового розгляду на підставі належних, допустимих і достатніх доказах.
А тому, оцінюючи у підстави та обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , сукупність поданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
8.Судові витрати.
Позивачем при зверненні із позовом понесені судові витрати, зі сплати судового збору у розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок, що підтверджено квитанцією (а.с. 1).
Під час судового засідання 26 січня 2023 року стороною позивача заявлено про те, що у разі задоволення позову, розрахунок та відповідні докази надання професійної правничої допомоги будуть надані до суду у продовж п'ятиденного строку, визначеного ст. 141 ЦПК України.
Також, з боку сторони відповідача станом на 11 грудня 2022 року заявлено про орієнтовний розмір судових витрат які планує понести сторона відповідача по справі № 28-/8773/21 на загальну суму 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок (а.с. 132).
Під час судового засідання 26 січня 2023 року стороною відповідача заявлено про те, що у разі відмови у задоволені позову, розрахунок та відповідні докази надання професійної правничої допомоги будуть надані до суду у продовж п'ятиденного строку, визначеного ст. 141 ЦПК України.
За наслідком розгляду справи, встановив відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, та прийнятої ухвали від 12 грудня 2022 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, керуючись ст. 141 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», понесені стороною позивача судові витрати підлягають покладенню на сторону позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-268 ЦПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення моральної шкоди» - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати понесені позивачем ОСОБА_1 у виді сплати судового збору при зверненні із позовом, згідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, покласти на сторону позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Сторони:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текс судового рішення складений 31 січня 2023 року.
Суддя Т.П.Івченко