Справа № 308/8472/20
Закарпатський апеляційний суд
31.01.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Свиди О. Г., представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О.Я., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав адвокат Свида О. Г.,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 травня 2022 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд»», Одеська обл., м. Одеса, Приморський район, проспект Шевченка, буд. 2, кв. (офіс) 345,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 57 533,46 грн (п'ятдесят сім тисячі п'ятсот тридцять три гривні 46 копійок) із конфіскацією на користь держави безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме: дошки обрізні з деревини тропічних дерев Dicorynia guianensis (Angelique (Basralocus))», товщиною 41 - 62 мм, шириною 146 - 217 мм, довжиною 3370 - 4950 мм, у кількості 1,7089 м. куб.
Лісоматеріали, розпиляні вздовж із деревини тропічних дерев Dicorynia guianensis (Angelique (Basralocus))», у кількості 16 м. куб., повернуто повноважному представнику ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість гривень) 20 коп.
Згідно зі змістом постанови, 12.07.2020, о 19 год 07 хв, у зону митного контролю митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці Держмитслужби в напрямку виїзд з України прибув вантажний автомобіль марки «Renault», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки «Kogel», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , який працює водієм у ТОВ «ОЛ ГРУП» ( 88017, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Рилєєва, буд 4-в, кв. (офіс) 361. Відповідно до поданих водієм до митного контролю товаросупровідних документів, а саме СМR №001 від 03.07.20, рахунку №130 від 20.06.20; сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ОД № 434128 від 26.06.20 через митний кордон України в митному режимі «експорт» переміщується товар «лісоматеріали розпиляні вздовж з деревини тропічних дерев Dicorynia guianensis (Angelique (Basralocus))» у загальній кількості, загальним об'ємом 16 м. куб., вагою брутто 16 700 кг, загальною вартістю 20 000 дол США. Зазначений вантаж прямує по МД типу ЕК10АА № ЦА500130/2020/222734 від 17.07.2020. Відправником та продавцем товару є ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд»» (65044, Одеська обл., м. Одеса, Приморський р-н, пр.-т. Шевченка, буд. 2, кв. (офіс) 345, а покупцем і одержувачем Словацьке підприємство «AGROLOV - Levice, S.R.O. (Ku, Bratke 5 934 01 Levice). Під час проведення митного контролю та митного огляду товару з його ідентифікацією виявлено часткові невідповідність фактично наявного товару відомостям заявленим у супровідних документах, а саме: довжина дощок заявлена у товаросупровідних документах 2000-4850 мм, однак фактично дошки довжиною 3370-4950 мм; ширина дощок заявлена в товаросупровідних документах 100-200 мм, однак фактично дошки шириною 100 мм. відсутні (найменше виявлене значення 146 мм), а найбільше значення заявлено 200 мм, а виявлено 220 мм; товщина дощок заявлена у товаросупровідних документах - 50 мм, однак фактично дошки товщиною 41-62 мм; об'єм дощок заявлений у товаросупровідних документах - 16,000 м. куб, а фактично виявлений - 17,7089 м. куб., що на 1,7089 м. куб більше ніж зазначено в ТСД. Вартість незаявленого у товаросупровідних документах товару «лісоматеріали розпиляні вздовж з деревини тропічних дерев Dicorynia guianensis (Angelique (Basralocus))» у кількості 1,7089 м. куб., що переміщується вантажним транспортним засобом реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , згідно з висновком експерта № 305-07-320 віл 20.07.2020 становить 2 136,13 дол США, що станом на 12.07.2020, згідно з курсом НБУ становить 57 533,46 грн.
Таким чином директор ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд»» ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підставу до митного оформлення в режимі «експорт» товару «лісоматеріали розпиляні вздовж з деревини тропічних дерев Dicorynia guianensis (Angelique (Basralocus)», товаросупровідних документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (об'єму) та вартості товару.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Свида О. Г., вказує на те, що постанова є незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Стверджує, що у протоколі про порушення митних правил не зазначено всіх відомостей про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , зокрема відсутні дані про день і місце його народження, місце реєстрації, паспортні дані. Зазначає, що при складанні протоколу були порушені вимоги ст. ст. 486, 494 МК України. Апелянт вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вартості товару, оскільки експертиза наявна у справі, проводилась з урахуванням ДСТУ, яка не поширюється на деревину із тропічних порід, яка затримана митним органом. Висновок експерта апелянт вважає неналежним доказом у справі, оскільки при проведенні експертизи мали місце істотні порушення. Так, при дослідженні експерт посилається на те, що заміри проводились з урахуванням ДСТУ, однак при вивченні цього ДСТУ у розділі І «Сфера застосування» чітко прописано: «Стандарт не поширюється на пиломатеріали із деревини тропічних порід», - тобто, експерт здійснив заміри та склав експертний висновок на підставі нормативного документу, який не може бути застосований у цьому випадку, оскільки об'єкт дослідження - тропічна деревина, а відповідно до ДСТУ, цей стандарт не поширюється на пиломатеріали із деревини тропічних порід. Водночас, апелянт зазначає, що експерт ФОП ОСОБА_3 зробив безоплатну роботу, виконавши на замовлення митниці відповідний експертний висновок, і, враховуючи ті порушення, що є в експертному висновку, адвокат Свида О. Г. вважає, що існують всі підстави вважати, що експерт зацікавлений у складанні саме такого висновку. Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення адвоката Свиди О. Г., який підтримав апеляційну скаргу, думку представника Закарпатської митниці Селеша О. Я., який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Справа про порушення митних правил розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , неявка якого, з огляду на приписи ст. 294 КУпАП, не перешкоджає її розгляду, при цьому береться до уваги те, що ОСОБА_1 заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, що у розгляді справи бере участь захисник ОСОБА_1 , адвокат Свида О. Г., який подав апеляційну скаргу на оскаржувану постанову і який не заперечував щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 . Тому, з огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи не має, бере до уваги те, що розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями сторони захисту, а також приписи законодавства щодо розумних строків розгляду справи.
Апеляційний суд, відповідно до положень ст. 294 КУпАП, переглядає справу у межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. ст. 245, 252 КУпАП та ст. 486 МК України, завданнями провадження у справі про порушення митних правил і обов'язками органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне, і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, ст. 489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата особа у його вчиненні, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані, повно, всебічно та об'єктивно досліджені зібрані у справі докази, яким дана належна оцінка, тому, з огляду на наведене, судове рішення визнається законним і обґрунтованим.
Апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення підтверджується такими доказами: протоколом про порушення митних правил №1064/30500/20 від 21.07.2020 (а. с. 1- 4), інвойсом №130 від 20.07.2020 (а. с. 8-12), CMR №001 (а. с. 13), електронною МД ЕК10 UA 500130/2020/222734 (а. с. 22, 23), сертифікатом про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій (а. с. 24), актом огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, відповідно до якого огляд проведений працівниками митниці із залученням експерта ОСОБА_4 у присутності водія транспортного засобу ОСОБА_5 (а. с. 26), експертним висновком №305-07-320 від 20.07.2020, відповідно до якого, вартість товару - деревини 1,7089 куб. м., що не заявлений у ТСД, становить 2136, 13 доларів США, що відповідно до курсу НБУ (на момент оцінки 1 євро - 26,93335 грн) становить 57 533, 46 грн (а. с. 28-34), фотоматеріалами (а. с. 35-36), описом предметів від 21 липня 2020 року (а. с. 40), доповідною запискою головного державного інспектора відділу ОР№1 УЗПКБ та ПМП Мигалини В. (а. с.47-48).
Вищенаведені докази в їх сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України порушенні митних правил - дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підставу для переміщення товару «лісоматеріали розпиляні вздовж з деревини тропічних дерев Dicorynia guianensis (Angelique (Basralocus)» товаросупровідних документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (об'єму) та вартості товару.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що головний державний інспектор Мигалина В. В., який склав протокол про порушення митних правил, був упереджений при проведенні перевірки та складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , що в нього були підстави для обмови останнього та фальсифікації протоколу, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи - на такі дані не вказується і в апеляційній скарзі, у зв'язку із чим, апеляційний суд доходить висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень.
З огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, розгляд справи здійснений судом першої інстанції неповно та поверхово, а вина ОСОБА_1 не є доведеною, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи та спростовуються наведеним вище.
Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи та зміст апеляційної скарги вважає, що постанова суду першої інстанції є обґрунтованою та законною, доводи апеляційної скарги такими, що спрямовані на намагання ОСОБА_1 ухилитися від адміністративної відповідальності за порушення ним митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 494 МК України протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; прізвища та адреси свідків, якщо вони є; відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно зі статтею 511 цього Кодексу; інші необхідні для вирішення справи відомості.
Як убачається зі змісту протоколу про порушення митних правил від 21 липня 2020 року, він складений щодо ОСОБА_1 відповідно до вказаних вище вимог статті 494 МК України. До вказаного протоколу долучені зазначені у ньому додатки, які були складені на час його оформлення. Апеляційний суд вважає, що вказані документи містять необхідні для суду відомості, щоб розглянути протокол про порушення митних правил по суті.
Відповідно до вимог ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічні положення передбачені також статтею 280 КУпАП.
Слід зазначити, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді тощо.
Апеляційний судом встановлено, що матеріали справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 містять не тільки протокол про порушення митних правил, а й інші докази, в яких містяться важливі відомості, зокрема: товаросупровідні документи, в яких вказані опис переміщуваного через митний кордон товару, рахунок №130 від 20.06.20, сертифікат про проходження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ОД №434128 від 26.06.2020, талон зважування від 12.07.2020, акт проведення огляду, висновки експерта щодо характеристик та вартості вказаного товару з доданими до нього фотоматеріалами. На переконання апеляційного суду, вищевказані докази (відомості) є достатніми для всебічного і повного з'ясування фактичних обставин справи, на підставі який місцевий суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України.
Тому, враховуючи вищенаведене, твердження апелянта про те, що при складанні протоколу не були дотримані вимоги ст. ст. 486, 494 МК України, у протоколі про порушення митних правил не зазначено всіх відомостей про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , зокрема відсутні дані про день і місце його народження, місце реєстрації, паспортні дані є такими, що не впливають на висновки місцевого суду, які є правильними та обґрунтованими. Окрім цього, суд апеляційної інстанції враховує те, що ОСОБА_1 не спростовано той факт, що відомості про його особу, займану посаду директора ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» та обставини порушення митних правил є недостовірними чи викликають сумніви. Під час розгляду справи апеляційним судом не оспорювалось, що особою, яка підписала СМR №001 від 03.07.20, рахунок №130 від 20.06.20; електронну МД ЕК10 UA 500130/2020/222734, є саме ОСОБА_1 , а також те, що сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ОД № 434128 від 26.06.20 через митний кордон, видавався на прізвище та ім'я ОСОБА_1 . При цьому апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що дані про день і місце народження ОСОБА_1 були з'ясовані під час розгляду справи апеляційним судом, а відсутність даних про місце реєстрації та паспортних даних, не свідчить про те, що діяння скоєні не ОСОБА_1 .
При оцінці доводів апелянта про те, експертний висновок (звіт оцінки) №305-07-320 від 20.07.2020, який слугував підставою для складення щодо ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил, не міг братися судом до уваги як доказ при вирішенні цієї справи, оскільки експерт був зацікавлений у складанні саме такого висновку, позаяк ФОП ОСОБА_3 зробив висновок на безоплатній основі, виконавши замовлення митниці, апеляційний суд відхиляє як такі, що не свідчать про недопустимість експертного висновку №305-07-320 від 20.07.2020 як доказу у справі щодо ОСОБА_1 та про порушення митним органом вимог ст. ст. 502, 515-517 МК України.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд бере до уваги те, що відповідно до положень ст. 327 МК України, у разі потреби, для участі у здійсненні митного контрою, керівником органу доходів і зборів можуть залучатися спеціалісти та експерти. Відповідно до листа голови комісії з реорганізації Закарпатської митниці ДМС Балана І. від 10.11.2020 у відповідь на адвокатський запит від 27.10.2020 №28/1-а, дійсно до митного контролю вантажу «лісоматеріали розпиляні вздовж з деревини тропічних дерев Dicorynia guianensis (Angelique (Basralocus)» був залучений експерт - спеціаліст ФОП ОСОБА_3 , який про відшкодування витрат за виготовлення експертного висновку (звіту про оцінку) №305-07-320 від 20.07.2020, до митного органу не звертався (а. с. 102, 103).
При цьому, будь-яких порушень з боку митного органу при залученні експерта ОСОБА_3 для проведення експертизи, а відтак і фактів, які б свідчили про недопустимість висновку експерта, апеляційним судом не встановлено.
Із цих підстав, апеляційний суд не бере до уваги та відхиляє як безпідставні і доводи апеляційної скарги про те, що ФОП ОСОБА_3 , висновки про вартість товару «лісоматеріали розпиляні вздовж з деревини тропічних дерев Dicorynia guianensis (Angelique (Basralocus)» зробив на припущеннях, на підставі нормативного документу, який не може бути застосований у цьому випадку, відтак думки експерта є суб'єктивними, результати дослідження не є остаточними та достовірними.
З указаного вище висновку убачається, що процедура оцінки товару та експертний висновок від 20.07.2020 здійснені та виконані відповідно до Митного кодексу України; Національного стандарту № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003; “Методики оцінки майна”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003; “Нормативних та додаткових матеріалів по експертизі товарів”, Торгово-промислова палата України, Київ, 2003; Постанови КМУ від 25.08.1998 № 1340 «Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним»; та іншими посібниками та інформаційними матеріалами інтернет-ресурсів.
Відповідно до вимог ст. 495 МК України та ст. 251 КУпАП доказами в справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються також висновком експерта, складеного відповідно до вимог ст. 515 МК України та ст. 273 КУпАП.
Тому, беручи до уваги вищенаведене, апеляційним судом, належним доказом щодо вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил визнається вказаний вище експертний висновок від 20.07.2020, у зв'язку з чим, вартість товару - безпосереднього предмету порушення митних правил, що становить 57 533, 46 грн, визнається достовірною і такою, що ґрунтується на вимогах чинних нормативно-правових актів.
При оцінці цих доводів та прийнятті судового рішення апеляційний суд також зазначає, що сторона захисту маючи можливість провести експертні дослідження з товаром, який переміщувався через митний кордон України, для підтвердження викладених в апеляційній сказі доводів не скористалась цим правом. Наявний у матеріалах справи висновок експерта, який є єдиним документом, і яким визначена вартість переміщуваного товару - 2136, 13 доларів США, що відповідно до курсу НБУ (на момент оцінки 1 євро - 26,93335 грн) становить 57 533, 46 грн (а. с. 28-34), іншими доказами не спростований. Окрім того, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд встановив, що вони не містять жодних клопотань сторони захисту про призначення експертного дослідження.
Окрім цього, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи апеляційним судом стороною захисту не були подані докази, які б підтверджували неправдивість зазначених у протоколі про порушення митних правил відомостей щодо кількості (об'єму) деревини, що переміщувалась через митний кордон України та щодо її параметрів - довжина, ширина, товщина.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя місцевого суду врахував обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника й застосував щодо ОСОБА_1 вид та розмір стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 483 МК України, врахувавши належні докази про вартість товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, належним чином умотивувавши судове рішення, а тому накладене на ОСОБА_1 стягнення є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, - справедливим і таким, що відповідає передбаченій ст. 23 МК України меті адміністративного стягнення.
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
На підставі наведеного, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції при накладенні на ОСОБА_1 стягнення належним чином обґрунтованими та вмотивованими, а стягнення - необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових проступків, справедливим.
Отже, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ним митних правил буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника у дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Вищенаведене дає обґрунтовані підстави вважати, що доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
При цьому, апеляційним судом не встановлено обставин чи підстав, які давали б можливість для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, і на такі стороною захисту в апеляційній скарзі не вказується.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції, як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга без задоволення.
Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, призначати експертизи, тощо; те, що з метою підтвердження зазначених у апеляційній скарзі доводів стороною захисту не заявлялось клопотань про приєднання або витребування доказів по справі, про призначення експертизи, тощо, і до апеляційної скарги не додано доказів, які б спростовували висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат Свида О. Г. в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 травня 2022 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Іван СТАН